III . Мотивація навчальної діяльності учнів.



План уроку

I . Оголошення теми і мети уроку .(2хв.)

І I . Актуалізація опорних знань .(4хв)

III . Мотивація навчальної діяльності учнів.(10хв)

IV . Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу .(25 хв.)

V. Закріплення.(3хв.)

V I . Домашнє завдання.(1хв.)

Хід уроку

I . Оголошення т еми і м ети у року .

І I . Актуалізація о порних з нань .

Бесіда на повторення вивченого матеріалу про драму та жанри драматичних творів

Учитель.  Назвати основні риси драматичної літератури.

Учень.  Драматична література характеризується пристосованістю для сценіч­ної інтерпретації. Основною ознакою є призначення її для театрального спектаклю. Текст драматичного твору роз­падається на дві частини — мова героїв і ремарки, що вказу­ють режисеру на декорації і дії персонажів. Твір, написаний у формі мови персонажів і ремарок, і є добутком «драматич­ної форми». Це поширюється і на ті твори, що вдаються до цієї форми без розрахунку на сценічну інтерпретацію.

Учитель.   Назвати провідні жанри драми.

Учень. Трагедія, комедія, драма (як жанр), трагікомедія, водевіль, мелодрама.

Учитель.   Які види драми побутували в минулому?

Учень. Містерії, міраклі, мораліте, шкільні драми, інтермедії та ін.

 Учитель.  Розповісти про розвиток драми в українській літературі.

Учень. В укра­їнській літературі драма з’являється на початку ХІХ ст. («Наталка Полтавка» Івана Котляревського, «Простак» М. Гоголя, «Чари» Кирила Тополі, «Чорноморський побит» Яківа Кухаренка, «Купала на Івана» С. Писаревського .

Учитель.  У всіх цих творах виявилися, з одного боку, риси шкільної драми, вертепу, притаманні українській драматургії поперед­ньої доби, а з іншого — враховано досвід західноєвропейської драми кінця ХVІІІ ст. Ідейно-тематичні горизонти згаданих тво­рів обмежувалися колом любовно-родинних взаємин. Однак, як і в європейській драмі, помітними були й кроки до реалістич­ного відображення дійсності. Згодом через обставини родинного плану порушувалися важливі суспільні проблеми («Назар Сто-доля» Т. Шевченка, «Лимерівна» Панаса Мирного). Із 80-их ро­ків ХІХ ст. спостерігається розширення ідейно-тематичних обріїв драми, з’являються твори з життя інтелігенції, мешканців міста, порушуються проблеми взаємин села і міста («Не судилось» Ми­хайла Старицького, «Доки сонце зійде» Марка Кропивницького, «Житейське море» Івана Карпенка-Карого, «Украдене щастя» Івана Франка, «Нахмарило» Бориса Грінченка.)

Учитель.  Які бувають жанрові типи драми як жанру?

Учень. «Закрита» і «від­крита» .

Учитель. Назвати ознаки «закритої» драми.

Учень. Ознаками «закритої» драми є: введення в історію події та персонажів; однозначна зав’язка; тісний змістовий зв’язок між сценами; причиново-наслідкові ланцюжки та ланцюжки зв’язків між персона­жами; лінійна дія; відсутність зміни місця дії, або незначна зміна; лінійна часова послідовність; коротка тривалість дії; фабульна побудова з необхідними для цього атрибутами — зав’язкою, розвитком дії, кульмінацією та розв’язкою; збе­рігається хронологія подій і вчинків дійових осіб на відносно обмеженому просторі.

Учитель.  Назвати письменників, які використовували «відкриту» драму.

Учень.  Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Іван Карпенко-Карий, Іван Франко .

Учитель. Існує вона й у сучасній драматургії.

 Учитель. Назвати жанрові особливості «відкритої» драми.

 Учень. Іншим жан­ровим типом є «неаристотелівська», або «відкрита» драма. Ознаками відкритої драми є: відсутність введення; відсут­ність однозначної зав’язки; відсутність зв’язку або неясний Зв’язок між сценами; сцени, пов’язані фразовими мотивами, центральним Я, повтором місць; нелінійна дія; відсутність формально визначених відрізків дії; часта зміна місця дії; пе­рервна часова послідовність.

Літературний диктант «Так» — «ні»

Чи правильне твердження?

1. Справжнє прізвище І. Карпенка-Карого — Іван Панасович Карпенко. («Ні»)

 2. П’єса, в основі якої лежить гострий життєвий конфлікт, напру­жена боротьба й складні переживання персонажів, але розв’язка не має трагічного характеру, називається драмою.(«Так»)

3. «З усього… треба користь виймать, хоч би зубами прийшлось тягнуть — тягни!» — основна мораль Пузирів (П’єса «Хазя­їн»). («Так»)

 4.«Наймичка» за жанром — соціально-психологічна драма. («Так»)

5.Родина Тобілевичів — це Карпенко-Карий, Старицький, Кро-пивницький, Заньковецька. («Ні»)

6.Мова автора у п’єсі називається ремаркою. («Так»)

7. У п’єсі «Наймичка» роль Харитини виконала М. Занько-вецька. («Так»)

8.Мартин, Палажка, дочка її Марися, Микола та наймити — Омелько й Трохим — персонажі драматичного твору «Мартин Боруля». («Так»)

9. І. Карпенко-Карий правдиво показав нескореність народу, його стійкість і незламність у боротьбі проти своїх гнобителів у творі «Суєта». («Ні»)

10. Уперше була поставлена в Ростові-на-Дону трупою М. Кропивницького за участю М. Заньковецької п’єса «Сава Чалий». («Ні»)

11. «Одним із найкращих лікарів — праця» — так у листі Карпенко-Карий писав своїй дружині. («Ні»)

 12.«Цілісність драматичної творчості Карпенка-Карого наповнює нас почуттям подиву для його таланту».Ці слова належать Л. Толстому. («Ні»)

III . Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя.

 Тематичне багатство, гострота художнього бачення, заглиб­лення у психологію персонажів і вмотивованість кожного його вчинку у творах І. Карпенка-Карого дають підстави поставити Його ім’я з такими відомими сучасниками, як Бернард Шоу, Ген-рік Ібсен, Герхард Гауптман, Октав Мікро.


Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 45; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!