Медіація, поняття та загальна характеристика

Ухвали – 5 днів

- з дня проголошення ухвали;

- з дня отримання копії ухвали (для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, в якому її було постановлено)

Ухвали – 10 днів

- з дня проголошення ухвали (про скасування рішення третейського суду або відмову в його скасуванні)

Ухвали - 15 днів

- з дня постановления судом ухвали (про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду)

При апеляційному оскарженні судового наказу застосовуються строки для апеляційного оскарження рішення суду, оскільки судовий наказ є особливою формою судового рішення (ст. 95 ЦПК України).

Наслідок подання апеляційної скарги після закінчення встановлених строків — залишення її без розгляду. Питання про поновлення строків на оскарження, пропущених з поважних причин, вирішує апеляційний суд.

Порядок подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення чи ухвалу. Суд першої інстанції:

- у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, — повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню;

- у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені п. 2, 7, 9, 18-30 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, - передає до апеляційного суду лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарга (ч.З ст. 293 ЦПК України);

- на наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги на рішення суду надсилає її разом зі справою до апеляційного суду (апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Скарги, що надійшли після зазначеного строку, не пізніше наступного робочого дня після їх надходження до суду першої інстанції направляються до апеляційного суду, який або залишає апеляційну скаргу без розгляду, або, за наявності відповідного клопотання, вирішує питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, що пропущені з поважних тинин.

Справа реєструється в апеляційному суді в автоматизованій системі документообігу та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Протягом 3 днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або
повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. При надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, що не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права й обов'язки. Заява про приєднання до апеляційної скарги може бути подана до початку розгляду справи в апеляційному суді. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно зі ст. 300 ЦПК особа, яка подала апеляційну скаргу, має право:

1) доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження;

2) відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному уді, а друга сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині. При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвалу про повернення скарги;

3) протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не допускається.

6. Форма і зміст апеляційної скарги

Апеляційна скарга подається у письмовій формі.

В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;
3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;
4) рішення або ухвала, що оскаржуються;
5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали;
6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися. До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

7. Підготовка справи до апеляційного розгляду.

Після надходження від суду першої інстанції справа реєструється в апеляційному суді та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документоообігу суду за принципом вірогідності та з урахуванням інших положень.

Протягом 3 днів після надходження справи суддя вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду, а саме:

- про залишення скарги без руху і надання строку для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання апелянтом ухвали, — якщо скарга не відповідає вимогам, визначеним ст. 295 ЩІК України, не оплачений судовий збір;

- про повернення скарги — якщо недоліки не усуваються, зазначена ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку;

- про прийняття апеляційної скарги до розгляду — якщо недоліки усунені або взагалі відсутні;

- про повернення неналежно оформленої справи (з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення) до суду першої інстанції із зазначенням строку на усунення недоліків.

Наступного дня після винесення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційний суд направляє копії заяви, скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі.

Суддя-доповідач зобов'язаний провести підготовчі дії протягом 10 днів з дня отримання справи.

Перелік підготовчих дій визначений у ч. 1 ст. 301 ЦПК України. Ними є:

1) з'ясування питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

2) визначення характеру спірних правовідносин та закону, який їх регулює;

3) з'ясування обставин, на які посилаються сторони та інші особи;

4) з'ясування обставин, які визнаються чи заперечуються сторонами;

5) вирішення питання поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6) вирішення питання за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів тощо;

7) вирішення питання за клопотанням осіб, які|іеруть участь у справі про забезпечення позову;

8) вчинення інших дій, пов'язаних із забезпеченням апеляційного розгляду.

Підготовчі дії здійснюються без попереднього судового засідання.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка в разі необхідності вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій та призначення справи до розгляду. Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше 7 днів після закінчення дій по підготовці справи до розгляду.

8. Процесуальний порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції .

Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше 7 днів після закінчення дій по підготовці справи до розгляду.

Розгляд справи по суті починається з доповіді суддею-доповідачем змісту рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, — першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі.

Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах в такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.

На початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.

Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.

Згідно зі ст.305 ЦПК апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони — укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відкрито у складі не менше трьох професійних суддів. Закритий судовий розгляд допускається в тих самих випадках, що і у суді першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду 1ої інстанції має бути розглянута протягом 2ох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може подовжити строк розгляду справи, але не більш як на 15 днів, про що постановляє відповідну ухвалу.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції

Повноваження суду апеляційної інстанції — це сукупність прав та обов'язків апеляційного суду із здійснення певних процесуальних дій щодо перевірки законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції, які не набрали законної сили.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін (якщо апеляційний суд визнає, що суд 1ої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права);
2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; 3) змінити рішення;
4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду 1ої інстанції апеляційний суд має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін( суд 1ої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону) ;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу ;
3) змінити ухвалу;
4) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.За наслідками розгляду скарги на судовий наказ апеляційний суд має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення судового наказу без змін(суд 1ої інстанції видав судовий наказ з до-1 держанням вимог закону) ;
2) постановити ухвалу про скасування судового наказу та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в
позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову( встановлення відсутності між стягувачем та боржником спірних правовідносин, на основі яких була заявлена вимога); 3) змінити судовий наказ.
Ухвала апеляційного суду про відхилення апеляційної скарги на судовий наказ і залишення судового наказу без змін є остаточною і
оскарженню не підлягає.10.Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення в апеляційній інстанції

