Відомо, що на подальшому його житті, це ніяк суттєво не позначилось.
В Книзі Рекордів Гіннеса зафіксовано рекорд Морієна Вестона - 449 годин без сну. До сих пор никто не знает максимальный срок, в течение которого человек может не спать.
Під час неспання:
· знижується здатність тривалий час концентрувати увагу;
· зростає дратівливість;
· наростають галюцинації та параноїдні думки;
· наростає тенденція до мікроснів: короткі періоди RЕМ-сну.
Незалежно від того, скільки триває період деривації сну, відновлення нормального сну відбувається наступні 2-3 ночі.
| Дослідження на тваринах |
В 1894 г. русский врач Marie de Manaceine не давала спать четырем щенкам на протяжении почти пяти дней, после чего щенки умерли.
В 1983 році Rechtshaffen провів лабораторне дослідження щурів. Тварин помістили в клітку на карусель,підключивши до апарату ЕЕГ. Як тільки ЕЕГ вказувало на засипання – карусель крутилася і обидва щурі падали у воду.
| Щурі експериментальної групи спали 15 % сну. Типово щурі помирали після 4 тижнів депривації. Натомість контрольна група щурів, котрі спали 70 % - не показували жодних фізичних, психічних проблем. |
також у щурів експериментальної групи спостерігалися:
· збільшення пожирання їжі;
Брак сну пов'язаний з підвищенням рівня гормону лептину (апетит) та зниженням рівня гормону греліну (насичення).
Відомо, що скорочення сну людини приблизно на 1,5 години призводить до споживання додаткових 550 калорій на день. Враховуючи, що рівень фізичної активності при цьому не змінювався , відтак легко набирається зайв а ваг а.
|
|
|
При цьому добова норма калорій для жінок віком від 20 до 30 років, які ведуть сидячий спосіб життя через роботу або з інших причин, складає 2000 калорій. І зі зростанням активності може збільшуватися до 2400.
Норма калорій на день для чоловіків віком від 20 до 30 років, які ведуть малорухливий спосіб життя, складає 2400 калорій. І зі зростанням активності може збільшуватися до 3000.
· втрата ваги;
· ендокринні зміни, пов’язані зі збільшенням метаболічної активності;
· зниження температури тіла;
· зниження імунітету – схильні до інфекцій.
ДИВНО, але відсутність сну особливо сильно позначається на ФІЗІОЛОГІЧНИХ ЗМІНАХ (особливо погіршуються обмінні процеси), а не психічних (не розвиваються психічні розлади) (!)
Анализ влияния на организм человека привычного снижения количества сна на больших выборках выявил, что систематическое ограничение сна до 6 часов в сутки ведет к ожирению (вероятно, вследствие гиперкомпенсации ухудшения обмена веществ увеличением количества съедаемой пищи), проблемам с пищеварительным трактом и сердечно-сосудистой системой (а вовсе не к ранней деменции - слабоумству). У людей, вынужденных постоянно менять ритм сна и бодрствования (например, у работающих сутки-через-двое) возникаю язвенные колиты и другие нарушения работы кишечника.
|
|
|
| Функції сну |
З цих досліджень випливають наступні ФУНКЦІЯ СНУ:
· процеси відновлення організму (глибокий сон):
Після фізичних навантажень, коли потреба відновлення особливо важлива, зростає тривалість періодів глибокого сну ( Horne , 1988 ) .
· терморегуляція (глибокий сон): періоди сну чутливі до температури середовища. Чим тепліше – тим триваліший глибокий сон. Тобто ймовірно організм реагує сном як спосіб обмежити активність і так перегрітого організму (?).
В гіпоталамусі центри регуляції сну розташовані поруч з центрами терморегуляції.
Відомо, що локальне нагрівання голови збільшує час глибокого сну.
Спека та температура також збільшують фазу глибокого сну.
Ділянки стовбура мозку, котрі контролюють глибокий сон, включені в процеси терморегуляції.
· накопичення енергії (робота парасимпатичної НС) (глибокий сон),
Вночі накопичується енергія, поживні речовини на день, коли необхідно її активно витрачати і т.д.
