Основні характерні риси функцій держави
Державні функції характеризуються деякими спільними рисами:
. Зміст кожної функції держави складається з сукупності однорідних аспектів державної діяльності. Подібні боку державної діяльності об'єднуються в одну функцію, виходячи із специфіки і характеру тих суспільних відносин, на які вони впливають.
. На відміну від численних функцій державних органів (фінансових, народної освіти, прокуратури), спеціально призначених для певної діяльності, функції держави охоплюють його діяльність
в цілому. Сказане не применшує значення окремих органів у здійсненні певних функцій держави, оскільки іноді ці органи відіграють провідну роль у вирішенні основних завдань держави (наприклад, провідна роль збройних сил у виконанні функції оборони країни від нападу ззовні).
Таким чином, функції держави необхідно відрізняти від функцій його окремих органів. Якщо функції держави відповідають основним, суспільно значимою, напрямками його діяльності, яким підпорядкована робота всього державного апарату і кожного з його органів, то далеко не завжди у функції окремих державних органів знаходять вираз соціальне призначення й сутність держави.
. Функції держави носять комплексний, колективний характер. У них втілюється зосередження зусиль держави на вирішальних, життєво важливих напрямках його внутрішньої чи зовнішньої діяльності.
. Функції держави також необхідно відрізняти від видів державної діяльності, які можуть здійснюватися або спеціально уповноваженими на те органами, або структурними підрозділами різних органів держави. Видами державній діяльності є, наприклад, розслідування кримінальних справ, митний контроль.
|
|
|
. Функції держави не можна ототожнювати з формами та методами їх реалізації. Основними правовими формами здійснення функцій сучасної держави є правотворчість, виконавчого комітету.-распорядительная і правоохоронна діяльність.
Держава відповідно з тими завданнями, які стоять перед ним на тому або іншому етапі розвитку, може використовувати методи переконання, заохочення або примусу в різних поєднаннях. Конкретна ж функція держави являє собою єдність змісту, форм і методів здійснення державної влади, нерозривно пов'язаних з даним напрямком діяльності держави.
Вся функціональна діяльність держави спрямована на досягнення генеральної мети: блага людини, його морального, матеріального і фізичного благополуччя, максимальної правової та соціальної захищеності особистості. Держава завжди має виступати як верховний зберігач і захисник законних інтересів особистості.
Через особистість держава сприяє суспільного прогресу в цілому, вдосконалює і збагачує всю систему суспільних відносин.
|
|
|
Таким чином, функції держави - це основні напрямки його діяльності, у яких виражається сутність і соціальне призначення державного управління суспільством.
Всі основні напрямки діяльності держави в залежності від того, в якій сфері суспільного життя вони протікають, поділяються на внутрішні і зовнішні. Життя будь-якого сучасного суспільства здійснюється в двох основних сферах: всередині країни і на міжнародній арені.
По тривалості дії функції держави поділяються на постійні і тимчасові. Постійні функції здійснюються на всіх етапах розвитку держави.
Тимчасові функції припиняють свою дію з рішенням певної задачі, як правило має надзвичайний характер (до них належать, наприклад, ліквідація стихійних лих, масштабних катастроф, антиконституційних виступів).
Внутрішні функції держави
Друга половина XX століття характеризується тим, що в розвинених країнах світу в число основних стала входити економічна функція. Тепер держава втручається в економіку, визначає темпи її зростання, встановлює пропорції між окремими її галузями.
Виникли державний сектор економіки, в більшості країн держава виступає найбільшим підприємцем: численні акціонерні товариства є державними підприємствами. Воно відіграє роль великого банкіра, який зосередив у своїх руках більшу частину позичкового капіталу. Сучасна держава здатна прогнозувати і гнучко регулювати економічні процеси в масштабі всієї країни
|
|
|
Можна відзначити, що за останнє десятиліття вже позначилися деякі важливі елементи ринкових відносин: економічна свобода, право власності, що працюють ринки товарів і послуг.
