Питання №2 Ліцензування страхових організацій для здійснення страхування фінансової відповідальності перевізника
План
Питання №1 Межі відповідальності в конвенціях з міжнародних перевезень вантажів. 3
Питання №2 Ліцензування страхових організацій для здійснення страхування фінансової відповідальності перевізника. 9
Питання №3 Міжнародний комерційний арбітражний суд і виконання арбітражних рішень по спорам з зарубіжними партнерами. 11
Питання №4 Конвенції з міжнародних перевезень. 16
Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), 1948 рік. 16
Генеральна Угода про торгівлю послугами (ГАТС) 16
Кіотська конвенція про організацію та уніфікації митних процедур. 17
Кіотська конвенція. 18
Конвенція про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень 23
Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів від 24.03.80 24
Питання №5 Правове регулювання міжнародних перевезень вантажів 24
Питання №6 Уроки минулого. 31
Питання №7 Програма розвитку страхового ринку України. 36
Питання №1 Межі відповідальності в конвенціях з міжнародних перевезень вантажів
I. Морське перевезення Брюссельської конвенції про коносаменті
Щодо втрати чи пошкодження вантажу: У відповідності зі статтею 4 (5) межа становить 100 фунтів стерлінгів за місце або одиницю відвантаження або еквівалент цієї суми в інших валютах, якщо про характер та вартості вантажу не було заявлено вантажовідправником до відвантаження і вони не були зазначені в коносаменті. Інший межа може встановлюватися за угодою між перевізником, службовцем або агентом перевізника та вантажовідправником за тієї умови, що ця межа не менше межі, який передбачений в Конвенції. У статті 9 передбачається, що грошове числення в фунтах стерлінгів проводиться по золотому змісту.
|
|
|
Протокол, що містить поправки до Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил, що стосуються коносаментів (1968 рік)
("Вісбійскій протокол")
Щодо втрати чи пошкодження вантажу: У статті 4 (5) передбачається, що якщо про характер та вартості вантажу не було заявлено вантажовідправником до відвантаження і вони не були вказані в коносаменті, межі складають 10000 франків Пуанкаре за місце або одиницю відвантаження або 30 франків Пуанкаре за один кілограм ваги брутто вантажу в залежності від того, яка сума вище. Інші межі можуть встановлюватися за угодою між перевізником, службовцем або агентом перевізника та вантажовідправником за умови, що ці межі не менше меж, які передбачені в Конвенції.
Гамбурзькі правила
Щодо втрати чи пошкодження вантажу: У статті 6 (1) (а) встановлюються межі в розмірі 835 розрахункових одиниць за місце чи іншу одиницю відвантаження, або 2,5 розрахункових одиниць за один кілограм ваги брутто втраченого або ушкодженого вантажу залежно від того, яка сума вище.
|
|
|
У відповідності зі статтею 26 розрахунковою одиницею є СПЗ, як воно визначено МВФ. Держави, які не є членами МВФ і законодавство яких не дозволяє використовувати СПЗ, можуть застосовувати замість меж, виражених в СПЗ, межі в наступних розмірах: 12500 франків Пуанкаре за місце чи іншу одиницю відвантаження або 37,5 франка Пуанкаре за один кілограм ваги брутто вантажу .
Для досягнення однаковості в перерахунку меж в національній валюті до статті 26 Конвенції включені наступні положення. Суми, виражені в СПЗ, повинні перераховуватися відповідно до вартості даної валюти на дату судового рішення або дату, погоджену сторонами. Вартість в одиницях СПЗ національної валюти будь-якої держави - члена МВФ обчислюється відповідно до методу визначення вартості, що застосовується МВФ на відповідну дату. Для держав, які не є членами МВФ, законодавство яких не дозволяє використовувати СПЗ і для яких межі відповідальності встановлюються тільки у франках Пуанкаре, перерахунок цих меж в національній валюті повинен здійснюватися відповідно до законодавства даної держави. Подальші обчислення і перерахунки державами, які не є членами МВФ, повинні здійснюватися таким чином, щоб в національній валюті як можна точніше була виражена реальна вартість меж, виражених в СПЗ.
|
|
|
У відношенні затримки в доставці: У відповідності зі статтею 6 (1) межа відповідальності обмежується сумою в 2,5 рази кратною фрахтові, що підлягає сплаті за затриманий вантаж, але що не перевищує розміру фрахту, що підлягає сплаті на підставі договору морського перевезення. Сукупна відповідальність перевізника за втрату, пошкодження і затримку не повинна перевищувати обмеження за повну втрату вантажу, щодо якого виникла така відповідальність.
