Достатність аудиторських доказів — це критерій оцінки кількості аудиторських доказів.
Необхідна кількість аудиторських доказів, у першу чергу, залежить від значення оціненого ризику суттєвих викривлень у фінансових звітах замовника. Чим більше значення ризику суттєвих викривлень — тим більший обсяг доказів повинен отримати аудитор. Разом з тим на обсяг доказів впливає професійний досвід аудитора. Як правило, процедури отримання доказів передбачають застосування вибіркових досліджень даних бухгалтерського обліку та іншої інформації. Обсяг такого вибіркового обстеження залежить від результатів аналізу обставин, які складаються під час проведення конкретної перевірки.
Відповідність аудиторських доказів — це критерій оцінки їх якості. Відповідність аудиторських доказів по-іншому ще може називатися — «доречність» або «релевантність».
Релевантні докази — це докази, які мають цінність для вирішення поставленої проблеми. Отримані аудиторські докази можуть бути доречними для формування судження стосовно одного поставленого завдання, але недоречними для інших. Наприклад, здійснення інвентаризації дає можливість переконатись у наявності активів, але не може підтвердити право власності та реальність їх оцінки.
Достатність та відповідність аудиторських доказів є взаємозалежними. Однак отримання більшої кількості аудиторських доказів не може компенсувати їх низької якості.
На достовірність аудиторських доказів впливає джерело їх отримання та характер.
|
|
|
Залежно від джерел отримання існують такі види аудиторських доказів:
1. докази, які отримуються із зовнішніх джерел,
2. докази, що отримуються із внутрішніх джерел,
3. докази, які отримуються безпосередньо аудитором.
За характером форми існування аудиторські докази бувають:
1. докази, які існують у формі документів (на паперових, електронних чи інших носіях),
2. докази, отримані у формі усних пояснень,
3. докази, які зафіксовані в оригіналах первинних документів,
4. докази, які зафіксовані в копіях документів.
Існують спеціальні правила, за допомогою яких, аудитор може оцінити достовірність отриманих аудиторських доказів.
Правило I. Аудиторські докази достовірніші, якщо отримані з незалежних джерел за межами підприємства, що перевіряється.
Аудиторські докази у формі оригіналів письмових відповідей на запити про підтвердження, отримані безпосередньо аудитором від третіх сторін, можуть допомогти знизити ризик суттєвого викривлення для відповідних тверджень до прийнятно низького рівня. Для цього повинні виконуватися 2 умови:
1. докази мають бути отримані від джерела, яке не зв’язане із підприємством відносинами власності та/або корпоративного управління;
|
|
|
2. якщо розгляд таких доказів можна проводити окремо або разом з аудиторськими доказами, отриманими в результаті проведення інших аудиторських процедур.
Правило II . Аудиторські докази, отримані із внутрішніх джерел, достовірніші, якщо відповідні процедури внутрішнього контролю є ефективними.
Якщо аудитор використовує інформацію, створену безпосередньо системою контролю та обліку, яка застосовується на підприємстві, то йому слід отримати аудиторські докази щодо точності та повноти отриманої інформації. Наприклад, аудитор може отримати аудиторські докази точності та повноти інформації шляхом перевірки заходів контролю за створенням та збереженням інформації.
Правило III. Аудиторські докази, отримані безпосередньо аудитором (спостереження за проведенням інвентаризації), достовірніші, ніж аудиторські докази, отримані непрямо або шляхом припущення (наприклад, запит про дотримання процедур проведення інвентаризації, на якій не був присутній аудитор).
Докази, зібрані і задокументовані безпосередньо аудитором, є найбільш достовірними. Якщо аудитор не може контролювати процесу отримання інформації від третіх осіб (дебіторів, кредиторів, банку тощо), то рівень довіри до набутих доказів дещо знижується.
|
|
|
Правило IV. Аудиторські докази достовірніші, якщо вони існують у формі документів, що зберігаються на паперових, електронних чи інших носіях (наприклад, стенограма зборів, записана під час їх проведення, достовірніша, ніж пізніше усне подання обговорюваних питань).
Усні свідчення є найменш надійними аудиторськими доказами (до них також відноситься випадково почута аудитором інформація).
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 28; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!