Особливості ведення бухгалтерського та податкового обліку витрат на залізничному транспорті

 

Податковий контроль визначається як установлена законодавством сукупність прийомів і способів керівництва компетентних органів, що забезпечують дотримання податкового законодавства і правильність вирахування, повноту і своєчасність внесення податку в бюджет або позабюджетний фонд.

Головною задачею податкового контролю є забезпечення економічної безпеки держави, тому основними методами податкового контролю повинні бути прогноз, попередження, припинення і відновлення, а вже потім - застосування каральних санкцій для загального та часткового попередження можливих у майбутньому правопорушень.

Зміст податкового контролю полягає в:

¾ спостереженні за функціонуванням підконтрольні їх об’єктів;

¾ аналізі зібраної інформації, виявленні тенденцій, причин, розробці прогнозів;

¾ вжитті заходів по запобіганню порушень законності і дисципліни, шкідливих наслідків, збитків, недоцільних дій;

¾ обліку конкретних порушень, виявленні їхніх причин і умов;

¾ припиненні протиправної діяльності з метою недопущення шкідливих наслідків і нових правопорушень;

¾ виявленні винних і притягненні їх до відповідальності.

Тобто головна мета податкового контролю - це перевірка і зіставлення даних податкової звітності юридичної та фізичної особи і отриманих даних, що перевіряють.

Порядок формування та склад валових витрат визначається згідно з статтями 5, 7, 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

Згідно цих статтей, валові витрати виробницива та обігу (далі – валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відображені у бухгалтерському обліку витрати, що сформовані відповідно до Номенклатури витрат по основній діяльності підприємств залізничного транспорту України (Наказ УЗ № 57-Ц), не обов’язково є підствою для створення валових витрат у податковому обліку.

А відтак, виникають розбіжності між обліком витрат для формування фінансового результату в бухгалтерському обліку та обліком валових витрат для формування оподаткованого прибутку у податковому обліку.

До складу валових витрат згідно пункту 5.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих)протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організаціїю, веденням виробництва, продажем продукції (робат, послуг) і охороною праці, в тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, пунктами 5.3 – 5.7 статті 5 цього Закону. З цим пунктом пов’язані розбажності між бухгалтерським і податковим обліком.

Витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) відносяться до валових витрат за першою подією (сплачений аванс, отримана електроенер­гія) в «Енергозбуті». При передачі електроенергії від структурного підрозділу, який придбав електроенергію (Енергозбут) на інші структурні підрозділи власної залізниці в бухгалтерському обліку здійснюється запис:

Дт 683    Кт 7056 ( Наказ УЗ від 31.01.2003р. № 29-ЦЗ)

При цьому в податковому обліку відбувається зменшення валових витрат по рядку 04.1 Декларації про прибуток. Спожита електроенергія у виробничих цілях підрозділами своєї залізниці відображається на відповідних субрахунках витрат рахунку 23 «Виробництво» за елементом «Матеріальні затрати», зокрема, «електроенергія», та кредитом су­брахунків 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки». В податковій звітності дана операція буде відображена в рядку 04.1 Деклара­ції з прибутку.

 Розглянемо фінансові витрати. До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з випла­тою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі ви­трати (виплати або нарахування) здійснюються у зв'язку з веденням господар­ської діяльності платника податку (п.5.5.1). У разі, коли такі витрати здійснюються для проведення діяльності, не пов'яза­ної з господарською, виникає розбіжність між бухгалтерським та податковим об­ліком. Облік фінансових витрат у бухгалтерському обліку ведеться на рахунку 95.

На підприємствах залізничного транспорту створюється забезпечення на ви­плату відпусток працівникам з урахуванням сум обов'язкових відрахувань (збо­рів) на соціальні заходи. Забезпечення витрат на відпустки у бухгалтерському обліку відображається на рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» (лист від 18.03.03р. № ЦФ-32/226). Нарахування забезпечення виплат відпусток (субрахунок 4710) відноситься на бухгалтерські витрати в періоді нарахування. Валові витрати з сум відпускних за рахунок резерву виникають за операцією нарахування таких витрат в рахунок раніше створеного резерву. Відхилення між бухгалтерським та податковим обліком виникають в сумі різниці між сальдо ра­хунку 47 на початок і на кінець звітного періоду.

