Документальна ревізія касових операцій.

Тема 3. Контроль і ревізія коштів, касових і банківських операцій

План

1.Завдання, послідовність, джерела й нормативно - правове регулювання контролю та ревізії грошових коштів та банківських операцій.

2. Інвентаризація готівки в касі.

3. Документальна ревізія касових операцій.

4.Ревізія банківських операцій у національній та іноземній валюта

 

 

Завдання, послідовність, джерела й нормативно-правове регулювання контролю та ревізії грошових коштів та банківських операцій.

Ревізію касових операцій здійснюють відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, за­твердженого постановою Правління Національного банку України 15.03.2001 р. № 72. Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і підприємств поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на їхні відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юри­дичної особи (підприємці), які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, та є обов'язковими для виконання ними.

Мета ревізії полягає в забезпеченні контролю за дотриманням законодавчих норм щодо проведення касових операцій, встановленні випадків зловживань, їх попередженні (профілактиці) і розробці кон­кретних заходів для зміцнення касової дисципліни суб'єктів господарювання.

Основними завданнями ревізії є перевірка:

—забезпечення збереження коштів, цінних паперів і бланків
суворої звітності в касі, своєчасного й повного їх оприбуткування та
витрачання за цільовим призначенням;

—законності й господарської доцільності касових операцій і
дотримання встановлених правил їх здійснення;

—додержання встановленого ліміту залишків готівки в касі й
термінів їх зберігання;

—реальності сум коштів у дорозі тощо.

Ревізія касових операцій здійснюється в такій послідовності: спочатку проводять раптову інвентаризацію каси, потім перевіряють дотримання Порядку ведення касових операцій, відтак здійснюють суцільну документальну ревізію щодо оприбуткування й видачі гро­шей із каси; далі переходять до зустрічної перевірки операцій на рахунку 30 "Каса", рахунків, які з ним кореспондують: 28 "Товари", 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 66 "Розрахунки з оплати праці", 68 "Розрахунки за іншими операціями" тощо. Тільки після цього розпочинають документальну ревізію коштів у дорозі.

Джерелами ревізії є:прибуткові й видаткові касові ордери з прикладеними до них документами; звіти касира (касові книги); ка­сові чеки й контрольні касові стрічки; повідомлення банку про вста­новлений ліміт готівки в касі; журнал-ордер № 1, відомість № 1 ( журнал К-1 при книжково-журн. формі обліку) ; чекові книжки, корінці використаних чеків, анульовані чеки, маши­нограми тощо. Щодо коштів у дорозі: журнал-ордер № 3, відомість № 3 і прикладені до них документи та машинограми (К-13 кн.-журн.).

 

 

Ревізія каси та касових операцій.

У строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться раптова ревізія каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за касовою книгою. Для проведення ревізії каси наказом керівника підприємства призначається комісія, яка складає акт. У разі виявлення ревізією нестачі або лишку цінностей в касі в акті вказується сума нестачі або лишку і обставини їх виникнення.

В умовах автоматизованого ведення касової книги здійснюється перевірка правильності роботи програмних засобів оброблення касо­вих документів.

Під час проведення ревізій особлива увага приділяється питан­ням забезпечення схоронності грошей і цінностей.

З метою забезпечення контролю за збереженням коштів ревізію починають з припинення касових операцій і раптової інвентаризації готівки в касі, цінних паперів і бланків суворої звітності в присут­ності касира й головного бухгалтера підприємства, яке підлягає ревізії.

Пропозиції керівника, головного бухгалтера або касира відклас­ти інвентаризацію незалежно від причин повинні бути відхилені реві­зором, тому що за цим можуть критися спроби виграти час і таким чином приховати нестачу або інше зловживання. Якщо на момент інвентаризації касира не буде на місці, ревізор відразу ж опечатує сейф і приміщення каси.

Перед початком інвентаризації комісія одержує від касира (або від особи, яка його замінює) останній звіт касира з прикладеними до нього виправдувальними документами щодо приходу і видатку гро­шових коштів і розписку відповідного змісту, яка є на лицьовому боці акта інвентаризації.

