Осереднені нормативні показники придатності сільськогосподарських земель для створення екологічно чистих сировинних зон по виробництву



 

Назва показників

Нормативи за ступенем придатності земель

придатні Обмежено придатні непридатні

1. Основні показники екологічної стійкості грунтів

1. Потужність гумусового шару, см >50 50-25 <25
2. Вміст гумусу в орному шарі, % в4-6 4-2 <2
3. Гранулометричний склад * Св; Сс; Гл;С Пз; Пр;

Сл Гв

4. Реакція ґрунтового розчину, рН КСl >5.5 5.5-4.6 <4.6
5. Сума ввібраних основ, мг-екв/100г >20 20-10 <10
6. Ступінь насичення обмінними основами >70 70-50 <50

7. Протиерозійна стійкість за вмістом агрегатів 0,25 - 10 мм, %:

Водотривких >45 45-25 <25
Повітряно - сухих >75 75-50 <50

8. Рівноважна щільність складення, г/см :

Супіщаних і піщаних грунтів 1.3-1.5 1.5-1.7 <1.3->1.7
Середнього та важкого гран. складу 1.1-1.3 1.3-1.5 <1.1->1.5

2. Агрохімічні показники родючості

1. Нітрифікаційна здатність, мг N03 /кг грунту <15 15-8 <8
2. Вміст азоту, що легко гідролізується,мг/кг <200 200 - 10 <150
3. Рівень вмісту рухомого фосфору та обмінного калію** П;В;Дв Ср Н;Дн;
4. Рівень вмісту рухомих форм мікроелементів П;В Ср Н;Дн;

3. Параметри санітарко - гігієнічного стану (забруднення)

1 .Вміст валових форм важких металів

Кларки                     ГДК

1.0-2.0 2.0-3.0 3.0-4.0
<0.5 0.5-1.0 1.0-1.5

2. Щільність забруднення радіонуклідами, Кі/км2 :

Цезієм -137, 134 <0.2 0.2-1.0 >1.0
Стронцієм - 90 0.02 0.02-1.0 >1.0
3. Вміст залишків пестицидів, ГДК <0.5 1-1.5 >1.5

4.Кількість патогенних мікроорганізмів в 1 кг грунту:

При забрудненні фекаліями <10 10-10 >10
При забрудненні відходами тварин <10 10-10 >10
5. Вміст бітумізованих речовин при забрудненні нафтою, % <1 1-2 >2

 

 

*Св - суглинок важкий; Сс - суглинок середній; Сл - суглинок легкий; С -супісок; Пз - пісок зв'язаний; Пр - пісок рихлий; Гв - глина важка.

** П - підвищений; В - високий; Дв - дуже високий;Ср - середній; Н - низький; Дн - дуже низький.

Складаючи еколого-агрогеохімічну оцінку ділянки поля, ми комплексно досліджували нашу земельну ділянку за такими показниками як: щильність грунту, продуктивна волога, обмінна рН, вміст гумусу, азоту, обмінного калію, рухомого фосфору, бору, мангану, кобальту, цинку, міді, стронцію-90 і цезію-137. По проведенню дослідів і оформленню еколого-агрохімічного паспорту можна зробити такий висновок: на досліджуваній ділянці в межах норми (еталонного грунту) перебувають такі показники як щильність грунту, продуктивна волога, обмінна рН, вміст гумусу, обмінного калію, рухомого фосфору і цезію-137.Тому розробляти і виконувати спеціальні заходи, щодо поліпшення стану земель за даними показниками не є необхідним.

Але деякі речовини на дослідній ділянці знаходяться у кількості перевищуючій еталонне значення (подекуди у 200 разів). До таких показників належать: вміст азоту, бору, мангану, кобальту, цинку, міді і стронцію-90. Основна маса цих речовин надійшла в грунт по причині близького розташування шахт, які видобувають корисні копалини.

