Курсова робота: Ячмінь - вирощування, Властивості - Страница 2



Курсова робота: Ячмінь - вирощування, Властивості

Автор: admin

Индекс материала
Курсова робота: Ячмінь - вирощування, Властивості
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6

Страница 1 из 6

Зміст

 

Вступ ................................................................ 1-2

1.Історія та Поширення ячменю ................................ 3-6

2.Біологічні Особливості ........................................ 7-11

3.Технологія вирощування ..................................... 12

3.1. Попередники ............................................... 12-13

3.2.Обробіток грунту ......................................... 13-15

3.3.Система удобрення ...................................... 16-20

3.3.1.Застосування мікроелементів ................... 18

3.3.2.Застосування регуляторів росту ................ 29-20

3.4.Сівба ........................................................ 21-25

3.5.Догляд за посівамі ...................................... 26-34

3.5.1.Боротьба з бур'янами ............................ 24-25

3.5.2.Система захисту від хвороб .................... 26-29

3.5.3.Система Боротьби Із шкіднікамі ............. 30-32

3.6.Збирання врожаю ....................................... 33-34

 

Висновки ................................................................ 35

Список використаної літератури .................................. 36-37

Додатки ................................................................ 38-41

 

Вступ

 

Ячмінь - найбільш скоростігла яру зернова культура. Вегетаційній Период Якої складає 60-110 днів. Ярій ячмінь внаслідок недостатнього розвітку кореневої системи, короткого вегетаційного періоду, підвіщеніх вимог до структурованих грунту, є найбільш вімоглівій среди зернових до попередники. У комплексі агротехнічніх ЗАХОДІВ, Які Забезпечують оптімальні умови для розвитку ячменю при інтенсівній технології вирощування, вісіваті его слід на РОДЮЧА, чистих від бур'янів грунтах.

Такоже ярий ячмінь є ВАЖЛИВО технічною, ПРОДОВОЛЬЧИХ и кормових культур. Зерно ячменю є концентрованім кормом для багатьох Видів сільськогосподарських тварин, а особливо ціннім продуктом є для відгодівлі свиней. Зерно ячменю містіть у СЕРЕДНЯ 12,2% Білка, 77,2% вуглеводів, 2,4% жиру, до 3% зольних ЕЛЕМЕНТІВ и містіть в 1 кг пріблізно 1,2 кормових одиниць и 100 г перетравного протеїну. Білок цінній за амінокіслотнім складом, особливо за вмістом лізину та триптофану.

Цінується у тварінніцтві як грубий корм солома ячменю, особливо сортів Із гладенькими остюки. Ячмінь может вірощуватісь такоже на зелений корм разом в Суміші Із зернобобових культур и на сіно.

Ячмінь є ВАЖЛИВО ПРОДОВОЛЬЧИХ культурою. Із зерна скловидна дворядного ячменю віробляють ячмінну та перлову крупу, у складі Якої містіться 9 - 11% Білка, 82 - 85% Крохмаль. Борошно ячменю, Використовують як домішку до пшеничного або Житнього борошна при віпіканні хліба. Зерно Використовують для виробництва пива. Найбільш цінними в півоварінні є сорти дворядного ячменю з добро виповненості и вірівнянім зерном, Яке має знижену плівчастість, підвіщеній уміст Крохмаль и знижень - Білка. Із зерна ячменю виготовляють сурогат кави и Екстракти солоду, Які Використовують у фармацевтічній и кондітерській промисловостях.

Ячмінь посівний - Цінна продовольча, кормова и технічна культура. Із зерна скловидна и крупнозерного дворядного ячменю виготовляють Перлову и ячмінну крупи. Ячмінне борошно добавляються (10-15%) при віпіканні Житнього и пшеничного хліба. Через НИЗЬКИХ Якість клейковини хліб з чистого ячмінного борошна малооб'ємній, слабопорістій, швидко черствіє. Із зерна ячменю виготовляють сурогат кави, Екстракти солоду.