Звіт касира (відривний лист касової книги) з прикладеними при­бутково-видатковими документами перевіряється комісією і візується. На кожному документі та звіті у правому верхньому куті ревізор розписується і ставить дату, щоб запобігти можливій підміні звіту або прикладених до нього документів з метою приховати зловживання. Жодні документи (окрім прикладених до звіту) чи розписки у факти­чний залишок наявності каси не включаються. Якщо касир виконує обов'язки, пов'язані з веденням касових операцій інших організацій, що заборонено, то до участі в інвентаризації запрошують представ­ників цих організацій. При цьому зберігання в касі готівки та інших цінностей, які не належать цьому підприємству, забороняється.

Насамперед касир розкладає гроші за купюрами і складає поку пюрний опис. Гроші в пачках, запаковані за бандеролями банку, роз­криваються.

Гроші, інші цінності спочатку перераховує касир під наглядом комісії, а потім особа, що ревізує (ревізор). Якщо підсумки їхнього підрахунку не зійдуться, то перевірочний перерахунок проводить член комісії (головний бухгалтер).

Залишок грошей, встановлений під час інвентаризації, порівнюється із записами в касовій книзі і з даними бухгалтерського обліку в журналі-ордері № 1 і відомості № 1. Грошові знаки, поштові марки, марки державного мита включаються у фактичний залишок грошей.

Інвентаризація грошей оформляється актом інвентаризації на­
явності коштів. Суми, виплачені на підставі розрахунково-платіж­них відомостей, показують з відміткою: "До початку інвентаризації з
відомості виплачено грн..__ коп.". В акті інвентаризації на­
явності коштів, поряд з іншими показниками, зазначаються останні номери касових ордерів: прибуткового №__ на грн. коп., видаткового №  на грн.  коп. Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою.

Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства, другий — залишається у матеріально відповідальної особи (касира).

У разі зміни матеріально відповідальних осіб акт складається в трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, і бухгалтерії).

У кінці акта матеріально відповідальна особа дає розписку про те, що кошти, перелічені в акті, знаходяться на її відповідальному зберіганні та ставить дату.

Одночасно з готівкою, поштовими марками, марками державного мита (які включаються у грошову наявність) перевіряються цінні папери, бланки суворої звітності та інші цінності, що знаходяться в касі. Перелічені цінності записуються в акт інвентаризації цінних паперів і бланків суворої звітності в розрізі окремих їх видів.

У разі виявлення великої нестачі в касі ревізор вносить пропози­цію про відсторонення в установленому законом порядку касира від виконання обов'язків і передачу коштів та інших цінностей іншій особі й вживає заходів щодо виконання цих пропозицій. Під час вияв­лення залишків великих сум грошей у касі, що значно перевищують встановлений ліміт, ревізор встановлює причини їх виникнення.

Якщо касир заздалегідь дізнався про інвентаризацію каси, то він може для приховання нестачі брати гроші від здавальників грошей (завідувачів роздрібних торговельних підприємств, підприємств гро­мадського харчування) під приватні розписки. Після проведення інвен­таризації касир ці гроші повертає матеріально відповідальним осо­бам або оприбутковує їх шляхом виписування прибуткових касових ордерів з датами, пізнішими порівняно з датою інвентаризації. У та­кому випадку рекомендується на основі звітів матеріально відпові­дальних осіб встановити, чи не було перерв у здачі виторгу за період, коли в касі проводилася інвентаризація, перевірити, чи оприбутко­вані гроші, одержані в той час із банку, чи здані залишки грошей з каси в банк, чи не було випадків затримки здачі грошей, а також проаналізувати залишки коштів у касі за період, коли вони були надто значними.

Рекомендується під час ревізії проводити повторні раптові інвентаризації у касі

Сума нестачі стягуються з винної особи, а надлишок оприбутко­вується в касі та зараховується в дохід підприємства.

Перевірка дотримання установленого порядку ведення операцій з готівкою здійснюється згідно з Положенням про ведення касових опе рацій у національній валюті в Україні та Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженою Правлінням Національного банку України від 19.02.2001 р. № 69.

При цьому періодичність перевірок та строк, протягом якого вони здійснюються, визначають безпосередньо контролюючі органи (у бюджетних установах визначають фінансові органи). Такі перевірки здійснюються за певний період — квартал, півріччя, рік (але не мен­ ше ніж за три місяці).

За результатами перевірки, у разі виявлення порушень, склада­ють акт перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою у трьох примірниках, підписаний контролюючим, керівником та го­ловним бухгалтером підприємства.