Інші положення: За угодою між перевізником і вантажовідправником можуть бути встановлені межі відповідальності, що перевищують межі, передбачені у Конвенції (стаття 6 (4)).
Протокол, що містить поправки до Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил, що стосуються коносаментів, від 25 серпня 1924 року, з поправками, внесеними Протоколом 1968 року (1979 рік)
Щодо втрати чи пошкодження вантажу: У статті 4 (5) передбачається, що якщо відомості про характер та вартості вантажу не заявлені вантажовідправником до відвантаження і не включені в коносамент, то межі складають 666,67 розрахункових одиниці за місце чи одиницю відвантаження, або дві розрахункові одиниці за один кілограм ваги брутто в залежності від того, яка сума вище. Інші межі можуть встановлюватися за угодою між перевізником, службовцем або агентом перевізника та вантажовідправником за умови, що ці межі не менше тих, які передбачаються в конвенції.
|
|
|
Розрахунковою одиницею є СПЗ. Держави, які не є членами МВФ і законодавство яких не дозволяє використовувати СПЗ, можуть застосовувати такі межі замість меж, виражених в СПЗ: 10000 франків Пуанкаре за місце або одиницю відвантаження або 30 франків Пуанкаре за один кілограм ваги брутто. Передбачені положення, аналогічні положенням Гамбурзьких правил, з метою досягнення однаковості при перерахуванні меж в національні валюти.
І. Повітряне перевезення Конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень (1929 року)
("Варшавська конвенція")
Як передбачається в статті 22, межа відповідальності становить 250 франків Пуанкаре за один кілограм, якщо тільки відправник вантажу в момент передачі вантажу перевізнику не зробив спеціальну заяву про вартість в момент поставки і не сплатив додаткову суму, якщо це необхідно. У цьому випадку межею є заявлена сума, якщо тільки перевізник не доведе, що ця сума вище фактичної вартості для вантажовідправника в момент відправки.
Межа відповідальності за предмети, які пасажир везе з собою, становить 5000 франків Пуанкаре на одного пасажира.
Протокол, що містить поправки до Варшавської конвенції, підписаний у Гаазі 28 вересня 1955 року ("Гаазький протокол")
В основному аналогічний Варшавської конвенції (вище) (стаття 22).
Протокол, що містить поправки до Варшавської конвенції з поправками, внесеними Гаазьким протоколом, підписаний в Гватемалі ("Гватемальський протокол")
В основному аналогічний Варшавської конвенції за винятком того, що:
1. скасовується окремий межа відповідальності у відношенні предметів, які пасажир бере з собою;
2. чітко вказується, що витрати в зв'язку з позовом, пред'явленим заявником, включаючи гонорар адвоката, не враховуються при застосуванні цих меж (стаття
22 (3) (с)).
Додаткові протоколи, підписані в Монреалі 25 вересня 1975
Протокол № 1, що містить поправки до Варшавської конвенції.
Протокол № 2, що містить поправки до Варшавської конвенції з поправками, внесеними Гаазьким протоколом.
Протокол № 3, що містить поправки до Варшавської конвенції з поправками, внесеними протоколами, підписаними в Гаазі і Гватемалі.
Протокол № 4, що містить поправки до Варшавської конвенції з поправками, внесеними Протоколом, підписаним у Гаазі.
Замість межі відповідальності в 250 франків Пуанкаре за один кілограм, встановленого у Варшавській конвенції, і в протоколах, підписаних в Гаазі і Гватемалі, всі чотири протоколи, підписані в Монреалі, встановлюють межу в 17 СПЗ за один кілограм. Замість межі 5000 франків Пуанкаре на одного пасажира в відповідно до Варшавської конвенції і Протоколом, підписаним у Гаазі, Протоколами 1 і 2, підписаними в Монреалі, встановлена межа в 332 СПЗ на одного пасажира.
Держави, які не є членами МВФ і законодавство яких не дозволяє використовувати СПЗ, можуть застосовувати замість меж відповідальності, виражених в СПЗ, наступні межі: 250 франків Пуанкаре за один кілограм; для предметів, відповідальність за які несе сам пасажир, 5000 франків Пуанкаре на одного пасажира (межа на одного пасажира встановлюється тільки в Протоколах 1 і 2, підписаних у Монреалі).
