Ризики можуть виникати або змінюватися відповідно до обставин, зокрема, таких як:
1. Зміни в зовнішньому середовищі, в якому функціонує підприємство. Зміни в регуляторному або в операційному середовищі можуть призвести до змін у конкурентному тиску і до появи суттєво відмінних ризиків.
2. Зміни у складі працівників. Нові працівники можуть мати інше розуміння внутрішнього контролю або зосереджуватися на інших його аспектах.
3. Впровадження нових або модернізація існуючих інформаційних систем. Суттєві або швидкі зміни в інформаційних системах можуть змінити ризики, пов’язані з внутрішнім контролем.
4. Швидкі темпи росту. Суттєве або швидке розширення діяльності може створити певне навантаження для контролю і збільшити ризик розвалу процедур контролю.
5. Впровадження нових технологій у процес виробництва або інформаційну систему.
6. Впровадження нового напрямку та нових форм ведення бізнесу, нового асортименту. Започаткування нового бізнесу або запровадження нових операцій, у сферах де відсутній досвід господарювання, може створити нові ризики, пов’язані з внутрішнім контролем.
7. Корпоративна реструктуризація. Реструктуризація (об’єднання підприємств, виділення підприємства, придбання дочірнього підприємства) може супроводжуватися скороченням або суттєвим розширенням персоналу і змінами у функції нагляду або розмежуванням обов’язків, що, у свою чергу, може змінити ризики, пов’язані з внутрішнім контролем.
8. Розширення закордонної діяльності. Розширення закордонної діяльності або придбання закордонних виробничих одиниць створює нові, часто унікальні ризики, які можуть вплинути на внутрішній контроль, наприклад, на появу додаткових або змінених ризиків у результаті операцій в іноземній валюті.
|
|
|
9. Застосування нових положень бухгалтерського обліку. Прийняття нових принципів бухгалтерського обліку може вплинути на ризики, пов’язані з підготовкою фінансових звітів.
Для цілей складання фінансової звітності процес оцінки ризиків суб’єкта господарювання, пов’язаний з тим, що на підприємстві проводиться визначення ризиків, які стосуються підготовки фінансових звітів, що дозволяє достовірно і справедливо відобразити наслідки діяльності підприємства, на підставі якої робиться оцінка суттєвості встановлених факторів ризику, оцінка ймовірності їх виникнення і прийняття відповідного рішення щодо заходів для управління такими ризиками. Іншими словами, система контролю на підприємстві повинна мати процедури оцінки ризику бізнесу, щоб мінімізувати помилки та зловживання.
Зі свого боку аудитори оцінюють ризики для визначення як обсягів, так і видів аудиторських доказів. Якщо система внутрішнього контролю ефективно оцінює та регулює ризики, аудитор, як правило, може отримати менше доказів для формування аудиторського висновку про фінансову звітність. Процедури оцінки ризиків для одержання аудиторських доказів щодо структури та реалізації на практиці відповідних заходів контролю можуть включати запити персоналу суб’єкта господарювання, спостереження застосування конкретних заходів контролю, перевірку документів та звітів, і відстеження операцій в інформаційній системі, пов’язаній з фінансовою звітністю. Для оцінки структури контролю, який є доречним для аудиторської перевірки, і для визначення його реалізації на практиці, одного тільки запиту недостатньо.
|
|
|
Інформаційні системи та обмін інформацією. Наступний, третій елемент системи внутрішнього контролю підприємства — це інформаційні системи, в тому числі, пов’язані з ними відповідні бізнес-процеси, що стосуються фінансової звітності, та обмін інформацією.
Інформаційні системи, які мають відношення до цілей фінансової звітності і включають систему бухгалтерського обліку, складаються з:
1. процедур та бухгалтерських записів, визначених для ініціювання, обліку,
|
|
|
2. обробки та подання у звітності операцій суб’єкта господарювання (разом з умовами та подіями),
3. а також процедур ведення обліку відповідних активів, зобов’язань та капіталу.
Господарські операції на підприємстві можуть ініціюватися в ручному або автоматичному режимі відповідно до застосовуваних процедур.
Наприклад, операція відпуску сировини зі складу може бути ініційована шляхом складання лімітно-забірної картки.
Після ініціювання операції починається процес її відображення в обліку, який включає виявлення і відображення відповідної інформації. Тобто відповідна кількість сировини за обліковою ціною списується зі складу у виробництво.
Наступний процес обробки інформації включає такі функції як редагування та підтвердження, обчислення, вимірювання, оцінка, підсумовування, узгодження процедур, здійснених в ході виконання автоматизованих процедур або в ручному режимі.
Заключним етапом е систематизація накопиченої та обробленої інформації на рахунках бухгалтерського обліку з подальшим її відображенням у показниках фінансової звітності.
Якість інформації, що її генерує система, впливає на здатність менеджерів приймати належні рішення в ході управління та контролю за діяльністю суб’єкта господарювання і готувати достовірні фінансові звіти.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 28; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!