Точність між особистісної перцепції
При спостереженні за фізичними об'єктами ми можемо легко перевірити точність сприймання, зіставивши його результати з об’єктивною фіксацією, вимірюванням деяких якостей і властивостей.
У разі пізнання іншої людини зробити це значно важче, адже враження, отримане про неї суб’єктом сприймання, ні з чим зіставити, оскільки відсутні методики безпосередньої реєстрації якостей особистості іншої людини. Звичайно, можна використовувати як допоміжні різні особистісні тести, але, по-перше, не існує тестів для виявлення і вимірювання всіх характеристик людини; по-друге, тест не можна розглядати як єдиний інструмент дослідження особистості, оскільки будь-який особистісний тест має ті чи інші обмеження.
Формування ціннісно-смислових позицій учасників перцептивного процесу - це не тільки (і не стільки) відображення особливостей партнерів як особистостей, скільки їхня здатність визначити, як ці особливості (характер, здібності, вміння тощо) виявляються у конкретній ситуації спільної діяльності. Наші знання про партнера по спілкуванню не завжди відповідають дійсному, адекватному розумінню його як особистості. Це зумовлено й тим, що наявні знання використовуються не в тій формі і не в тому обсязі, з яких зони зберігаються, а у перетворено вигляді, характер же перетворень знань визначається в першу чергу цілями та завданнями діяльності.
Як і під час обміну інформацією, сприймання і розуміння іншої людини може відбуватися як на рівні значення, так і на рівні смислу. Інакше кажучи, ми можемо сприймати людину, фіксуючи тільки її зовнішні ознаки, її поведінку, дії, а можемо йти глибше - шукати за зовнішніми ознаками внутрішні, особистісні характеристики - мотиви, мету діяльності. Московський психолог А.У.Хараш влучно називає це об'єктним і суб’єктним сприйманням.
|
|
|
Об’єктне сприйняття іншої людини - це сприймання безпосереднє, але за умов не реальної спільної діяльності, а простої присутності іншої людини. У цій ситуації у суб’єктів немає спільного предмета діяльності, тому їхнє міжособистісне сприймання відбувається на рівні значень зовнішніх ознак. На відміну від цього, суб’єктне сприймання опосередковане спільною діяльністю, коли предмет діяльності для кожного з партнерів має особистісний смисл.
Найповніше суб’єктний рівень міжособистісного сприймання в дії механізмів емпатії та рефлексії. Саме вони дають можливість побачити предмет діяльності іншої людини не очима стороннього спостерігача, а з середини, з боку партнера по спілкуванню, а значить прогнозувати його подальші дії.
У більшості випадків у психології досліджується саме об’єктивний рівень соціальної перцепції. Ці дослідження ведуться за допомогою різного роду об’єктивних оцінних шкал, експертних оцінок тощо. Що ж стосується вивчення суб’єктного рівня міжособистісного сприймання, то, як було зауважено, традиційні методи не дають адекватного уявлення про точність сприймання іншої людини.
|
|
|
Проблема підвищення точності міжособистісного сприймання виникла передусім як практична проблема.Її розробка була пов’язана з необхідністю підвищення вимог до людей, які професійно зайняті в системі міжособистісних стосунків: менеджерів, керівників, вихователів, викладачів. Неможливість розв’язати цю проблему традиційними психологічними методами привела практичних психологів до розробки способів активного “психологічного втручання у сферу перцептивних процесів.
Головною метою такого впливу стало формування та розвиток соціально-психологічної компетентності особистості, її здатності ефективно взаємодіяти з іншими людьми у сфері міжособистісних взаємин. Йдеться про формування вмінь орієнтуватися в соціальних ситуаціях, адекватно визначати індивідуальні особливості та емоційні стани інших людей, використовувати найефективніші способи взаємодії з ними.
|
|
|
Найпоширенішою формою такої підготовки є соціально-психологічний тренінг (СПТ). Соціально-психологічний тренінг - це специфічна психологічна технологія, зорієнтована на використання активних методів групової роботи для розвитку і підвищення компетентності особистості у спілкуванні та коригування взаємовідносин у групі.
Залежно від конкретних завдань можна говорити про різновиди СПТ: перцептивний, рольовий, тренінг ділового спілкування, поведінковий тощо. Під час тренінгових занять ведучим є один з учасників групової взаємодії, яка будується на використанні групової дискусії та рольової гри. Усі форми СПТ обов'язково розраховані на формування і розвиток емпатії та рефлексії, що дає змогу учасникам тренінгових груп (Т-груп) усвідомити й оцінити деякі звичні стереотипи сприймання самого себе та інших людей. Це, у свою чергу, допомагає прогнозувати можливі вчинки людей у ситуаціях міжособистісного спілкування.
Поки що в нашій країні і за кордоном СПТ більше базується на емпіричній практиці, ніж на теоретично обґрунтованих концепціях. Для оцінки його ефективності найчастіше використовуються різного роду шкали суб’єктивних оцінок. Але, як підкреслюють дослідники та розробники цієї практичної галузі психології, саме вони дають ефект, який і є метою соціально психологічного тренінгу.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 372; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!