Разом з тим виникла необхідність пошуку оптимальних способів участі держави в економічних процесах, налагодження ефективного державного регулювання, сумісного з ринковими механізмами.
У цьому головна особливість економічної функції сучасної України в порівнянні з господарсько-організаторської функцією Радянської держави по всеосяжного керівництву економікою. Економічна функція держави знаходить своє відображення у статтях 8, 34 Конституції України.
Шумілов В.М (с. 14 - 19), виділяють основні завдання у сфері економіки, що стоять перед Україною: встановлення основних правил та координація економічних взаємовідносин; контроль за дотриманням встановлених правил і захист учасників економічного обороту; безпосереднє здійснення економічної діяльності; підтримка недержавних організацій в економічному обороті.
|
|
|
Економічна функція
Ця функція держави сильно змінилася в ході історичного існування держави від повного невтручання в економіку (концепція «держави - нічного сторожа») до повного контролю всієї господарської діяльності та регулювання всіх питань економічної життя (тоталітарні держави соціалістичного типу). У сучасних умовах, коли незмірно помножилися і ускладнилися господарські зв'язки, демократична держава не залишається спостерігачем з боку. Воно активно розробляє і проводить економічну політику, яка будується на принципах вільного ринку і вільного підприємництва. Держава використовує різні важелі впливу на економіку: податкову і митну політику, позики і субсидії приватним виробникам, контроль за виробництвом, контроль за цінами, якістю продукції, насамперед продуктів харчування, ліків тощо; регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема використання загороджувальних мит і більш жорстоких заходів - встановлення державної монополії на всю зовнішню торгівлю або на торгівлю окремими товарами, встановлення винної та тютюнової монополії, використання державних замовлень промислової і сільськогосподарської продукції. Держава використовує досить широкий арсенал засобів - від м'якого, непрямого впливу шляхом економічних важелів (податки, мита, субсидії і.т.д.) до більш жорстоких способів, шляхом прямих приписів. Завдання держави встановити з допомогою законів «правила гри» і примусово забезпечити їх виконання. В періоди економічних криз, стану депресії, на перехідних етапах втручання держави в економіку збільшується. Це характерно, наприклад для сучасного етапу розвитку України. Як показує досвід, економічні реформи, які зараз реалізуються в нашій країні, не можуть бути результативними без адекватного впливу держави на розвиток економічних процесів. Звідси - великий масив законодавчих актів у цій області і економічні заходи, проводяться державою, наприклад, приватизація житлового фонду, державної і муніципальної власності, земельна реформа і т.д.
Соціальна функція
Ця функція сполучена з економічної, значною мірою залежить від економічної лінії держави. В цілому вона є прояв патерналізму держави до особистості, до тієї частини суспільства, яка в силу ряду причин потребує підтримки з боку держави. У зазначених сферах соціальна функція здійснюється у формі державної підтримки (фінансової, матеріальної, програмної та ін.) освітніх, освітніх та наукових установ, а так само установ культури. Що стосується управління та організації їх роботи, то вони автономні, вільні у своїй діяльності і втручання держави тут неприпустимо. Суспільство в цілому і держава зацікавлені в тому, щоб кожен громадянин мав освіту, що відповідає прийнятим стандартом. Без освіти в даний час немислимо активну участь громадян в суспільного життя, у виробництві, у всіх сферах державної діяльності, у зв'язку з чим у багатьох державах освіта є обов'язковою.
Фінансова функція держави
Оборонна функція - це забезпечення існування нації, захист її суверенітету, національних кордонів.
Для виконання цієї функції необхідно мати оснащену армію, поліцію, розвідувальні органи, комплекс підприємств, які виробляють озброєння, мережа науково-дослідницьких лабораторій і інститутів. Крім цього, для захисту своїх національних інтересів ряд держав мають за кордоном військові бази, військовослужбовці збройних сил.
