Правовий статус держ.суд.адмыныстрацыъ
Під державною судовою адміністрацією (далі - ДСА) вказаний Закон розуміє систему органів, що складається з Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь. Державну судову адміністрацію України (далі - ДСА України) цей же Закон визначає як центральний орган виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції (крім Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів), а також інших органів і установ судової системи. на ДСА покладено обов'язок організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції. А оскільки до організаційного забезпечення діяльності судів віднесено заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, роботу ДСА скеровують у названих напрямах. перед ДСА України поставлено такі основні завдання:
а) організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, забезпечення діяльності Академії суддів України, роботи з'їздів суддів України, діяльності Ради суддів України, конференцій суддів, рад суддів;
б) участь у межах своїх повноважень у формуванні судів загальної юрисдикції;
в) розроблення пропозицій щодо вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції;
г) здійснення матеріального та соціального забезпечення суддів і працівників апаратів судів.
|
|
|
Для виконання покладених завдань п. 4 Положення про ДСА України та ст. 126 ЗУ "Про судоустрій України" ДСА надано наступні повноваження:
1) забезпечення належних умов діяльності судів загальної юрисдикції, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування, Академії суддів України;
2) вивчення практики організації діяльності судів, розробка й внесення в установленому порядку пропозицій щодо її вдосконалення;
3) вивчення кадрових питань апарату судів, прогноз необхідної потреби в спеціалістах, замовлення через Міністерство юстиції України та інші органи на підготовку відповідних спеціалістів;
4) ведення статистичного й персонального обліку даних про кадри судів, підготовка матеріалів щодо призначення, обрання та звільнення суддів;
5) забезпечення необхідних умов для підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів, створення системи підвищення кваліфікації;
6) організація проходження навчальної практики в судових установах і розробка відповідних програм;
7) організація роботи по веденню судової статистики, діловодства та архіву; контроль за станом діловодства в судах загальної юрисдикції;
|
|
|
8) підготовка матеріалів для формування пропозицій щодо бюджету судів і здійснення заходів щодо їх фінансування;
9) виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів судової системи;
10) здійснення матеріального й соціального забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів;
11) забезпечення медичного обслуговування та санаторно-курортного лікування суддів і працівників апарату судів, вжиття заходів щодо забезпечення їх благоустроєним житлом;
12) забезпечення у взаємодії з органами суддівського самоврядування, судами та іншими правоохоронними органами незалежності, недоторканності й безпеки суддів;
13) організація та фінансування будівництва й ремонту будинків і приміщень судів, а також забезпечення їх технічного оснащення;
14) організація впровадження в судах комп'ютеризації для судочинства, діловодства та інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності; забезпечення судів необхідними технічними засобами фіксування судового процесу;
15) здійснення зв'язків з відповідними органами й установами, в тому числі інших держав, з метою вдосконалення, організаційного забезпечення діяльності судів;
|
|
|
16) організація діяльності служби судових розпорядників;
17) визначення разом з Радою суддів України нормативів навантаження суддів у судах усіх рівнів і підготовка пропозицій щодо кількості суддів у відповідних судах;
18) здійснення інших повноважень, визначених законом.
Система органів юстиції в Україні включає:- Міністерство юстиції;
- Головне управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим;
- обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції;
- районні, районні у містах управління юстиції;
- міські (міст обласного значення) управління юстиції.
Правовий статус Міністерства юстиції України визначається Положенням про Міністерство юстиції України, яке затверджене Указом Президента України ЗО грудня І997 рйііз змінами і доповненнями.
