Активне застосування в навчальному процесі вправ і завдань



 У навчанні української мови застосовуються різні вправи і завдання. Щодо вправ, то вони являють собою кількаразове повторення учнями певних дій з метою вироблення й удосконалення практичних умінь і навичок. Недарма їх називають тренувальними і використовують для практичного засвоєння порівняно вужчих питань, якими, зокрема, є будова слова, рід іменників, правопис часток, однорідні члени речення і под. Додатково вправи можуть містити одне-два дотичні завдання, наприклад: дібрати синоніми до виділених слів, складні речення замінити простими.

 На відміну від вправ мовні завдання однократні, хоч їх часом доводиться виконувати повторно. Здебільшого завдання стосуються робіт з розвитку зв’язного мовлення: визначити тему й основну думку висловлювання, скласти план тексту, написати твір певного типу чи жанру мовлення та ін. Завдання може супроводжуватися підрахунком кількості вжитих слів.

Типологія вправ і завдань визначається з урахуванням особливостей виучуваного матеріалу, рівня загального розвитку, мовної та мовленнєвої підготовки учнів.

завданнями і вправами, наведеними в чинних підручниках рідної мови, дотримуючись пропонованої організації занять з урахуванням видів та послідовності робіт, аби ненароком не втратити бодай частини здобутків методики.

 Підручники містять завдання і вправи для засвоєння важливих понять про спілкування і мовлення, якими, зокрема, є адресат спілкування, тема й основна думка висловлювання, види мовлення (усне, писем-не, зв’язне), текст, стилі, типи і жанри мовлення тощо.

 Велика увага приділяється складанню усних і письмових творів різних видів і жанрів. У підручниках перед-баченодостатню кількість вправ на редагування свого і чужого мовлення.

Добираючи вправи, слід ураховувати не тільки зміст матеріалу, що вивчається, але і характер та форму виконання завдань (усна, письмова), сполучення вправ, послідовність за ступенем трудності

 (від простих до складних). При цьому конче важливо дібрати таку вправу, яка дозволяла б забезпечити застосування на практиці здобутих теоретичних знань. Робота над їх засвоєнням обов’язково повинна завершуватися мовленнєвою практикою, або, образно кажучи, мати вихід у мовлення. Тут, мабуть, не зайвим буде нагадати, що недоречно перевантажувати учнів надмірною кількістю практичних завдань і вправ, яка, поза сумнівом, повинна бути оптимальною. Інструктаж до виконання заданої вправи має сполучатися із застереженням можливих утруднень та типових помилок, з якими можуть зустрітися учні у процесі виконання пропонованого завдання.

Забезпечення інтересу до програмованого навчання

 Сучасна початкова школа має застосувати педагогічні доцільні методи навчання завдяки яким учні повноцінно засвоюють знання, інтенсивно розвивають творчу активність і самостійність.

“В сучасних умовах школа об’єктивно виступає провідним фактором прилучення молоді до національної культури і традицій. Тут закладаються основи національної самосвідомості , прищеплюється любов до рідної мови, до своєї культури повага до народу. Кожна людина має глибоко відчувати приналежність до свого народу і водночас усвідомлювати себе громадянином країни і суб’єктом світової цивілізації. Національний компонент змісту освіти повинен включати знання рідної мови і літератури, історії свого народу, його традицій, звичаїв, ідеалів, витоків, особливостей рідної культури, усної народної творчості, знання про суспільний і держаний устрій України, її міжнародне становище, населення, природні ресурси, економіку, науку, культуру.

Національне самовизначення школи вимагає широкого відображення національних елементів у виховній діяльності, відродження краєзнавчої роботи, залучення учнів до активної участі в збереженні і охороні святинь свого народу.[1]

В удосконаленій програмі з української мови для учнів 1-4 класів акцентується на вивченні мовних явищ у їх взаємо в’язку і взаємозумовленості та забезпеченні на цьому ґрунті розвитку мислення та мовлення учнів.

Програми містять матеріал, необхідний для формування у молодих школярів знань і вмінь, які є базою їхнього подальшого навчання. Посилено увагу до вироблення в учнів загально навчальних умінь і навичок, забезпечення практичної спрямованості уроків.

Поряд з використанням на уроках мови відомих методів і прийомів, потрібно широко використовувати в навчальній діяльності ігрові прийому, ігри.

Принцип взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності враховує спільні психологічні механізми, спирається на використання максимуму відповідних аналізаторів для досягнення належного рівня сформованості умінь і навичок, не суперечить ідеї усного випередження, оскільки генетично мовлення, насамперед, існує в усній формі. Тривалість усного випередження залежить від конкретних умов і етапу навчання.

Принцип взаємопов'язаного навчання різних видів мовленнєвої діяльності

Паралельне навчання різних видів мовленнєвої діяльності забезпечує розвиток навичок і вмінь мовлення в комплексі. Наприклад, навички лексичні або граматичні формуються та удосконалюються в процесі вправлення в говорінні, письмі, слуханні, читанні. Принцип урахування рідної мови є основним з вихідних методичних принципів навчання іноземної мови. Рідна мова й рідномовні мовленнєві навички повинні враховуватись у навчанні іноземної мови. У мовному плані це дозволяє спрогнозувати труднощі у навчанні вимовної, лексичної і граматичної сторін іншомовного мовлення, у навчанні графіки, орфографії, при семантизації.

Принцип взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності враховує спільні психологічні механізми, спирається на використання максимуму відповідних аналізаторів для досягнення належного рівня сформованості умінь і навичок, не суперечить ідеї усного випередження, оскільки генетично мовлення, насамперед, існує в усній формі. Тривалість усного випередження залежить від конкретних умов і етапу навчання.

Навчання мовленнєвої діяльності потребує розробки ефективної методики та пошуку нових шляхів, які були б найкоротшими до мети лінгвістичної освіти - формування мовної, мовленнєвої та комунікативної компетенцій. В ході дослідження було доведено, що одним із таких шляхів є взаємозв'язане навчання видів мовленнєвої діяльності: у такий спосіб складаються умови для забезпечення денотативного плану створюваних текстів без спеціальних витрат часу; виникає можливість рівнобіжно формувати уміння з усіх видів мовленнєвої діяльності.

 

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 281; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!