Витрати на ці цілі у всіх країнах значні. Як правило, вони перевищують всі інші витрати, складаючи 20-30% всіх витрат держави. Особливо швидко зростають витрати на проведення науково-дослідницьких робіт та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) по створенню озброєнь і військової техники. Контрольная функція. Здійснюється державою при формуванні різних грошових фондів. Вона включає: контроль за правильністю нарахування та стягнення податків, розробку податкової бази, визначення форм пільгового оподаткування, контроль за правильністю використання фінансів. У контрольну функцію включається також аналіз виконання фінансових зобов'язань приватними компаніями (сплата федеральних і місцевих податків).
Крім зазначених функцій, у всіх країнах зростає населення, а в його складі - міське населення («урбанізація»). В результаті уряд змушений збільшувати витрати на душу населення, забезпечуючи суспільні блага і послуги (утримання міського господарства, громадського транспорту, поліції, пожежної охорони і т. п.).
Зовнішні функції держави
Зовнішні функції держави - це напрями діяльності з вирішення зовнішньополітичних завдань.
Корінні зміни, що відбулися в світі і в Україні в останні десятиліття, істотно змінили зовнішні функції держави.
Одні з них відпали (функції співробітництва та взаємодопомоги з соціалістичними країнами, допомоги державам, що розвиваються), інші - отримали подальший розвиток у нових умовах (функції у галузі оборони країни, боротьби за мир), треті - виникли знову (функції співробітництва з країнами СНД, інтеграції у світову економіку.
Зовнішніми функціями держави традиційно були захист країни від нападу ззовні, ведення загарбницьких воєн, забезпечення дипломатичних відносин. У зв'язку з формуванням світового ринку активізувалася міждержавна взаємовигідна торгівля, розвивається колективна безпека, створюються міжнародні миротворчі збройні сили.
Все це і зумовило появу відповідних зовнішніх функцій. Автори статті Чістякова Л.М (с. 64 - 68), Хропанюк В.Н (с. 32 - 35)., про охоронно-захисної функції держави детально аналізують проблеми забезпечення інтересів держави, національних інтересів різних країн і відзначають для Росії збільшення стратегічної загрози вторгнення з боку країн азіатсько-тихоокеанського регіону. [20], [21].
Для мінімізації цієї загрози необхідно таке вибудовування зовнішньої економічної політики, яке пов'язувало б інтереси розвитку Росії з іншими найбільш потужними в економічному плані країнами Азії, в першу чергу з Індією, з країнами Південно-Східної Азії (Малайзія, Індонезія, В'єтнам, Сінгапур та ін), КНДР і Південною Кореєю, в тому числі на рівні правоохоронних структур. Деякі автори стосовно до України виділяють окрему функцію, що з'явилася відносно недавно - функцію співробітництва та зміцнення зв'язків з країнами СНД. Здійснюючи розглянуту функцію, Україна виступає за зміцнення співдружності насамперед по лінії формування економічного союзу, спільного ринку СНД, системи колективної безпеки, спільної охорони кордонів; громадянства та захисту переселенців, турботи про росіян, що опинилися за межами Російської Федерації; створення єдиного інформаційного простору.
Наочним вираженням цієї функції є різні рішення міждержавного Ради Євразійського економічного співтовариства, рішення економічної ради СНД, Ради глав держав СНД, рішення Ради міністерств закордонних справ держав-членів СНД, закріплені в Статусі міжнародних договорів Євразійського економічного співтовариства.
На додаток до викладеного можна відзначити, що в даний час важливим стає виділення глобальних функцій держави, що характеризують діяльність сучасної держави в екологічній, демографічній, сировинній, космічній сферах, в галузі створення та використання ядерної, інформаційної технологій, в області захисту прав і свобод людини і інших глобальних сферах діяльності, які зачіпають всю цивілізацію.
Зовнішня діяльність держав (у тому числі і України) в сучасних умовах буде ефективною і плідною лише тоді, коли вона базуватиметься на міжнародно-правових актах з обов'язковим урахуванням національних, соціально-економічних, культурних та інших особливостей та інтересів усіх народів, що входять у світове співтовариство.
Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 65; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!