Освітлення: природне та штучне
Освітленість робочих місць здійснюється природнім світлом – в світлі години доби і штучними в темні години.
Освітлення виконується у відповідності з розрядом зорових робіт і коефіцієнтом природної освітленості (КПО). Освітлення у виробничому приміщенні має відповідати нормам і правилам регламентованими в СНиП ІІ–4-79 «Естественное и искуственное освещение».
Вимоги, які ставляться до раціонального освітлення: достатня освітленість робочого місця (нормована); рівномірне освітлення; відсутність тіней, особливо рухомих, на робочій поверхні; захист від сліпучої дії джерела світла; вірний вибір напрямку світла.
Природне освітлення поділяється на: бічне одностороннє та двостороннє; верхнє, комбіноване, коли сполучається бічне і верхнє освітлення.
Сучасні норми визначають, що мінімальна освітленість встановлюється за характеристикою зорової роботи з найменшим розміром об'єкта розрізнення, контрастом об'єкта із фоном і характеристикою фону.
Всі роботи за зоровими параметрами розподіляються на 8 розрядів та 4 підрозряди (а, б, в, г) залежно від розміру об'єкта та умов.
Для максимального використання природного освітлення в приміщенні необхідно розрахувати площу віконних прорізів у виробничому приміщенні розміром 9*7*4,5 м для забезпечення мінімально нормованого коефіцієнта природної освітленості для розряду зорових робіт III. Віконні прорізи не затемнюються іншими будівлями.
|
|
|
Для визначення площі світлових прорізів при бічному освітлені (через вікна) використовують формулу:
Sв = 
, м2
eн – нормоване значення КПО, % (для робіт ІІI розряду при бічному освітленні КПО = 2 )
kз – коефіцієнт запасу ( при вертикальному розташуванні вікон з концентрацією пилу, диму, кіптю у повітрі робочої зони 1...5 мг/м3 kз =1,4)
hв –світлова характеристика вікон ( при відношенні довжини прміщення L до його глибини,а = 0,75 і при відношенні глибини приміщення до його висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна, h1 = 2,5, hв = 13)
Sп – площа підлоги приміщення, м2 (9*7 = 63 м2);
Кб – коефіцієнт затінення вікон будівлями, що стоять напроти ( затінення іншими будівлями відсутнє, тому Кб = 1)
τ – загальний коефіцієнт світлопропускання:
τ = τ1* τ2* τ3* τ4* τ5
τ1- коефіцієнт світлопропускання матеріалу (для подвійного скла – 0,8);
τ2 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамі світлопрорізу( для сталевих рам - 0,9);
τ3 - коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях покриття (при бічному освітлені – 1);
τ4 - коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях (τ4=1);
τ5 - коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями (τ5=1);
|
|
|
r1 – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні за рахунок світла відбитого від поверхней приміщення та підстелюючого шару прилеглого до будівлі (r1 = 2,4)
τ = 0,8*0,9*1*1*1 = 0,72
Sв = 
м2
До небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників належать фізичні (статичні, динамічні та гіподинамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове, зорове, емоційне).
Праця економістів, фінансистів, працівників банківських установ, науково-дослідних та інших установ, а також інших працівників невиробничої сфери характеризується тривалою багатогодинною (8 год і більше) працею в одноманітному напруженому положенні, малою руховою активністю при значних локальних динамічних навантаженнях.
Робоче положення "сидячи" супроводжується статичним навантаженням значної кількості м'язів ніг, плечей, шиї та рук, що дуже втомлює. М'язи перебувають довгий час у скороченому стані і не розслабляються, що погіршує кровообіг. В результаті виникають больові відчуття в руках, шиї, верхній частині ніг, спині та плечових суглобах.
|
|
|
Внаслідок динамічного навантаження на кістково-м'язовий апарат кистей рук виникають больові відчуття різної сили в суглобах та м'язах кистей рук; оніміння та уповільнена рухливість пальців; судоми м'язів кисті; ниючий біль в ділянці зап'ястя.
У результаті виникають локальні м'язові перенапруження, хронічні розтягнення м'язів травматичного характеру, що можуть викликати професійні захворювання: дисоціативні моторні розлади, захворювання периферійної нервової та кістково-м'язової систем. Ці захворювання увійшли до Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 p., № 1662.
