Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні
Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні - природні території та об'єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність для людини і суспільства.
В Україні до них належать території і об'єкти природно-заповідного фонду України (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва), а також курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій і об'єктів, які, за національним законодавством, підлягають особливій охороні. Ці території та об'єкти в сукупності призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу і становлять єдину систему.
Правовий режим природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні регулюється Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про курорти», «Про Червону книгу». Загальним для правового режиму цих територій і об'єктів є забезпечення їх цільового призначення, тому вони повністю або частково вилучаються з господарського користування.
У Донецькій області до природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні відносяться:114 об‘єктів, серед яких присутні наступні категорії: природні заповідники [1](Кам’яні Могили), Національні природні парки [1]( Святі Гори ), регіональні ландшафтні парки [6]( Донецький кряж Клебан-Бик Зуївський Краматорський і ін.), заказники [загальнодержавного значення - 7, місцевого значення – 46]( Бердянський заказник, Білосарайська Коса, Великоанадольський заказник, Гори Артема, Роздольненський заказник і ін.), пам'ятки [загальнодержавного значення - 10, місцевого значення – 28]( балка Гірка, урочище Грабове, Дружківські скам'янілі дерева, Клебань-Бицьке оголення, Кравецька балка, Маяцька дача, Новоєкатерининське оголення, озера Ріпне і Сліпне, Стильське оголення), заповідні урочища [13]( Мирне поле, Широкий ліс, Балка Зелена, Долгенький ліс, Маріупольське лісове надання, Брандушка, Кучерів Яр, Никаноровській ліс, Гречкино O 1, Гречкино P 2, Васильевка), ботанічні сади [1]( Донецький ботанічний сад), парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва [1]( парк Маяцького лісництва).
|
|
|
Оцінка ролі області у розбудові національної екологічної мережі України
Станом на 01.01.2009 природно-заповідний фонд Донецької області включає 107 об`єктів, фактичною площею 84882 га, що становить 3,2% території області.
|
|
|
В Донецькій області створені та функціонують 9 самостійних установ природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, у т.ч. Український степовий природний заповідник, національний природний парк „Святі Гори”, Донецький ботанічний сад, регіональні ландшафтні парки (РЛП) „Меотида”, „Клебан-Бик”, „Донецький кряж”, „Краматорський”, „Зуївський” та „Слов`янський курорт”. Рішенням Донецької обласної ради від 14.09.2007 № 5/11-323 всі РЛП були передані до ведення Донецької обласної ради з подальшим їх фінансуванням за рахунок коштів обласного бюджету. Фактичне фінансування утримання РЛП за рахунок коштів місцевих бюджетів у 2008 році склало 8462,3 тис. грн. Штатна чисельність працівників РЛП на 01.01.2009 року становить 141 чоловік.
З метою збереження та відтворення типових і унікальних степових екосистем Українського Лівобережжя, що мають важливе наукове, природоохоронне та естетичне значення, Указом Президента України від 19.08.2008 № 723/2008 розширено територію Українського степового природного заповідника на 579,6 га за рахунок земель державної власності на території Староласпинської і Мічуринської сільських Тельманівського району. В подальшому на даній території планується створення нового відділення заповідника "Кальміуське".
|
|
|
Рішеннями Донецької обласної ради від 25.01.2008 № 5/14-420 та від 26.09.2008 № 5/18-561 розширено територію регіонального ландшафтного парку "Донецький кряж" за рахунок включення до складу парку земельних ділянок загальною площею 3511,32 га на території Амвросіївського та Шахтарського районів. Поступове збільшення площі території цього регіонального ландшафтного парку є підготовчим етапом на шляху до створення біосферного заповідника, передбаченого Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки. Відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки передбачено створення на базі РЛП "Меотида" національного природного парку "Меотида". На підставі розробленого та погодженого Донецькою облдержадміністрацією та Донецькою обласною радою "Проекту створення НПП "Меотида", Мінприроди підготовлений та узгоджується проект Указу Президента України "Про створення національного природного парку "Козацькі степи" (робоча назва – "Меотида").
|
|
|
На території Донецької області знаходяться водно-болотні угіддя міжнародного значення. Територія водно-болотних угідь міжнародного значення «Затока Крива та коса Крива» та «Затока Білосарайська та коса Білосарайська» входить до складу регіонального ландшафтного парку «Меотида», а їх охорона забезпечується службою охорони цієї установи природно-заповідного фонду.
Висновок
З всього вищезазначеного можна зробити наступні висновки.
Природно-рекреаційний потенціал області: 114 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема Національний природний парк “Святі Гори”, філії Українського степового заповідника - Хомутівський степ і Кам’яні Могили, 30 заказників державного і місцевого значення, 30 пам’яток природи, 6 заповідних урочищ, ботанічний сад у Донецьку, до складу якого входять Луганський заповідник, Криворізький та Приазовський відділи. М’який клімат узбережжя Азовського моря, лікувальні грязі, джерела мінеральних, радонових і столових вод належать до рекреаційних ресурсів області, на базі яких створено курорти: Маріуполь, Слов’яногірськ, Слов’янськ.
Стосовно Донецької області, викликає турботу, той факт, що темпи збільшення площі природно-заповідного фонду значно уповільнились.
Дуже серйозно шкодить подальшому формуванню екомережі відсутність чіткого механізму надання фінансової та іншої підтримки власникам і користувачам земельних ділянок в межах територій та об‘єктів екомережі.
Слід також зазначити, що фінансування Програми іде більшою мірою за рахунок коштів місцевого фонду охорони навколишнього середовища та інших джерел. Лише в останні два роки почали поступати кошти з місцевого бюджету. Щодо фінансування за рахунок коштів з держбюджету, то воно взагалі відсутнє.
Джерела літератури
1. Географія України : Пробний підруч. Для 8-9 кл. серед. шк. – К: Зодіак-ЕКО, 1997. – 432с.
2. Енциклопедія географії Українив трьох томах/ Є.В. Качалоеський, Олефіренко В.І., Ю.С. Шемшученко - К: Вища освіта, 1983
3. Інтернет
4. Новосад А.Я. Геология и гидрогеология. – К.: Выща школа, -1988 – 216 с.
5. Основи ґрунтознавства та геології: Навчальний посібник/ Євпак І.В., Наумовська О.І.-К.:Аграрна освіта,2009.-158с.
6. Природоохоронні території УРСР/Є.В. Качалоеський, К.М. Ситник, Ю.С. Шемшученко - К: «Урожай», 1983
7. Українській Радянській Енциклопедичний Словник: В 3-х т./Редкол. А.В. Кудрицький (відпр. ред.) та ін. – 2-ге вид. – К.: Голов. Ред.. УРЕ, 1986
8. Попович С.Ю. Природно-заповідна справа:Навчальний посібник. - К.: Арістей, 2007.-480 с.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 609; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!