Спец. 5.09020102 «Експлуатація техніки промислового рибальства та аквакультури»
| Лабораторна робота № 1 Знайомство з формами тіла і зовнішніми ознаками риб Лабораторна робота № 2 Вивчення скелету костистої риби Лабораторна робота № 3 Вивчення анатомічної будови костистої риби Лабораторна робота № 4 Вивчення віку риби Лабораторні роботи № 5 Освоєння методики роботи з визначником. Визначення риб родин осетрових, міног, акул, скатів, їх біологія Лабораторні роботи № 6 Визначення риб родин оселедцевих, анчоусових, корюшкових, лососевих, їх біологія Лабораторні роботи № 7 Визначення риб родин коропових, щукових, звичайних сомів, вугрових, їх біологія Лабораторні роботи № 8 Визначення риб родин мерлузових, макрелещукових, кефалевих, тріскових, їх біологія Лабораторні роботи № 9 Визначення риб родин ставридових, окуневих, спарових, горбилевих, їх біологія Лабораторні роботи № 10 Визначення риб родин зубаткових, султанкових, бичкових, волосохвостих, їх біологія Лабораторні роботи № 11 Визначення риб родин скумбрієвих, скорпенових, триглових, терпугових, їх біологія Лабораторні роботи № 12 Визначення риб родин камбалових, калканових, морських язиків, їх біологія Лабораторна робота № 13 Вивчення природної кормової бази водоймищ Лабораторна робота № 14 Вивчення нерибних об’єктів промислу Лабораторна робота № 15 Вивчення методики обліку запасів риб | 2 години; 2 години; 2 години; 2 години; 2 години; 2 години; 2 години; 2 години; 2 години; 2 години; 2 години; 2 години; 2 години; 2 години; 2 години. |
Лабораторна робота № ІЗ 2 (години)
|
|
|
(для студентів спец. 5.09020102«Експлуатація техніки промислового рибальства і аквакультури»)
Тема: ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНОЇ КОРМОВОЇ БАЗИ ВОДОЙМИЩ
Мета:
1.1 Вивчити видовий склад зоопланктону і бентосу прісних
та морських водоймищ.
1.2 Ознайомитися з методами збору проб зоопланктону та бентосу.
Матеріальне забезпечення
2 .1 Таблиці і малюнки якісного складу зоопланктону та бентосу.
2 .2 Проби зоопланктону і бентосу.
2 . 3 Мікроскопи, предметне скло.
2 .4 Планктонні сітки, дночерпач.
Теоретичне обґрунтування
Кормову базу водоймищ складають планктонні та бентосні організми. Планктон - це сукупність організмів, які знаходяться в товщ води в стані ширяння. Для цього вони мають ряд пристосувань: обводнення тіла, редукція скелету, газові та жирові включення, численні вирости тіла тощо.
|
|
|
Бентос - це сукупність організмів, що мешкають на дні водойми. За способом життя вони поділяються на слідуючи групи:
- прикріплені організми,
- організми, які закопуються в ґрунт,
- організми свердлячи,
- організми що вільно пересуваються по дну,
- організми, що мешкають на поверхні ґрунту.
Хід роботи
4.І Вивчити видовий склад прісних водоймищ - найпростіших, коловерток, ракоподібних, фітопланктону. Записати в звіт.
4.2 Замалювати представників коловерток, гіллястовусих та веслоногих ракоподібних.
4.3 Вивчити видовий склад зоопланктону та фітопланктону
морських водоймищ помірних широт і південних морів. Відзначити роль яєць і личинок веслоногих ракоподібних, двостулкових молюсків, багатощетинкових черв’яків. Намалювати їх окремих представників.
4.4 Ознайомитись з видовим складом бентосу водоймищ: личинками
комах, молюсками, черв’яками, моховатками. Вказати методи збору бентосу.
5 Зробити висновок про видовий склад зоопланктону та фітопланктону морських та прісних водоймищ помірних широт і південних морів.
6 Оформити звіт і здати на перевірку викладачу.
Контрольні питання
7.1 На які групи поділяються кормові організми в залежності
від місця мешкання ?
|
|
|
7.2 Які організми складають фіто- та зоопланктон?
7.3 Завдяки чому планктонні організми здатні знаходитися у
воді в стані ширяння?
7.4 Назвати риб, які живляться планктоном. За допомогою яких морфологічних ознак можна визначити цих риб?
7.5 Які організми входять до складу бентосу?
7.6 На які групи поділяються бентосні організми за способом життя ?
7.8 Які риби живляться бентосними організмами?
