Рівень контролю над бронхіальною астмою

БРОНХІАЛЬНА АСТМА

Бронхіальна астма(БА) - хронічне запальне захворювання дихальних шляхів,що виникає внаслідок взаємодії клітинних елементів захворювання,медіаторів запалення,а також клітин і тканин дихальних шляхів. Ця взаємодія приводить до обмеження повітряного потоку внаслідок гострого бронхоспазму,набряку стінки бронхів,підвищеною секрецією слизу і перебудовою дихальних шляхів. Хронічне запалення приводить також до гіперреактивності бронхів-підвищеною чутливістю до різних подразників..

Основними клітинними елементами запалення при асмі являються тучні клітини,еозинофіли і Т-лімфоцити.

Фактори ризику,що приводять до розвитку БА

Провокуючі Фактори

Причинні Фактори

Фактори,що допомагають виникненню асми

Ø Атопія Ø Спадковість

Ø Побутові алергени: -домашній пил -алергени домашніх тварин і тараканів -гриби Ø Зовнішні алергени: -пилок рослин -плісневі гриби Ø Ацетилсаліцилова кислота Ø Професійні алергени

Ø Респіраторна інфекція Ø Дитячий вік Ø Їжа Ø Повітряні полютанти Ø Куріння(пасивне чи активне)

Фактори,що загострюють протікання астми:трігери

Ø Алергени зовнішнього середовища

Ø Вірусні респіраторні інфекції

Ø Фізичне навантаження та гіпервентиляція

Ø Погодні умови(зміна температури та вологості)

Ø Виробничі (двоокис сірки) і побутові алергени

Ø Іританти зовнішнього середовища(парфумерія,табачний дим,дим від дровяних печей

Ø Їжа,харчові добавки(сульфіти та ін..)

Ø Медикаменти (ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні препарати,

бета-адреноблокатори)

Класифікація. БА

Ступінь 1:Інтермітуюча бронхіальна астма

Короткочасні симптоми рідше 1 разу на тиждень,недовготривалі загострення(від декілька годин до декілька днів). Нічні симптоми не частіше 2 рази в місяць. Між загостреннями симптоми відсутні,ФЗД в межах норми. Різниця показників ФЗД- до 20% протягом доби.

Лікування:непостійний прийом препаратів.

Інгаляційні β₂-агоністи короткої дії ( сальбутамол, фенотерол). Перед фізичним навантаженням,або при безпосереднім контактом з алергеном.

Ступінь 2:Легка персистуюча бронхіальна астма.

Симптоми від 1 разу в тиждень до 1 разу в день. Загострення можуть обмежувати фізичну активність і порушувати сон. Нічні симптоми 2 рази в місяць ПОШ _вид,або ОФВ₁близько 80% від норми. Різниця показників 20-30% на добу.

Лікування:інгаляційні протизапальні засоби щоденно.

Інгаляційні глюкокортикостероїди(ІГКС) в малих дозах(беклометазон чи будесонід 200-500 мкг/добу);

Інгаляційний β₂-агоніст пролонгованої дії(сальметерол 50-100мкг/добу) додатково у випадку недостатнього контролю за захворюванням(замість збільшення дози ІГКС).

Інгаляційні β₂-агоністи короткої дії(сальбутамол,фенотерол) «по потребі»,але не частіше 3-4 рази на добу.

Ступінь 3:Середньої тяжкості персистуюча бронхіальна астма.

Щоденні симптоми. Загострення можуть призводити до обмеження фізичної активності та сну. Нічні симптоми частіше 1 разу в тиждень. ПОШ _вид, або ОФВ₁ 60-80% від норми. Добова різниця показників-30%.

Лікування:щоденна протизапальна терапія.

ІГКС в великих дозах(беклометазон чи будесонід 400-1000мкг/добу,або флутиказон 250-500мкг/добу).

Інгаляційні β_2-агоністи короткої дії(сальбутамол,фенотерол) «по потребі»,але не частіше 3-4 рази на добу.

Теофіліни пролонгованої дії(400-600 мг/добу)

Інгаляційні холінолітики ( іпратропіума бромід,або окситропіума бромід по 1-2 дози 3 рази на добу,тіотропіума бромід по 1 дозі 1 раз на добу.

Ступінь 4:Тяжка персистуюча бронхіальна астма.

Постійна наявність денних симптомів,часті загострення.Часті нічні симптоми. Обмеження фізичної активності із-за симптомів асми. ПОШ _видабо ОФВ₁, нище 60% від норми. Добова різниця показників - більше 30%.

Лікування:Щоденна протизапальна терапія

ІГКС в великих дозах (беклометазон чи будесонід 1000-2000 мкг/добу,або флутиказон 500-1000 мкг/добу.).

