Відповідно до цього однією з об'єктивних умов кодифікації аграрного законодавства є наявність системного підходу до формування законодавства, сутність якого полягає:

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

а) у створенні внутрішньо узгодженої системи нормативних актів, що кореспондують один одному і ґрунтуються на єдиному (базовому) нормативному акті - кодексі, а також гармонізовані з усією системою права;

б) у встановленні пріоритетності законопроектів, визначенні критеріїв, відповідно до яких прийняття того чи іншого нормативного акта буде вважатися пріоритетним у відповідній ситуації;

Відсутність галузевого кодифікованого аграрно-правового акта – Аграрного кодексу України визнається однією з причин, що обумовлюють сучасні проблеми правового регулювання аграрних відносин в Україні. Суперечливість, неповнота, недосконалість і динамізм аграрного законодавства вимагають прийняття єдиного, зведеного юридично і логічно цілісного, внутрішньо узгодженого нормативно-правового акта, що забезпечить найбільш повне узагальнене і системне регулювання аграрних суспільних відносин.

Структура Аграрного кодексу України.

Загальна частина, у якій має міститись:

· предмет правового регулювання - аграрні відносини, що становлять комплекс різноманітних, але пов'язаних між собою відносин в сфері

· сільськогосподарської діяльності майнового, підприємницького, земельного, екологічного, трудового, соціального, господарського та організаційно-управлінського характер за участю суб'єктів аграрної підприємницької діяльності всіх форм власності, організаційно-правових форм і методів господарювання;

· визначення об'єктів та суб'єктів аграрно-правових відносин;

· основне завдання агарного права;

· джерела аграрного права;

· принципи аграрного права;

· порядок державного регулювання сільського господарства та державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників з використанням економічних важелів, допустимих вимогами міжнародних документів та спрямованих на збереження національного сільськогосподарського виробництва тієї сільськогосподарської продукції, вирощування якої є можливим та доцільним для вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника.

Особлива частина, у якій має міститись:

· порядок розмежування об'єктів аграрно-правових відносин, їх класифікація; правовий режим земель сільськогосподарського призначення;

· правовий режим нерухомості, іншого майна виробничо-технічного призначення та інших природних ресурсів, що використовуються в сільськогосподарському виробництві; форми власності та види землекористування.

· Правовий статус громадянина в аграрних відносинах, зокрема як працівника сільського господарства, члена сільськогосподарського підприємства (товариства, кооперативу), учасника чи засновника сільськогосподарського підприємства; його права та обов'язки, гарантії його діяльності та підтримка державою; правове регулювання виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників та їх організаційно-правові форми господарювання в сільському господарстві з визначенням особливостей правового статусу сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням суттєвих характеристик аграрного виробництва.

· Правове регулювання відносин з організації, дисципліни та охорони праці на сільськогосподарських підприємствах; регулювання економіко-правового механізму забезпечення виробництва, збереження та реалізації сільськогосподарської продукції, продуктів харчування, продовольства та сировини рослинного та тваринного походження.

· Механізм здійснення та правове забезпечення договірних відносин в сільському господарстві; розмежування договорів за видами та їх особливість, форми юридичного обслуговування.

· Принципи та особливості оплати праці та розподіл прибутків в сільськогосподарських підприємствах; види форми і системи оплати праці що застосовуються у сільськогосподарських підприємствах.

· Правове регулювання відносин у соціальній сфері сільськогосподарського виробництва; визначення поняття об'єкта соціальної сфери села; створення необхідної ресурсної основи для всебічного задоволення виробничих та інших потреб і розвитку соціальної сфери села; регулювання відносин агропромислових товаровиробників і держави з допомогою системи бюджетного фінансування, кредитування, оподаткування, страхування з широким застосуванням комплексу пільг.

· Правове регулювання комплексного облаштування сільських населених пунктів, поліпшення їх планування і забудови; збільшення фінансування розвитку соціальної сфери села; гарантованість реалізації суб'єктами аграрного підприємництва і громадянами конституційних прав на формування повноцінного життєвого середовища у сільській місцевості.

· Організаційно-правове забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначення; органи, що здійснюють контроль за раціональним використанням земель; роль моніторингу земель; дотримання вимог екологічної безпеки при сільськогосподарському виробництві.

· Відповідальність за порушення аграрного законодавства та гарантії захисту прав сільськогосподарських товаровиробників; судовий захист прав та інтересів громадян — як суб'єктів аграрно-правових відносин; порядок досудового врегулювання спорів, що виникають між: ними.

Кодифікація аграрного законодавства України на сучасному етапі передбачає ухвалення Аграрного кодексу України з наступним розробленням та прийняттям системи окремих нормативних актів, які б кодифікували аграрне законодавство за його інститутами відповідно до Аграрного кодексу України. Таким чином нами обґрунтовано можливість і доцільність внутрішньогалузевої кодифікації аграрного законодавства України на сучасному етапі його розвитку шляхом прийняття аграрного Кодексу.

Відповідно до цього нами доведено, що однією з об'єктивних умов кодифікації аграрного законодавства є наявність системного підходу до формування законодавства, сутність якого полягає:

1. У створенні як зовні, так і внутрішньо узгодженої системи нормативних актів, що кореспондують один одному і ґрунтуються на єдиному (базовому) нормативному акті - Кодексі;

2. У встановленні пріоритетності законопроектів, визначенні критеріїв, відповідно до яких прийняття того чи іншого нормативного акта буде вважатися пріоритетним у відповідній ситуації.

Пропозиції щодо структури проекту Аграрного кодексу України та основних його положень надавати Департаменту правової та законопроектної роботи Мінагрополітики

Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 85; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 12

Мы поможем в написании ваших работ!