Передбачені положення, аналогічні положенням Гамбурзьких правил, для забезпечення однаковості в перерахунку меж відповідальності в національні валюти, за винятком того, що ці протоколи не містять вимоги про те, що держави, які не є членами МВФ, перераховують межі в свої національні валюти таким чином, щоб якомога точніше відобразити такі ж фактичні вартості, як і межі, виражені в СПЗ.
III. Дорожні перевезення
Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) (1957 рік)
У відношенні повної або часткової втрати вантажу: У відповідності зі статтею
23 межа відповідальності становить 25 "первісних" франків за один кілограм ваги брутто. Крім того, підлягають відшкодуванню витрати на перевезення, митні збори та інші витрати в зв'язку з перевезенням вантажів.
У відношенні пошкодження вантажу: У статті 25 (2) передбачається, що в разі пошкодження всіх партій вантажу межа відповідальності дорівнює сумі, яка підлягає сплаті в разі повної втрати. Якщо пошкоджена тільки частина партії, то межа становить суму, яка підлягає сплаті в разі повної втрати. Якщо пошкоджена тільки частина партії, то межа становить суму, яка підлягає сплаті в разі втрати цієї частини.
У відношенні затримки: При повній або частковій втраті вантажу суми, що перевищують межу, встановлену в цій Конвенції, можуть бути витребувані, якщо відправник включив у вантажну накладну заяву про вартість вантажу при сплаті якої-небудь узгодженої додаткової суми (статті 23 (6), 24 ). У разі втрати, пошкодження або затримки суми, що перевищують межі, встановлені в цій Конвенції, можуть бути витребувані, якщо відправник при сплаті якої-небудь узгодженої додаткової суми заявив про особливу зацікавленість у доставці і включив її вартість у вантажну накладну (статті 23 (6) , 26).
Протокол до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) (1978 рік)
У статті 23 межу відповідальності 25 "первісних" франків за один кілограм при повній або частковій втраті вантажу замінений 8,33 розрахункових одиниць за один кілограм. Розрахунковою одиницею є СПЗ. Держави, які не є членами МВФ і законодавство яких не дозволяє використовувати СПЗ, можуть застосовувати межу в 25 "первісних" франків за один кілограм. Передбачаються положення, аналогічні положенням Гамбурзьких правил, для забезпечення однаковості у перекладі цих меж в національні валюти.
IV. Залізничні перевезення
Угоди, що стосуються міжнародного вантажного сполучення по залізницях (СМГС) (1966 рік)
У відношенні повної або часткової втрати вантажу: Межа відповідальності, встановлений у статті 24, є ціною вантажу або його оголошеною вартістю. У разі повної або часткової втрати побутових меблів без оголошеної вартості межа складає 2,70 рубля за один кілограм.
У відношенні пошкодження вантажу: При пошкодженні всієї партії межа відповідальності становить суму, яка підлягає сплаті в разі повної втрати. При пошкодженні будь-якої частини партії межа становить суму, яка підлягає сплаті в разі втрати пошкодженого вантажу (стаття 25).
У відношенні затримки: У статті 26 встановлюється сума компенсації у відповідності зі шкалою часткою у відсотках від вартості транспортування в розмірі від 6 відсотків за затримку до 1/10 необхідного для доставки часу до 30 відсотків за затримку, що перевищує 4/10 необхідного для доставки часу. Повна компенсація за втрату, пошкодження і затримку не повинна перевищувати суму, виплачувану в разі повної втрати вантажу.
Додавання "В" до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) від 9 травня 1980
У відношенні повної або часткової втрати вантажу: У відповідності зі статтею 40 межа відповідальності становить 17 розрахункових одиниць за один кілограм маси брутто. Крім того, підлягають відшкодуванню витрати на перевезення, митні збори та інші суми, виплачені у зв'язку з даною перевезенням.
У статті 7 передбачається, що розрахунковою одиницею є СПЗ. Для держав, які не є членами МВФ і законодавство яких не дозволяє використовувати СПЗ, розрахункова одиниця дорівнює 3 "первісним" франкам. Передбачаються положення, аналогічні положенням Гамбурзьких правил, для забезпечення однаковості при перекладі цих меж відповідальності в національні валюти, за винятком положення, що стосується часу, який такий переказ повинен здійснюватися.
У відношенні пошкодження вантажу: У відповідності зі статтею 42, якщо вся партія має вартість втрати, то компенсація не повинна перевищувати суму, яка підлягає сплаті в разі повної втрати; якщо вартість втрати має тільки частину даної партії, то компенсація не повинна перевищувати суму, яка підлягає сплаті в разі втрати цієї частини. Крім того, підлягають пропорційному відшкодуванню витрати по перевезенню, митні збори та інші суми, сплачені у зв'язку з даною перевезенням.