Інгаляційний β₂-агоніст пролонгованої дії(сальметерол 50-100 мкг/добу) додатково у випадку недостатнього контролю за захворюванням(замість збільшення дози ІГКС).

Системні глюкокортикостероїди щоденно вранці,або по схемі в мінімально можливих дозах для досягнення ефекту.

Інгаляційні β₂-агоністи короткої дії(сальбутамол,фенотерол) «по потребі»,але не частіше 3-4 рази на добу.

Теофіліни пролонгованої дії.

Інгаляційні холінолітики.

Критерії діагностики БА

Клінічні симптоми:

Ø епізодичне свистяче дихання з утрудненням на видиху;

Ø проксизмальний кашель, більше вночі та при ФН;

Ø епізодичні свистячі хрипи в легенях;

Ø повторна скутість грудної клітки.

Симптоми виникають та погіршуються: вночі та в ранковий час, пробуджують хворого;а також виникають та посилюються при:

Ø Фізичному навантаженні;

Ø Вірусній інфекції;

Ø Впливі алергенів (харчових, свійських тварин, домашнього пилу, пилку рослин);

Ø Палінні;

Ø Перепаді зовнішньої температури;

Ø Сильних емоціях;

Ø Дії хімічних аерозолів;

Ø Прийомі ліків (НПЗЗ, β-адреноблокаторів).

Критерії порушення показників ФЗД:

Ø бронхіальна обструкція: зменшення ПОШ_вид та ОФВ₁ < 80 % від належних;

Ø добова варіабельність ПОШ_вид та ОФВ₁ >20 %;

Ø висока зворотність бронхіальної обструкції (підвищення більш ніж на 15% ПОШ_вид та ОФВ₁у пробах з β₂-агоністами короткої дії).

Рівень контролю над бронхіальною астмою

Характеристика	Контрольований перебіг (усе наведене)	Частковий контроль	Неконтрольо-ваний перебіг
Денні симптоми	Відсутні або < 2 епізодів за тиждень	> 2 за тиждень	> 3 ознак часткового контролю наявні у будь-який тиждень
Обмеження активності	Відсутнє	Будь-коли
Нічні симптоми	Відсутні	Будь-коли
Застосування бронхолітиків	Відсутні або < 2 на тиждень	> 2 на тиждень
ПОШ або ОФВ₁	Нормальні показники	< 80 % до належного або персонально кращого
Загострення	Немає	> 1 разу на рік

Алергологічне дослідження:

Ø алергологічний анамнез – наявність у хворого екземи, сінної пропасниці чи атопічних захворювань у родичів;

Ø позитивні шкірні проби з алергенами;

Ø підвищений рівень загального та специфічного IgE.

ГРБ. Позитивні провокаційні тести з гістаміном, алергенами, інгаляційними хімічними сполуками та ФН.

Рентгенологічне дослідження легень під час нападу БА дозволяє виявити ознаки емфіземи: підвищену прозорість легень, горизонталь-не розміщення ребер, низьке стояння діафрагми, розширення міжре-берних проміжків; ознаки, характерні для пневмосклерозу, хронічного бронхіту.

Загальний аналіз крові, як правило, в нормі, іноді – еозинофілія.

Біохімічний аналіз крові - можливе зростання гострофазових по-казників: сіалових кислот, серомукоїда, фібрину, гаптоглобуліну, a₂ - і γ-глобулінів.

Імунограма: зниження кількості та активності Т-супресорів, збіль-шення вмісту ІgЕ (більше характерні для атопічної БА). Оцінку алер-гологічного статусу слід проводити усім хворим. Найбільш часто для цього використовують скарифікаційні, шкірні та прик-тести.

Загальний аналіз харкотиння: багато еозинофілів, кристали Шар-ко-Лейдена (утворюються при розпаді еозинофілів), спіралі Куршмана (зліпки дрібних спазмованих бронхів), тільця Креола – округлі утво-рення, що складаються із епітеліальних клітин.

Електрокардіографічне обстеження: під час нападу БА можна виявити ознаки перевантаження правого передсердя: високі гостро-верхівкові Р у відведеннях II, III, аVF, V₁, V₂, а також появу глибоких зубців S у грудних відведеннях.

Загострення БА

Загострення БА класифікується за тяжкістю клінічних проявів і функціональних порушень дихання та кровообігу. Виділяють 4 ступе-ні тяжкості загострення: легкий, середньої тяжкості, тяжкий та загроза зупинки дихання.

Термін «астматичний стан» на сьогодні розглядається як «тяжке загострення» та «загроза зупинки дихання». Нетяжке (легке, середньої тяжкості) загострення розцінюють як неконтрольовану БА.

Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 56; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!