Ландшафти, порушені при видобуванні корисних копалин рекультивують. Рекультивация земель — це комплекс заходів щодо відновлення господарської, санітарногігіенічної та естетичноі цінності порушених земель, поліпшення умов довкілля відповідно до інтересів суспільства. Процес рекультивації земель складаеться з двох етапів.[1]

На першому проводить технічну рекультивацию, яка включае планування поверхні відвалів, засипання кар'ерів, ровів, вирівнювання поверхні, формування родючого шару грунту. Технологію створення придатних для сільськогосподарського використання рекультивованих земель необхідно будувати так, щоб зібраний у бурти до початку виконання видобувних робіт родючий шар фунту (20 - 60 см) безпосередньо вкладати на сплановану поверхню промислових відвалів. Глибина шару торфу, що залишаеться після торфорозробок, необхідного для забезпечення водно-повітряного і поживного режимів на торфовищах у разі їх рекультивації, мае становити: для вирощування сільськогосподарських культур — не менш як 0,5 м; для лсорозведення — не менш як 0,3 м; для використання під водойми, ставки (рибницькі господарства та інші цілі) — 0,15 м. Бурти чи штабелі заввишки 5 - 15 м за тривалого зберігання засівають багаторічними бобово-злаковими травами.[1]

Товщина покривного шару грунту мае бути 30 — 60 см, що забезпечуе врожаї культур на рівні, близькому до непорушених земель. На рівень родючості насипного шару різних типів грунтів впливають склад і властивості підстильних гірських порід, на які його клаідуть. Найсприятливішими гірськими породами е лес, лесоподібні суглинки, піщано-глинисті відклади.[1]

Другий етап передбачае роботи з біологічної рекультивації. Біологгчна рекультивація — це комплекс агротехшчних і фітомеліоративних заходів, спрямованих на відновлення рослинності, заселення культурних рас мікрооргатзмів, черв'яків, комах, птиці тощо. Вона може бути сільськогосподарською або лісовою. На рекультивованих землях застосовують парозернопросапні, трав'яно-зернопросапні чи трав'яно-зернові сівозміни залежно від насипаного шару грунту, його родючості і зони розміщення.[1]

На рекультивованих землях можна вирощувати зерняткові і кісточкові плодові культури, ягідники. На відновлених землях (особливо в перші 1 — 5 років освоения) треба вносити підвищені (на 20 — 30 %) норми органічних і мінеральних добрив.[1]

На певній частині порушених земель (25 - 30 %), що є гірськими виробками, і прилеглих до них схилах відвалів, малопродуктивних землях формують агроценози іншого цільового призначення (без грунтового покриву).[1]

 

 

3.3Визначення екологічного ризику застосування хімічних засобів захисту рослин (пестицидів)

 

Таблиця 3.3.1 Таблиця шкідливих об'єктів

 

Культура сівозміни Шкідливий обє`кт Препарати хімічного захисту Норми внесення, кг/га, л/га
Чорний пар - - -

Озима пшениця

Хлібна жужелиця Базудин 600 1.5-1.8 л/га
Борошниста роса Альто 400 0.1-0.2 л/га
Буря`ни Монітор 0.013-0.026 кг/га

Озима пшениця

Лучний метелик Золон 1.5-2.0 л/га
Септоріоз Байлетон 0.5-1.0 кг/га
Буря`ни Агрітокс 1.0-1.5 л/га

Кукурудза

Стебловий метелик Децис 0.5-0.7 л/га
Пухирчата сажка Вітавана 2 кг/га
Буря`ни Гезагард 50 2.0-4.0 л/га

Ячмінь

Злакові мухи Бі-58 новий 1.0-1.2 л/га
Борошниста роса Альто супер 0.4-0.5 л/га
Буря`ни Раундап 2.0-4.0 л/га
Чорний пар зайнятий - - -

Озима пшениця

Попелиці Актара 25 0.1-0.14 кг/га
Іржа Імпакт 0.5 л/га
Буря`ни Аркан 750 20 г/га
Кукурудза на зелений корм і силос - - -

