Діяльність держави як позичальника



Основна класична форма державного кредиту, коли держава виступає позичальникомкоштів.

Якщо держава виступає позичальником, призначення державного кредитувиявляється насамперед у тому, що він є:

- засобом мобілізації державою додаткових фінансових ресурсів. У випадку дефіцитності державного бюджету до­датково мобілізовані фінансові ресурси використовуються на по­криття різниці між бюджетними видатками і доходами. У разі позитивного бюджетного сальдо мобілізовані за допомогою дер­жавного кредиту кошти використовуються безпосередньо для фі­нансування економічних і соціальних програм.

- джерелом збільшення прибутків власників цінних паперів, що досягається через виплату процентів і виграшів за державними позиками.

Державне запозичення - операції, пов'язані з отриманням державою кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування державного бюджету; (ст. 2).

Державний кредит, як і будь-яка інша форма кредитних відно­син, вимагає особливого контролю. Цей контроль поширюється як на залучення позикових коштів, так і на їх погашення.

Найважливішим чинником державних позик є можливість своєчасного і повного повернення боргів і виплати доходу. Це забезпечує в майбутньому і довіру до держави, і заінтересова­ність у наданні їй позик. Головне при цьому — реальне забезпе­чення боргів, що, у свою чергу, досягається за рахунок заробле­них на залучених коштах доходів.

Використання державою у своїй фінансовій політиці залучення коштів на кредитній основі веде до формування державного боргу і необхідності чіткої системи управління ним.

Діяльність держави як кредитора і гаранта

Будучи кредитором,держава за рахунок коштів бюджету надає на платній основі за умови обов'язкового повернення креди­ти юридичним і фізичним особам. Обсяг таких операцій значно менший, ніж за попередньої форми.

У тих випадках, коли держава бере на себе відповідальність за погашення позик або виконання інших зобов'язань, взятих на себе фізичними чи юридичними особами, вона є гарантом(умов­ний державний кредит). У випадку, коли державні гарантії розповсюджуються на недостатньо надійних позичальників, вони призводять до зростання витрат із централізованих грошових фондів.

2. Місцеві гарантії можуть надаватися за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної міської ради для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України, що належать до комунального сектору економіки, розташовані на відповідній території та здійснюють на цій території реалізацію інвестиційних програм (проектів), метою яких є розвиток комунальної інфраструктури або впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Державний борг

В бюджетному кодексі визначено поняття:

- державного (місцевого) боргу;

- гарантованого державою (АР Крим чи територіальною громадою міста) боргу.

Державний борг - загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають  внаслідок державного запозичення (ст.1);

Місцевий борг - загальна сума боргових зобов'язань Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок місцевого запозичення (ст.1);

Гарантований державою борг - загальна сума боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України щодо повернення отриманих та непогашених станом на звітну дату кредитів (позик), виконання яких забезпечено державними гарантіями (ст.1)

Гарантований Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста борг - загальна сума боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України щодо повернення отриманих та непогашених станом на звітну дату кредитів (позик), виконання яких забезпечено місцевими гарантіями (ст.1).


Дата добавления: 2021-04-15; просмотров: 73; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!