Література
8.1 Моисеев П.А., Куранова И.И. Промышленная ихтиология и сырьевая база рыбной промышленности. – М.: Агропромиздат, 1983 – 183 с., 104–106 с.
Лабораторна робота № 14 (2 години)
(для студентів спец. 5.09020102«Експлуатація техніки промислового рибальства і аквакультури»)
Тема: ВИВЧЕННЯ НЕРИБНИХ ОБ'ЄКТІВ ПРОМИСЛУ
1 Мета
1.1 Вивчити характерні морфологічні ознаки та біологію молюсків,
ракоподібних, голкошкірих та водоростей, які складають основу нерибних
об’єктів промислу.
Матеріальне забезпечення
2.1 Вологі препарати пластинчатозябрових молюсків, кальмарів,
каракатиць, креветок, раків, лангустів, трепангів, морських їжаків;
|
|
|
2.2 Малюнки та таблиці із зображенням молюсків, ракоподібних,
голкошкірих та водоростей;
2.3 Черепашки двостулкових молюсків.
Теоретичне обґрунтування
До нерибних об’єктів промислу належать молюски, ракоподібні, голкошкірі, водорості та деякі вищі водні рослини.
Молюски.Серед промислових молюсків найбільше значення мають:
- пластинчатозяброві (устриці, мідії, гребінці);
- черевоногі (морське вухо);
- головоногі (кальмари, каракатиці, восьминоги).
Устриці - теплолюбні організми, розповсюджені в морях південних та й середніх широт. Мешкають на глибинах від 1 до 70 м на кам’янистих та піщано - мулистих ґрунтах, утворюючи колонії. Найбільш крупна тихоокеанська устриця досягає довжини 38 і ширини 12 см.
Мідіїмешкають в різних морях земної кулі на глибині від 1 до 50 м. Евритермні та евригалінні організми. Найбільших розмірів досягає японська мідія - 20 см. Довжина чорноморської мідії 8-11 см..
Гребінець широко розповсюджений в Мировому океані, зустрічається на глибинах від 0,5 до 50 м. Діаметр черепашки коливається від 3 до 20 см.
Морське вухо- ці теплолюбні тварини відсутні в північних та арктичних морях. їх черепашки мають характерну вухо подібну форму з товстим шаром перламутру. Розміри раковини звичайно не більше 10-12 см, іноді 25 см. Мешкають в прибережної зоні прикріплюючись до скель та каменів.
Кальмармає тіло торпедоподібної форми, на боках широкі плавці, навколо роту десять щупалець. Хижаки, живляться рибою, мешкають в товщі води. Промислова довжина не більше 60см.
Восьминоги. Деякі види досягають довжини 1,5 м. Тіло складається із голови з 8 щупальцями і великого овального тулубу. Веде донний спосіб життя.
Голкошкірі. До промислових голкошкірих належать голотурії і морські їжаки. Найбільше значення мають серед голотурій трепанги, які розповсюджені в Японському морі. Довжина тіла 30-40 см. Навколо роту вінчик щупалець. Мешкає на глибинах від 0,5 до 50 м в бухтах та затоках на твердих ґрунтах.
Кукумарія досягає довжини 40 см і маси 1 кг. Мешкає в прибережної смужці на глибинах до 10 м.
Ракоподібні.
Креветки. Найбільш інтенсивний промисел ведуть в північної частині Тихого океану, біля берегів Мексики, Африки, Персидської затоці. Мешкають в товщі води, мають видовжене, стиснене з боків тіло. Далекосхідна креветка досягає 15-18 см.
Краби. Найбільша тварина серед крабів - камчатський краб. Середні розміри панциру 16 см при масі 2 кг. Самки крабів менш за самців і в промислі не використовуються. Мешкає на глибині від 4 до 250 м. Донна тварина, мешкає на піщаних та піщано-мулистих ґрунтах.
Річні раки. Мешкають в основному в водоймищах з проточною водою на твердих ґрунтах під каменями та корягами. Досягають довжини 18-20 см.
Омар. Це морський рак, зовнішнє схожий на річного рака, але значно більших розмірів. Промислове значення мають звичайний і американський омари.. Перший зустрічається уздовж європейського узбережжя від Північного до Середземного моря. Американські омари розповсюджені вздовж узбережжя Північної Америки.
Мешкають на кам’янистих і скелястих ділянках узбережжя. Довжина їх тіла досягає 50 см, а маса - 6 кг.
Лангуст. Розповсюджені в тропічних і помірних морях Атлантичного і Тихого океанів. Відрізняється від омарів відсутністю клешнів. Довжина тіла не перебільшує 40-50 см, маса - 4 кг, зустрічається і масою до 8 кг.
