Структура і зміст еколого-агрохімічного паспорту.
Форма паспорта затверджена Міністерством сільського господарства і продовольства України і подається нижче. Він складається з адресної частини, переліку показників та їх середньозважених величин у динаміці.
Hабір критеріїв - мінімальний, але цілком достатній, щоб об'єктивно оцінити агроекологічний стан ґрунтового покриву полів та земельних ділянок. Вже сама назва „ Еколого - агрохімічний паспорт..." свідчить про те, що в ньому містяться відомості, які характеризують рівень родючості, види та ступінь забруднення, а відтак і екологічний стан грунту.
З агрофізичних показників вибрано „найбільш інформативні з найбільш значущих "- рівноважну щільність складення або об'ємну масу. Він є інтегруючим параметром низки водно-фізичних характеристик і структурно-текстурних особливостей грунту і залежить від його гранулометричного та структурно-агрегатного складу, кількості органічної речовини. В свою чергу об'ємна маса впливає майже на всі фізичні характеристики грунту -водопроникність, вологоємність, теплопровідність, повітряну забезпеченість, а також мікробіологічні процеси і поживний режим грунту. Оцінюючи рівноважну щільність складення ( перед початком весняних польових робіт або через 1-2 місяці після останнього обробітку ) слід виходити з того, що для грунтів середнього та важкого гранулометричного складу оптимальне значення цього показника знаходиться в межах 1.1-1.3 г/см3 для супіщаних і піщаних грунтів -1.3-1.5 г/см3. Якщо фактичні параметри відрізняються від оптимальних, то це свідчить про агрофізичну деградацію грунту і потребує відповідного втручання (внесення органічних добрив, збільшення посівних площ багаторічних бобових трав, гіпсування, вапнування, застосування полегшеної техніки чи глибокого обробітку грунту).
|
|
|
Максимально можливі запаси продуктивної вологи (ММЗПВ) в 0-100 сантиметровому шарі грунту - показник, який належить до основних критеріїв якісної оцінки грунтів. Це константа, яка характеризує здатність того чи іншого грунту накопичувати максимальну кількість продуктивної вологи. Еталонним ґрунтом за цим критерієм є грунт з ММЗПВ-200мм. Не можна ототожнювати ММЗПВ з поняттям „запаси продуктивної вологи"(ЗПВ)- величиною динамічною, яка змінюється в часі і просторі. Оптимальні значення ЗПВ варіюють в широкому інтервалі: від 60-70 мм для картоплі - до 160-180 мм для вівса і інших вологолюбивих культур. Отже, в еколого-агрохімічний паспорт слід вписувати показник ММЗПВ, користуючись даними довідникової літератури.
Гідролітична кислотність і сума ввібраних основ безпосередньо в розрахунках не використовуються, але вони потрібні в інших цілях (наприклад, для визначення норми вапна).
|
|
|
Тип і ступінь засолення (солонцюватості), як і показники обмінної та актуальної кислотності, належать до груп модифікаційних або допоміжних критеріїв і при оцінці грунтів враховуються через поправочні коефіцієнти на негативні властивості грунту (засолення, солонцюватість, кислотність і лужність). Вміст гумусу в орному шарі або його запаси в метровій товщі грунту, а також показники вмісту азоту, що легко гідролізується, рухомого фосфору, обмінного калію і рухомих форм мікроелементів, разом з ММЗПВ відносяться до основних критеріїв, за якими розраховується „агрохімічна" тобто „основна" оцінка родючості грунту, яка після внесення поправок на забруднення і всі інші негативні властивості дає можливість визначити зведений показник еколого-агрохімічного стану фунтового комплексу в межах поля або земельної ділянки.
Які саме показники агроекологічного стану грунту входять до паспорту показані в таблиці 2.
Нормативи основних типових ознак еталонного грунту.
За еталон (стандарт) приймається оптимальне значення діагностичного показника, який оцінюється в 100 балів, що цілком відповідає одному з основних екологічних законів землеробства-закон оптимума.
|
|
|
Стандарти (еталони) для мінеральних грунтів.
Гумус: запаси в шарі 0-100 см-500 т/га
вміст в шарі 0-20 см - 6,2 %
Максимально можливі запаси продуктивної вологи:
(ММЗПВ) у шарі 0-100 см - 200 мм
Стандартами для елементів живлення є такі величини: Макроелементи:
* для азоту (N)- 225 мг/кг за Корнфілдом, 100 мг/кг - за Тюріним -Коконовою;
* для рухомого фосфору (Р2O5)-250 мг/кг за Кірсановим, 200 мг/кг – за Чіріковим, 60 мг/кг за Мачігіним;
* для обмінного калію (К2О) - 170 мг/кг за Кірсановим, 200 мг/кг - за Чіріковим, 400 мг/кг за Мачігіним.
Мікроелементи:
- для некарбонатних і малокарбонатних грунтів (метод Пейве - Рінькіса): Mn - 71, Zn-1.6, Сu-3.4, Со-2.3, Мо-0.71, В-0.23 мг/кг грунту.
