Дуже важко не заснути вже після 48 годин (2 доби) бадьорості.
Тема 10
СОН
Один з найбільш характерних ритмів людини - це зміна сну-бадьорості.
«Е ще не решен основной вопрос: почему нам приходится треть жизни тратить на сон? Пока мы доживем до 60 лет, мы 20 лет проспим, причем 15 из них проспим глубоким сном без сновидений, а пять - с яркими сновидениями » .
Чи сон - це дійсно ДАРЕМНА ТРАТА ЧАСУ ?
Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості та зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.
Більшість ссавців мають поліфазний сон (декілька разів на добу). Людина типово спить 1 раз на день, однак діти сплять декілька разів на добу, а дорослим характерно відчувати втому та бажання поспати в обідній час (схильність до поліфазності).
Якщо людину помістити в збіднене стимульне середовище, в неї відновиться схильність до поліфазного сну та 25-годинного фазного ритму.
ТОБТО біологічний годинник людини складає 25 годин. Однак зовнішні події стимулюють нас вкладатися в 24 години.
| ФАЗИ СНУ |
Діяльність мозку під час сну особливо стали досліджувати після появи електроенцефалографу (ЕЕГ). Азерінскі та Клейтман (Aserinsky, Kleitman, 1953) показали, що ЕЕГ під час сну має закономірні періодичні зміни.
Якщо у стані бадьорості в мозку домінують Бета-хвилі (характерні для лобних ділянок мозку), то під час заплющення очей та розслаблення активніше проявляють себе Альфа-хвилі (характерні для потиличних ділянок мозку).
|
|
|
ФАЗИ СНУ:
| Повільний сон | 1 фаза (дрімота) | Настає безпосередньо після того, як людина лягла спати. Характерний неглибокий сон (дрімота), Тета-хвилі. Тривалість такої фази становить близько 5 хвилин. | ||
| 2 фаза (поверхневий сон) | Настає при переході дрімоти в сон. Характерні деякі імпульсні сплески (К-комплекси) мозкової активності на фоні Тета-хвиль. | |||
| 3 фаза (сон помірної глибини) | Високоамплітудний дельта-хвилі . | |||
| 4 фаза (глибокий сон) | Сповільнюється серцевий ритм і дихання, крім того незначно знижується температура головного мозку і всього тіла в цілому Під час фази глибокого сну очі, прикриті повіками, починають здійснювати повільні рухи з одного боку в інший, Дельта-хвилі. | |||
| Швидкий сон | 5 фаза Фаза швидкого сну (парадоксального, REM ) (від англ. «Rapid eye movement» - швидкий рух очей ). Парадокс в тому, що на фоні вегетативної активності спостерігається повне м’язове розслаблення. | Після глибокого сну мозок повертається до другої фази сну, наче намагаючись прокинутися, але замість цього відбувається перехід до п'ятої фази. Повільний сон завершується зміною пози, після чого слідує різкий перехід в фазу парадоксального сну. Показники електроенцефалограми мозку ідентичні показникам людини в період неспання, Бета-хвилі. Відбувається зростання симпатичної регуляції: пришвидшення серцевого ритму і дихання, зростання тиску та температури тіла. Також спостерігаються сіпання лицьових м'язів, пальців, кінцівок, у чоловіків (будь-якого віку) виникає ерекція. Характерна при цьому ПОВНА відсутність м’язового тонусу (за винятком м'язів діафрагми та очей). При пробудженні під час парадоксального сну випробувані у 80% випадків повідомляють про переживання емоційно забарвлених сновидінь. Людину в цій фазі сну особливо важко збудити, у порівнянні з 3 та 4 фазами. | ||
| Після закінчення швидкого сну, усі фази, починаючи з другої, протягом ночі циклічно повторюют ься .
Повільний сон і наступний за ним швидкий сон формують цикл з періодом ~90 хв. Нормальний нічний сон складається з 4-6 таких циклів. | ||||
В перших нічних циклах переважає повільний дельта-сон, періоди парадоксального сну дуже короткі (10-15 хвилин) і зовні слабо виражені. У другій половині ночі, навпаки, глибокий повільний сон майже відсутній, зате надзвичайно інтенсивні і довгі (30-40 хвилин) періоди парадоксального сну.
|
|
|
| Вікові закономірності сну |
З віком:
· тривалість сну поступово знижується: немовлята перебувають у сні 15-17, у юнацькому віці сон займає 8, а у віці 50-60 років всього 6-7 годин;
· Фази глибокого сну виникають на 4-5 місяці життя немовля та поступово зростають, однак в похилому віці поступово скорочується та взагалі може зникнути;
· Фаза швидкого сну від народження поступово знижується від 50 % до 25 % в ранній дорослості і 15 % в 50-60 років. В деяких людей взагалі цей період може зникнути.