1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи
неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у
неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання
постанови не тим суддею, який розглядав справу. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не
поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

11.Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду в апеляційній інстанції

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від
позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той
самий предмет і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;

5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той
самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання
рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим;

2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для закриття провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд
справи за його відсутності;

4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;

5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до
початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;

7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує
заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог закону та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк( не більше 5 днів); 9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

12. Судова система України за Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Судова система України становить сукупність усіх судів держави, які засновані на єдиних засадах організації та діяльності і здійснюють судову владу.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції, які здійснюють судочинство. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Він не входить до системи судів загальної юрисдикції. Пріоритетним напрямком діяльності КСУ є здійснення конституційного судочинства в Україні. Втім, до кола його повноважень відносять також повноваження з конституційного контролю, офіційного тлумачення Конституції та законів України, здійснення арбітражу та функцію конституційного правосуддя.

Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему, що складається із загальних і спеціальних судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Систему судів загальної юрисдикції складають (диві схему 1.6):

- Верховний Суд України( найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції. Із набуттям чинності ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» було суттєво обмежено компетенцію ВСУ — його позбавили процесуальної можливості переглядати рішення вищих спеціалізованих судів);

- Вищі спеціалізовані суди(суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ. Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд, Вищий адмін. суд, які діють як суди касаційної інстанції з розгляду, відповідно, цивільних і кримінальних, господарських, адмін. справ);

- Апеляційні суди( діють як апеляційні інстанції з розгляду цив і кримін, господ, адмін справ. Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є; апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АРК ;

- Місцеві суди( суди першої інстанції і розглядають справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Місцеві загальні суди розглядають цив, крим, адмін справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та у порядку, передбачених процесуальним законом. Місцеві суди загальної юрисдикції знаходяться у містах, районах, містах обласного значення та районах у містах).

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. ліквідував військові суди, внаслідок чого справи, які раніше розглядалися гарнізонними військовими судами, тепер підлягають розгляду судами загальної юрисдикції першої інстанції.

13. Рішення та ухвали суду апеляційної інстанції та вимоги які до них пред'являються.

Апеляційний суд ухвалює рішення та постановляє ухвалу колегією у складі трьох суддів. Всі питання вирішуються більшістю голосів суддів, головуючий при цьому голосує останнім. Ніхто із суддів не може утриматися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Суддя, який не погоджується з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується, але він приєднується до справи та є відкритим для ознайомлення.

Рішення чи ухвала апеляційного суду оформлюється, суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.

Ухвала та рішення суду апеляційної інстанції складається з 4 частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної.

Вони проголошуються за правилами ст. 218 ЦП К України (тобто негайно після прийняття, а в разі складності справи — лише вступна та резолютивна частини). Рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим, повним, ясним, визначеним, чітким. Законним є рішення, яким суд вирішив справу згідно з нормами матеріального права , що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Повнота – в суд рішенні повинно бути вирішено вся заявлені вимоги, вказано їх розмір, а також вирішено питання про негайне виконання і судові витрати. Ясність, визначеність – в ясній формі повинна бути дана відповідь на головні питання справи. Читкість – рішення повинно бути викладенно чітко, грамотно, не повинно містити описок, помилок.

При не дотриманні вище наведених вимог суд апеляційної інстанції має право ухвалити додаткове рішення, виправити допущені у своєму рішенні описки чи арифметичні помилки, не змінюючи змісту рішення; роз'яснити своє рішення; постановити окрему ухвалу. Рішення чи ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Судові рішення апеляційного суду оформлюються, видаються і надсилаються в тому ж порядку, що і рішення суду першої інстанції . Повторна видача колій судового рішення здійснюється судом першої інстанції, де зберігається справа.

Після закінчення апеляційного провадження справа у 7-денний строк направляється до суду першої інстанції, який її розглянув.

14.Поняття та значення стадії касаційного провадження.

Касаційне провадження — це сукупність процесуальних дій суду ка саційної інстанції та осіб, що беруть участь у справі, які здійснюються і цілях перевірки законності та обґрунтованості актів суду першої інстан ції, що набрали законної сили після їх перегляду в апеляційному порядку а також актів апеляційного суду.

Характерні ознаки касації:

1) касація подається на рішення (ухвалу) суду першої інстанції, які набрали законної сили після їх перегляду в апеляційному порядку, а також на акти апеляційного суду;

2) справа за касаційною скаргою направляється на розгляд суду вищого рівня — суду касаційної інстанції;

3) подання касації зумовлене неправильним, на думку касатора, застосуванням норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права;

4) касаційний суд вирішує лише питання права;

5) законом встановлені межі касаційного перегляду (ст. 335 ЦПК) -перевірка здійснюється в межах доводів касаційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції. Єдине виключення: якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення;

6) суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Мета касаційного перегляду:

- здійснення касаційного судового контролю за застосуванням норм матеріального та процесуального права в конкретній справі;

- встановлення єдиної практики тлумачення та застосування законо-чства для нижчестоящих судових інстанцій та учасників цивільного обороту;

- перевірка обґрунтованості рішення, яка здшснюється з метою встановлення відповідності рішення нормам матеріального та процесуального права;

Касаційне провадження є додатковою процесуальною гарантією забезпечення законності судових рішень, захисту прав, свобод та інтересів осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Водночас, касаційне провадження є формою забезпечення однакового правозасто-сування законів при вирішенні цивільних справ, адже суд касаційної інстанції має можливість виправити помилки судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування норм матеріального і процесуального

15.Суб'єкти права касаційного оскарження.