При здійсненні виплат пов'язаним особам у зв'язку з придбанням у них товарів (робіт, послуг) в бухгалтерському обліку виникають витрати на договірну суму. У податковому обліку при операціях з пов'язаними особами валові витрати визначаються виходячи із договірних цін, але не більше за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання (п.п.7.4.2. Закону). З таких операцій може виникати відхилення між бухгалтерським та податковим обліком.

Порядок врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості в податково­му обліку визначений статтею 12 Закону. Дебіторська заборгованість, щодо якої існує ризик неповернення в бухгалтерському обліку відображається шляхом нарахування резерву сумнівних боргів Дт 944 Кт 38; валових витрат не виникає. Закриття безнадійної дебіторської заборгованості, по якій створювався резерв сумнівних боргів за терміном позовної давності, відображається записом:

Дт38    КтЗ6

З метою віднесення до валових витрат сумнівної та безнадійної заборгованостей необхідно розділяти заборгованості по яких ведеться позовна робота, чи не ведеться. Платник податку має право збільшити валові витрати на суму заборгованості (за вирахуванням ПДВ) у разі, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з подій:

¾ платник податку звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості;

¾ затримка в оплаті перевищує 90 календарних днів і продавець отримав від покупця згоду про визнання претензії або не отримав відповіді на надіслану пре­тензію протягом термінів, встановлених законодавством;

¾ за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборго­ваності з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Прийняття судом позову про стягнення заборгованості чи одержання згоди покупця по виставленій претензії не призводить до збільшення витрат у бухгалтерському обліку, що є причиною виникнення відхилень між податковим та бухгалтерським обліком. Згідно Закону України № 1957 «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що набув чинності з 01.07.2004р., до валових витрат включаються тільки ті суми безнадійної заборгованосі по яких відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не дали позитивних результатів (п.п.5.2.8 Закону). Якщо ж протягом трьох років підприємством не приймалися заходи щодо погашення дебіторської заборгованості, то таке підприємство втрачає право на створення валових витрат при списанні такої безнадійної заборгованості відповідно до Закону.

Розглянемо кредиторську заборгованість. У разі попереднього віднесення до валових доходів суми непогашеної кредиторської заборгованості, визнаної в порядку досудового врегулювання спорів чи судом, при погашенні такої заборгованості у наступних податкових періодах платник податку має право на збільшення валових витрат, що відображається в рядку 05.3 додатка К4 і Декларації (п.п. 12.1.5 Закону). В бухгалтерському обліку операція з погашення кредиторської заборгованос­ті відображається записом Дт 631 Кт 311, в зв'язку з чим виникають розбіжності між податковим та бухгалтерським обліком.

Розглянемо витрати з поліпшень основних фондів. Платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на поча­ток звітного періоду (року) (п.8.7.1 Закону). До таких витрат не відносяться витрати на оплату праці ремонтників основних фондів та нарахування до соціальних фондів з такої оплати, які відносяться до складу валових витрат за елементами затрат (рядок 04.3 - 04.4 декларації) незалежно від наявності «ліміту 10%» (Лист-роз'яснення ДПАУ від 20.08.02004 р. №16016/7/15-1117;ЛистУЗ від 06.10.04 №ЦФ- 16/628). В бухгалтерському обліку всі витрати (матеріальні, послуги інших юридичних осіб тощо) на ремонт основних засобів відносяться на відповідні рахунки з обліку витрат 23..., що відображаються у формі №14-зал. за елементами витрат. Витрати на реконструкцію, модернізацію чи інше поліпшення основних засобів відносяться на рахунок 15... і відображаються теж за елементами витрат. В межах до 10% балансової вартості ОФ сумарні витрати на рах. 23 і 15 будуть співпадати з податковим обліком валових витрат. Різниця між податковим і бухгалтерським обліком виникне лише в частині від­несення витрат за елементами: в податковому обліку такі витрати будуть відображені у рядку 04.10 Декларації «Витрати на поліпшення основних фондів», в бухгалтерському обліку – за елементами витрат. У разі перевищення витрат з поліпшення над лімітом, у податковому обліку відбувається збільшення балансової вартості відповідних груп ОФ. Ця операція здійснюється тільки у податковому обліку, а в бухгалтерському обліку витрати зберігаються за елементами витрат.