 

 

Найбільше ячмінь Використовують на зернофуражні цілі. В 1 кг зерна містіться 1,2 кормові одініці и 100 г перетравного протеїну. Зерно ячменю - вісокопожівній дієтічній корм з високим вмістом ЕНЕРГІЇ для більшості тварин. Широко вікорістовується для відгодівлі свиней. Сало при цьом отримуються щільне, зерністої Будови, пріємне на смак. До складу комбікормів включаються 30-50% подрібненого ячменю, при беконній відгодівлі свиней - 60-70% ячменю у складі комбікорму. Зерно ячменю містіть Багато білку (9-12%), вуглеводів (70-75%). Вміст пентазонів 7-11%, сахарози -1,7-2%, клітковіні -3,8-5,5%, жиру -1,6-2,0%, золи - 2-3%. Є такоже ферменти, Вітаміни (групи В, D, Е, каротин). Протеїн ячменю помірної розчінності и задо-вільного амінокіслотного складу (в 1 кг зерна містіться 5,5 г лізину, 1,7 г триптофану, 2 г метіоніну, 1,9 г цистину). Кормові Властивості ячменю однозначно Кращі, чем пшениці. Если для нормальної годівлі тварин у білку ячменю НЕ вістачає 20% лізину, то в білку пшениці - 43%. [25, 26]

 

 

Історія та Поширення

 

 

Ячмінь захи до числа найдавнішіх рослин земної Кулі. Розкопки показують, что ВІН поряд з пшеницею БУВ відомій ще в кам'яному віці. Качаном окультурених ячменю вважається X и даже XV тисячоліття до Нашої єрі. Найдавніші знахідкі ячменю виявлено на территории туреччина, Ираке, Ірану. З доісторічніх часів его вірощувалі в Греции, Италии, Китае. У Європу ячмінь пошірівся з Малої Азії у IV-III тісячоліттях до н.е. У тієї ж Период, а Можливо и раніше, ячмінь начали вірощуваті на территории сучасної України. У странах Америки ячмінь молода культура, якові завезли переселенці з Європи у XVI-XVIII століттях.

У світовому рослинництві ячмінь посідає ВАЖЛИВО місце. Посівна площа его у 1993-1995 pp. становила 71,6 млн. га, або 10,4% від посівніх площ, зайнятості зерновими культурами. Валовий збір у ЦІ роки сяга 158 млн. т, а середня світова врожайність у 1995 году булу невісокою - 21,4 ц / га. Дані за 1997 рік подані у табл. 3.1. У 2004 году Було зібрано 153 млн. т зерна.

Найвіщі врожаї зерна збірають у Бельгії (68,1 ц / га), Данії (54 ц / га), Франции (59,9 ц / га), Германии (58,9 ц / га), Англии (57,6 ц / га), тоді як в Казахстані одержують Тільки 8,2 ц / га, России-16,6 ц / га.

Найбільше вірощують ячменю в Україні (42% від площі зернових), Білорусі (48,5%), Германии (33%), России (29%), Казахстані (29%), ТУРЕЧЧИНА (25%), Канаді (22%) . За посівнімі площе ячменю ПЕРЕВАГА має Росія - 16 млн.га. Багато сіють у Казахстані - 6 млн.га, Україні - 5 млн.га, Іспанії - 3,6 млн.га, ТУРЕЧЧИНА - 3,4 млн.га (дані за 1994 р.)

Частка країн у світовому ВИРОБНИЦТВІ зерна ячменю наступна: Росія - 15%, Україна - 8,2%, Канада - 7,9%, Німеччіна - 7%, США - 5,2%, Франція - 5,1% (дані за 1993 -1995 pp.). У 1997 р. в России зібралі 21 млн.т, у Франции - 10 млн.т, Канаді и Германии -13 млн. т, Іспанії - 9 млн.т, Англии - 8 млн.т, Україні - 7,4 млн.т. (Табл. 1).

За Даними ФАО, 42-48% щорічніх валових Зборів ячменю вікорістовується на промислову переробку (в т. ч. на комбікорм), 6-8% - на виробництво пива, 15% - на харчові и 16% безпосередно на кормові цілі.

 

 

Таблиця 1. - Посівні площі, урожайність, виробництво зерна ячменю в мире та окрем странах, 1997р.

 

Если у світовому ВИРОБНИЦТВІ зерна ячмінь посідає четверте місце после пшениці, рису та кукурудзи, то в Україні ця культура є інші зернові культури после пшениці. У окремі роки посівна площа ставити прежде 5,0 млн. га. Его вірощують в усіх грун-тово-кліматичних зонах, особливо в Стьопу та Лісостепу.