У відповідності зі ст.324 ЦПК сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Дані особи мають право на апеляційне оскарження, якщо:

1) вони мають у справі певний юридичний інтерес, тобто вони не задоволені рішенням суду першої та апеляційної

інстанції і мають намір відстоювати свої вимоги в суді касаційної інстанції;

2)вони мають процесуальну дієздатність.

Згідно ст. 292 ЦПК право апеляційного оскарження мають:

- сторони та інші особи, які беруть участь у справі;

- заявники та інші заінтересовані особи у справах окремого провадження;

- особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки;

- судові представники (якщо в їх довіреностях не застережене обмеження такого права);

- законні представники (батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники).

Згідно ст. 37 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор та його заступники мають право подавати апеляційну скаргу незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь та відділів можуть подавати апеляційні скарги тільки в справах, у розгляді яких вони брали участь.

16.Об'єкт касаційного оскарження. Строки касаційного оскарження

Об'єктами оскарження згідно ч.І ст. 324 ЦПК України є;

- рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку;

- рішення і ухвали апеляційного суду, постановлені за результатами апеляційного розгляду, крім:

а) ухвал про відхилення апеляційної скарги на судовий наказ і залишення судового наказу без змін;

б) ухвал про скасування судового наказу;

- ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку;

- ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Реалізація права касаційного оскарження можлива у певних часових межах з дотриманням встановленого ЦПК процесуального строку. Так, касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду У разі пропуску цього строку з причин, визнаних поважними, суддя-доповідач касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк, про що виноситься ухвала.

Скарга, подана після закінчення цього строку, повертається особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Суддя-доповідач виносить про це відповідну ухвалу.

17.Форма і зміст касаційної скарги.

Касаційна скарга подається у письмовій формі. У касаційній скарзі повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) рішення (ухвала), що оскаржується;

5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;

6) клопотання особи, яка подає скаргу;

7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.

Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копії оскаржуваних рішень (ухвал) судів першої та апеляційної інстанцій. 18.Порядок подачі касаційної скарги. Право приєднання до касаційної скарги. Доповнення, зміна касаційної скарги або відмова від них.

Право касаційного оскарження реалізується шляхом подання касаційної скарги. Її подають у письмовій формі безпосередньо до суду касаційної інстанції. В ній обов'язково має бути зазначено рішення (ухвала), які оскаржуються; в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а також клопотання скаржника. Процедура прийняття касаційної скарги до розгляду в розпочинається її реєстрацією в канцелярії суду касаційної інстанції.

Потім касаційна скарга передається в порядку черговості судді-доповідачу, який протягом трьох днів має вирішити питання про прийняття її до розгляду і відкриття касаційного провадження у справі. При цьому суддя-доповідач одноособово перевіряє наявність законних підстав для відкриття касаційного провадження, як-то:

- процесуальну правосуб'єктність скаржника (його представника);

- відповідність касаційної скарги вимогам, встановленим у ст. 326 ЦПК України;

- оплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у касаційному порядку.

Якщо суддя-доповідач виявить факти невідповідності змісту і форми касаційної скарги вимогам процесуального закону, а також у разі несплати скаржником суми судового збору касаційна скарга залишається без руху, про що суддя-доповідач постановляє відповідну ухвалу, повідомляє скаржника та надає йому строк для усунення недоліків.

Особи, які беруть участь у справі,можуть приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. Право на приєднання до касаційної скарги мають також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Правовими умовами приєднання до уже поданої касаційної скарги є:

1) тотожність правового обґрунтування незаконності та необґрунтованості рішення суду першої або апеляційної інстанції в касаційній скарзі та заяві про приєднання до касаційної скарги (посилання на аналогічні правові норми як матеріального, так і процесуального права);

2) тотожність правових вимог до суду касаційної інстанції як в касаційній скарзі, так і в заяві про приєднання до касаційної скарги.

Приєднання до касаційної скарги здійснюється шляхом подання письмової заяви протягом трьох днів з дня одержання копії касаційної скарги. Зміст заяви про приєднання до касаційної скарги цивільним процесуальним законом не визначається, хоча, видається, що він має бути тотожним змісту касаційної скарги. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

ЦПК закріплено суб'єктивне право особи, яка подала касаційну скаргу, доповнити її чи змінити.

Доповнення касаційної скарги передбачає, зокрема, наведення нових аргументів щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої або апеляційної інстанції, посилання на додаткові правові норми процесуального або матеріального закону тощо. Водночас при зміні касаційної скарги замінюються окремі її положення.

Доповнення або зміна касаційної скарги можуть бути здійснені протягом строку на касаційне оскарження поданням відповідних заяв до суду касаційної інстанції.

