Ідентифікація Internet-ресурсів



Застосування розгалужених інформаційних мереж потребує швидкої та ефективної ідентифікації комп'ютерів, що об'єднуються у ці мережі.

Кожен сайт має свою унікальну цифрову IP-адресу, яка складається з двох частин - адреси (ідентифікатора) мережі, до якої під'єднаний комп'ютер, та адреси (ідентифікатора) цього комп'ютера (адреси хосту). Формується IP-адреса у двійковій системі розрахунків.

Для зручності навігації і полегшення роботи користувачів введено службу доменних імен (DNS), яка призначена для перетворення текстових імен комп'ютерів (хостів) на унікальні цифрові адреси (IP-адреси). Згідно з принципами функціонування DNS існує певна ієрархія текстових імен.

Доменне імя кожного Internet-ресурсу включає в себе кілька сегментів текстових символів (найчастіше три або чотири), відділених одне від одного крапкою. Такі сегменти називають рівнями або зонами.

Насамперед виділяються та підтримуються "географічні" та "організаційні" зони.

"Географічні" зони виділені кожній країні. Такі домени формуються з двох літер (табл. 2.1). Крім того, в певних випадках виділяються ггідзони, які вказують на область, місто, територіальне утворення тощо.

Таблиця 2.1

ПЕРЕЛІК ОКРЕМИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОМЕНІВ

Географічний домен Країна Географічний домен Країна
il Ізраїль uk Великобританія
by Білорусія lv Латвія
au Австралія lt Литва
ca Канада pl Польща
de Німеччина ru Росія
cz Чехія ro Румунія
es Іспанія sk Словаччина
ee Естонія si Словенія
jp Японія us Сполучені Штати Америки
fr Франція ua Україна

"Організаційні" домени вказують на специфіку діяльності структури, яка використовує Internet-ресурс. Зокрема, зареєстрованими є такі домени:

1. com - commercial - комерційні організації та установи;

2. edu - educational - освітні організації та установи;

3. gov - government - урядові організації та установи;

4. org - organization - некомерційні організації;

5. net - network - організації, що забезпечують роботу мережі (найчастіше провайдери)

6. mil - military - військові організації;

Однак такі домени першого рівня є надто узагальненими. Тому з метою деталізації та уточнення специфіки діяльності ресурсів останнім часом активно вводяться і підтримуються нові домени, які умовно поділяються на чотири групи:

1. загальні - biz (бізнес-проекти), web (організації, що спеціалізуються на роботі безпосередньо у WWW), int (міжурядові організації та міжнародні бази даних), firm (підприємства, фірми), coop (об'єднання, кооперація);

2. економічні - fin (фінансові структури), travel (організації, що спеціалізуються у сфері туризму), pro (виробничі структури), shop (торговельні підприємства), arts (організації, що спеціалізуються у сфері культури та розваг), rec (організації, що спеціалізуються у сфері відпочинку та розваг), info (організації, що надають інформаційні послуги);

3. персональні - name (персональна сторінка), per, nom (приватна власність в Internet), san, xing;

4. обмеженого змісту - xxx, kids.

Після вибору зони, до якої буде включено домен, обирається власне ім'я домену. Власне імя (на відміну від назви зони) є індивідуальним, його формують "у міру фантазії" за бажанням.

Чітких норм і правил для формування власних імен доменів немає. Разом з тим, для ефективного пошуку та ідентифікації Internet-ресурсу при виборі власного доменного імені потрібно дотримуватись таких рекомендацій:

o власне ім'я повинно бути порівняно коротким та легко запам'ятовуватися;

o воно має бути простим і однозначним у написанні та вимові;

o бажано, щоб власне ім'я містило назву компанії, яка використовує Internet-ресурс, або вказувати на сферу її діяльності, або на основний вид продукції чи послуги, які вона пропонує.

Власне ім'я, як і інші домени повинно бути подане латиницею, тому для неангломовних країн використовується транскрипція назв. Проте останнім часом у зв'язку зі значним інформаційним наповненням мережі Internet та дефіциту вільних назв активно запроваджується можливість формування кириличних доменів.

З лівого кінця доменного імені знаходяться функціональні імена, які вказують на функції, що виконуються комп'ютером.

- www - HTTP (WWW) сервер;

- ftp - FTP сервер;

- ns, nss, dns - DNS (Name)

- mail - поштовий сервер

- relay - Mail Exchanger;

- *proxy - відповідний модуль доступу (Proxy-сервер).

 

2.4. Особливості українського сегмента Internet Початок XXI сторіччя для вітчизняного сегмента Internet (Uanet) характеризується наступними тенденціями: o збільшення кількості користувачів та Internet-провайдерів (зокрема тільки у травні 2007 р. Inetrnet-аудиторія складала 4 928 533 осіб. При цьому регулярний доступ до мережі протягом того ж 2007 р. мали близько 5,4 млн осіб, що становить 16 % усього населення України); o поява низки перспективних як комерційних так і некомерційних проектів з наповнення сайтів інформацією, яка є корисною певній аудиторії; o прихід нових інвесторів на вітчизняний Internet-ринок; o створення нових структур за участю залученого капіталу; o зростання інтересу до розміщення інформації в мережі (Inetrnet-аудиторія, що визначається за кількістю користувачів, які здійснюють більше одного перегляду web-сторінки за місяць та користувачів, які проглядали web-сторінки за останні два місяці, збільшується в середньому на 10,4 %. При цьому для 35 % користувачів мережа Inetrnet є джерелом інформації про товари та послуги); o збільшення попиту на Web-хостинг (надання власниками сайту місця для розміщення інформації). Проте кількість користувачів Internet в Україні є порівняно незначною з розвиненими країнами (табл. 2.2), хоча існує тенденція до значного поступового їх збільшення, в зв'язку з чим є всі підстави очікувати продуктивного розвитку електронної комерції. Згідно з даними агентства МАСМІ, приблизно 41 % користувачів користуються доступом до мережі Internet понад 4 роки, причому основним місцем доступу понад 60 % користувачів є власна домівка. 35 % користувачів відвідують мережу щодня. Основною метою доступу для 89 % осіб є пошук інформації, використання електронної пошти (85 %) та читання новин (71 %). Покупки в мережі здійснюють близько 17 % користувачів. Таблиця 2.2 ЧИСЕЛЬНІСТЬ INTERNET-КОРИСТУВАЧІВ (МЛИ ОСІБ) У 2000-2007 PP.
  2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 (прогноз) & 2007
У світі 413,6 514,5 560,0 606,0 943,5 1010,7 1280,8 1460,2
В Україні 0,5 0,75 2,1 3,2 4,3 5,3 6,0 6,5

Важливим показником, що характеризує роботу вітчизняного сегмента Internet є його інформаційна структура (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

ПРИБЛИЗНА ІНФОРМАЦІЙНА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО СЕГМЕНТА INTERNET У 2007 Р

Інформаційна структура Частка в загальному обсязі (%)
Інформація щодо діяльності суб'єктів господарювання 35
Інформаційно-довідкові ресурси 20
Інформація розважального характеру 15
Інформація щодо діяльності науково-дослідних установ та навчальних закладів 5
Інша інформація 25

Товарна структура продажу у мережі визначається показниками, що характеризують переважання продажів традиційних і звичних товарів (рис. 2.1.), споживчі властивості яких не викликають сумніву або вже перевірені покупцями.

Рис. 2.1. Приблизна товарна структура у вітчизняному сегменті мережі Internet у 2007 р.


Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 82; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!