Серед яріх хлібів Першої групи ярий ячмінь Забезпечує найвіщі и стабільні врожаї. У 1995 году урожайність ячменю в Україні становила 21,8 ц / га, хоч в окрем ГОСПОДАРСТВО его врожай-ність досягає 50-60 ц / га и Вище. Рекордний врожай в Україні зібрано в 1994 году - 14,5 млн.т, а Найвища врожайність зафіксована в 1990 году - 33,6 ц / га (табл. 2).

Особливого Значення Набуля ярі сорти Стакер, Адапт, Галактик, Зоряний, Південний, Оболонь, Гетьман, Чудовий, Вакула, Чарівний, Казковий, Водограй, Геліос та Озимі сорти Метелиця, Зимовий, Трудівник, гідно. [11, 12, 15, 19]

 

 

Таблиця 2. - Площа посіву, врожайність и виробництво зерна ячменю ярого та озимого в Україні

 

 

Біологічні Особливості

Рід ячменю - Hordeum L. - об'єднує около 30 Видів, среди якіх позбав один культурний вид - ячмінь посівний (Н. sativum Jessen.) (2n-14), УСІ Інші - багаторічні та однорічні форми дікорослого ячменю з набором хромосом 2n-14, 28, 48.

Залежних від кількості розвинення плодоносних колосків на членику Стрижня колоса культурний вид ячменю поділяється на три підвіді:

· дворядній ячмінь (Н. s. distichum L.), у Якого на шкірному віступі членика Із трьох колосків розвівається з Утворення зерна один середній, а два з боків залішаються безпліднімі, тому колос формується з двох рядів зерен;

· багаторядній ячмінь (Hs vulgare L.), у Якого нормально розвіваються ВСІ три колоски на шкірному віступі членика й утворюється у колосі 6 рядів зерен;

· проміжнійячмінь (Hs intermedium Vav. et. Ort.), у Якого на шкірному Чергова віступі членика розвівається різна кількість плодоносних колосків - від 1 до 3, а в колосі - невизначе кількість рядів зерен

Рекомендовані в Україні сорти ячменю належати до дворядного або шестирядного підвіду.

Культурний ячмінь - Однорічна яру або озима трав'янистих рослина.

Коренєва система - мичкувата, пронікає угрунт на глибінь до 100 см и завширшки - до 90 см.

Стебло - порожніста ціліндрічна соломина, заввишки 50-135 см, завтовшки 2,5 - 4 мм, Складається з 5-7 міжвузлів, покрити восковим нальотом, схільне до вілягання.

Листки з добро розвинення білуватімі (іноді антоціано-вими) вушками, Які своими кінцямі охоплюють стебло. Язічок короткий, облямівковій. Лісткові пластинки завдовжкі 12-25 см, завширшки 8-25 мм.

Суцвіття - дворядній або багаторядній колос незакінченого типу. На кожному віступі членика розміщується три одноквітковіх колоски.

Колоски за Будовий Різні: у дворядного ячменю середні плодоносні, бічні - безплідні; у багаторядного - ВСІ плодоносні. Плодоносні колоски в обох підвідів мают Дві вузенькі колоскові луски та Дві шірокі Квіткові, Які у плівчастіх сортів j зростаються Із зернівкою, у голозерних - охоплюють зернівку без ЗРОСТАННЯ.

За щаблем редукції безплідніх колосків дворядній ячмінь поділяють на Дві групи: nutantia R. Reg., В Якого недорозвінені бічні колоски мают колоскові й Квіткові лусочкі, та deficientia R. Reg., У бічніх колосків Якого є позбав колоскові лусочкі.

Зовнішні Квіткові луски плодоносних колосків закінчуються зазубленімі або гладенькими остюки, а в Деяк форм ячменю - трілопатевімі Додатками - фурки.

Гладенькі остюки на верхівці могут буті злегка зазубленімі, альо пальці рук вільно сповзають по них зверху вниз.

Остюки бувають Довгі (перевіщують Довжину колоса у 1,5 рази), середні (незначна перевіщують Довжину колоса) i Короткі (пріблізно однакові за Довжина з колосом або Трохи коротші); грубі (шірокі, ламаються), ніжні (тонкі, еластічні) або середньогрубі. Дуже Рідко трапляються безості форми ячменю.

За кількістю членіків Стрижня колоса, Які пріпадають на 4 см Довжина, розрізняють ячмінь з Дуже щільнім колосом - прежде 20 членіків на 4 см, щільнім - 15-19, середньощільнім - 12 - 14, нещільнім -9-11, дуже нещільнім - менше 8 членіків на 4 см Стрижня.

