Право юридичної особи на відшкодуваня моральної шкоди.
За статтею 440 ЦК 1963 р., юридична особа, як і фізична особа, мала право на відшкодування моральної шкоди за порушення її «законних» прав. Як було зазначено у п. 1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29 лютого 1996 р. «Про деякі питання практики вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди», дія статті 440 ЦК не поширювалася на зобов'язання, що виникли з договорів. Відповідальність особи, винної у невиконанні договірного зобов'язання, обмежується обов'язком відшкодувати завдані цим збитки та сплатити неустойку.
Право юридичної особи на відшкодування моральної шкоди було передбачено статтею 7 ЦК 1963 р. Норма статті 23 ЦК сформульована так, що дає підставу зробити висновок, наче приниження честі та гідності може стосуватися і юридичної особи. Заслуговує на увагу думка тих, хто вважає, що моральна шкода, завдана юридичній особі, може бути наслідком лише приниження її ділової репутації, адже без ділової репутації честь та гідність юридичної особи існувати не можуть.
За статтею 1167 ЦК, юридичній особі надано право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй неправомірним рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування. Ця норма видається помилковою. Інтереси юридичної особи мали би вважатися повністю задоволеними у разі повного відшкодування завданої їй матеріальної шкоди.
|
|
|
У структурі Цивільного кодексу України немає більше жодної статті, в якій юридична особа прямо була б названа суб'єктом права на відшкодування моральної шкоди, в тому числі і упущеної вигоди.
Це мало би зумовити висновок про те, що інші, передбачені Цивільним кодексом випадки до юридичної особи стосуватися не можуть. Юридична особа - як неживий суб'єкт - страждати, переживати не може. Тому слід підтримати позицію тих авторів, котрі вважають взагалі надання юридичній особі права на відшкодування моральної шкоди - принциповою законодавчою помилкою.
У Господарському кодексі можливість відшкодування моральної шкоди суб'єктами господарювання не передбачена. І це, слід вважати, правильно. Проте, неважко заперечити права ректора, голови правління чи керівника іншої юридичної особи на відшкодування моральної шкоди завданої йому особисто як фізичній особі протиправною поведінкою, спрямованою проти права керованої ним юридичної особи.[4]
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є найбільш суворим заходом, що застосовується до правопорушника. Даний спосіб захисту застосовується до майнових прав, оскільки більшість зобов’язань майнового характеру забезпечуються неустойкою, а невиконання обов’язків, що випливають із зобов’язання, тягне за собою виникнення у потерпілої сторони збитків. Захист особистих немайнових прав не може забезпечуватися неустойкою, однак збитки внаслідок порушення немайнових прав повинні бути відшкодовані. При розголошенні банківської таємниці контрагенти можуть розірвати укладені договори з особами, чия таємниця розголошена; при цьому особі заподіюється майнова шкода. Розголошення банківської таємниці може потягти втрату потенційних контрагентів, що призведе до неможливості одержання того прибутку й тих доходів, які потерпілий міг би одержати у разі збереження у таємниці вказаної інформації. Тобто тут має йтися про необхідність відшкодування потерпілій стороні упущеної вигоди.
|
|
|
ЦК передбачає судову форму захисту цивільних прав та інтересів також шляхом визнання правочину недійсним, зміни і припинення правовідношення, визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.[5]
Список використаних джерел та літератури
1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України - 1996. - № ЗО. - Ст. 141.
|
|
|
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. із змінами і доповненнями станом на 16.10.2011 р. // Відомості Верховної Ради України - 2003. - № 18-22.-Ст. 144. - із змінами та доповненнями від 19.01.2013 р.
3. Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2003. -№3.
4. Ромовська 3.В. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. - К.: Атика, 2005. - 560 с.
5.[http://www.big-lib.com/book/44_Civilne_pravo_Ykraini_t1/4681__4_Sposobi_zahisty_ osobistih_ nemainovih _prav]
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 336; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!