Про всі доповнення і зміни касаційної скарги потрібно повідомити осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, але приєдналися до касаційної скарги.

Особа, яка подала касаційну скаргу, також має право до закінчення касаційного провадження відмовитися від неї повністю або частково. V разі відмови від касаційної скарги суд не має права розглядати справу, а тому зобов'язаний закрити касаційне провадження.

Питання про прийняття відмови від касаційної скарги і закриття у зв'язку з цим касаційного провадження вирішується судом касаційної інстанції, про що постановляється відповідна ухвала, яка не може бути оскаржена. Наслідком закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги є неможливість повторного оскарження цих рішень, ухвал цією особою.

Проте наявність ухвали про закриття касаційного провадження у зв'язку із відмовою від касаційної скарги однієї особи (наприклад, позивача) не позбавляє інших осіб права на подання касаційної скарги на це ж судове рішення в межах строку на касаційне оскарження.

19.Підготовка справи до касаційного розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦПК України, одержавши належним чином оформлену касаційну скаргу, суддя-доповідач протягом 3 днів:

1) вирішує питання про відкриття провадження у справі шляхом постановления відповідної ухвали;

2) витребовує справу;

3) надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого вони можуть подати заперечення на скаргу;

4) за наявності клопотання скаржника у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду. При цьому прийняття судом до розгляду касаційної скарги прокурора саме по собі є обставиною, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Після отримання справи із суду суддя-доповідач протягом 10 днів:

5) готує доповідь;

6) з'ясовує питання про склад осіб,цеі беруть участь у справі.

20.Попередній розгляд справи в касаційному провадженні.

У порядку підготовки справи до касаційного розгляду має бути проведено її попередній розгляд. Строк — протягом 5 днів після підготовки суддею-доповідачем допощщ. Попередній розгляд проводиться колегією у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Під час попереднього розгляду суддя-доповідач доповідає про проведення підготовчих дій та про обставини, необхідні для ухвалення рішення судом касаційної інстанції. За результатами такого розгляду суд може:

1) відхилити касаційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування (ч. З ст. 332 ЦПК України);

2) скасувати судове рішення за наявності підстав, що тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення (ч. 4 ст. 332 ЦПК України).

Якщо підстави обов'язкового скасування допущені судом першої інстанції і не були усунені судом апеляційної інстанції, то справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції. Якщо ж порушення були допущені тільки апеляційним судом, то справа направляється на нови" апеляційний розгляд;

3) призначити справу до судового розгляду за відсутності підстав, зазначених у ч. 3,4 ст. 332 ЦПК України. Справа призначається до розгляду, якщо хоча б один суддя дійшов такого висновку.

21 .Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.

Розгляд справи у касаційному порядку регламентується ст. 333 ЩІК України. Він здійснюється колегією у складі 5 суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Але у разі необхідності ці особи можуть бути викликані для надання пояснень.

Головуючий відкриває судове засідання, оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на яке рішення розглядається. Суддя-доповідач доповідає зміст оскаржуваного рішення та доводи скарги. Далі особи, якщо вони беруть участь у засіданні, дають свої пояснення: спочатку — касатор, а якщо скаргу подали обидві сторони, то спочатку позивач. Вислухавши пояснення осіб, суд виходить до нарадчої кімнати.

Незалежно від того, за чиєю касаційною скаргою відкрито касаційне провадження, позивач має право у суді касаційної інстанції відмовитися від позову, а сторони — укласти мирову угоду.

Істотною відмінністю касаційного провадження є межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє законність актів суду першої або апеляційної інстанцій, тобто правильність застосування ними норм матеріального чи процесуального права.

При цьому перевірка здійснюється в межах касаційної скарги та позовних вимог заявлених у суді першої інстанції. За межі касаційної скарги суд може вийти, лише якщо під час розгляду скарги буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Однак застосування цього положення на практиці уявляється проблематичним, оскільки перелік підстав, за наявності яких судове рішення підлягало обов'язковому скасуванню і які були закріплені у ч. 1 ст. 338 ЩІК України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» були виключені.

Що стосується меж касаційного розгляду в аспекті встановлення фактів, то згідно ч. 1. ст. 335 ЦПК України суд не має права встановлювати та (або) вважати доведеними обставини, які не були встановлені в судових актах, що перевіряються, чи відкинуті в них; вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний перегляд відбувається лише в площині законності (правильності застосування норм права).

22.Порядок розгляду справи Верховним Судом України. Постанови Верховного Суду України.

Заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду
цивільних і кримінальних справ, в якому вона реєструється в день надходження і не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою систему документообігу суду. Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, без участі суддів, що прийняли рішення, яке оскаржується.
Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Вищий спеціалізований суд протягом 15 днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу. Ухвала постановляється без виклику осіб, які беруть участь у справі. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами
надсилається до Верховного Суду України протягом 5 днів з дня її постановлення. Копія ухвали про допуск справи надсилається
разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі, а в разі відмови у допуску - особі, яка подала заяву.
Якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої
статті 355 цього Кодексу, буде встановлено, що порушення Україною міжнародних зобов'язань є наслідком недотримання норм
процесуального права, Вищий спеціалізований суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та вирішує питання про необхідність витребування справи. Розгляд справи здійснюється колегією у складі 5 суддів Вищого спеціалізованого суду. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної
інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що мало наслідком ухвалення різних за змістом судових рішень,
розглядається на засіданні Судової палати у цивільних справах ВСУ. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше 2/3 суддів від складу Судової палати.
Якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судами
касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні судових палат ВСУ, до складу яких входять судді відповідної спеціалізованої юрисдикції. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше 2/3 суддів від загального складу відповідних судових палат ВСУ.
Справа про перегляд судового рішення з підстави, встановленої пунктом 2, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше 2/3 суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом.
Після оголошення складу суду, роз'яснення права відводу, роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків та розгляду клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, викладених у заяві про перегляд судових рішень, та результати проведених ним підготовчих дій.
Особа, яка подала заяву про перегляд судових рішень, та особи, що приєдналися до неї, у разі їх прибуття у судове
засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог. Після закінчення заслуховування пояснень осіб, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення. Строк розгляду справи ВСУ не може перевищувати 1 місяця з дня відкриття провадження у справі.За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов:
1) про повне або часткове задоволення заяви;
2) про відмову в задоволенні заяви. Судді, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, що додається до постанови. Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2.

23.Повноваження суду касаційної інстанції.

За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або
апеляційної інстанції;
3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що
було помилково скасоване апеляційним судом;
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:
1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;
2) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанції;
3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;
4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що булла помилково скасована апеляційним судом.

24. Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ. Компетенція. Повноваження.

Вищі спеціалізовані суди діють як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних справ, а саме:

- розглядають справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку згідно з процесуальним законом;

- у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядають справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції;

- аналізують судову статистику, вивчають та узагальнюють судову практику;

- надають методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики;

— дають спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції (ст. 32 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ розглядає цивільні та кримінальні справну чітко визначеній законом судовій юрисдикції. Він є третьою ланкою у відповідній системі спеціалізованих судів і покликаний забезпечувати право на касаційне оскарження ухвалених спеціалізованими судами рішень. Слід наголосити на тому, що будь-який спеціалізований суд не є спеціальним судом, а відповідно до КУ створюється саме в системі судів загальної юрисдикції.

25. Підстави для скасування судового рішення. Залишення в силі судового рішення, скасованого помилково в касаційній інстанції.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Правовими підставами права суду касаційної інстанції скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції слід вважати:

1) наявність законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції;

2) помилку апеляційного суду, допущену під час перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку;

3) наявність рішення апеляційного суду, що скасовує законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Видається, що помилково скасоване рішення суду першої інстанції набирає законної сили з моменту набрання сили відповідною ухвалою суду касаційної інстанції.

26.Підстави для скасування рішення і закриття провадження у справі або залишенням заяви без розгляду в касаційній інстанції.

Судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без
розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від
позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той
самий предмет і з тих самих підстав;
3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;
5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той
самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання
рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим;
Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для закриття провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;
2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд
справи за його відсутності;
4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;
5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до
початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;
7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує
заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог закону та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк( не більше 5 днів); 9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. 27.Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення в касаційній інстанції.

Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо
застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини( наприклад застосування норм цивільного права замість норм сімейного права, посилання на положення загального, а не спеціального закону) чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню. 28.Рішення та ухвали суду касаційної інстанції та вимоги що до них пред являються. Рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим, повним, ясним, визначеним, чітким. Законним є рішення, яким суд вирішив справу згідно з нормами матеріального права , що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Повнота – в суд рішенні повинно бути вирішено вся заявлені вимоги, вказано їх розмір, а також вирішено питання про негайне виконання і судові витрати. Ясність, визначеність – в ясній формі повинна бути дана відповідь на головні питання справи. Читкість – рішення повинно бути викладенно чітко, грамотно, не повинно містити описок, помилок.

Суд касаційної інстанції ухвалює рішення (постановляє ухвалу) колегіею у складі п'яти суддів. Всі питання вирішуються більшістю голосів, головуючий при цьому голосує останнім. Ніхто із суддів не має права утриматися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Суддя, який не погоджується з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується, але приєднується до справи та є відкритим для ознайомлення.

Суд касаційної інстанції ухвалює рішення у разі скасування судових рішень і ухвалення нового або зміни рішення. В усіх інших випадках постановляється ухвала. Рішення чи ухвала касаційного суду оформлюються суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу. Ухвала суду касаційної інстанції не структурована у ЩІК України як ухвала апеляційного суду. Однак, по суті, всі відомості, які вона повинна містити (ст. 345 ЦПК України), також можна розбити на чотири групи: вступну, описову, мотивувальну та резолютивну. Аналогічно і щодо рішення суду касаційної інстанції.

Рішення чи ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх оголошення; скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції з моменту такого оголошення втрачають законну силу. Після закінчення касаційного провадження справа протягом 10 днів повертається до суду, який її розглядав.

29.Перегляд цивільних справ Верховним судом України.

Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень закріплені у ст. 355 ЦПК України. Ними є:

1) неоднакове застосування судами (судом) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Така ситуація може виникнути за умови різного тлумачення і застосування одного і того ж положення матеріального закону судом касаційної інстанції, що переглядає цивільні справи (Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ), або різними судами касаційної інстанції (Вищим господарським судом України, Вищим адміністративним судом України);

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Об'єктом перегляду можуть бути судові постанови, що набрали законної сили, після їх перегляду в касаційному порядку.

Ініціювання перегляду судового рішення ВСУ здійснюється за заявою сторони або інших осіб, які брали участь у справі, аз підстав, передбачених п. 2, — особи, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.

30. Повноваження і компетенція Верховного Суду України відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.
Верховний Суд України:

1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми
матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;
2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або
іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо
офіційного тлумачення Конституції та законів України. 31. Загальна характеристика Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Цей Закон визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та
законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах
верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного,
систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності
судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів. Був прийнятий ВРУ 07.07.2010 року. Складається з 13 розділів : Засади організації судової влади, Суди загальної юрисдикції, Професійні судді, народні засідателі та присяжні, Порядок зайняття посади судді суду загальної юрисдикції, Забезпечення належного кваліфікаційного рівня судді, Дисциплінарна відповідальність судді, Звільнення судді суду загальної юрисдикції з посади, Суддівське самоврядування, Забезпечення судді, статус судді у відставці, Організаційне забезпечення діяльності судів, прикінцеві, перехідні положення. 32. Проблеми і моделі касаційного провадження за цивільним процесуальним законодавством УкраїниКасаційна система перегляду цивільних справ походить з Франції. Сам термін «касація» походить від французького слова «casse» — ламати, руйнувати. У Франції в період правління Людовіка XIV раді короля, яка діяла від його імені, було надано право касувати, тобто скасовувати рішення (не тільки суду), які не відповідали законам королівства, і надсилати такі справи до парламенту для нового розгляду. Пізніше ця система була сприйнята іншими державами.
Суд касаційної інстанції не вдається у перевірку фактичних обставин справи, оскільки їх встановлення вважається прерогативою судів першої та апеляційної інстанції. Він перевіряє справу тільки з точки зору дотримання судами нижчого рівня матеріального і процесуального права, питання права, і тільки в межах доводів, вказаних у скарзі. Інші, навіть дуже важливі порушення закону не можуть впливати на вирішення справи, тому що касатор їх не торкається. В різних країнах мають місце певні відступи від такої класичної моделі касаційного перегляду справ.
В окремих країнах (ФРН, Австрії) існує ревізійний порядок перегляду справ. Ревізійний суд має значно ширші повноваження, не пов'язаний з межами, вказаними у скарзі, в окремих випадках може переглянути рішення, не передаючи справу на новий розгляд. В Україні суд касаційної інстанції має елементи ревізійного порядку перегляду справ.
Касаційне провадження є самостійною формою забезпечення однакового застосування законодавства судами першої та апеляційної інстанцій. 33. Суть і значення перегляду постанов суду в зв'язку з нововиявленими обставинами.

Перегляд рішень, ухвал суду, яким закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійним провадженням, чи окремою стадією цивільного процесу (як його переважно визначають у науковій літературі).

Право на подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами мають сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також прокурор.

Об'єкти перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами:

- рішення суду, що набрали законної сили;

- судові накази, що набрали законної сили;

- ухвали суду, якими закінчено розгляд справи і які набрали законної сили.

Провадження у зв'язку з винятковими обставинами є додатковою процесуальною гарантією забезпечення законності судових рішень, захисту прав, свобод та інтересів осіб, які беруть участь у справі, осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Водночас, ця стадія цивільного судочинства допомагає забезпечити однакове правозастосування законів судом (судами) касаційної інстанції при вирішенні цивільних справ, а також дотримання міжнародних зобов'язань України.

З4. Підстави для перегляду постанов суду в зв'язку з. нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Необхідно враховувати, що це повинні бути: - факти, обставини, а не докази (в останньому випадку необхідний перегляд в касаційному порядку);

- істотні обставини, тобто такі, що якби вони були відомі при розгляді справи, то суд виніс би принципово інше рішення;

- нововиявлені, а не нові обставини (в останньому випадку необхідно подавати новий позов);

- нововиявлені, а не такі, що змінилися, обставини (в останньому випадку необхідно також подавати новий позов).

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний
висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають
перегляду;
4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого
положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

З5. Суди, що здійснюють перегляд постанов суду в зв'язку з нововиявленими обставинами. Строки.

Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь
у справі, протягом 1 місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду. Строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється:

1) у випадках, встановлених пунктом 1 - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;
2) у випадках, встановлених пунктом 2 - з дня, коли вирок у кримінальній справі набрав законної сили;
3) у випадках, встановлених пунктом 3 - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду;
4) у випадках, встановлених пунктом 4 - з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.
Рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення,
постановив ухвалу або видав судовий наказ. Ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції, якою було відхилено скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстанції, в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами втрачає законну силу.

36. Допуск до провадження з перегляду судових рішень Верховним Судом України. Підстави до перегляду.
Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних
правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.Заява про перегляд судових рішень подається до ВСУ через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі 5 суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ без участі суддів, що прийняли рішення, яке оскаржується.

Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 15 днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу. Ухвала постановляється без виклику осіб, які беруть участь у справі. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України протягом 5 днів з дня її постановлення. Копія ухвали про допуск справи надсилається разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі, а в разі відмови у допуску - особі, яка подала заяву.
Якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 буде встановлено, що порушення Україною міжнародних зобов'язань є наслідком недотримання норм процесуального права, Вищий спеціалізований суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та вирішує питання про необхідність витребування справи. Розгляд справи здійснюється колегією у складі 5суддів Вищого спеціалізованого суду.

. З7. Процесуальний порядок розгляду заяв про перегляд постанов суду в зв'язку з нововиявленими обставинними.

Право на перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути реалізоване протягом 1 місяця з дня встановлення обставин, що є підставою для перегляду.

Рішення, ухвала, судовий наказ переглядаються судом, який ухвалив відповідне судове рішення. При цьому ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції, якою було відхилено скаргу на рішення суду першої інстанції, втрачає законну силу.

Про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами подається заява, яка має відповідати вимогам, встановленим для заяв до суду першої інстанції. До неї додаються:

- копії відповідно до кількості осіб, які беруть у справі;

- документ про сплату судового збору.

Проведення попереднього судового засідання при розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами не передбачено. Але суд надсилає особам копії заяви, вони можуть подати свої заперечення на неї.

Розгляд заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами проходить у судовому засіданні такі етапи: підготовча частина - судовий розгляд — судові дебати — постановления і проголошення судової ухвали. Неявка осіб у засідання не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1 ст. 365 ЦПК України).

За результатами розгляду суд може прийняти одну з таких ухвал (ч. 2 ст. 365 ЦПК України):

1) про задоволення заяви і скасування рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами (оскарженню не підлягає);

2) про відмову у задоволенні заяви у разі її необґрунтованості (може бути оскаржена).

Після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу справа розглядається судом за правилами ЦПК України.

38. Попередній розгляд справ Верховним Судом України.

Заява про перегляд судових рішень подається в письмовій формі до ВСУ через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Заява реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду.
Суддя-доповідач протягом 3 днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам ЦПК. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог,заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі 5 суддів Вищого
спеціалізованого суду України, без участі суддів, що прийняли рішення, яке оскаржується.
Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Вищий спеціалізований суд протягом 15 днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу. Ухвала постановляється без виклику осіб, які беруть участь у справі. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами
надсилається до Верховного Суду України протягом 5 днів з дня її постановлення.
Якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до провадження з підстави, передбаченої пунктом 2, буде встановлено, що порушення Україною міжнародних зобов'язань є наслідком недотримання норм процесуального права, Вищий спеціалізований суд України постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та вирішує питання про необхідність
витребування справи. Розгляд справи здійснюється колегією у складі 5 суддів Вищого спеціалізованого суду .
Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами
реєструється у день її надходження, але не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду. Суддя-доповідач протягом 3 днів постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та надсилає її копії особам, які беруть участь у справі.
Суддя-доповідач протягом 15 днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України:

1) виносить ухвалу про витребування матеріалів справи та направляє її до відповідного суду;
2) вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;
2-1) вирішує питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без
розгляду, якщо таке питання не розглядалося у Вищому спеціалізованому суді; 3) здійснює інші заходи, необхідні для вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права

39.Оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд постанов суду в зв'язку з нововиявленими обставинами.

1. Ухвала суду про задоволення заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з
нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає.
2. Ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з
нововиявленими обставинами може бути оскаржена в порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження таких ухвал може здійснюватися шляхом подання окремої апеляційної скарги на них або шляхом викладення відповідних заперечень в апеляційній скарзі , об’єктом якої є неправомірність рішення суду у цій самій цивільній справі.. 40.Органи примусового виконання рішень судів і інших юрисдикційних органів.
Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства
юстиції України.
Згідно з Законом України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських, районних у містах відділів державної виконавчої служби За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження можуть утворюватися виконавчі групи, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби.
1. У випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
2. Рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного
казначейства. Органи, установи, організації та особи, зазначені в частинах 1 і 2 цієї статті, не є органами примусового
виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної
відповідальності. 41. Сторони виконавчого провадження. Роль суду у виконавчому провадженні

Організаційне віднесення виконавчого провадження до відання органу виконавчої влади не знімає з судів істотних повноважень щодо рішення багатьох питань його розвитку, починаючи від видачі виконавчого листа, закінчуючи припиненням виконавчого провадження.

Участь суду у виконавчому провадженні може бути зведена до наступного: 1) на суді лежить вирішення питань про забезпечення позову як гарантії майбутнього виконання його рішення; 2) державні виконавці виконують ту частину рішення, що зветься резолютивною. Саме від правильності і точності формулювання судом резолютивної частини в чималому ступені залежать швидкість та резолютивність виконавчих дій; 3) у компетенції суду залишилося вирішення істотних питань виконавчого провадження; 4) суд здійснює контроль за діями і постановами державного виконавця¹.