Багаторядній ячмінь залежних від щільності колоса поділяється на правильно шестирядний, або шестигранний, та неправильно шестирядний, або чотірігранній.

У ячменю шестигранного (Н. hexastichum L.) колос щільній и ВСІ колоски відхілені від Стрижня в боки пріблізно под одним ГОСТР кутом, утворюючі в поперечному розрізі Правильний шестікутнік; у чотірігранного (Н. tetrastichum) - з трьох колосків на віступі шкірного членика бічні колоска відхілені в боки від Стрижня, середній притиснені до нього и колос у поперечнику набірає форму чотірікутніка.

Забарвлення колоса солом'яно-жовте або чорне.

Плід - плівчаста або гола зернівка, завдовжкі 7-10, завширшки 2-3 мм. Маса 1000 зернівок - 30-50 р.

Плівчастість зернівок у дворядного ячменю - 9 - 11, багаторядного - 10-13%.

У дворядного ячменю ВСІ зернівкі сіметрічні, за формою відовжені, ромбічні або еліптічні, у багаторядного сіметрічні позбав середні зернівкі на віступі членика, бічні несіметрічні:Трохи Менші за розміром, в Основі злегка увігнуті. У борозенці ніжньої Частини зернівкі находится так кличуть входити Основна щетина - продовгуватий лусочка, яка в одних сортів ячменю покритием довгими волосками (довго-волосиста), в других - коротковолосістие Повстян опушена.

Забарвлення зернівок солом'яно-жовте, сіро-зелене або чорне.

Визначення підвідів ячменю за зерном. Як вже зазначалось, у дворядного ячменю ВСІ зерна у колосі є симетричним, у багаторядного сіметрічні зерна становляит третіну від Загальної кількості зерен у колосі, тоб около 33%.

У очищеному зерні це співвідношення порушується и кількість симетричних зернівок збільшується до 44-45%.

При візначенні, до Якого підвіду ячменю захи Невідомий зразок зерна, відбірають Дві пробив по 100 зерен у Кожній и підраховують кількість симетричних и несіметрічніх зерен. Если у пробі все зерно симетрично - це дворядній ячмінь. При кількості 40% и менше симетричних зерен ячмінь відносять до багаторядного, а коли у пробі кількість симетричних зерен перевіщує 40%, альо НЕ досягає 100%, то у пробі находится суміш дворядного и багаторядного ячменю.

Визначення різновідностей ячменю. Основні ознакой, за Якими візначають різновідності ячменю, Такі: Забарвлення колоса (жовте, чорне), будова остюків (гладенькі, зазублені, фуркатні), щільність колоса (щільній - прежде 12 членіків на 4 см Довжина Стрижня колоса, нещільній - менше 11 членіків) , плівчастість зерна (плівчасте або голі).

Рекомендовані сорти в Україні:

ярого ячменю: Адапт, Бадьорого, Гонар, Гостинець, Дерибас, Миронівський 86, Одеський 151, Подільський 14, Подолян, Престиж, Спомин та ін.;

озимого - Буран, Манас, Миронівський 87, Міраж, Радон, Тамань, Фермер та ін.

 

Вимоги до температури

Ярій ячмінь - невімогліва до тепла рослина. Мінімальна температура проростання насіння 1-2 ° С, оптимальна-15-20 ° С. Сходи вітрімують приморозки -3-4 ° С, а іноді й до -6 ° С. Біологічний мінімум для з'явлення сходів 4-5 ° С. Мінімальна температура для Формування генеративних органів 10-12 ° С. Для Швидкого розвітку кореневої системи, кущіння и Формування колоса (від з'явлення сходів до виходе в трубку) Необхідна помірна температура в межах 12-20 ° С. Оптимальна температура для росту и развития рослин у Период вегетації 18 ° С.

Ячмінь характерізується Найвищого, среди яріх зернових Першої групи, стійкістю проти вісокої температури (запалу), легко вітрімуючі Підвищення ее до 38-40 ° С. За Такої температури продіхі ячменю НЕ паралізуються впродовж 25-35 рік., Тоді як у ярої пшениці Вже через 10-17, а у вівса - даже через 5 рік., Настає їх параліч. Саме тому посіви ярого ячменю пошірені у південніх регіонах України.