Крім того, робота "сидячи" призводить до зниження м'язової активності - гіподинамії. За браком рухів відбувається зниження споживання кисню тканинами організму, сповільнюється обмін речовин. Це сприяє розвитку атеросклерозу, ожиріння, може стати причиною дистрофії міокарда, хронічного головного болю, запаморочення, безсоння, роздратування.
Трудова діяльність працівників невиробничої сфери належить до категорії робіт, які пов'язані з використанням великих обсягів інформації, із застосуванням комп'ютеризованих робочих місць, із частим прийняттям відповідальних рішень в умовах дефіциту часу, безпосереднім контактом з людьми різних типів темпераменту тощо.
|
|
|
Це зумовлює високий рівень нервово-психічного перевантаження, знижує функціональну активність центральної нервової системи, призводить до розладів в її діяльності, розвитку втоми, перевтоми, стресу.
Тривала робота на комп'ютеризованому робочому місці призводить до значного навантаження на всі елементи зорової системи і зумовлює втому та перевтому зорового аналізатора. Напружена зорова робота викликає "очні" (біль, печія та різь в очах, почервоніння повік та очей, ломота у надбрівній частині тощо) та "зорові" (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи) порушення органів зору, що може викликати головний біль, посилення нервово-психічного напруження, зниження працездатності.
Надмірні фізичні та нервово-психічні перевантаження зумовлюють зміни у фізіологічному та психічному станах працівника, призводять до розвитку втоми та перевтоми.
Втома - це сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психологічному стані людини, які з'являються внаслідок напруженої чи тривалої праці і призводять до погіршення її кількісних і якісних показників, нещасних випадків.
Хід збільшення втоми та її кінцева величина залежать від індивідуальних особливостей працюючого, трудового режиму, умов виробничого середовища тощо.
Залежно від характеру вихідного функціонального стану працівника втома може досягати різної глибини, переходити у хронічну втому або перевтому. Перевтома - це сукупність стійких несприятливих для здоров'я працівників функціональних зрушень в організмі, які виникають внаслідок накопичення втоми.
Основною відмінністю втоми від перевтоми є зворотність зрушень при втомі і неповна зворотність їх при перевтомі.Відомо, що розвиток втоми та перевтоми веде до порушення координації рухів, зорових розладів, неуважності, втрати пильності та контролю реальної ситуації. При цьому працівник порушує вимоги технологічних інструкцій, припускається помилок та неузгодженості в роботі; у нього знижується відчуття небезпеки. Крім того, перевтома супроводжується хронічною гіпоксією (кисневою недостатністю), порушенням нервової діяльності.
Проявами перевтоми є головний біль, підвищена стомлюваність, дратівливість, нервозність, порушення сну, а також такі захворювання, як вегето-судинна дистонія, артеріальна гіпертонія, виразкова хвороба, ішемічна хвороба серця, інші професійні захворювання. Втома характеризується фізіологічними та психічними показниками її розвитку.
Фізіологічними показниками розвитку втоми є артеріальний кров'яний тиск, частота пульсу, систолічний і хвилинний об'єм крові, зміни у складі крові.
Психічними показниками розвитку втоми є: погіршення сприйняття подразників, внаслідок чого працівник окремі подразники зовсім не сприймає, а інші сприймає із запізненням; зменшення здатності концентрувати увагу, свідомо її регулювати; посилення мимовільної уваги до побічних подразників, які відволікають працівника щд трудового процесу; погіршення запам'ятовування та труднощі пригадування інформації, що знижує ефективність професійних знань; сповільнення процесів мислення, втрата їх гнучкості, широти, глибини і критичності; підвищення дратівливості, поява депресивних станів; порушення сенсомоторної координації, збільшення часу реакцій на подразники; зміни частоти слуху, зору.
Втома породжує у працівника стан, який призводить до помилок у роботі, небезпечних ситуацій і нещасних випадків.
Для профілактики втоми працівників застосовуються специфічні методи, до яких можна віднести засоби відновлення функціонального стану зорового та опорно-рухового апарату, зменшення гіподинамії, підсилення мозкового кровообігу, оптимізацію розумової діяльності.