Озима пшениця

Тріпс Альтекс 100 0.1-0.15 л/га
Гельмінтоспороз Конфуго супер 2 кг/га
Буря`ни Гранстар 20-25 г/га

Соняшник

Саранові Моспілан 0.025-0.075 кг/га
Фонописа Корбель 0.8 л/га
Буря`ни Варта 1.5-3.0 л/га

[8]

Таблиця 3.3.2

 

Препарат хімічного захисту Оброблювана площа, га S Загальна кількість препарату ( норма * площу ) М Ступінь небезпеки пестициду (з табл. )
Базудин 600 89,4 134,1 4
Альто 400 89,4 8,94 5
Монітор 89,4 1,1622 6
Золон 89,4 134,1 4
Байлотон 89,4 44,7 5
Агрітокс 89,4 89,4 5
Децис 89,4 44,7 4
Вітавана 89,4 178,8 4
Гезагард 50 89,4 178,8 4
Бі - 58 новий 89,4 89,4 4
Альто супер 330 89,4 35,76 5
Раундап 89,4 178,8 6
Актара 25 89,4 8,94 3
Імпакт 89,4 44,7 5
Аркан 750 89,4 178,8 6
Альтекс 100   8,94 6
Конфуго супер 89,4 178,8 2
Гранстар 89,4 178,8 5
Моспілан 89,4 2,235 2
Корбель 89,4 71,52 5
Варта 89,4 134,1 6
Всього 894 1569,22  

 

При використанні пестицидів дуже важливо завчасно оцінити рівень можливої потенційної небезпеки для людини та біоти. Для цього застосовують розрахунковий метод оцінки можливих негативних наслідків, враховуючи гігієнічну та екотоксикологічні характеристику препаратів, кількісне пестицидне навантаження на навколишнє середовище, в умовах даного ландшафту.

Для прогнозу рівня небезпеки забруднення агроекосистем токсичними речовинами, використовують модель, яка включає в себе 4 параметри:

1. Показником властивостей асортименту пестицидів, які використовуються в господарстві, є середньозважений ступінь небезпеки асортименту пестицидів (Сcн), який обчислюється за формулою:

Ссн. = Сн1 * m1 + Сн2 * m2 +… + Снn * mn / М, де

Сн -ступінь небезпеки даного пестициду;

m - запланована або використана кількість одного пестициду, кг/га, л/га;

М - загальна кількість усіх пестицидів, кг, л.

Ссн = 536.4 + 44.7 + 6.97 + 536.4 + 212.25 + 447 + 715.2 + 715.2 + 357.6 + 178.8 + 26.82 + 228.5 + 10.728 + 53.64 + 357.6 + 8.94 + 4.47 + 357.6 + 804.6 / 1569.22 = 5598.46 / 1569.22 = 3.57

2. Усереднене навантаження пестицидів на територію господарства або району виражається екотоксикологічною дозою (Дект), яку знаходять за формулою:

Дект = М / S, де (кг/га)

М - загальна кількість усіх пестицидів ( сумарна сезонна витрата пестицидів), кг/га, л/га;

S - загальна орна площа, га.

Дект =1569.22 / 894 = 1.75

Цей показник відрізняється від норми витрати пестицидів тим, що стосується не лише поля, де використовується пестицид, а й загальної площі сільськогосподарських угідь і враховує такі процеси, як міграція пестицидів з повітряними потоками та водним стоком, а також щорічне територіальне переміщення у сівозміні культур, що потребують інтенсивного застосування пестицидів, і сприяє зниженню концентрацій шкідливих речовин в місцях їх внесення.

3. Толерантність території до пестицидного навантаження оцінюється загальним індексом здатності до самоочищення земельних угідь від хімікатів (Ізон). Вона відображає інтенсивність деструкції пестицидів в залежності від грунтово - кліматичних умов і виражається в балах.