Вимоги до Волога

Ярій ячмінь среди хлібів Першої групи найбільш посухостійкій и відзначається вісокопродуктівною витрат Волога на создания одініці органічної Речовини. Прот на качану вегетації в ячменю недостатньо розвинено Коренєва система и рослини погано переносячи весняні посухи. Тому запізнення з сівбою может спричинитися Недружна з'явлення сходів и сповільнення розвітку рослин на пізнішіх фазах росту. Під Година вихід в трубку, колосіння, цвітіння і початки Формування зерна ярий ячмінь вімоглівій до Волога, альо надлишок опадів за високих температур на багатших на Поживні Речовини грунтах віклікає надмірне кущіння, інтенсівне наростания біомасі, что спричинює вілягання. Ячмінь має скроню повітряну посухостійкість, порівняно з пшеницею та вівсом, и Більшу стійкість до високих температур и запалів. Вищі урожаї формуються на грунтах з скроню водо утрімуючою здатністю, ніжчі - на грунтах, что погано зв'язують Волога.

Серед зернових культур це найбільш скоростігла культура, деякі сорти ячменю достігають за 75 днів, что спріяє его Проникнення даже у північні Регіони.

Вимоги до грунту

Ярій ячмінь має слаборозвиненості Коренєву систему, тому краще зростанні на РОДЮЧА, добро забезпечених пожівнімі легкодоступними Речовини грунтах. Урожайність его різко зніжується на заболочених грунтах, недостатньо розпушеності, з близьким заляганням грунтових вод. Разом з тім погано зростанні на легких піщаніх грунтах, дуже прігнічується на кислих торфовищах (при рН <6), а в умів надмірно кіслої Реакції грунтового розчин (рН 3,5) сходу не з'являються. При рН < 4,5 частина рослин гине после сходів. На кислих грунтах даже за високого уровня добривами рослина НЕ здатно засвоїті елементи живлення з грунту. Оптимальне рН грунту для ячменю - 6,0-7,3. [7,8,11,14,15]

 

 

Технологія вирощування

Попередники

 

Ярій ячмінь внаслідок недостатнього розвітку кореневої системи, короткого вегетаційного періоду, підвіщеніх вимог до структурованих грунту, є найбільш вімоглівій середзерновіх до попередники. У комплексі агротехнічніх ЗАХОДІВ, Які Забезпечують оптімальні умови для розвитку ячменю при інтенсівній технології вирощування, вісіваті его слід на РОДЮЧА, чистих від бур'янів грунтах.

У зоні Степу Основним крітерієм цінності попередники є запаси волога, Які залішаються в грунті. Найбільший урожай ячменю одержують при розміщенні ячменю после кукурудзи, пшениці, вівса. Менший урожай формується при сівбі ячменю после цукрового буряка, соняшника, Які Дуже вісушують грунт. Лише в роки з великими запасами Волога в грунті НЕ спостерігається негативного впліву цукрового буряка на врожай та Якість зерна ячменю.

У Лісостепу скроню Якість и врожайність має кормовими и ПРОДОВОЛЬЧИХ зерно ячменю при розміщенні его после багаторічних бобових трав, зернових бобових культур, ріпаку та однорічніх трав. Прот ця група культур є такоже найкращими попередниками для озимих зернових. Тому за наявності у сівозміні озимих зернових, для ярого ячменю найкращими попередниками є просапні культури (цукровий буряк, картопля, кукурудза), под Які вносячи органічні та мінеральні добрива. Міжрядній обробіток спріяє очищених поля від бур'янів и нагромадження в грунті легкозасвоюваніх пожівніх Речовини.Крім того, после просапніх культур не ущільнюється грунт (ячмінь погано переносити Щільні грунти, что заплівають, у нього жовкне листя, засіхають верхівкі, сповільнюється Розвиток біомасі). Розміщенням озимих зернових после багаторічних бобових трав, зернобобових культур, однорічніх трав, ріпаку та ін., А яріх зернових после просапніх культур, створюються найкращі умови росту для більшості культур сівозміні.

У випадка сильного насічення сівозміні зерновими культурами допускається на РОДЮЧА грунтах вирощування ярого ячменю после озімої пшениці, альо Тільки з використаних сідератів и проміжніх культур як фітосанітарів. Інакше таке размещения буде економічно проблемним, оскількі вімагатіме великих витрат на агрохімікаті.

Чи не рекомендується сіяті ярий ячмінь после озимого ячменю и вівса, в Першу Черга через фітосанітарні причини. Між озимим и Ярим ячменем звітність, Дотримуватись такоже просторової ізоляції, оскількі озимий ячмінь є Небезпечна Джерелом збудніків хвороб ярого ячменю - борошністої роси, жовтої іржі та ін.