Особливо небезпечним, як показали дослідження, є стрес у трудовій діяльності. Робота економістів, фінансистів, банківських службовців, менеджерів, працівників державних контрольно-ревізійних та податкових служб пов'язана з впливом на них негативно діючих стресорів, таких, як: інтенсивність праці; зростання потоку інформації, яку необхідно опрацювати і використовувати у повсякденній практиці; дефіцит часу; відповідальність за прийняття рішень; гіподинамія; різні зовнішні впливи (шум, забруднення, випромінювання тощо); монотонність праці; порушення стереотипної системи праці (поломки техніки) тощо.
Стресові впливи можуть стати причиною виникнення фізіологічних і психологічних змін, що призводять до небезпечних ситуацій та нещасних випадків.
Для профілактики, попередження та реабілітації наслідків психоемоційного стресу рекомендується застосовувати вправи, що включають психотерапію, фізичні, водно-повітряні процедури, фізіотерапевтичні процедури, масаж, адекватне харчування, приймання вітамінів та мінеральних речовин, релаксуючу музику та вправи, медитацію, аутогенне тренування тощо.
Електробезпека
Щоб забезпечити захист працюючих від дії електричного струму треба застосувати засоби та способи захисту, що передбачені нормативними документами. ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. « Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.»
Для забезпечення захисту працівників від дії електричного струму слід застосовувати засоби та способи захисту передбачені «Правилами улаштування електроустановок» (ПУЕ) та «Правилами техніки безпеки електроустаткування споживачів».
Згідно з ПУЕ всі виробничі приміщення поділяються залежно від небезпеки ураження людини електричним струмом на такі категорії:
І. - без підвищеної небезпеки;
II. - з підвищеною небезпекою;
III. - особливо небезпечні.
Приміщення бухгалтерії за ПУЕ належать до приміщень без підвищеної небезпеки ураження людини електричним струмом.
Все устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження їх роботи, електропроводи і кабелі відповідають вимогам електробезпеки і мають апаратуру захисту від струму короткого замикання.
Лінії електромережі виконують як окрему групову трипровідну мережу прокладанням фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників (заземлення або занулення), причому, площі перерізу нульового робочого і нульового захисного провідника не менші за площу перерізу фазового провідника.
При одночасному використанні більше п’яти ПЕОМ на помітному місці встановлюють аварійний резервний вимикач, який у разі небезпеки повністю знеструмлює електричну мережу (крім освітлення). У такому випадку при використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволено прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.
Електромережі для під’єднання оснащують справжніми штепсельними з’єднаннями та електророзетками, які крім контактів фазового і нульового робочого провідників, мають спеціальні контакти для під’єднання нульового захисного провідника, під’єднаного раніше. Порядок роз’єднання при відмиканні мережі має бути зворотним. Заборонено під’єднувати обладнання до звичайної двопровідної електричної мережі, зокрема з використанням перехідних пристроїв.
Електромережі штепсельних з’єднань та електричних розеток виконують за магістральною схемою, по 3—6 в одному колі. При розташуванні їх уздовж стін провідники перекидають по підлозі в металевих трубах і гнучких металевих рукавах, а при розташуванні їх у центрі приміщення прокладають у каналах або під підлогою, що знімається, в металевих рукавах. При цьому не дозволяється використовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, що містять сірку. Металеві трубки і гнучкі металеві рукави заземлені відповідно до ДНАОП 0.001.21—98. Неприпустимо використовувати функціональне заземлення для під’єднання захисного заземлення.
Штепсельні з’єднання або електричні розетки для напруги 12 і 36 В пофарбовані в колір, що відрізняється від їх кольору для напруги 127 і 220 В.
Заземлені конструкції, що знаходяться у приміщенні (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі тощо), захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.
Пожежна безпека
Пожежна безпека підприємства повинна відповідати вимогам Закону України Про пожежну безпеку, Правил пожежної безпеки в Україні та вимогам відповідних нормативних актів. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. «Пожарная безопасность. Общие требования.»