0.1 - для ландшафтів сухих степів і солончаків;

0.1 -1 -для ландшафтів окультурених чорноземів, в зоні достатнього вологого забезпечення.

- інтенсивна 0.80 - 0.61

- помірна 0.60-0.41

- слабка 0.40 - 0.20

- дуже слабка ≤ 0.20

Інтенсивність процесів фізико-хімічного і мікробіологічного розкладу пестицидів на території України, згідно цієї класифікації відображають усереднені зональні індекси самоочищення, що визначені на основі ґрунтового та агрокліматичного районування. Враховуються типи грунтів та вологозабезпеченість (ГТК - гідротермічний коефіцієнт) Величина загальних індексів самоочищення дані в таблиці 3.3.3.

4. Вірогідне забруднення агроландшафту (U) оцінюється інтегральним показником (умовними кг/га), що враховує всі три параметри:

U = Дект / Сен * Ізон, де

Дект - екотоксикологічна доза, кг/га;

Сен - середньозважений ступінь небезпеки;

Ізон - зальний індекс самоочищення території; (з таблиці 3.3.3)

U = 1,75 / 3,57 * 0,38 = 1,29

Потенційна небезпека внесення пестицидів в агроекосистеми для живих організмів зростає із збільшенням показника забруднення території. При значеннях цього показника до 4 умовних кг/га еколого-гігієнічна ситуація є мало небезпечною. Потенційна небезпечність (ризик) використання пестицидів зростає із збільшенням вірогідного забруднення.

5.Ризик характеризує агроекотоксикологічний індекс (АЕТІ) зі значеннями від О до 10 та розраховується за формулою:

АЕТІ =10 * U * (1+U)3 / (1+U)4 + 5000

АЕТІ =10 * 1,29 * (1+1,29)3 / (1+1,29U)4 + 5000 = 0,0308

Числові значення АЕТІ визначаються за величиною прогнозуючого забруднення

території. Ризик характеризується АЕТІ таким чином:

0-1- малонебезпечні,

1 - 4 - середньо небезпечні,

5 - 7 – підвищеної небезпечності,

8-10-високонебезпечні.

При плануванні хімічних заходів із захисту рослин слід підбирати асортимент пестицидів та їх сумарну витрату на одиницю орної площі в даній грунтово-кліматичній зоні так, щоб значення АЕТІ були найменші. При величині АЕТІ >1 контроль за фактичним вмістом пестицидів у продуктах урожаю та об'єктах агроекосистеми обов'язковий.

 

Таблиця 3.3.3 Апроксимоване агроекологічне районування території України

Зона, провінція, область Тип грунтів, що переважає ГТК Індекс самоочищення території
ПОЛІССЯ Волинська, Рівненська, Львівська-північні райони, Хмельницька-північні райони, Чернігівська, Київська на північ від Обухова, Сумська-на північ від лінії Конотоп-Глухів Дерново-середньо підзолисті, глинисто-піщані, ГТК 2 -1.6 0.50
ЛІСОСТЕП Західна провінція  Тернопільська, Хмельницька-південні райони, Чернівецька, Вінницька Сірі опідзолені, ГТК 1.6 -1.4 0.60
Центральна провінція  Обухова, Черкаська, Одеська-на Київська-на південь від північ від Любашівки Чорноземи малогумусні типові, ГТК 1.4 -1.6 0.55
Лівобережна висока провінція  Полтавська, Сумська на південь від лінії Конотоп-Глухів, Харківська-на північ від лінії Красноград-Куп'янськ Чорноземи звичайні середньогумусні, ГТК 1.2- 1.1 0.70
СТЕП Північна підзона Кіровоградська, Дніпропетровська, Харківська-на південь від лінії Красноград-Куп'янськ Чорноземи звичайні малогумусні, ГТК 0.8 0.50
Південна підзона Дністровсько-Дніпровська провінція, Одеська-на південь від Любашівки до Роздільної, Миколаївська, Херсонська-на північ від Каховки, Запорізька Чорноземи звичайні середньогумусні на південних лесах, ГТКО.8-0.7 0.30
Донецька провінція  Донецька, Луганська Чорноземи звичайні малогумусні, ГТК 0.9 0.38
Сухостепова зона  Херсонська-на південь від Каховки, Крим - на північ від Сімферополя, прибережні райони Одеської та Запорізької областей Чорноземи південні карбонатні, темно-каштанові солонцюваті ґрунти, ГТК 0.6 - 0.5 0.23
Зона Українських Карпат Передгірська провінція Івано-Франківська, Львівська - південно-західна частина Бурувато-підзолисті, кислі ґрунти, ГТК 2.4 0.75
Закарпатська низинна провінція Закарпатська Буроземи кислі малогумусні, ГТК 2.6 0.78
Зона гірського Криму  Передгірська лісостепова провінція-на південь від лінії Сімферополь-Феодосія Чорноземи південні міцелярно-карбонатні, ГТК 1.0 -0.7 0.38