У відношенні затримки: Межа відповідальності, встановлений у статті 43, в три рази перевищує витрати на перевезення. У разі повної втрати вантажу, компенсація за затримку на додаток до компенсації за повну втрату не виплачується. У випадку часткової втрати вантажу, компенсація обмежується триразовим розміром по відношенню до витрат на перевезення у відношенні цієї частини партії, що не втрачена. У випадку пошкодження вантажу, не пов'язаного із затримкою, компенсація за затримку підлягає сплаті на додаток до компенсації за шкоду. Повна компенсація за втрату, пошкодження і затримку не повинна перевищувати суму, що підлягає сплаті за повну втрату. У міжнародних тарифах або в спеціальних угодах можуть встановлюватися інші форми компенсації за затримку, якщо період транзиту був встановлений на основі транспортних планів.
Інші положення: Відповідно до статті 45, якщо залізниця погоджується з особливими умовами перевезення, що передбачають знижені витрати на перевезення, вона може обмежити суму компенсації за втрату, пошкодження або затримку при тій умові, що така межа була вказана в тарифі.
У відповідності зі статтею 46 у разі заяви про заінтересованість у доставці може вимагатися додаткова компенсація, що перевищує межі, встановлені в конвенції, до рівня заявленої суми.
V. Змішані перевезення Конвенція про змішаних перевезеннях вантажів
Щодо втрати чи пошкодження вантажу: У відповідності зі статтею 18 межі складають 920 розрахункових одиниць за місце чи іншу одиницю відвантаження і 2,75 розрахункових одиниць за один кілограм ваги брутто втраченого або ушкодженого вантажу залежно від того, яка сума вище. Однак, якщо відповідно до договору міжнародної змішаним перевезенням не передбачати перевезення вантажів морським або внутрішнім водними шляхами, то межа відповідальності оператора змішаного перевезення обмежується 8,33 розрахункових одиниць за один кілограм ваги брутто втраченого або ушкодженого вантажу.
У статті 31 передбачається, що розрахунковою одиницею є СПЗ. Держави, які не є членами МВФ і законодавство яких не дозволяє використовувати СПЗ, можуть застосовувати замість меж відповідальності, виражених в СПЗ, наступні межі:
13750 франків Пуанкаре замість 920 розрахункових одиниць;
41,25 франка Пуанкаре замість 2,75 розрахункових одиниць;
124 франка Пуанкаре замість 8,33 розрахункових одиниць.
У статті 31 містяться положення, аналогічні положенням Гамбурзьких правил, для забезпечення однаковості у перерахуванні цих меж відповідальності у національні валюти.
У відношенні затримки доставки: У статті 18 передбачається, що межа в 2,5 рази перевищує фрахт, який підлягає сплаті за затримані вантажі, але не понад загального фрахту, що підлягає сплаті згідно з договором змішаного перевезення. Сукупна відповідальність оператора змішаного перевезення за втрату, пошкодження і затримку не повинна перевищувати межі за повну втрату вантажу.
Інші положення: За домовленістю між оператором змішаного перевезення і вантажовідправником межі відповідальності за втрату, пошкодження або затримку, що перевищують межі, встановлені в конвенції, можуть визначатися в документі змішаного перевезення (стаття 18 (6)).
Коротке порівняння меж відповідальності за втрату або пошкодження вантажу, виражений в СПЗ
| Конвенція чи протокол відвантаження | За одне місце, або кілограм | За одну одиницю |
| Морські перевезення: Гамбургські правила (1978 рік) | 825 | 2,5 |
| Протокол, що містить поправки до Гаагських правил/ Вісбійського протоколу (1979 рік) | 666,67 | 2,0 |
| Повітряні перевезення: Монреальскі протоколи (1975 рік) | не застосовується | 17 |
| Дорожні перевезення: Протокол, що містить поправки до Конвенції КДПВ (1978 рік) | не застосовується | 8,33 |
| Залізничні перевезення: КОТІФ (1980 рік) | не застосовується | 17 |
| Змішані перевезення: Конвенція про змішані перевезення (1980 рік): • якщо транспортування включає перевезення морським, або внутрішнім водним шляхами | 920 | 2,75 |
| • якщо транспортування не включає перевезення морським, або внутрішнім водним шляхами | не застосовується | 8,33 |
Питання №2 Ліцензування страхових організацій для здійснення страхування фінансової відповідальності перевізника
(Затверджено наказом Держмиткому, Укрстрахнагляду, Мінтрансу і Мінфіну від 25.07.96р. № 343/83/243/154-А)
Це Положення, розроблене на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1996 року № 700 “Про Положення про надання митним органам України фінансових гарантій щодо обов’язкової доставки товарів до митниць призначення встановлює особливі умови ліцензування страхових організацій для здійснення страхування фінансової відповідальності перевізника підакцизних товарів щодо обов’язкової їх доставки до митниць призначення.