З віком людина спить менше, частіше прокидається, схильна до поліфазного сну.
| СНОВИДІННЯ |
Раніше вважали, що швидкі рухи очей під час парадоксального сну вказують на те, що людина бачить яскраві сновидіння. Однак дослідження показали, що людина більше снів бачить в період повільного сну (Cartwright, 1979). Також рухи очей суттєво відрізняються від рухів в стані бадьорості.
Однак сновидіння під час швидкого сну більш емоційні, дивні, живі, яскраві. Часто містять події попереднього дня. Складають послідовність дивно пов’язаних між собою подій. Також у фазі REM -сну зовнішні стимули можуть бути інкорпоровані у сон (наприклад, якщо поруч зі сплячим лити воду, то це увійде в зміст його сновидінь).
|
|
|
Навіть ті люди, котрі стверджують, що їм не сняться сни, мають ідентичну кількість періодів швидкого сну. І зможуть їх переповісти, якщо їх вчасно збудити в цій фазі, або одразу після неї.
Організм критично потребує REM - сон: якщо його депривувати, то розвивається стійка схильність впадати одразу в RЕМ-фазу. При цьому кількість РЕМ-сну може зростати до 50 разів (Egnew, 1967). Якщо наприкінці періоду депривації дозволити спати, то звична кількість часу в R ЕМ-фазі зростає в двічі, натомість загальна кількість сну суттєво не зросте.
| РОЛЬ СНУ |
| Депривація сну: |
| Випадок Ренді Гарднера |
Дуже важко не заснути вже після 48 годин (2 доби) бадьорості.
1965 році 17-літній студент Ренді Гарднер протримався без сну 264 години
Брюс МакАллистер (слева) и Джо Марчиано (справа) следят за Ренди Гарднером во время осмотра в военно-морском госпитале.
| Учащийся средней школы г. Сан-Диего Гарднер стал участником добровольного эксперимента по депривации сна. Он решил узнать, что произойдет с его мозгом и организмом, если он не будет спать с 28 декабря 1963 г. по 8 января 1964 г. — т.е. 264 часа или 11 дней. Помогали ему в этом два одноклассника Брюс МакАллистер (Bruce McAllister) и Джо Марчиано (Joe Marciano). Они не давали ему спать и следили за его состоянием при помощи тестов. Они намеревались сообщить о результатах этого эксперимента на научной ярмарке, однако потом произошло событие, из-за которого это суровое испытание превратилось из школьного опыта в наиболее цитируемый из когда-либо проводимых экспериментов по депривации сна — Уильям К. Демент (William C. Dement) исследователь Стэнфордского университета, узнав о происходящем, прилетел из Пало-Альто, чтобы наблюдать за Ренди. |
« На второй день он начал «подтормаживать», а его внимание рассеивалось. Когда ему дали в руки несколько предметов, он с трудом опознал их на ощупь. На третий день он стал нетипично угрюмым, и срывался на своих друзей. Он не мог произнести обычные скороговорки. К четвертому дню когтистые демоны сна уже во всю скребли у него за глазами. Неожиданно и необъяснимо он начал галлюцинировать: ему казалось что он — Пол Лау, крупный черный футболист из команды San Diego Chargers. Хотя, на самом деле, он был насквозь промокшим белым семнадцатилетним парнем весом 58 кг » .
« Стоило лишь прилечь на секунду, как он тут же выключался словно лампочка. Его одноклассникам и доктору Дементу приходилось поддерживать его активным. Они катались на машине, ездили за пончиками, включали музыку, часами играли в баскетбол и пинбол. Когда Гарднер ходил в туалет, они разговаривали с ним через дверь, чтобы убедиться, что он не отключился. Единственное, чего они не делали — не давали ему никаких препаратов. Даже кофеин » .
Дни шли, речь Гарднера стала сбивчивой, он с трудом фокусировал взгляд, у него часто кружилась голова, он забывал, что говорил минуту назад, и его все больше мучили галлюцинации. Как-то раз, он увидел, что стена перед ним растворилась, и вместо нее появилась лесная тропа. Врачи госпиталя не находили никаких физических отклонений, несмотря на то, что Ренди время от времени выглядел растерянным и дезориентированным.
Наконец, в 2 часа ночи 8 января Гарднер побил пред ыдущий рекорд в 260 часов. Чтобы отпраздновать это событие, собралась целая компания из врачей, родителей и одноклассников. Они шумно веселились, а Гарднер занимался тем, что отвечал на звонки журналистов и демонстрировал знак Victory — победа. Четыре часа спустя, его увезли в госпиталь, где, после краткого неврологического осмотра, он заснул глубоким сном. Когда через четырнадцать часов и сорок минут Гарднер проснулся, он чувствовал себя бодрым и посвежевшим.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 32; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!