Перший примірник надсилається органам податкової служби за місцем державної реєстрації підприємства (підприємця) для вжиття заходів, передбачених чинним законодавством; другий — передаєть­ся безпосередньо відповідному підприємству; третій — залишається в документах контролюючого органу.

Якщо порушень не виявлено, то складається довідка, яка підписуєть­ся контролюючим, керівником і головним бухгалтером підприємства.

Результати перевірки розглядаються керівником підприємства у триденний строк після її закінчення.

Порядок ведення касових операцій в установах банків, які здійсню­ють касове обслуговування клієнтів, встановлений Інструкцією № 1 Національного банку України "З організації емісійно-касової роботи в установах банків України", затвердженою постановою Правління Національного банку України від 07.07.1994 р. № 129. Підприємства та індивідуальні підприємці мають право здійснювати розрахун­ки між собою і з фізичними особами (громадянами) як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Проте сума платежу готівкою одного підприємства (індивідуального підприємця) іншому підприємству чи підприємцю не може перевищу вати 10 тис. грн.. протягом одного дня за одним або кількома платіжни­ми документами. Якщо платежі підприємства (підприємця) іншому підприємству (підприємцю) здійснюються на суму понад граничну (10 тис. грн.), то розрахунки ведуться тільки в безготівковому порядку.

Порядок установлення ліміту каси регулюється Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від19.02.2001 № 69. При цьому підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку в межах лімітів залишку готівки в касі на кінець робочого дня, що встановлюються їм установою банку щорічно протягом першо­го кварталу (до встановлення ліміту каси на поточний рік і одержання його клієнтом продовжує діяти ліміт попереднього року). Ліміт залиш­ку готівки в касі для кожного підприємства встановлюють комерційні банки з урахуванням специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків зда­вання касової виручки й графіка заїзду інкасаторів.

Виходячи з вищевказаного ревізор встановлює, чи:

—зберігаються кошти в установах банків;

—витрачається підприємствами готівка, одержана з установ банку за цільовим призначенням;

—дотримуються встановлені банками ліміти наявних грошей у касах підприємств;

—дотримуються граничні норми витрачання готівки з виторгу;

—не витрачається готівка з виторгу одного підприємства на потреби іншого підприємства;

—здається вся готівка понад встановлені ліміти для зарахуван­ня на рахунки в порядку та в терміни, передбачені установами банків;

—здійснюється видача грошей з каси і їх приймання в касу тільки за належно оформленими документами (прибутковими і ви­датковими касовими ордерами, платіжними відомостями, заявами на
видачу грошей, рахунками), підписаними керівником і головним бухгалтером або особами, ними уповноваженими;

—ставиться штамп або пишеться від руки "Депоновано" проти
прізвища осіб, які не одержали грошей;                      

—складається при цьому реєстр депонованих сум;

—не допускаються підчистки або виправлення в прибуткових
касових ордерах та квитанціях до них, а також у видаткових касо­вих ордерах і документах, що їх замінюють;

—погашаються документи, прикладені до прибуткових і видат­кових касових ордерів, штампом або надписом "Оплачено" із зазна­ченням дати (числа, місяця, року);

—реєструються прибуткові та видаткові касові ордери або доку­
менти, що їх замінюють, до передачі в касу бухгалтерією в журналі
реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів;

—не допускаються підчищення і виправлення в касовій книзі;

—ізольовано приміщення каси;

—зберігаються гроші в сейфах і чи опечатуються каси після
закінчення роботи;

—зберігаються ключі від сейфа (шафи) та печатка касира, а
також дублікати ключів у опечатаних касирами пакетах, скриньках
у керівників підприємств;

—ознайомлюють касира після видання постанови (наказу) про
призначення його на посаду з Порядком ведення касових операцій і
чи укладається договір про повну матеріальну відповідальність;

—не покладаються обов'язки касира на працівників обліку;

—проводиться не рідше як один раз на квартал на підприємстві
раптова ревізія каси з повним переліком усіх грошей та перевіркою
інших цінностей, які знаходяться в касі, тощо.

 

Документальна ревізія касових операцій.

Основним нормативним документом, що регулює здійснення об­ліку грошових коштів у касі, є Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Послідовність ревізії касових операцій :

1.перевірка фактичної наявності коштів, цінних паперів та інших цінностей каси – інвентаризація ;

2.перевірка повноти оприбуткування й обґрунтованості витрачення готівки за цільовим призначенням;

3.перевірка відповідності даних звітів касира й прикладених до них документів записам журналу-ордера №1, Головної книги й балансу за рахунком 30 „Каса”.