До переліку заходів, що забезпечують пожежну безпеку входять:
· визначення категорії приміщення за вибухопожежонебезпекою, згідно з нормами технологічного проектування;
· визначення ступеня вогнестійкості будівельної конструкції;
· визначення класу приміщення та зони вибухопожежної небезпеки згідно з ПУЕ;
· забезпечення приміщень автоматичним пожежогасінням та автоматичною сигналізацією;
· забезпечення приміщення первинними засобами пожежогасіння;
· розрахунок запасу води на пожежогасіння будівлі, де розташовано приміщення виробництва;
· шляхи евакуації людей у разі пожежі.
За вибуховою і пожежною небезпекою приміщення належить до категорії Д, згідно з нормами технологічного проектування „ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. Затверджені МВС СРСР 27.02.86.”
Державним пожежним наглядом МВС України складено перелік споруд і приміщень, що підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією.
Підприємство обладнують автоматичною пожежною сигналізацією за площі приміщення до 1500 м², а автоматичним пожежогасінням – за площі 1500 м² і більше.
У нашому випадку, підприємство обладнують автоматичною пожежною сигналізацією, та первинними засобами пожежогасіння оскільки площа його менша 1500 м².
Усі виробничі приміщення мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.
До них належать вогнегасники, пожежний інвентар (покривало з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати); пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).
В приміщенні бухгалтерії встановлено 1 вуглекислотний вогнегасник марки ОУ-25 (ВВК 18) з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг, оскільки площа підлоги становить 48 м2 Також можуть використовувати повітряно-пінні вогнегасники ОВП-5, ОВП-10 та порошкові вогнегасники ОП-1, ОП-25, ОП-10. Вогнегасники встановлюють у легко доступних і помітних місцях, а також поблизу місць ймовірного займання.
Забезпечення приміщень первинними засобами пожежогасіння відповідає стандарту ISO № 3941 – 77, згідно якого забезпечення вогнегасниками приміщень залежить від класу пожежі, категорії приміщення за вибухопожежонебезпекою і площі приміщення, яке треба захистити від вогню.
Евакуаційні шляхи забезпечують безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівель, через евакуаційні виходи.
На кожному поверсі будівлі розроблені і вивішені на видному місці плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
Кількість евакуаційних виходів з кожного поверху і приміщень становить 2.
Ліфти та інші механічні засоби транспортування людей не вважаються шляхами евакуації.
Ширина шляхів евакуації становить не менше -1м, дверей - не менше 0,8 м. Двері на шляхах евакуації відкриваються у напрямку виходу з будівлі. Висота дверей на шляхах евакуації не менше 2 м.
Висновоки і пропозиції
Провівши аналіз впливу шкідливих і небезпечних факторів на організм людини під час роботи виявлено, що у відділі бухгалтерії ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» дотримані мікрокліматичні параметри повітря, норми з електробезпеки та пожежної безпеки, в деякій мірі захист від шуму,а також способу освітлення, що забезпечує комфортну роботу працюючих без шкоди для здоров’я.
Пропозиції:
Для зменшення шуму вентилятори системного блока, накопичувачі, принтери необхідно розміщувати під столом на спеціальних підставках, огородити звукоізолювальними або звукопоглинальними екранами, помістити в кожухи. Для запобігання впливу шуму навколишнього середовища (ззовні) приміщення повинні облицьовуватися звукопоглинальними матеріалами, які мають максимальний коефіцієнт звукопоглинання.
Для покращення освітлення робочих місць віконні прорізи обладнують регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки), а робочі столи розміщують подалі від вікон і так, щоб вікна були зліва від них.
Для внутрішнього оздоблення слід використовувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтом відбиття: для стелі — 0,7—0,8; для стін — 0,5—0,6; для підлоги 0,3—0,5.
Штучне освітлення має здійснюватися системою загального рівномірного освітлення, а в разі необхідності і комбінованого (сумарного загального і місце-вого) освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати так, щоб не створювати відблисків на поверхні екрана, а освітленість екрана не повинна перевищувати 300 лк, крім того, вони повинні мати просвітлювальний відбивач із захисним кутом, не меншим за 40°.
Необхідно проходити інструктажі з техніки безпеки призначених для роботи у ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» для зменшення випадків виробничого травматизму.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 2528; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!