Бухгалтерський та податковий облік операцій із старопридатними запасами встановлений листом УЗ № ЦФ-16/357 від 02.06.2004 р. На підприємствах залізничного транспорту для обліку старопридатних запасів призначені відповідні субрахунки (2013, 2078, 2079, 2091). Залишки по цих рахунках не беруть участь в розрахунку приросту (убутку) у податковому обліку. При списанні таких запасів на рахунки з обліку витрат відповідних господарств виникають розбіжності між бухгалтерським та податковим обліками.

В бухгалтерському обліку витрати підприємства на професійну підготовку або перепідготовку за профілем такого підприємства фізичних осіб, які перебувають в трудових відносинах з ним відносяться на рахунки 91, 92 в повному розмірі за елементом «Інші витрати». В податковому обліку такі витрати відносяться до складу валових витрат тільки в розмірі 2% фонду оплати праці і тільки в тому разі, якщо таке навчання здійснюється в українських закладах освіти і це не стосується осіб, які пов'язані з таким платником податку (п.п.5.4.2. Закону про прибуток та Постанова КМУ від 24.12.97р. №1461). Це і викликає розбіжності між бухгалтерським та податковим обліком.

Облік іншої операційної діяльності (рахунок 94) платник податку веде на рахунку 94, за дебетом якого відображається сума визнаних у бухгалтерському обліку витрат. Частина цих витрат у податковому обліку до валових витрат не відноситься. При здійсненні підприємством таких витрат виникають розбіжності:

¾ списання собівартості реалізованого металобрухту в бухгалтерському обліку відображається записом Дт 943 Кт 2092. В податковому обліку вартість реалізованого металобрухту до валових витрат не включається;

¾ згідно з П(С)БО 9 «Запаси» запаси відображаються в бухгалтерському обліку за первісною вартістю або за чистою вартістю реалізації. У разі втрат від знецінення запасів в бухгалтерському обліку здійснюється запис Дт 946 Кт 20, в податковому обліку дана операція не призводить до створення валових витрат і сума уцінки не змінює балансову вартість запасів з метою застосування механізму приросту (убутку);

¾ у разі виявлення інвентаризацією фактів нестачі чи втрат від псування цінностей у бухгалтерському обліку здійснюється запис Дт 947 Кт 20,22. У податковому обліку для виключення вартості даних запасів з обліку приросту (убутку) за пунктом 5.9 Закону, використовується графа 4 таблиці 1 додатка К1/1 Декларації про прибуток (валові витрати - за рахунок убутку запасів не збільшаться). Здійснення такої операції у податковому обліку призводить до виникнення розбіжностей з бухгалтерським обліком;

¾ згідно з підпунктом 5.3.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат платника податку не включаються штрафи, пені, неустойки сплачені за рішенням сторін договору, або за рішенням відповідних державних органів, суду (в тому числі штрафи за перевищення фонду споживання, до фонду соціального захисту інвалідів, незбережені переве­зення, тощо). В бухгалтерському обліку сплата таких фінансових санкцій відображається на рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності», у зв'язку з чим виникають розбіжності між бухгалтерським та податковим обліками;

¾ для відображення здійснених платником податку добровільних виплат (матеріальної допомоги, доплат до пенсії, здешевлення побутового палива, добро­вільного медичного страхування, видачі путівок, безкоштовних квитків тощо) непрацюючим (пенсіонерам, інвалідам, членам сімей працівників та іншим категоріям осіб) в бухгалтерському обліку призначений рахунок 94. В податково­му обліку дані витрати не відносяться до складу валових як такі, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, згідно з підпунктом 5.2.1;

¾ у випадку здійснення оплати за навчання працівника не за профілем діяль­ності підприємства чи здійснення фінансування особистих потреб працівників (оплата за лікування, оздоровлення тощо) витрати з таких виплат у бухгалтерському обліку відображаються на рахунку 94. В податковому обліку ці витрати не вважаються валовими;

¾ витрати на утримання органів управління платника податку згідно пункту 5.3.6 Закону про прибуток не включаються до валових витрат. В бухгалтерському обліку такі витрати відносяться в дебет рахунку 949;

¾ згідно пункту 5.4.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат платника не включаються витрати на утримання і експлуатацію приміщень житлового фонду, щодо яких не прийнято рішення про передачу на баланс місцевих рад. У бухгалтерському обліку витрати на утримання та експлуатацію житлового фонду відображаються на рахунку 94.