· імунітет (глибокий сон). Уві сні відновлюється імунна система за рахунок роботи парасимпатичної НС;
|
|
|
· утворення нових синаптичних зв’язків (REM - сон). Відтак в цій фазі добре структуруються і вкладаються в голові денні враження;
· консолідація слідів пам’яті: перехід з короткочасної до довготривалої пам’яті (як повільний, так і REM -сон)
Досліджено, що в період сну відбувається реактивація (повторне програвання) слідів пам’яті. Припускають, що в умовах, коли енграми ефективно ізольовані від зовнішніх стимулів-подразників, відбувається особливо успішне їхнє закарбування в довготривалій пам’яті (Maquet, 2001).
В опытах на крысах было показано, что во время медленного сна в гиппокампе возбуждаются те же группы нейронов и в той же последовательности, что и в процессе обучения, проводившегося накануне. Это навело ученых на мысль, что гиппокамп во сне как бы заново «прокручивает» полученную днем информацию, что, вероятно, способствует ее лучшему запоминанию.
Доведено, що деривація сну після навчання суттєво знижує результати запам’ятовування. (От який важливий сон перед ІСПИТОМ!)
Причем декларативная пам'ять (ословеснена) закрепляется в фазе «медленного» сна, а процедурная ( на рухи) — в фазе «быстрого» сна.
|
|
|
Это значит, что некоторые процессы обучения, благодаря обработке сном, отчасти переходят в «автоматический режим», который не требует затраты большого количества «сознательных ресурсов» мозга, когда человек бодрствует (це стосується насамперед імпліцитної (або процедурної) пам’яті) .
| ФІЗІОЛОГІЧНІ механізми сну |
Один из главных вопросов, волновавших физиологов еще со времен Павлова, - это существование в мозге “центра сна”.
Более точными представляются методы Моруцци в 1949 г.: он стимулировал ретикулярную систему через электроды, вживленные в ствол мозга, и таким образом вызывали реакцию пробуждения, т. е. будил спящее животное. При этом в картине ЭЭГ можно было наблюдать переход от альфа к бета-активности. Соответственно менялось и поведение животного.
Після ураження ретикулярної формації – ніяка сенсорна стимуляція не виведе тварину з глибокого сну.
Тобто функція ретикулярної формації стовбуру мозку – підтримувати стан бадьорості всіх нейронів обох півкуль мозку.
| Однак, виглядає так, що в стовбурі мозку, гіпоталамусі, базальних гангліях є системи активації мозку (умовно кажучи «центри бадьорості»), ймовірно 5 чи 6. Нейрони цих відділів виділяють нейромедіатори – норадреналін, серотонін (глютамінова та аспарагінова кислоти, ацетилхолін, гістамін). У людини порушення діяльності будь-якої з цих систем не компенсується за рахунок інших, несумісна зі станом бадьорості-свідомості і призводить до коми. |
В самі центри бадьорості вбудований механізм позитивного зворотнього зв’язку. Це особливі нейрони, котрі здійснюють гальмування активних нейронів. так нейрони розкидані по різним ділянкам мозку. Найбільше їх в ретикулярній частині чорної речовини. Всі ці нейрони виділяють один і той самий неромедіатор – гама-аминомасляна кислота – головна гальмівна речовина мозку. Як тільки активні нейрони послаблюють свою діяльність, одразу включаються гальмівні нейрони і послаблюють їх ще сильніше. Протягом певного часу процес розвивається таким чином, допоки не спрацьовує певний «тригер» і вся система переключається в стан бадьорості,або в стан парадоксального сну. Саме це ми спостерігаємо на ЕЕГ протягом кожного циклу сну.
Припускається, що в якості «тригерів» («пускачів») можуть виступати певні хімічні речовини, які накопичуються в організмі.
Наприклад, ще в 1913 році Pieron проводив такі досліди: вводив спинномозкову речовину від собак, в котрих був депривований сон, до здорових собак і останні засинали.
Вважають, що це є певна «Субстанція S», котра накопичується в організмі протягом дня, і коли її рівень досягає критичної межі – організм засинає.
Також настання сну може зумовлювати накопичення мелатоніну (гормону епіфізу).
А в 1995 році було опубліковано дані, згідно з котрими, в нашому організмі є певна речовина Muramyl peptides (МРs), котра продукується не нашим тілом, а шлунковою бактерією. Якщо цю бактерію видалити, то сон суттєво порушується. Припускають, що немовлята мають досить поверхневий сон, саме через недостатньо розвинену флору кишечнику (Brown, 1995).
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 33; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!