Ліцензія на проведення страхування фінансової відповідальності перевізника підакцизних товарів щодо обов’язкової їх доставки до митниць призначення видається Укрстрахнаглядом.
Ліцензія на проведення страхування фінансової відповідальності перевізника підакцизних товарів щодо обов’язкової їх доставки до митниць призначення видасться страховику відповідно до ст. 38 Закону України “Про страхування” та за умови подання Укрстрахнагляду листа Держмиткому про згоду на видачу ліцензії і внесення страховика до Переліку страхових організацій та додаткових документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку.
1. Страховик, який звертається до Укрстрахнагляду для отримання ліцензії на проведення страхування фінансової відповідальності перевізника підакцизних товарів щодо обов’язкової їх доставки до митниць призначення, повинен відповідати таким вимогам:
а) здійснювати діяльність по страхуванню не менше двох років, з них не менше одного року - по страхуванню відповідальності;
б) керівник повинен бути громадянином України, мати стаж практичної роботи не менше ніж 3 роки, з них на керівних посадах - не менше 1 року;
в) не мати заборгованості перед страхувальниками за укладеними з ними угодами;
г) не мати приписів за результатами перевірок, вчинених Укрстрахнаглядом, зауваження по яких не усунені на момент звернення за ліцензією.
2. Для одержання ліцензії страховику необхідно крім документів, зазначених у статті 38 Закону України “Про страхування” подати Укрстрахнагляду:
а) фінансову звітність страховика на останню звітну дату;
б) типові договори страхування відповідальності, що ним укладаються;
в) обґрунтовані розрахунки страхових тарифів;
г) типові договори облігаторного або факультативного страхування.
3. Лист про згоду на видачу ліцензії та внесення страховика до Переліку страхових організацій надається Держмиткомом за умови:
а) погодження страховиком з Держмиткомом Правил (умов) страхування, тексту типового договору страхування фінансової відповідальності перевізника та форми страхового поліса;
б) подання Держмиткому документу уповноваженого банку про наявність сплаченого статутного фонду у розмірі не менше 150000 (сто п’ятдесят тисяч) ЕКЮ;
в) наявності у страховика філій, представництв або уповноважених представників у всіх пунктах пропуску на митному кордоні України, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 1996 року № 484 “Про затвердження шляхів і напрямків транзиту підакцизних товарів через територію України та пункти на митному кордоні, через які здійснюється ввезення і вивезення цих товарів, та граничні терміни транзиту підакцизних товарів автомобільним і залізничним транспортом через територію України”;
г) подання Держмиткому докладного опису про механізм та порядок укладення договорів страхування і виплату страхового відшкодування, а також про механізм забезпечення виплати страхового відшкодування При цьому зазначені документи повинні передбачати максимальну простоту та зручність надання фінансових гарантій для перевізників і не створювати додаткових ускладнень при митному оформленні транзитних вантажів, а також забезпечувати надійні гарантії безумовної
і своєчасної сплати страхового відшкодування у разі настання страхового випадку. Крім того, ця діяльність не повинна суттєво впливати на існуючі фінансові умови перевезень транзитних вантажів через територію України;
д) укладення договору між Держмиткомом та фінансовим гарантом (посередником) щодо забезпечення функціонування механізму застосування фінансових гарантій у вигляді страхування фінансової відповідальності перевізника.
4. Фінансові гарантії у вигляді страхування фінансової відповідальності перевізника надаються перевізником митниці відправлення шляхом подання страхового поліса страховика, внесеного в реєстр уповноважених Держмиткомом страхових компаній.
5. Об’єктом страхування фінансової відповідальності перевізника є його зобов’язання перед митними органами щодо доставки підакцизних товарів, що переміщуються транзитом через територію України, до митниці призначення у терміни та шляхами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 1996 року № 484 (484-96-п) “Про затвердження шляхів і напрямків транзиту підакцизних товарів через територію України та пункти на митному кордоні, через які здійснюється ввезення і вивезення цих товарів, та граничні терміни транзиту підакцизних товарів автомобільним і залізничним транспортом через територію України”.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 21; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!