Під час ревізії касових операцій залишок на початок звітного періоду слід порівняти з залишком попереднього звіту, у журналі-ордері № 1 з рахунка ЗО "Каса", Головній книзі й балансі.

Залишок на кінець звітного періоду аналогічно порівнюється з залишком, виведеним у наступному звіті касира, журналі-ордері № 1, Головній книзі. Проти кожного звіреного запису (щодо номера доку­мента, дати, змісту операції, суми) ставиться відмітка.

У кожному звіті касира слід перевірити дотримання порядкової нумерації прибуткових і видаткових касових документів, їх дати, відповідність нумерації тому періоду, за який складено звіт, з'ясувати, чи нема підчисток дат (можна вилучити з архіву квитанцію на здачу виторгу в банк, на пошту, документи на оплату робіт за навантажен­ня, розвантаження, ремонт тощо).

Вилученню не підлягають документи пожовтілі, вицвілі, пом'яті, з проколами від підшивки, обрізані, з іншим почерком, чорнилами, з підробленими підписами, довідками, цифрами.

У разі неможливості встановити фальшивку ревізор на основі письмового розпорядження судово-слідчих органів, які мають на те право, знімає копії з сумнівних документів, оригінали вилучає відпов­ідно до акта і направляє прокурору для розгляду питання про можливість провести криміналістичну експертизу.

При виявленні таких документів не слід одразу ставити до відома касира, тому що вони можуть бути прикладені й до інших звітів, і особи, які допустили зловживання, можуть вжити запобіжних заходів (знищити такі документи або регістри, підпалити, узгодити з співучасниками лінію поведінки під час розслідування зловживань, вдатися до приховування майна). У таких випадках необхідно дове­сти ревізію до кінця і лише після завершення одночасно вилучити всі документи і зажадати пояснень від посадових осіб. Однак у таких випадках необхідно заздалегідь попередити органи прокуратури або внутрішніх справ. Якщо під час перевірки звітів касира й прикладе­них до них документів розходжень не виявлено, то проти рядка, у якому записаний касовий ордер, ревізор ставить відмітку ("V").

І, навпаки, якщо встановлено розбіжності, ревізор фіксує пору­шення в журналі ревізії або відомості порушень і з'ясовує причини, встановлює винних осіб.

Порівнюючи дані журналу-ордера № 1 з Головною книгою, ревізор встановлює реальність сум залишків каси шляхом перевірки записів з дебету і кредиту рахунка ЗО "Каса", зроблених на основі прибуткових і видаткових касових ордерів. Адже можна механічно зменшити сальдо з рахунка каси (у всіх регістрах бухгалтерського обліку, касовій книзі й балансі) і одночасно зменшити або сальдо нере­альної кредиторської заборгованості, або сальдо власного капіталу, або сальдо рахунка 285 "Торгова націнка".

В окремих випадках, навпаки, збільшують сальдо в дебіторів, ви­трат та на інших рахунках.

Інколи сальдо каси зменшують за рахунок механічного збільшення підсумку кредиторської сторони рахунка ЗО "Каса" в журналі-ордері № 1 у дебет рахунків витрат, розрахунків, власного капіталу тощо.

Особливу увагу ревізор приділяє перевірці своєчасності оприбут­ кування одержаних за чеком грошей з банку, на суму яких у день одержання виписується прибутковий касовий ордер. Одночасно ревізор знаходить корінець чека, на підставі якого одержані гроші, і відмічає на ньому: "Оприбутковано".

 

Є кілька випадків, коли механічно збільшують загальний підсу­мок розрахунково-платіжної відомості при нарахуванні заробітної плати (рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці").

У момент виписки видаткових касових ордерів інколи рядки "прописом" не заповнюються, а після видачі грошей дописуються потрібні цифри.

Під час перевірки правильності виплати грошей за платіжними відомостями слід вибірково встановити, чи всі записані у відомість особи фактично працювали на підприємстві, чи не було серед них підстав­них, на яких виписується заробітна плата з метою її привласнення.

Такі факти можна встановити шляхом зіставлення даних відо­мості на заробітну плату із записами в особових справах працівників і табелях, з наказами про зарахування на роботу та звільнення, з дани­ми документів (довідок) про нарахування заробітної плати. Допоміжно перевірці підлягають достовірність підписів одержувачів грошей, ви­падки дописування сум, підчистки, незастережені виправлення тощо.

