Щойно тепер, на київському етапі, досягнувши своєї власної історичної свідомости, Русь виринає як законна історична одиниця.
Висновки
Двістірічний спір норманістів і антинорманістів не міг розв'язати проблеми походження Руси. Тому його тут замінено іншою теорією в ширшому контексті світової історії, яка опирається тільки на історичні критерії.
У VIII і IX ст. появилася багатоетнічна, багатомовна, об'єднана суспільна і культурна сфера ("нижчого" культурного типу), представлена морським і торговельним суспільством Mare Balticum, що була перенесена туди носіями культури Mare Nostrum. Треба було ще два сторіччя, щоб багатоетнічні і багатомовні торговельні заповзяття деяких комерційних компаній і "кочовиків моря" розвинулися (при втручанні політичної структури типу степової імперії) у високу християнську культуру, мовно слов'янську, яка власне і стала Київською Руссю.
Лекція, виголошена англійською мовою 24 жовтня 1975 року з нагоди інавгурації автора першим професором Катедри історії України їм. Михайла Грушевського при Гарвардському університеті. Цитується за журналом ’’Сучасність’’. Текст відсканований автором сайту.
Пріцак Омелян Йосипович - біографія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Народився 7 квітня 1919
Лука, Самбірський район, Польща
Помер 29 травня 2006
Бостон, Массачусетс, США
Місце проживання Україна, США
Галузь наукових інтересів Історія, сходознавство
|
|
|
Заклад Український науковий інститут Гарвардського університету
Alma Mater Львівський університет
Вчене звання професор-емерітус, академік
Вчений ступінь доктор філософії
Відомий у зв'язку з: хозарськими теоріями походження державності на Русі
Омеля́н Йо́сипович Пріца́к (7 квітня 1919, с. Лука (Озерне) Самбірський район , Львівська область, Польща — 29 травня 2006, Бостон, Массачусетс, США) — український історик, мовознавець, філолог-орієнталіст, організатор української науки у світі, засновник і довголітній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, співзасновників Міжнародної асоціації україністів, редактор багатьох наукових часописів.
Закінчивши навчання на історичному факультеті Львівського університету (1940), він став продовжувачем традицій історичної школи М. Грушевського та сходознавчих студій свого безпосереднього наставника А. Кримського. Упродовж 1936—1939 рр. О. Пріцак виконував обов'язки секретаря Комісії нової історії України Наукового товариства ім. Т. Шевченка. У 1940—1941 рр. працював на посаді молодшого наукового співробітника Львівського відділу Інституту історії України та навчався в аспірантурі Інституту мовознавства АН УРСР, де наукове керівництво обдарованим молодим ученим здійснював академік А. Ю. Кримський.
|
|
|
У воєнні та післявоєнні роки О. Пріцак продовжив навчання у Берлінському (1943—1945) та Геттінгенському (1946—1948) університетах. Згодом працював доцентом і професором університетів у Геттінгені, Гамбурзі, в університеті штату Вашингтон (м. Сіетл), Гарвардському університеті. Видатний український учений відомий як дійсний член НТШ, УВАН, Турецької академії мови, Національної академії наук і мистецтв США, Латвійської академії, численних міжнародних наукових товариств. Був президентом Міжнародного товариства з вивчення мов, культури й історії угро-фінських та алтайських народів (1958—1965). Засновник Українського наукового інституту в Гарвардському університеті і його директор упродовж 1968—1989 рр. 1990-го О. Пріцака обрали іноземним членом НАН України, у 1991—1998 рр. — директор Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України. Редактор багатьох наукових часописів, зокрема журналу Ural-Altaische Jahrbuch і видавничої серії Slavo-Orientalia.
О. Пріцак відомий у світі як один зі співзасновників Міжнародної асоціації україністів (1989), керівник її археографічної комісії. Завдяки його невтомним зусиллям розпочато упорядкування «Гарвардської бібліотеки давнього українського письменства». О. Пріцак був одним з ініціаторів перевидання багатотомної «Історії України-Руси» М. Грушевського (1991—1998). Саме з його аналізу історіософії великого українського історика і першого Президента України розпочинався перший том видання. З 1998 р. О. Пріцак постійно жив і працював у США.
|
|
|
Наукові зацікавлення вченого охоплювали надзвичайно широке коло питань історії України, Східної Європи, Азії, алтайської, тюркської та слов'янської філології. В українській історіографії чи не найвідомішою стала концепція О. Пріцака про походження Русі, зв'язок давньої історії України та тюркомовного світу. Для вченого сама історія була передусім точною наукою і, як і всі точні науки, «абстрактною інтелектуальною дисципліною».
Праці
The origins of the Old Rus' weights and monetary systems: Two studies in Western Eurasian metrology and numismatics in the seventh to eleventh centuries. Cambridge, Mass.: Distributed by Harvard University Press for the Harvard Ukrainian Research Institute, 1998.
From Kievan Rus' to modern Ukraine: Formation of the Ukrainian nation (with Mykhailo Hrushevski and John Stephen Reshetar). Cambridge, Mass.: Ukrainian Studies Fund, Harvard University, 1984.
Khazarian Hebrew documents of the tenth century. (with Golb, Norman Ithaca: Cornell University Press, 1982.
|
|
|
"The Polovcians and Rus'" (Journal Article in Archivum Eurasiae medii aevi), 1982.
The origin of Rus'. Cambridge, Mass.: Distributed by Harvard University Press for the Harvard Ukrainian Research Institute, 1981.
Studies in medieval Eurasian history London: Variorum Reprints, 1981.
On the writing of history in Kievan Rus. Cambridge, Mass.: Ukrainian Studies Fund, Harvard University, 1980.
The Khazar Kingdom's Conversion to Judaism. (Journal Article in Harvard Ukrainian studies, 1978)
The Pechenegs: A Case of Social and Economic Transformation (Journal Article in Archivum Eurasiae medii aevi), 1975
Two Migratory Movements in the Eurasian Steppe in the 9th-11th Centuries. (Conference Paper in Proceedings : Proceedings of the 26th International Congress of Orientalists, New Delhi 1964, Vol. 2)
The Decline of the Empire of the Oghuz Yabghu (Journal Article in Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States), 1952.
Пріцак, Омелян. Походження Русі. Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саг). – Т.І. – К.: Обереги, 1997. – 1080 с.
Пріцак, Омелян Походження Русі. Стародавні скандинавські саги і Стара Скандинавія. – т. II. - К.: Обереги, 2003 – 1304 с.
Посилання
Спадщина Омеляна Пріцака
Пам’яті Омеляна Пріцака
Іноземний член Національної академії наук України
Омелян Пріцак: спогад про вченого і людину
Омелян Пріцак. "Відкіль єсть пішла Русьская земля". Лекція, виголошена 24 жовтня 1975 року
Дата добавления: 2021-11-30; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!