Вимоги до вмінь та критерії оцінок.
Важливе місце в організації навчального процесу при викладанні дисципліни “Реформування власності та реорганізація підприємства” відводиться створенню ефективної системи контролю знань, умінь, навичок, що їх одержують студенти під час семінарських занять, самостійної роботи, контрольних тестувань та заліку. Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентами навчального матеріалу на підставі результатів виконаних ними завдань і певних видів роботи під час семінарських та практичних занять, інших видів робіт.
Система контролю за навчальною діяльністю студентів.
Контроль за поточною навчальною діяльністю студентів:
- контроль підготовки до запланованих семінарських занять та опрацювання тематики самостійної та індивідуальної роботи, вміння аналізу та систематизації знань, якість написання рефератів або тематичних виступів;
- оцінювання тесту зараховується за правильне виконання не лише 85% завдань. Підсумковий контроль засвоєння знань та формування навиків студентами;
- студенти, що мають 100% відвідування семінарських занять або ті, що відпрацювали їх на індивідуальних заняттях, при наявності не менш як 2/3 оцінок “добре” та “відмінно” на семінарських заняттях та успішного виконання тестів отримують підсумковий “залік” без додаткового опитування;
- до підсумкового заліку допускаються студенти, що мають власні конспекти всіх семінарських занять виконані з дотримуванням вимог вищої школи та успішно виконали тестові завдання. Під час заліку студент отримує від 1 до 3 запитань (в залежності від успішності), на які він повинен дати досить грунтовну відповідь.
|
|
|
Питання до заліку.
1. Стратегії підприємства, та чинники, що найбільш суттєво на них впливають.
2. Вплив зовнішнього та внутрішнього середовища на розвиток підприємства.
3. SWOT – аналіз, механізм визначення стратегічних та тактичних цілей та завдань підприємства.
4. Стратегічний аналіз та його етапи.
5. Реструктуризація, як шлях підвищення конкурентоздатності підприємства.
6. Сутність реструктуризації та її об’єкти.
7. Головна мета реструктуризації та чинники її досягнення.
8. Форми реструктуризації та їх характеристика.
9. Види реструктуризації та їх характеристика.
10. Ієрархія завдань реструктуризації підприємств.
11. Умови реструктуризації.
12. Стратегічна реструктуризація. Модель “Мак-Кинзи”.
13. Програма реструктуризації та зміст її розділів.
14. Оперативна реструктуризація та її зміст.
15. Стратегічна зона господарювання та її характеристика.
16. Позиційний аналіз підприємства та методи його визначення.
|
|
|
17. Дослідження системи управління та етапи організаційно-управлінського аналізу підприємства.
18. Завдання фінансово-економічного аналізу.
19. Загальна схема фінансово-економічного аналізу.
20. Проблеми, що дозволяє вирішити виробничо-господарський аналіз.
21. Показники ефективності виробничо-господарської діяльності.
22. Критерії та методи оцінки персоналу.
23. Підходи до оцінки бізнесу та вартості підприємства.
24. Мета діагностики підприємства.
25. Організаційний проект реструктуризації.
26. Організаційні зміни та принципи їх проведення.
27. Функціональна структура, її переваги та недоліки.
28. Продуктова(лінійна) структура, її переваги та недоліки.
29. Структура, що зорієнтована на споживача, її переваги та недоліки.
30. Матричні структури, їх переваги та недоліки.
31. Організаційно-структурні форми сучасних підприємств.
32. Центри відповідальності та формування бізнес одиниць, центрів прибутку, витрат, інвестицій.
33. Заходи, щодо підвищення оперативної ефективності діяльності підприємства.
34. Склад заходів, щодо реструктуризації активів.
35. Шляхи скорочення фінансового циклу.
36. Переваги ефективного управління витратами.
|
|
|
37. Симптоми та фактори фінансової кризи на підприємстві.
38. Склад заходів, щодо ефективного управління товарно-матеріальними запасами.
39. Склад заходів, щодо ефективного управління дебіторською заборгованістю.
40. Чинники, що впливають на загальний рівень собівартості продукції.
41. Цілі та напрямки діагностики виробництва.
42. Виробничо-технологічна реструктуризація, та її наслідки.
43. Зміст виробничої стратегії.
44. Принципи створення конкурентноспроможних виробництв світового рівня.
45. Сучасні методи реструктуризації.
46. Основні напрями реформування підприємств.
47. Формування корпоративного центру та його обов’язки і функції.
48. Санація підприємств.
49. Планування діяльності підприємства в сучасних умовах.
50. Показники оцінки результатів реструктуризації.
51. Показники оцінки фінансової діяльності підприємства.
52. Зміст та завдання аналізу структури активів.
53. Зміст та завдання аналізу структури пасивів.
54. Рівень ризику діяльності підприємства та оцінка його фінансової стійкості.
55. Шляхи скорочення виробничого циклу.
56. Шляхи скорочення фінансового циклу.
57. Виробничі стратегії, щодо використання існуючого виробничого потенціалу.
|
|
|
58. Принципи менеджменту якості.
59. Структура бізнес плану стратегічної реструктуризації підприємства.
60. Шляхи реформування організаційної структури підприємств.
Глосарій:
Аналіз SWOT – дослідження, спрямовані на визначення та оцінку сильних та слабких сторін підприємства, оцінку його можливостей та потенційних загроз.