Водорості. Найбільш промислове значення мають зелені, бурі і червоні водорості.
Зелені водорості мають зелений колір. Мешкають в основному в прісних водоймищах.
Кладофору і різоклоніум використовують для приготування високосортного паперу, ацетону, спирту, водню.
Хлорелу і сценедесмус використовують для одержання вітамінів, антибіотиків, хлорофілу тощо.
Бурі водорості (ламінарієві, фукусові) – багатоклітинні морські рослини бурого кольору розміром від декількох сантиметрів до десятків метрів які мешкають на узбережжі морів.
З них добувають альгінати, йод, натрій, використовують як добрива, вживають у їжу.
Хід роботи
4.1 Уважно розглянути черепашки промислових молюсків і за зовнішніми ознаками визначити їх систематичну належність.
4.2 Описати зовнішні ознаки, біологію промислових двостулкових: мідій, устриць, гребінця. Виконати 2-3 малюнки представників молюсків цього класу.
4.3 Розглянути вологі препарати головоногих і черевоногих молюсків. Звернути увагу на щупальці, присоски, мантію.
4.4 Описати зовнішні ознаки та біологію представників цих класів, виконати 2 малюнки.
4.5 На вологих препаратах, малюнках та таблицях розглянути особливості будови ракоподібних, вміти розрізняти їх за морфологічними ознаками, описати їх біологію і виконати 2 малюнки.
4.6 На вологих препаратах уважно розглянути морфологічні ознаки та будову голкошкірих. Описати зовнішні ознаки, біологію та намалювати трепангів і морських їжаків.
4.7 На гербарії, малюнках, плакатах розглянути будову зелених, бурих та червоних водоростей. Вміти розрізняти їх за характерними ознаками.
4.8 Скласти перелік промислових водоростей, описати їх біологію і виконати 3 малюнки представників.
5 Зробити висновок про особливості будови та розповсюдження нерибних об’єктів.
6 Оформити звіт і здати на перевірку викладачу.
Контрольні питання
7.1 Які організми складають основу нерибних об’єктів промислу?
7.2 Назвати представників промислових молюсків.
7.3 Завдяки чому і як використовуються промислові молюски?
7.4 Схарактеризувати зовнішні ознаки та біологію:
- двостулкових молюсків;
- черевоногих молюсків;
- головоногих молюсків.
7.5 Де і як використовуються промислові ракоподібні?
7.6 Назвати райони промислу і описати біологію ракоподібних
7.7 Дати порівняльну характеристику представників промислових
водоростей.
7.8 В яких галузях використовують: зелені, бурі, червоні водорості?
7.9 Які голкошкірі є об’єктами промислу і завдяки, чому їх
використовують?
Література
8. 1 Моисеев П.А. и Куранова М.И. Промысловая ихтиология и сырьевая
база рыбной промышленности. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. -.
183 с.
8.2 Иванов А.В. Промысловые водные беспозвоночные. - М.: Советская
наука, 1955. - 353 с.
Лабораторна робота № 15 (2 години)
(для студентів спец. 5.09020102«Експлуатація техніки промислового рибальства і аквакультури»)
Тема: ВИВЧЕННЯ МЕТОДИКИ ОБЛІКУ ЗАПАСІВ РИБ
Мета роботи
1.1 Вивчити методику обліку запасів риб біостатистичним методом.
Матеріальне забезпечення
2.1 Інструкції з таблицею уловів за віковими категоріями;
2.2 Калькулятори.
Теоретичне обґрунтування
Основним завданням рибогосподарських досліджень є визначення стану запасів промислових риб і інших водних об’єктів.
Промисловий запас риб складається із залишку риб після весняного нересту R а, поповнення (вперше нерестуючи риби) R в і залишку риб, які пропустили попередній нерест.
Основними факторами, що впливають на величину запасів риб є:
- урожай молоді,
- швидкість росту,
- віковий склад нерестової популяції,
- величина поповнення та збитку.
Для оцінки чисельності водних об’єктів застосовують методи абсолютної і відносної оцінки запасів.
До методів відносної оцінки відноситься біостатистичний метод, який заснований на визначенні величини вилучення послідовних поколінь.
Для визначення запасів цим методом необхідно мати статистику уловів за кожний промисловий рік.
Інтенсивність промислу можна виразити відношенням улову за даний рік до величини промислового запасу цього року в відсотках.
До методів абсолютної оцінки запасів відноситься спосіб підрахунку запасів за кількістю відкладеної ікри (Гензен) метод площ.