У Поліссі ярий ячмінь розміщують после картоплі, люпину, кукурудзи. Гіршімі попередниками є Озимі зернові.

Ячмінь відносно скоростіглій та нізькорослій, тому це одна з найкращих покрівніх культур для підсіву багаторічних трав. [7, 8, 9, 16]

Обробіток грунту

 

Ярій ячмінь захи до рослин з підвіщенімі Вимогами до обробітку грунту. Грунт для нього має буті нещільнім, чистимо від бур'янів. На щільніх грунтах погано розвівається Коренєва система ячменю, жовкне листя, что зніжує Продуктивність рослин.

Курсова робота: Ячмінь - вирощування, Властивості - Страница 2

Автор: admin

Индекс материала
Курсова робота: Ячмінь - вирощування, Властивості
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Страница 6

Страница 2 из 6

Ячмінь Дуже добре реагує на зяблеву оранку после всех попередніків. При розміщенні его после зернових культур чі однорічніх трав є можлівість провести лущення стерні. На полях, засміченіх однорічнімі бур'янами, вістачає одного лущеного дисковими лущильниками (ЛДГ-10; ЛДГ-15) на глибінь 6-8 см. У випадка сильного забур'яненості через 2-3 тижні проводять повторне лущення на глибінь 10-12 см дисковими боронами (БДТ-7). Лущеного можна з успіхом замініті внесенням універсальніх гербіцідів (раундап, гліфоган та ін.) После відростання бур'янів. Особливо ефектівні ЦІ препарати у боротьбі з багаторічнімі бур'янами (пірій, осот).

Если попередники кукурудза, поле діскують Важка боронами БДТ-7 и проводять зяблеву оранку. Глибина оранкі на полях, де проведено 1-2 лущеного, становіть 20-22 см. За наявності осоту глибино оранкі збільшують до 25-27 см. Оптімальні рядки зяблевої оранкі коліваються в межах Другої половини вересня - Першої або Другої декади жовтня.

На Важка та перезволоженіх грунтах до чі после оранкі на зяб рекомендується Глибоке чізелювання або щілювання на 40-50 см.

При розміщенні ярого ячменю после Цукрове буряків чі картоплі, відразу после їх збірання площу орют на глибінь 20-22 см. На легких за механічнім складом грунтах оранку можна замініті Поверхнево обробітком, особливо после картоплі. У зоні Степу, за Даними багатьох ДОСЛІДЖЕНЬ, оранка, плоскорізній чі Поверхнево обробіток почти рівноцінні за впливим на Формування врожаю ячменю, як после просапніх культур, так и после других попередніків.

У зоні Лісостепу з нестійкім зволоженн має перевага безполицеві розпушувань грунту, а в зволоженій західній частіні регіону більш доцільна оранка, в Першу Черга як Ефективний Захід у боротьбі з бур'янами. Заміна звічайній рекомендованого обробітку на 20-22 см, мілкім на 12-14 див, не Забезпечує стали позитивні НАСЛІДКІВ и здебільшого собі не віправдовує. Прот в жодних разі НЕ слід допускаті проведення весно-оранкі! Це виробляти до ВТРАТИ Волога, запізнення Зі рядками сівбі а, отже, до Зменшення врожайності та ЗРОСТАННЯ собівартості зерна. Если лішілося поле до весни необробленої, доцільніше з Економічної точки зору провести пряму сівбу спеціальнімі сівалкамі.

 

Передпосівній обробіток грунту под Ранні ярі зернові розпочінається при фізічному его достіганні. Рано навесні, як Тільки грунт перестає мазатіся, на полях, Які Швидко пересіхають, з метою Закриття Волога слід провести боронувань и шлейфування зябу впоперек оранкі. Площі, Які будут засіваті в Першу Черга, зразу ж культівують и готують до сівбі без попередня Закриття Волога путем боронувань.

Передпосівній обробіток грунту винен буті Виконання на глибінь загортання насіння.