- для карбонатних грунтів (метод Крупського-Олександрової): Мп - 21, Zn-5,1, Сu-0.51, Со-0.31 мг/кг грунту.
Торфові грунти.
Eталоном торфових грунтів, що оцінюється в 100 балів, є такий грунт, який хнрактеризується нижче наведеними показниками:
1. Запас органічної речовини в шарі 0-100 см у перерахунку на сильнорозкладений торф - 2000 т/га.
2. ММЗПВ в шарі 0-100 см - 600 мм.
3. Стандартний вміст рухомого фосфору і калію в торфових грунтах з урахуванням щільності складення.
|
|
|
Bирахуваний середньозважений бал по основних (типових) критеріях (органічні речовини, запас вологи, Р і К) корегується на клімат і зрошення, потім на негативні властивості та інші особливості торфовищ.
Eколого - агрохімічний стан грунтів оцінюється не тільки за показниками груп основних (типових) і модифікованих критеріїв, але й з урахуванням видів і ступеня забруднення. Найбільш поширеними видами забруднення ґрунтового покриву в Україні є забруднення радіонуклідами (РН) важкими металами (ВМ), Шлишками пестицидів (ЗП).
Еталоном для забруднення грунтів цими токсичними речовинами можна ввзажати такий грунт, радіоактивне забруднення якого не перевищує нормального природного фону. Максимально наближеними до еталону є грунти, на яких можна вирощувати екологічно чистий урожай, придатний для виробництва продуктів дитячого та дієтичного харчування.
Таким вимогам цілком відповідають мінеральні грунти, щільність забруднення яких не перевищує 1.0 Кі/км2 по цезію - 137 (для торфових < 0.5 Кі/км2) і 0.02 Кі/км2 по стронцію - 90.
Вміст валових форм важких металів в еталонному грунті не повинен перевищувати 1 кларку або 0.5 ГДК, а вміст залишків пестицидів - < 0.5 ГДК. Поправочні коефіцієнти на забруднення радіонуклідами, важкими металами і залишками пестицидів наведені нижче в таблицях.
Отже, всі вище наведені матеріали служать основою для встановлення балів бонітету, складання оціночної шкали та паспортизації земель.
Розрахунки виконують в такій послідовності:
1) Для кожного діагностичного показника, що є одним із основних (типових) критеріїв, обчислюють бонітіровочний бал, процентне відношення фактичного значення ознаки до стандарту (еталону).
Б т. о =Ф / Е * 100, де
Б т. о. — бал типової діагностичної ознаки;
Ф — фактичне значення ознаки;
Е - еталон (стандартне) значення ознаки.
2) Проводять визначення агрохімічної та еколого —агрохімічної оцінки в балах.
Е Бт.,
Б т = ∑ Б т. о / N , де
Б т - середній бал з типових критеріїв;
Бп - сума балів по типових критеріях;
N - кількість зведених випадків (число показників).
Вирахуваний за основними критеріями середній бал корегується потім за допомогою модифікаційних критеріїв через поправочні коефіцієнти на негативні властивості грунту і на клімат.
Остаточний бал бонітету може бути встановлений і шляхом послідовного множення вихідного бала на відповідні коефіцієнти поправок.
Таблиця 3.1.1.
Еколого - агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки
Область Донецька
Район Амбросіївській
Схема поля.
Населений пункт село Ленінське
Землекористувач_____________ ділянки
Сільськогосподарські угіддя_ Зрошувані, осушені землі
Сівозміна _Поле(зем.ділянка№)_
Площа 1089 га
Назва грунту, площа(га) чорнозем звичайний малогумусний
| Показники агроекологічного стану грунтів | Методи визначення | Середньозважені величини по роках обстеження | ||||
| Ф | Е | Б т. о | 200_р. | 200_р. | ||
| 1.Агрофізичні | 0-20 | |||||
| Щільність грунту, г/см | по Йовенко | 1 | 1,2 | 83,3 | ||
| Продуктивна волога в 0-100 см, мм | гравіметричний | 186 | 200 | 93 | ||
| 2.Фізико-хімічні та агрохімічні | ||||||
| Кислотність: | ||||||
| Гідролітична, мг-екв/100г гр. | ― | ― | ― | ― | ― | ― |
| Обмінна, рН сол. | потенціометричний | 7,2 | 7 | 103 | ||
| Сума ввібраних, основ, мг-екв/100г гр. | ― | ― | ― | ― | ― | ― |
| Тип засолення | ― | ― | ― | ― | ― | ― |
| Ступінь засолення | ― | ― | ― | ― | ― | ― |
| Вміст в орному шарі: | ||||||
| Гумусу, % | по Тюріну | 4,7 | 6,2 | 75,8 | ||
| N, що легко- гідролізується, мг/кг | за Тюріновим-Кононовою | 270 | 100 | 270 | ||
| Рухомого Р, мг/кг | за Чіріковим | 150 | 200 | 75 | ||
| Обмінного К, мг/кг | за Чіріковим | 190 | 200 | 95 | ||
| Рухомих форм, мг/кг | ||||||