 

Розділ 4. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА НАСЛІДКІВ АНТРОПОГЕННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА СТАН АГРОЛАНДШАФТУ

4.1 Визначення розмірів плати за забруднення грунтів

 

 

Таблиця 4.1.1.Основні забруднюючі речовини та їх гранично допустима концентрація в Грунтах

№ п/п Назва забруднюючої речовини грунту Вміст в грунті, мг/кг Гранично доустима концентрація, мг/кг
1 Азот 270 130
2 Бор 50 0,23
3 Манган 620 1500
4 Кобальт 17 5
5 Мідь 110 3
6 Цинк 58 23
7 Стронцій-90 0,03 0,02

Оскільки забруднення грунтів становить значну небезпеку для агроекосистем і здоров'я людей, розміри плати мають компенсувати шкоду. Та головним чином потрібно не стягувати плату, а попереджати забруднення грунту, звідси покращувати екологічний стан ґрунтового покриву.

Для визначення плати за забрудненням грунтів необхідно знати до якого критерію екологічного стану належить даний грунт, для цього потрібно розрахувати сумарний показник хімічного забруднення грунту полютантами.

Сумарний показник хімічного забруднення грунту полютантами (Zс) розраховують як сума коефіцієнтів концентрацій окремих полютантів за формулою:

Zс = Кс1 + Кс2 + ... Ксn - (n - 1) , де

n- кількість полютантів, що аналізуються,

Кс- коефіцієнт концентрації одного забруднюючого компоненту, який дорівнює:

Кс = C / ГДК , де

С - масова частка полютанта у грунті, мг/кг;

ГДК - гранично допустима концентрація цього ж полютанту, мг/кг.

Кс(N) = 270 / 130 = 2.08

Кс(B) = 50 / 0.23 = 217.39

Кс(Mn) = 620 / 1500 = 0.41

Кс(Co) = 17 / 5 = 3.4

Кс(Cu) = 110 / 3 = 36.6

Кс(Zn) = 58 / 23 = 2.52

Кс(Sr-90) = 03 / 0.02 = 1.5

Zс = 2.08 + 217.39 + 0.41 + 3.4 + 36.6 + 2.52 + 1.5 – (7 - 6) = 256.9

Критерії екологічного стану грунту за сумарним показником хімічного забруднення: (види екологічних ситуацій)

Zс < 16 - задовільна ситуація;

Zс = 16-32- відносно задовільна ситуація;

Zс = 32 - 128 - надзвичайна екологічна ситуація;

Zс > 128 - екологічне лихо.

 

Таблиця 4.1.2

 

Критерії екологічного стану грунту Ставка плати за забруднення 1 м2 грунту, грн.
Задовільна ситуація  
Відносно задовільна ситуація 60.0
Надзвичайна екологічна ситуація 60.0
Екологічне лихо 600.00

 

Розмір плати за забруднення грунтів залежить від площі забруднення, класу небезпечності забрудників, ландшафтно-геохімічних умов, використання грунтів.