Різноманітність грунтово-кліматичних умов, ступінь окультуреності грунту, его фізичний стан потребуються діференційованого підходу до обробітку в передпосівній Период. Ярій ячмінь Дуже негативно реагує на переущільнення и перезволоження грунту та нестача в ньом кисни. Вибір оптимального стану вологості грунту для ярого ячменю особливо ВАЖЛИВО. Тому на перезволоженіх грунтах з Важка механічнім складом в умів затяжної прохолодної весни для покращення аерації, Прискорення прогрівання та актівізації мікробіологічніх процесів необхідне Глибоке розпушувань (8-12 см) з Наступний доведенням грунту до посівного стану. Если на зяб виорав плугами, застосовують культиватори типу КПС-4; на плоскорізному зябу - Використовують голчасті борони (БИГ-3; БМШ-15) або лущильники з плоскими дисками (ЛДГ-10А). Для залишкового доведення грунту до посівного стану Найкраще вікорістаті комбіновані агрегати типу комбінатор ЛК-4, Європак та ін.

У зоні Степу проведення передпосівної культівації через 4-5 днів после ранньовесняного боронувань виробляти до великих ВТРАТИ Волога, что зменшує Польових схожість и врожайність зерна. Тому сіють у Цій зоні зразу вслід за Закриття Волога, що не допускаючи пересіхання верхнього шару грунту.

На легких грунтах за відсутності опадів Головня за передпосівної підготовкі грунту є Збереження и нагромадження Волога, добро розпушеності грунту. Цього можна досягті путем мінімального обробітку.

На полях, чистих від післязбіральніх решток, можна вікорістаті Дуже Простий агрегат Із послідовно з'єднаних Важка, середніх та легких борін. На гірше вірівняніх площе звітність, застосовуваті голчасті борони в агрегаті з котками та зубовими боронами. При вікорістанні культіваторів типу КПС-4 обов'язково коткують ріллю. НАЙКРАЩА Якість підготовкі грунту до сівбі Дає Використання сільськогосподарськіх машин класу "Компактор", ЛК-4 чи "Європак".

У всех зонах за вісокої вологості грунту на передпосівній підготовці его НЕ допускається Використання енергонасиченості колісніх тракторів класу Т-150К и особливо К-700.

Передпосівній обробіток грунту віконується впоперек до Напрямки сівбі або под кутом до неї. Розрив у часі между передпосівнім обробітком и сівбою не винних перевіщуваті 0,5-1 рік. [3, 13, 20. 21]

 

Система добрив.

Система удобрення ярого ячменю візначається в Першу Черга попередниками. ВІН має цінну здатність якнайкраще використовуват післядію органічніх и мінеральних добрив, что вносилися под попередня культуру. Если ярий ячмінь вісівається после добро добривами просапніх культур (цукровий буряк, картопля), под Які внесено 40-50 т / га гною и мінеральні добрива в межах N80P80K80 - N120P120K120, то безпосередно под ячмінь добрива не вносячи зовсім. На такому фоні ячмінь при відповідному догляді здатн формуваті 40-50 ц / га зерна.

Зрозуміло, что у випадка Неповне забезпечення Цукрове буряків чі картоплі добрива, ячмінь потребуватіме Додатковий Внесення макроелементів.

Ячмінь Дуже добре реагує на внесення добрив, особливо в умів Достатньо зволоження. Приріст урожаю від мінеральних добрив может досягаті 15-20 ц / га. Щоб Запобігти віляганню рослин, нужно Забезпечити правильне співвідношення пожівніх ЕЛЕМЕНТІВ - азоту, фосфору та калію.

Внесення фосфорузбільшує кущістість рослин, запобігає віляганню, пріскорює достігання, підвіщує Якість зерна. Норма внесення фосфору колівається в межах від 40 до 100 кг / г д.р.

Внесення каліюспріяє формуваня більш виповненості зерна, збільшує стійкість рослин до Ураження Хвороби, підвіщується стійкість соломини до вілягання, ячмінь краще вітрімує сухому. Норма внесення калію колівається від 60 до 120 кг / га д.р.

Повну норму фосфорних и калійніх добрив у зоні Степу, Лісостепу, Полісся вносячи под Основний обробіток грунту.

Азотні добрива у зоні Степу Пропонується вносіті одноразово. Перевага роздрібненого внесення азоту у Цій зоні не виявлено. У роки з трівалою ПОСУХ, особливо в першій половіні вегетації, піджівлення азотом не приводити до Збільшення врожаю зерна ячменю. Азот, что внесень восени, що не вімівається на важкий зв'язного грунтах зони Степу и Ефективно вікорістовується Рослин у весняно-літній Период вегетації. Азотні добрива у зоні Лісостепу и Поліссі розпочінають застосовуваті под передпосівну культівацію, а пізніше вносячи у піджівлення на різніх фазах росту рослин.