| B | за Крупським-Олександровою | 50 | 0,23 | 21739,13 | ||
| Мо | ― | ― | ― | ― | ― | ― |
| Мn | за Крупським-Олександровою | 620 | 21 | 2952 | ||
| Со | за Крупським-Олександровою | 17 | 0,31 | 5484 | ||
| Сu | за Крупським-Олександровою | 110 | 0,51 | 21568,6 | ||
| Zn | за Крупським-Олександровою | 58 | 5,1 | 1137 | ||
| Агрохімічна оцінка в балах | 4473 | |||||
| 3. Рівень забруднення грунтів | ||||||
| Вміст рухомих форм, мг/кг | ||||||
| Сd | ― | ― | ― | ― | ― | ― |
| Рb | ― | ― | ― | ― | ― | ― |
| Hg | ― | ― | ― | ― | ― | ― |
| Залишки пестицидів, мг/кг | ― | ― | ― | ― | ― | ― |
| ДДТ і його метаболіти | ― | ― | ― | ― | ― | ― |
| Гексахлоран (сума ізомерів) | ― | ― | ― | ― | ― | ― |
| 2,4 Д - амінна сіль | ― | ― | ― | ― | ― | ― |
| Щільність радіоактивного чабруднення Кі/км2 | ||||||
| Сz-137 | спектрометричний | 0,3 | 1 | 30 | ||
| Sr -90 | радіохімічний | 0,03 | 0,02 | 150 | ||
| Зведена еколого -агрохімічна оцінка в балах | 3847 | |||||
Примітка. Фізико-хімічні, агрохімічні показники, щільність складення та показники забруднення грунту визначаються в орному шарі.
Під впливом техногенних негативних факторів якість грунтів знижується, що потребує внесення поправок в агрохімічну оцінку на забруднення радіонуклідами, важкими металами, залишками пестицидів та ін.
В Україні нині найбільш негативно на екологічний стан грунтів впливає забруднення їх радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
У зоні Полісся при рівні забруднення 1-5 Кі/км2 поправочний коефіцієнт знижується на 2% на кожну одиницю Кі при зростанні ступеня забрудненості. При рівні забрудненості 5-10 і 10-15 Кі/км2 поправочний коефіцієнт зменшується на 3% у розрахунку на кожну одиницю Кі при зростанні забрудненості.
У зонах Лісостепу і Степу д/я всіх рівнів забруднення поправочний коефіцієнт знижується на 1,6 % на кожну одиницю Кі в міру зростання забрудненості.
При забрудненні радіонуклідами понад 15 Кі/км2 виводяться з с/г використання.
Класифікацію грунтів за ступенем забруднення важкими металами, згідно ГОСТу 17.4.3.06-86,проводять за граничне допустимою кількістю (ГДК) та за фоновим вмістом у грунті.
За ступенем забруднення грунт слід поділяти на:
1) Сильнозабруднені.
2) Середньозабруднені.
3) Слабозабруднені.
До сильнозабруднених відносять грунти, вміст важких металів в яких у декілька разів перевищує ГДК, які мають під впливом забруднення низьку біологічну продуктивність, суттєві зміни фізико — хімічних, хімічних та біологічних характеристик, внаслідок чого вміст важких металів у рослинній продукції перевищує встановлені норми.
До середньозабруднених відносяться грунти, в яких встановлено перевищення ГДК без видимих змін властивостей.
До слабозабруднених відносяться грунти, вміст важких металів в яких не перевищує ГДК, але вище природного фону.
При оцінці ступеню забруднення грунтів важкими металами необхідно користуватися даними щодо гранично допустимих концентрацій та їх фонового вмісту у грунтах основних природно - кліматичних зон України У разі виявлення в грунті підвищеного вмісту декількох металів, поправочний коефіцієнт встановлюється за металом, вміст якого найбільше перевищує вказані нормативи.
Поправочний коефіцієнт на забруднення грунту важкими металами вноситься в загальну оцінку через ГДК забруднювача. При одинарному значенні ГДК поправка не вводиться, при подвійному оцінка знижується на 4% при потрійному ГДК - на 8%, чотирикратному -12%.
Якщо грунт забруднений кількома важкими металами, поправки вносяться на кожний з них.
Поправочний коефіцієнт на забрудненість грунту залишками пестицидів вноситься в оцінку через ГДК забруднювача. Насамперед це стосується ДДТ, оскільки інші пестициди дуже швидко розкладаються і тому не враховуються.
При одинарному значенні ГДК поправка не вводиться, при подвійному оцінка знижується на 4% при потрійному ГДК - на 8%, чотирикратному -12%.
На основі отриманих даних провести оцінку стану грунту за вмістом важких металів, радіонуклідів та пестицидів відповідно до існуючих ГДК та нормативів, які подані нижче в таблицях.
Таблиця 3.1.2
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 1248; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!