Розмір плати за забруднення грунтів П розраховують за формулою:

П == Цз * S * К1 * К2 * К3 ,грн., де

Цз - ставка плати за забруднення їм грунту, гри. (визначається згідно з категорією забруднення грунтів за таблицею 4.1.2);

S - площа забруднених грунтів, м2;

К1 - коефіцієнт, що враховує клас небезпечності забрудників (за таблицею 4.1.3);

К2 - коефіцієнт, що залежить від ландшафтно-геохімічних умов (за таблицею 4.1.4);

К3 - коефіцієнт, що враховує призначення чи використання грунтів ( за таблицею 4.1.5).

П = 600.00 * (894 * 10000) * 5.0 * 2.0 * 32.0 = 1716480000000 грн

Таблиця 4.1.3 Значення коефіцієнта К1, що враховує клас небезпечності забруднюючих речовин.

 

Клас небезпечності Забруднюючі речовини Коефіцієнт К1
1 Аs, Сd, Нg, Se, Рb, Zn, F, бензпірен 10.0
2 В, Со, Ni, Мо, Сu, Sb, Сr 5.0
3 Ва, V, W, Мn, Cr 2.5

 

Таблиця 4.1.4 Значення коефіцієнта К2, що враховує ландшафтно-геохімічні умови, в яких знаходяться забруднені грунти.

Елементарні природні ландшафти Коефіціент К2
Елювіальний 2.0
Транселювіальний 4.0
Субаквальний 6.0

 

Таблиця 4.1.5 Значення коефіцієнта К3, що враховує призначення чи використання грунтів.

Розміщення забруднених грунтів Коефіцієнт, К3
За межами міста на відстані понад 3км і на значній віддалі від поверхневих вод 2.0
За межами міста на відстані понад 3км і поблизу поверхневих водойм 4.0
У межах території міста і віддалені від поверхневих водойм 8.0
У межах території міста і поблизу водойм 16.0
На с/г угіддях і віддалені ( більш як на 3км ) від поверхневих водойм 32.0
На с/г угіддях і поблизу поверхневих водойм 64.0
На рекреаційних територіях і віддалені ( більш як на 3 км ) від поверхневих водойм 128.0
На рекреаційних територіях і поблизу поверхневих водойм 256.0

 

Таблиця 4.1.6 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у грунтах.

Речовина ГДК, мг/кг Речовина ГДК, мг/кг
Атразин 0.01 Мідь 3
Бензол, толуол 0.3 Нікель 4
Бензпірен 0.02 Нітрати 130
Бромофос 0.4 Поліхлорпропілен 0.5
Ванадій 150 Ртуть 2.1
Гексахлоран 1 Свинець 20
Гетерофос 0.005 Сірка 160
Кадмій 1 Сірководень 0.4
Карбофос 2 Фтор 10
Ліндан 1 Хлорамін 2
Кобальт 5 Хлорофос 0.5
Марганець 1500 Хром 0.05
Метафос 0.1 Цинк 23

 

Висновок:Провівши дослідження я визначила сумарний показник хімічного забруднення грунту полютантами, який становить 256,9. А також розрахувала розмір плати за забруднення грунтів яка в свою чергу становить 1716480000000 грн.


 

Розділ 5. ЗАЯВА ПРО ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Після проведення екологічного дослідження зразка нашого грунту було виявлено серйозну екологічну кризу. В загалом, це пов’язано з несприятливими для сільського господарства розташуванням, а саме – Донецька область. Ця область є дуже урбанізованою, у ній знаходиться велика кількість шахт по видобутку корисних копалин і велика кількість промислових підприємств. Ці підприємства викидають у довкілля величезну кількість шкідливих речовин, що дуже сильно відображається на стані навколишнього середовища і здоров’ї людей.