Аналіз стратегічної позиції – виявлення стратегічних зон господарювання, їх взаємозв’язків, оточення, інших важливих характеристик.
Аналіз фінансової стійкості – оцінка ліквідності підприємства з точки зору довгострокових перспектив, тобто його здатність виконувати свої довгострокові зобов’язання.
Бізнес одиниця – відносно самостійний виробничо-комерційний підрозділ, об’єднуючий усі функції та види діяльності, що необхідні для розробки, виробництва і реалізації якого-небудь конкретного виду продукції або групи видів продукції.
Вартість бізнесу – це вартість діючого підприємства або вартість ста відсотків корпоративних прав у діловому підприємстві.
Ділова стратегія – сукупність дій і підходів, спрямованих на забезпечення ефективної діяльності у одній конкретній сфері бізнесу.
Дисконтування – процес переведення майбутньої вартості грошей(грошових надходжень) до їх теперішньої вартості. Процес дисконтування може здійснюватися за простими чи складними процентами.
Зворотний лізинг – господарська операція, яка передбачає продаж основних фондів з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів в оперативний або фінансовий лізинг.
Ліквідність – здатність окремих видів активів(майнових цінностей) до швидкої реалізації на ринку та перетворень на грошові активи.
Маркетинг – діяльність, спрямована на комплексне вивчення потреб споживачів, розробку, виробництво та реалізацію товарів, що мають цінність.
Масове оцінювання майна – визначення вартості майна підприємства з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних.
Метод затрат – метод оцінювання вартості майна підприємства, який грунтується на визначенні і відновній вартості активів, тобто передбачає оцінювання вартості майна з використанням інформації про вартість його відтворення в існуючому вигляді в цінах на момент оцінювання.
Місія – (призначення) – основний зміст, направлення діяльності та шляхи розвитку організації.
Неплатоспроможність – це пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі, нездатність суб’єкта підприємницької діяльності виконати платіжні зобов’язання, строк сплати яких настав.
Операційна стратегія – визначає, як управляти ключовими структурними підрозділами, а також як забезпечити виконання стратегічно важливих оперативних завдань (закупки, управління запасами, ремонт, транспорт, реклама).
Організаційна культура – сукупність міжособистих цінностей, норм та стилів поведінки, спілкування та реалізації трудових обов’язків, культурних та економічних пріоритетів розвитку колективу підприємства, неформальна соціально групова структура колективу та інші соціально-психологічні характеристики персоналу фірми у їх обмеженому взаємозв’язку.
Організаційна структура – (управління проектом) сукупність взаємозв’язаних органів управління, розташованих на різних ступенях системи.
Організаційний проект – модель розвитку структури й функцій підприємства, що включає загальну структурну схему, склад підрозділів та зв’язок між ними, а також усі параметри, що характеризують його виробничу потужність та ефективність функціонування.
Позиційний аналіз – визначення міста, що займає підприємство, продукція, торгова марка на ринку по відношенню до інших підприємств, продукції, торгової марки та споживачам.
Поділ підприємств – форма реорганізації, за якою одна юридична особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюється кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб.
Приховані резерви – це частина капіталу підприємства, яка жодним чином не відбита в його балансі. Розмір прихованих резервів в активній стороні балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об’єктів підприємства та їх реальною(вищою вартістю).
Реорганізація підприємства – це повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох. Найпоширенішими формами реорганізації є злиття, приєднання, поділ, виокремлення, перетворення.
Реструктуризація підприємства – це здійснення організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, які можуть забезпечити підприємству фінансове оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентноспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.
Реструктуризація активів – санаційні заходи, пов’язані зі зміною структури та складу активної сторони балансу.
Санація підприємства – комплекс послідовних, взаємозв’язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, спрямованих на виведення господарчого суб’єкта з кризи і відновлення або досягнення його прибутковості та конкурентоспроможність, в довгостроковому періоді.
Сертифікація – процедура, що має ціль встановити відповідність системи/ продукції вимогам відповідних стандартів. У випадку позитивного рішення передбачає видачу підприємству відповідної ліцензії на використання так званого знаку відповідності.
Система управління – це сукупність активних соціальних та пасивних технічних об’єктів, що реалізують процеси управління у межах діючої організаційної структури та організаційної культури.
Ситуаційний аналіз – визначення ситуації, в якій знаходиться підприємство, тобто, визначення міста, яке займає підприємство в загальному економічному просторі, основних чинників, що діють на підприємство.
Стратегія – сукупність цілей компанії та конкурентоздатних дій менеджерів по їх досягненню. Розглядають корпоративну, ділову, функціональну, операційну стратегії.
Стратегічна зона господарювання (СЗГ) – це сегмент оточення підприємства, на яке воно має вихід або планує такий вихід отримати.
Стратегічна позиція компанії – розміщення ресурсів по різним СЗГ, взаємозв’язок СЗГ між собою та зовнішнім оточенням визначають.
Факторинг – операція з перевідступленням першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору(фактору) з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.
Центр відповідальності – підрозділ, що має право самостійно розпоряджатися отриманим доходом, використовувати свою частину отриманого прибутку та обов’язково відраховувати частину отриманого прибутку материнської компанії, відповідаючи за досягнення відповідного результату своєї діяльності.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 358; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!