Питання, пов’язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Він розглядає такі питання: звернення рішення до (негайного )виконання; виправлення помилок в виконавчому листі, визнання його таким, що не підлягає виконанню; видача дубліката виконавчого листа або судового наказу; Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання(після 1 або 3 років); визнання мирової угоди або відмови стягувача від примусового виконання; питання про оголошення розшуку боржника або дитини; звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках; Заміна сторони виконавчого провадження тощо. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувач — фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржник — фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням суду вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожний з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному зі співучасників.

У разі вибуття однієї в сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив (ст.11 Закону).

Сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій (ст.11-1 Закону).

Сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконав чому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов'язаний згідно з рішенням вчинити певні дії особисто.

Медіація, поняття та загальна характеристика

Медіація – процедура позасудового вирішення конфліктів (спорів) їх сторонами на засадах добровільності, самовизначення і рівності сторін, конфіденційності, незалежності та неупередженості із залученням медіатора, що спрямована на самостійне досягнення сторонами рішень щодо позасудового врегулювання конфлікту (спору) в порядку, передбаченому цим Законом. Медіація проводиться на підставі договору про проведення медіації, який укладається сторонами конфлікту (спору) з одним або кількома медіаторами, або організацією, що забезпечує проведення медіації. Договір про проведення медіації укладається в простій письмовій формі, підписується усіма сторонами конфлікту (спору) та медіатором (медіаторами) або організацією, що забезпечує проведення медіації.

На відміну від судового процесу, під час медіації сторони доходять згоди самі — медіатор не приймає рішення за них. Медіатором може бути фізична особа, яка пройшла спеціальну підготовку за відповідним напрямком в Україні або за її межами та отримала сертифікат або інший документ, що підтверджує проходження нею відповідної підготовки, та якій на момент укладення договору про проведення медіації виповнився двадцять один рік. Медіатор має бути сертифікований будь-яким підприємством, установою, організацією, які здійснюють підготовку медіаторів. Медіація ґрунтується на вільному висловленні сторонами власних позицій, думок, інтересів, міркувань, пропозицій щодо шляхів врегулювання їх конфлікту (спору), тощо. За результатами медіації сторони мають право укласти угоду про результати медіації та/або вчиняти будь-які інші дії, не заборонені законом, на виконання досягнутих домовленостей.

Угода про результати медіації укладається між сторонами конфлікту (спору) у простій письмовій форм. Угода про результати медіації є обов’язковою для виконання сторонами медіації.

У випадку порушення стороною медіації своїх зобов’язань за угодою про результати медіації, інша сторона медіації має право звернутися до суду з позовом до сторони, що порушила свої зобов’язання за угодою про результати медіації, про зобов’язання виконати умови такої угоди.

43.Провадження в Європейському Суді.

Підстави, форми та порядок звернення до Європейського суду з прав людини передбачені Європейською конвенцією із захисту прав та основних свобод людини.

Для того, щоб Ваша заява була прийнята до розгляду Європейським судом, необхідно дотримуватись наступних правил :

1. Суд розглядає заяви, направлені на адресу Генерального секретаря Ради Європи від будь-якої особи, недержавної організації чи групи осіб.

2. Суд розглядає заяви стосовно лише тих обставин, які мали місце після вступу в силу конвенції для конкретної держави.

3. Суд розглядає скарги, які пов’язані с порушенням лише гарантованих конвенцією прав.

4. Суд розглядає петиції лише тоді, коли були вичерпані всі внутрішньодержавні правові засоби захисту.

5. Суд приймає до розгляду заяви тільки протягом 6 місяців з дня прийняття остаточного рішення на національному рівні.

Суд не розглядає скарги, які (або):

· є анонімними;

· є по змісту тими ж, що були вже є предметом процедури міжнародного розгляду спору і не містять нової інформації, що відноситься до справи;

· є необґрунтованими;

· є зловживанням права подачі петиції.

Суд розглядає скарги тільки проти діянь, бездіяльності або рішень саме державних органів влади.

Цінність Конвенції є не стільки у закріплених правах та свободах, скільки у механізмі розгляду індивідуальних та колективних скарг. Проте слід мати на увазі, що механізм Європейського суду буде працювати тільки в тому випадку, коли порушені права чи свободи передбачені Конвенцією.

Суд розглядає справи, які до нього поступають, у комітетах, які складаються з 3 суддів, в Палатах, які приймають рішення у складі 7 суддів, і у Великій Палаті, яка складається з 17 суддів. Розгляд індивідуальних скарг розпочинається в Комітетах, які вирішують питання про “підвідомчість ” скарги одностайно.

Рішення Палати є остаточним , якщо (або):

· сторони заявили про відсутність намірів розгляду спору Великою Палатою;

· пройшло 3 місяці з дня прийняття Палатою рішення по суті і за цей час від сторін не надходило вимог про направлення справи на вирішення Великою Палатою;

Велика Палата розглядає справи в тих випадках, коли є необхідність тлумачення Конвенції чи Протоколів до неї або існує ймовірність того, що вирішення даного спору може суперечити раніше винесеному Судом рішенню. Рішення про передачу справи до Великої Палати може бути прийнято на будь-якому етапі розгляду спору до винесення рішення по суті за тих обставин, що жодна зі сторін не заперечує проти цього. Рішення Великої Палати є остаточними і оскарженню не підлягають.

Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 68; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 4 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!