 Стосовно витрат на забезпечення основної діяльності об'єктів соціально-культурної інфраструктури, що перебували на балансі платника податку на момент набрання чинності цим законом, - то такі витрати включаються до складу валових (ряд.04.12 Декларації) згідно п.5.4.9 Закону України в розмірі 50 відсотків фактич­но понесених витрат (п.5 Перехідних положень Закону №1507 від 01.07.2004р.). Аналогічна норма (50% витрат на забезпечення основної діяльності) стосується і пунктів медичного огляду найманих працівників. Витрати на утримання та експлуатацію таких об'єктів до складу валових ви­трат відносяться в повній мірі. До складу інших операційних витрат бухгалтерського обліку відносяться в тому числі витрати, що не пов'язані з господарською діяльністю платника податку, а отже, в податковому обліку такі витрати не включаються до складу валових витрат підприємства (п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підпри­ємств» з урахуванням п.п.5.2.2, 5.2.13, 5.4.1, 5.4.2, 5.4.4). До таких витрат нале­жать (в тому числі, але не виключно) витрати :

¾ допомога лікарням;

¾ допомога учбовим закладам, дитсадкам;

¾ надання безоплатного проїзду;

¾ допомога оздоровчим та спортивно-культурним закладам;

¾ допомога правоохоронним органам;

¾ відрахування профкому;

¾ відрахування іншим неприбутковим організаціям (у бухгалтерському обліку дані витрати відносяться на рахунок 94 у повній сумі, у податковому обліку – суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перерахованих (переданих) протягом звітного року до бюджетів, неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 Закону, відносяться до складу валових витрату розмірі, що перевищує 2 відсотка, але не більше 5 відсотків опо­датковуваного прибутку попереднього звітного року (дія даної норми на 2004 рік призупинена Законом України «Про державний бюджет на 2004 рік»);

¾ дотація об'єктам громадського харчування на здешевлення харчування;

¾ фінансування на утримання безоплатно переданого житла та об'єктів соціальної інфраструктури в комунальну власність;

¾ дольова участь у будівництві на придбання квартир;

¾ цінні подарунки стороннім фізичним та юридичним особам;

¾ фінансування культмасових, спортивних та оздоровчих заходів;

¾ цільове фінансування заходів УЗ;

¾ підписку літератури невиробничого характеру;

¾ харчування нештатних працівників по швидкісному руху;

¾ списання безкоштовно отриманих запасів;

¾ безоплатне надання в поїздах постільної білизни та чаю інвалідам та учасникам війни;

¾ безоплатна передача запасів (з ПДВ), списання запасів понад норму природного убутку, списання собівартості запасів, що надані у вигляді додаткового блага, використання запасів у невиробничій сфері;

¾ безоплатне надання квитків за особистими потребами;

¾ витрати на збір за забруднення навколишнього середовища понад встановлений ліміт;

¾ інші витрати, не пов'язані з господарською діяльністю.

Розглянемо незбережені перевезення. Порядком економічних взаємовідносин на залізничному транспорті України, затвердженим наказом Укрзалізниці від 03.07.2003 р. № 251Ц, встановлений порядок розрахунків, пов'язаних з незабезпеченням схоронності вантажу. Згідно даного поряд­ку при визначенні підрозділу, винного в допущенні незбережених перевезень, у бухгалтерському обліку фінансових служб Залізниці ці операції відображаються таким чином (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку незбережених перевезень

 

Назва операції	Дт	Кт
Встановлено незбережене перевезення	683 «Внутрішньогосподарські розрахунки»	3770 «Розрахунки по незбережених перевезеннях»
¾ винуватці підприємства залізниці	9497 «Витрати по незбережених перевезення»	683 «Внутрішньогосподарські розрахунки»
¾ винуватець самазалізниця	9497 «Витрати по незбережених перевезення»	683 «Внутрішньогосподарські розрахунки»
¾ винуватці – інші підприємства Укрзалізниці	682 «Внутрішні розрахунки»	683 «Внутрішньогосподарські розрахунки»

 

 З витрат по незбережених перевезеннях (субрахунок 9497) валові витрати за правилами податкового обліку не виникають.