Міністерство юстиції України (Мін’юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін’юст України здійснює такі повноваження:
- забезпечує реалізацію державної правової політики, державної політики з питань громадянства, міжнаціональних та міграційних відносин, готує пропозиції щодо проведення в Україні правової реформи;
|
|
|
- розробляє за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України та з власної ініціативи проекти законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються прав і свобод людини, відносин між громадянином і державною владою, конституційного устрою, повноважень і взаємовідносин органів державної влади, судоустрою та судочинства, цивільного і кримінального законодавства, або разом з іншими органами державної влади бере участь у їх підготовці;
- здійснює правову експертизу (готує висновки) щодо відповідності Конституції та законам України, вимогам нормопроектної техніки проектів законів, інших актів законодавства, що подаються на розгляд Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
- здійснює відповідно до законодавства державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, веде реєстр цих актів;
- забезпечує в порядку, встановленому законодавством України, добір та підготовку кандидатів у судді, готує за рекомендаціями відповідних кваліфікаційних комісій суддів матеріали для призначення або обрання суддів, затверджує за поданням Ради суддів України голів місцевих судів, заступників, формує резерв на посади суддів, голів і заступників голів місцевих судів, апеляційних судів Автономної Республіки Крим, обласних, міст Києва та Севастополя;
- здійснює відповідно до законодавства легалізацію всеукраїнських об’єднань громадян, реєстрацію політичних партій, міжнародних громадських організацій, відділень, філій, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав в Україні, контролює додержання ними положень їх статутів; реєстрацію всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій, всеукраїнських творчих спілок, Торгово-промислової палати України, всеукраїнських професійних спілок, їх об’єднань та символіки відповідних об’єднань громадян і благодійних організацій, реєструє статут Фонду соціального страхування від нешасних випадків на виробництві та професійних захворювань і статути інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами України;
- організовує в порядку, встановленому законодавством України, своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державних виконавців;
- організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність і вживає заходів до її поліпшення, контролює законність вчинення нотаріальних дій державними і приватними нотаріусами, видає, та анулює свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, забезпечує реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, організовує виготовлення та контролює використання спеціальних бланків нотаріальних документів, веде реєстр свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
- реєструє адвокатські об’єднання, забезпечує фінансування оплати праці адвокатів за рахунок коштів державного бюджету в разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та звільнення громадян від оплати юридичної допомоги, веде реєстр адвокатських об’єднань.Мін’юст України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства України видає накази, організовує і контролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавством, нормативно-правові акти Міністерства є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності та громадянами.Мін’юст України очолює Міністр, якого за поданням Прем’єр-міністра України призначає на посаду Президент України. Міністр несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій.
Функц ії прокуратури
• підтримання державного обвинувачення в суді;
• представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
• нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
• нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. У п. 9 розділу XV Перехідних положень Конституції вказується, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства -- до введення в дію законів, які регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування. Ці ж самі функції прокуратури визначаються Законом України «Про прокуратуру» у редакції від 12 липня 2001 р. На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом. Це свідчить про зміщення пріоритетів діяльності прокуратури на користь захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Поняття прокуратури та її місце в системі держ.владиПрокуратура - єдина централізована система державних органів, які від імені України здійснюють нагляд за точним виконанням та єдиним застосуванням законів через своєчасне виявлення правопорушень, вжиття заходів щодо їх усунення і притягнення винних до відповідальності.
Діяльність органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства закону, зміцнення правої порядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань на:
- закріплені Конституцією України незалежність держави, суспільний і державний лад, політичну та економічну систему, права національних груп і територіальних утворень;
- гарантовані Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи людини і громадянина;
- основи демократичного устрою державної влади, правовий статус місцевих рад народних депутатів, органів територіального громадського самоврядування.
Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів. Втручання інших органів державної влади, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій (рухів) та їхніх представників у діяльність прокуратури з нагляду за додержанням законів або з розслідування діянь, що містять ознаки злочину, забороняється. Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків чи домогтися винесення неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Вимоги прокурора, що відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян та виконуються невідкладно або в передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Кадри органів прокуратури
Прокурорами та слідчими можуть призначати громадян України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові й моральні якості. Працівники прокуратури повинні мати високі людські якості, бути принциповими й непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків із громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержуватися вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм і правил суспільного життя.Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять у органах прокуратури стажування строком до Одного року. Особи, вперше призначені на посаду помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури складають Присягу працівника прокуратури. На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначають осіб віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менш як сім років. На посади районних і міських прокурорів призначають осіб віком не молодше 25 років, зі стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менш як три роки. Для цієї категорії керівників органів прокуратури, поряд з моральними та професійними якостями, важливе значення має наявність організаторських здібностей, вміння керувати колективом, а також розв'язувати завдання в складних умовах, що постійно змінюються. "Прокурори й слідчі прокуратури підлягають атестації один раз на п'ять років. Основним завданням атестації є визначення службової відповідності особи посаді, яку вона обіймає, встановлення перспективи використання потенційних можливостей і здібностей працівника, визначення напрямів підвищення кваліфікації, а також висунення у певних випадках пропозицій про переміщення кадрів або звільнення з посади. Прокурорам і слідчим органів прокуратури, працівникам науково-навчальних закладів прокуратури присвоюють класні чини відповідно до посад, які вони обіймають, і стажу роботи. Класний чин - це спеціальне персональне звання прокурорського працівника як державного службовця, яке присвоюють із урахуванням посади, яку він обіймає, стажу, знань і досвіду, а також за конкретними результатами роботи особи. Порядок присвоєння та позбавлення класних чинів визначено Положенням про класні чини керівників прокуратури України від 6 листопада 1991 року, затвердженим Верховною Радою України. Передбачено матеріальне та соціальне забезпечення прокурорських працівників з урахуванням надбавок за вислугу років і класні чини.
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 86; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!