Поняття та види судового представництва. Обєм та оформлення повноважень представників у суді.
У зв’язку із відсутністю у нормах ЦПК України чіткого визначення поняття представництва у цивільному процесі, існує кілька підходів до розуміння представництва.
Наприклад, С.Я. Фурса вважає, що «цивільне процесуальне (судове) представництво — це правовідносини, в силу яких одна особа (представник) виконує на підставі повноваження, яке надане йому законом, статутом, положенням чи договором, процесуальні дії у цивільному судочинстві в інтересах іншої особи (довірителя), які спрямовані на захист порушених, оспорюваних та невизнаних прав та інтересів іншої особи, державних чи суспільних інтересів, у результаті чого у представника виникає комплекс процесуальних прав та обов’язків»
Таку ж точку зору підтримує В.І. Тертишніков та зазначає, що «процесуальне представництво — це правовідносини, в яких одна особа (представник) здійснює у суді процесуальні дії від імені та в інтересах іншої особи (представляемого)» [ 2, с. 83].
C.B. Васильєв вважає, що «цивільне процесуальне представництво — це врегульована нормами ЦПК форма надання правової допомоги однією особою (представник) іншій особі (особа, яку представляють, у формі здійснення процесуальних дій представником від імені і в інтересах особи, яку представляє, в межах отриманих повноважень у зв’язку з розглядом і вирішенням судом цивільної справи»
Інші вчені розглядають представництво через процесуальну діяльність, як учинення у цивільному процесі однією особою (представником) у межах наданих їй повноважень юридичних дій від імені та в інтересах іншої особи з метою захисту її прав та законних інтересів та (або) реалізації їх процесуальних прав та обов’язків [4, с. 6].
|
|
|
За викладених обставин вважаємо необхідним підтримати позиції тих учених-процесуалістів, які зазначають, що представництво в цивільному процесі — це правовідносини, на підставі яких представник здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах особи, яка бере участь у справі, з метою захисту її прав, свобод та інтересів [7, с. 107-108].
Характерні риси представництва в суді:
1) процесуальне представництво можливе лише в суді;
2) представник здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах особи, яку він представляє;
3) представник здійснює права і обов’язки особи, яку представляє і в результаті своїх дій створює права та обов’язки для неї;
4) представник діє в межах повноважень, наданих йому відповідно до закону або договору;
5) представник під час здійснення наданих йому повноважень вступає у правовідносини із судом та особою, інтереси якої він представляє, хоча характер цих правовідносин є різним (процесуальні правовідносини — із судом та матеріально-правові відносини — з особою, інтереси якої він представляє);
|
|
|
6) правова позиція представника не може суперечити правовій позиції особи, яку він представляє;
7) юридична зацікавленість представника в цивільному процесі має тільки процесуальний характер;
8) через представників можуть діяти особи, які беруть участь у справі;
9) представництво в цивільному процесі допускається на всіх стадіях і в усіх видах цивільного судочинства (крім справ про всиновлення).
Підставами виникнення процесуального представництва слід уважати:
1. Волевиявлення довірителя та представника, відображене в договорі. Якщо особа, яку представляють, є дієздатною, то представництво в суді може виникнути лише за наявності волевиявлення з боку цієї особи про ведення справи через представника, а з іншого боку, — згоди представника представляти інтереси цієї особи в суді.
2. Юридичні факти, зазначені в законі (наприклад, наявність родинних зв’язків). Оскільки недієздатні та обмежено дієздатні особи, які не можуть особисто вести свої справи в суді, не можуть за власним волевиявленням обирати собі представника, то в такому випадку представник визначається нормами чинного законодавства.
3. Адміністративний акт (наприклад, призначення опікуном). Юридичною підставою виникнення представництва в цивільному процесі може бути рішення суду або акт органу опіки і піклування про призначення опікуна чи піклувальника (ст.ст. 60, 61 ЦК України).
4. Акт уповноваженого органу юридичної особи, відповідно до якого певній особі дозволяється діяти як представнику.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1008; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!