Розглянемо інші витрати звичайної діяльності (рахунок 97). Витрати, що виникають на підприємстві в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів, робіт, послуг) в бухгалтерському обліку відображаються на рахунку 97. В податковому обліку здійснення таких витрат не завжди призводить до створення валових витрат. Витрати від зменшення корисності основних засобів включаються до складу витрат звітного періоду із зменшенням в балансі суми зносу основних засобів. Уцінка необоротних активів у податковому обліку не відображається. Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття через невідповідність критеріям визнання активом (п.33 П(С)БО 7). В податковому обліку виведений з експлуатації (з будь-яких причин, крім про їжу) об'єкт основних фондів груп 2, 3, 4 продовжує амортизуватися до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення. У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 – балансова вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля, валових витрат з такої операції не виникає, а у разі ліквідації таких об'єктів – балансова вартість такого об'єкта включається до валових витрат. При продажу необоротних активів залишкова вартість таких основних засобів у бухгалтерському обліку відображається на рахунку 972. У податковому обліку, у разі продажу окремих об'єктів основних фондів групи 1, балансова вартість гру­пи зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта, сума перевищення балансової вартості над виручкою включається до валових витрат. У разі прода­жу основних фондів груп 2,3,4 балансова вартість відповідної групи зменшуєть­ся на суму вартості продажу, валові витрати не виникають. У випадку продажу невиробничих основних засобів у бухгалтерському обліку до витрат відноситься сума їх залишкової вартості. У податковому обліку до валових витрат включаються суми витрат, пов'яза­них із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням, згідно з підпунктом 8.1.4 Закону України «Про оподат­кування прибутку підприємств». При безкоштовній передачі основних засобів виникає податкове зобов'язання з ПДВ, яке в бухгалтерському обліку відноситься на інші витрати звичайної діяльності (Дт 976 Кт 641). В податковому обліку валові витрати з даної операції не створюються.

Самостійно виявлені помилки:

¾ суми витрат, не включені до валових витрат у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок, та виявлених у звітному податковому періоді, включаються до валових витрат;

¾ суми витрат, зайво включених до валових ви­трат у минулих податкових періодах, - виключаються з валових витрат.

При цьому, якщо помилка допущена у бухгалтерському обліку минулих звітних років, то здійснюється бухгалтерські записи:

Дт 44 Кт Різні,

Дт Різні Кт 44.

У випадку виправлення помилки, що була допущена у звітному податковому році, рахунок 44 не застосовується.

Розбіжності у визначені витрат в бухгалтерському та податковому обліку з основних операцій підприємств залізничничного транспорту наведені в додатку 6.

 

Висновки до розділу

 

Розробка і впровадження національних положень бухгалтерського обліку наблизили бухгалтерські дані до вимог податкової звітності, однак до остаточного рішення питання інтеграції бухгалтерського і податкового обліку ще далеко.

Вивчення світової практики показало, що в багатьох країнах це питання вимагає окремого обліку об'єктів бази оподатковування, дані бухгалтерського і податкового обліку цілком або частково узгоджуються між собою. В Україні підприємства зобов'язані вести податковий облік, що значно ускладнює роботу бухгалтерії, особливо якщо врахувати необхідність складати податкову звітність не раз у рік, як у більшості країн світу, а щокварталу. Тому доцільно розглянути проблему можливості інтеграції названих видів обліку в сучасних умовах. Цього вимагає практика підприємств усіх галузей народного господарства, оскільки:

по-перше, формування показників у бухгалтерському і податковому обліку досить істотно відрізняється, а підготовка податкової звітності вимагає значних витрат часу на нагромадження даних, що приводить, як правило, до збільшення чисельності працівників бухгалтерії та до збільшення витрат на оплату праці;

по-друге, для заповнення і представлення податкової звітності бухгалтери повинні добре знати чинне законодавство, що вимагає досить частого їхнього співробітництва з податковими органами, а іноді це складно в силу ряду причин, наприклад, віддаленість окремих платників податків та ін.;

по-третє, неточності в складанні звітності приводять до застосування штрафних санкцій, що також збільшує витрати підприємства.

---

Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 42; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!