Грунти дослідженого сільськогосподарського угіддя знаходяться у стані екологічного лиха. Це пов’язано с тим, що такі речовини, як азот, бор, манган, кобальт, цинк, мідь і стронцій-90 і вміст деяких внесених пестицидів у багато разів перевищують норму. Разом с тим на досліджувану територію впливають ерозійні процеси, через що ділянка зазначається як територія з кризовим ступенем ураженості.

Для збереження ґрунтів від подальшого забруднення і деградації необхідно проводити комплекс організаційно-господарських, агрономічних, технічних, меліоративних, економічних і правових заходів щодо запобігання і усунення наслідків зазначених процесів.

Серед першочергових заходів, спрямованих на охорону земельних ресурсів, виділяють такі:

· боротьба з вітровою ерозією — проведення безвідвальної обробки ґрунту зі збереженням стерні на поверхні поля, борозенкові посіви культур, заліснення і закріплення пісків, створення куліс із високостеблових рослин і трав'яних смуг, лісосмуг — буферів снігозатримання;

· боротьба з водною ерозією - поглиблення ріллєвого шару, обробіток ґрунту впоперек на схилах, контурне розорювання, висівання зернових на парових полях та проведення інших заходів, які покращують проходження води в ґрунт та запобігають її стіканню при розтаванні снігу та випаданні дощів; у гірських районах - обладнання протиселевих споруд, заліснення, залуження схилів, регулювання випасання худоби, збереження гірських лісів;

· проведення меліорації - науково-обґрунтованої та екологічно безпечної системи заходів щодо поліпшення ґрунтових, гідрологічних і мікрокліматичних умов сільськогосподарського виробництва з метою підвищення родючості ґрунту та отримання високих і стійких урожаїв. До меліоративних заходів належать: зрошення і осушення земель; вентиляція ґрунтів, закріплення яру; ґрунто- і полезахисні лісонасадження; вапнування ґрунтів; внесення сидератів і органічних добрив та багато інших;

· рекультивація земель — комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності й господарської цінності порушених земель. Процес рекультивації складається з двох етапів. На першому етапі (гірсько-технічному) вирівнюють поверхню, засипають кар'єри та інше, здійснюють хімічну меліорацію ґрунту, насипають родючий шар ґрунту, проводять меліораційні і протиерозійні заходи. На другому (біологічному) етапі відновлюють родючість ґрунту. Зараз досить ефективною є рекультивація шляхом лісорозведення. Перед залісненням часто висівають багаторічні бобові трави. Виділяють такі напрямки рекультивації ушкоджених земель - сільськогосподарський, лісогосподарський, водногосподарський, рекреаційний, санітарно- гігієнічний та будівельний.


Літературні джерела

1. Агроекологія: Навч. Посібник / О.Ф. Смаглій, А.Т. Кардашов, П.В. Литвак та ін.. – К.: Вища освіта, 2006. – 671 с.

2. Географія України : Пробний підруч. Для 8-9 кл. серед. шк. – К: Зодіак-ЕКО, 1997. – 432с.

3. Енциклопедія географії Українив трьох томах/ Є.В. Качалоеський, Олефіренко В.І., Ю.С. Шемшученко - К: Вища освіта, 1983

4. Інтернет

5. Новосад А.Я. Геология и гидрогеология. – К.: Выща школа, -1988 – 216 с.

6. Основи ґрунтознавства та геології: Навчальний посібник/ Євпак І.В., Наумовська О.І.-К.:Аграрна освіта,2009.-158с.

7. Природоохоронні території УРСР/Є.В. Качалоеський, К.М. Ситник, Ю.С. Шемшученко - К: «Урожай», 1983

8. Субін В.С., Олефіренко В.І. Інтегрований захист рослин: Підручник. – К.: Вища освіта, 200 – 336 с.

9. Українській Радянській Енциклопедичний Словник: В 3-х т./Редкол. А.В. Кудрицький (відпр. ред.) та ін. – 2-ге вид. – К.: Голов. Ред.. УРЕ, 1986

 


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 348; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