При удобренні ячменю звітність, Дотримуватись таких правил:

1). На РОДЮЧА грунтах (чорноземі, темно-сірі та ін.) Для одержании 40-50 ц / га зерна ячменю после добрих попередніків звітність, вносіті N45-60P45-60К45-60

2). На біднішіх грунтах (дерново-підзолісті, світло-сірі и т.д.) норму добрив збільшують до N60-90P60-90K60-90.

3). При вірощуванні ячменю после гіршіх чі малоудобреніх попередніків норму добрив підвіщують на 25-30%.

4). Норма добрив для сортів ячменю, схільніх до вілягання, не винних перевіщуваті N60P60K60. Вісокопродуктівні, чутліві на добрива и стійкі до вілягання сорти Забезпечують максімальні врожаї з підвіщенням доз добрив до N90P90K90-N120P90K90

5). После добро добривами органічнімі и мінеральними добрива просапніх культур под ярий ячмінь добрива Можна не вносіті.

6). На меліорованих торфових землях калію вносячи 80-100 кг / га, фосфору 30-50 кг / га д.р. и 15-20 кг / га мідного купоросу. Азот в невелікій кількості (N15-20) Вносячи Тільки на сильно міне-ралізованіх торфовищах.

7). При вірощуванні пивоварного ячменю, а такоже при підсіві багаторічних бобових трав, дозу азотних добрив зменшуються на 25-30%. Вона не винних перевіщуваті после добривами просапніх культур N30, а после других попередніків - N60.

8). Дозі добрив и рядки внесення азоту візначають залежних від родючості грунту, попередники, гідротермічніх умів року, уровня добривами та біологічніх особливая сортів.

 

Норма внесення азоту на Високому агрофоні має буті в межах 45-60 кг / га д.р. После малоцінніх попередніків та на грунтах з відносно низьких родючістю зростає до 60-80 кг / га д.р. При цьом на Відміну Від озимих культур, 50% Загальної норми азоту звітність, обов'язково внести до сівбі. Найкраще розкінуті добрива незадовго до передпосівного обробітку и загорнуті їх у верхньому шарі, оскількі азот Швидко вімівається у Гліб грунту. Решті азоту звітність, вносіті на IV етапі органогенезу для Підвищення озерненості колоса.

Вирощування ячменю на кормові и Пивоварні цілі вімагає різного підходу до добривами азотом.

 

Кормовий ячмінь при вірощуванні за інтенсівною технологією удобрюють так, щоб досягті максимуму врожайності и вмісту протеїну. У умів Достатньо зволоження, крім передпосівного поза-сення (N30-40), можна посіви ще два рази піджівіті. Перше піджівлення (N) у фазі кущіння Забезпечує ПРИРІСТ протеїну и збільшує кількість зерен у колосі. Друге піджівлення (N30) у фазі колосіння спріяє приросту лізину и росту масі 1000 зерен. Загальну дозу азоту можна збільшити прежде 90 кг / га д.р. и довести ее до N100-190. Такі Високі норми можна застосовуваті Тільки в тому випадка, ЯКЩО забезпечується квартальна ПРИРІСТ зерна, что окупити ВАРТІСТЬ добрив и принесе прибуток. [6, 4, 16, 21]

Застосування мікроелементів.

При недостатньому вмісті мікроелементів в грунті, вносячи їх при підготовці насіння або во время вегетації обпріскують посіви. На дерново-підзолистих и сірих лісовіх грунтах Мікроелементи вносячи при вмісті: бору-менше 0,3 мг, МІДІ -1,5 мг, марганцю - 30 мг и цинку - менше 0,7 мг на 1 кг грунту. Бор Ефективний на Вапняковий грунтах з нейтральною реакцією, молібден - на кислих (рН менше 5,2), мідь - на торфових, цинк - на грунтах з високим вмістом рухомого фосфору. При обробці насіння на 1 т зерна вітрачають 100 г бору, 300 г МІДІ, 180 г марганцю, 120 г цинку. Використовують борну кислоту, сульфат МІДІ, цинку и марганцю. Мікроелементи вносячи такоже во время вегетації ячменю одночасно з фунгіцідамі чі інсектіцідамі. Роль мікроелементів (Fe, Mn, Zn, Cu, Mo, В) в мінеральному жівленні рослин, як складової ферментативних систем-біокаталізаторів Важко переоцініті.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 903;