Стилі розв’язання конфліктів.



СТИЛІ РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ (СІТКА ТОМАСА-КІЛМЕНА)

К

Добре відома схема К.Томаса, творця тесту з виявлення властивих людині тенденцій поведінки в конфлікті, ілюструє ці стратегії. Вони розміщені в залежності від ступеня орієнтації учасників ситуації на свої власні інтереси й інтереси партнера.

УНИКНЕННЯ – мається на увазі, що людина (група людей, підприємство, складова соціуму), передбачаючи наперед загострення ситуації прагне уникати дій, які провокують інцидент. Така роль пасивного спостерігача притаманна особам, які не зацікавлені у змінах, прагнуть уникати загострення суперечностей.

ПРИСТОСУВАННЯ – тип поведінки, який має багато спільного з попереднім. При цьому не помічаються ознаки майбутнього конфлікту, йде активна профілактика його вияву, ліквідовуються чи завуальовуються суперечності.

КОМПРОМІС – стратегія поведінки в конфлікті, орієнтована на певні поступки з боку іншого учасника конфлікту.

КОНКУРЕНЦІЯ – суперництво, активне змагання між окремими особистостями, зацікавленими в досягненні однієї і тієї ж мети, яке легко переходить у конфлікт при відповідному збігу обставин і активному застосуванні конфліктогенів спілкування.

СПІВРОБІТНИЦТВО – це такий тип взаємодії в конфліктній ситуації, при якому його учасники прагнуть до вирішення проблем, що виникли між ними, орієнтуючись при цьому на збереження позитивних відносин, і опираючись на них в процесі взаємодії.

ФУНКЦІЇ КОНФЛІКТУ

ПОЗИТИВНІ ФУНКЦІЇ НЕГАТИВНІ ФУНКЦІЇ
· конфлікт дозволяє повністю або частково усунути протиріччя; · сприяє покращенню міжособистісні взаємостосунки; ·  дає більш глибше оцінити і пізнати психологічну природу учасників; · впливає на ефективність спільної діяльності; · розрядка, знімається стан психологічної напруги; · комунікативно-інформаційна; · встановлює чіткі межі між групами; · формує більш чіткі централізовані структури; · укріплення внутрішньої єдності, посилення нормативної поведінки; · сприяють інтеграції, позитивним змінам і нововведенням, зменшення ворожості і послаблення напруги (при конструктивному вирішенні конфлікту); · сигнальна функція – звернення уваги на необхідність змін; · конфлікти дають можливість зближення між учасниками.     · конфлікти негативно впливають на психологічний стан людини, шкодять здоров’ю; · відносини у колективі погіршуються (у разі не вирішення конфлікту); · спричиняють до матеріальних та моральних втрат; · послаблюють співробітництво; · негативно впливають на розвиток особистості; · підвищують агресивність, тривожність учасників конфлікту; · формують негативне уявлення про учасників конфліктної взаємодії; · спричинюють до розгортання ще більшого конфлікту; · конфлікт є деструкцією стосунків на емоційному, пізнавальному та поведінковому рівнях · викликають конфронтацію, непорозуміння, несприйняття, ворожість; · щодо сутності людських стосунків конфлікт є протиборством, зіткненням протилежних тенденцій, оцінок, принципів, еталонів поведінки щодо предмета конфлікту

 

ТАКТИКИ РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТУ:

  • Розв’язання конфлікту на основі його сутності та змісту. Ця тактика передбачає реальне встановлення причини конфліктного зіткнення, визначення зони поширення конфлікту, виявлення реальних мотивів, що зумовили його виникнення.
  • Розв’язання конфлікту з урахуванням його цілей. Виявлення та усвідомлення розбіжностей у розумінні цілей, відмежування цілей, що пов’язані з між особистісною взаємодією (особисті домагання, стилі поведінки) від цілей соціальної взаємодії (вирішення виробничих завдань, виконання функціональних обов’язків, визначення стратегій управління організацією).
  • Розв’язання конфлікту з урахуванням його функцій. Переконання учасників конфлікту у можливості владнання стосунків шляхом обміну думками, уточнення позицій.
  • Розв’язання конфлікту з урахуванням емоційно-пізнавального стану учасників полягає в тому, щоб показати негативний вплив емоційного напруження на учасників конфлікту.
  • Розв’язання конфлікту з урахуванням властивостей його учасників. Розуміння і врахування специфічних рис характеру, особистісних властивостей членів групи, які можуть слугувати причинами конфліктних ситуацій.
  • Розв’язання конфлікту з урахуванням його можливих наслідків. Можливість вибору найкращих засобів впливу на конфліктуючі сторони шляхом передбачення можливих варіантів та наслідків завершення конфліктів.

Наслідки конфліктів залежно від їхнього змісту:

1) повна ліквідація конфронтації через взаємне примирення;

2) зникнення конфронтації, коли один з учасників перемагає, а інший визнає себе переможеним або обидві сторони програють чи задовольняють свої домагання;

3) послаблення конфлікту взаємними поступками;

4) трансформація конфлікту, перехід його в змінений або принципово новий конфлікт;

5) поступове згасання конфлікту;

6) механічне знищення конфлікту (ліквідація розподілу, організації, звільнення учасника).

  • Розв’язання конфлікту з урахуванням етики стосунків конфліктуючих сторін. Врахування низки етичних умов при діловому конфлікті (взаємного прагнення слухати, адекватно сприймати інформацію). Важливу роль у етиці доказів, етиці згоди, етиці критики відіграють рефлексія та емпатія.

 

 


Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 56; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!