Можливі факти крадіжок готівки з каси. У таких випадках ревізор в обов'язковому порядку застосовує прийом зустрічної перевірки опе­рацій. Рахунок ЗО "Каса" порівнюється з рахунком 31 "Рахунки в бан­ках", 33 "Інші кошти", 37 "Розрахунки з різними дебіторами" тощо .

Крім того, на підставі корінців чеків можна встановити, скільки і з якою метою одержано грошей (на оплату праці, на господарські потреби, на відрядження). Така необхідність виникає у зв'язку з ви­падками неоприбуткування грошей каси, одержаних із банку шляхом підробки шифру у виписці банку, коли суму, одержану на основі чека, аби не було розходжень між оборотом кредиту рахунка 31 "Рахунки в банках" і таким самим оборотом дебету виписок з ра­хунків у банках, відносять на дебет тих рахунків, де є нереальна кредиторська заборгованість, на витрати. Гроші, одержані в банку за чеками, мають бути використані за їх цільовим призначенням. Для цього необхідно зіставити суми виписок банку за видатковою части­ною й відповідним рахунком за кодом операції "03" із записами у звіті касира та прибутковими касовими ордерами на певну дату і корінцями чекових книжок на отримання готівки. Крім того, вико­ристання грошей за цільовим призначенням перевіряється шляхом зіставлення фактично витрачених сум готівки, відображених у звіті касира на основі видаткових касових ордерів, із сумами, вказаними на корінцях чекових книжок і на прибутковому касовому ордері та з встановленим банком лімітом коштів на відповідні цілі.

Ревізія коштів у дорозі.

До коштів, що рахуються в дорозі (рахунок 33, субрахунок 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті"), належать: виручка, одержана підприємствами за послуги, реалізовану продукцію й вико­нані роботи, внесена до банку, відділку Ощадбанку, каси, поштового відділення зв'язку для зарахування на рахунки в банках.

Основою запису зазначених операцій на дебет субрахунка 333 "Гро­шові кошти в дорозі в національній валюті" є квитанції установ банку, Ощадбанку, поштового відділка зв'язку, копії супровідних відомостей про здачу виторгу інкасаторам банку, а у кредит — виписки банку.

Ревізор перевіряє своєчасність і повноту зарахування на рахунки в банках кожної окремо зданої суми.

Для встановлення можливих крадіжок кожну суму на рахунку 33, субрахунку 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" (з минулим строком перерахування) за дебетом цього рахунка зістав­ляють з документами, що підтверджують відправлення грошей, а за кредитом — з випискою банку або прибутковим касовим ордером.

У випадку виявлення сум, зарахованих на рахунки в банках не повністю або з великим запізненням, негайно повідомляють на­чальнику відділення зв'язку і разом з ним встановлюють причини і винних осіб.

Ревізор перевіряє також, чи здійснюється щомісячна інвентари­зація сум, зданих у відділення зв'язку, але не зарахованих у банку до кінця місяця.

На основі книги (журналу) обліку коштів у дорозі, а також суми нестач і лишків грошей, виявлених у інкасаторських сумках, слід перевірити відображення їх у звітах касира або звітах матеріально відповідальних осіб підприємств. Якщо виторг здавав касир, то про­водять інвентаризацію каси, результати виводять з урахуванням ви­явлених у інкасаторській сумці розходжень сум виторгу.

Однак дебетові чи кредитові залишки на рахунку 33, субрахунку 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" щодо кожної суми, зданої через інкасаторів, свідчать про те, що виправлення не зроблені й ревізор повинен такий факт врахувати при виведенні ре­зультатів інвентаризації каси.

Таку ж ревізію проводять відносно сум, зданих у вечірню касу банку в останній день місяця й не зарахованих у перший день на­ступного місяця. Ревізори в акті ревізії зазначають поправлені запи­си за відповідний період і виявляють результат.

Особливу увагу слід звернути на сальдо субрахунка 333 "Гро­шові кошти в дорозі в національній валюті" на перше число відповід­ного місяця. При цьому важливо з'ясувати, чи немає фактів віднесен­ня на зазначений субрахунок суми виручки, яка відноситься до пер­ших чисел наступного за звітним місяця.

 

 

---

Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 83; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!