Хід роботи
4.1 Визначте віковий склад усього вилову в штуках і рознесіть дані за
відповідними графами років народження, наприклад, в улові 1930/31 років
6,55% складали двохлітки (17), це означає, що народилися вони в 1929 році. Від
загального улову в штуках, знайти чисельність двохлітків 1929 року і результати
запишіть у відповідну графу.
4.2 Складіть цифри за вертикальною графою, відповідною, наприклад,
1929 року народження. Ви одержите чисельність покоління цього року
народження, виловлене промислом з 1930/31 по 1935/36 роки у віці від 2 до 7 років. Порівняйте чисельність поколінь різних років народження, виявіть найбільше.
4.3 Промисловий запас уральського судака складається із риб, які
зловлені у даному конкретному році (наприклад, 1930/31) і наступні роки.
Такими рибами є всі риби поколінь 1925/29 років народження, які добувалися
промислом в 1930/36 роках у віці від 2 до 7 років. Загальна чисельність цих риб і
складає промисловий запас 1930/31 років. Підрахуйте його.
4.4 Відношення вилову 1930/31 років до промислового запасу 1930/31,
виражене в відсотках, буде характеризувати інтенсивність промислу.
Відповідним способом підраховується величина промислового запасу і
інтенсивність промислу для 1931/32, 1932/33 років і так далі.
4.5 Проаналізуйте статистику вилову за період не менший, чим
тривалість життя риб. Вивчить віковий склад вилову за кожний промисловий рік
і визначить середню масу риби в вилові. Отримані дані запишіть в таблицю.
Таблиця 1
| Рік промислу | Віковий склад у відсотках | Улов в тис.ц | Наважка тис.шт. | |||||
| 2 (1+) | 3 (2+) | 4 (3+) | 5 (4+) | 6 (5+) | 7 (6+) | |||
| 1930/31 | 6,5 | 80,0 | 12,5 | 0,5 | 0,5 | – | 285300 | 920 |
| 1931/32 | 0,5 | 23,6 | 44,2 | 27,4 | 4,3 | – | 285200 | 1650 |
| 1932/33 | 1,1 | 2,5 | 35,1 | 42,2 | 16,5 | 2,6 | 42800 | 2250 |
| 1933/34 | 37,9 | 45,4 | 12,7 | 3,9 | 0,1 | – | 20300 | 850 |
| 1934/35 | 1,5 | 85,4 | 11,1 | 1,6 | 0,3 | 0,1 | 49700 | 970 |
| 1935/36 | 13,2 | 4,7 | 73,7 | 7,9 | 0,4 | 0,1 | 61500 | 1500 |
| 1936/37 | 1,0 | 72,8 | 2,3 | 22,9 | 1,0 | – | 47400 | 1500 |
| 1937/38 | 69,1 | 5,8 | 23,6 | 0,4 | 1,1 | – | 13000 | 1020 |
Таблиця 2 Улов з вікових категорій, його запаси та інтенсивність
| Улов, тис.шт. | Вікові категорії (рік народження) уральського судака | |||||
| 1937 | 1936 | 1935 | 1934 | 1933 | 1932 | |
Продовження таблиці 2
|
| Промисловий запас | Інтенсивність промислу | |||
| 1931 | 1930 | 1929 | і т.д. | ||
5 Зробити висновок відповідно до мети роботи.
6 Оформити звіт і здати на перевірку викладачу.
Контрольні питання
7.1 З чого складається промисловий запас риб?
7.2 Які фактори впливають на промисловий запас?
7.3 З якою метою обчислюють запаси риб в водоймищах?
7.4 Які існують методи оцінки чисельності риб?
7.5 У чому полягає сутність прямих статистичних методів оцінки
чисельності?
7.6 На чому заснований біостатистичний метод оцінки чисельності?
7.7 Як проводять розрахунки цім методом?
7.8 У чому полягає сутність гідроакустичного методу оцінки запасу
риб?
7.9 Що таке інтенсивність промислу і як її розрахувати?
7.10 Як впливає інтенсивність промислу на запаси риб?
Література
8.1 Моисеев П.А., Куранова И.И. Промышленная ихтиология и сырьевая база рыбной промышленности. – М.: Агропромиздат, 1983, с 7-18.
8.2 Баклашова Т.А. Ихтиология. – М.: Пищевая промышленность, 1980. – 319 с, с 11-26.
8.3 БаклашоваТ.А. Практикум по ихтиологии. - М.: Агропромиздат,
1990. - 223 с.
Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 547; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!