Випробування приладів для вимірювання довжини ліній
Перед початком і в період польових робіт усі прилади для вимірювання довжини ліній обов'язково повинні проходити метрологічні випробування. Зміст та порядок виконання випробувальних робіт для сталевих стрічок і рулеток такий. Перевірку зовнішнього вигляду і технічного стану виконують способом візуального огляду та випробування. Візуальним оглядом установлюють наявність дефектів, які погіршують зовнішній вигляд і утруднюють користування пристроями для відліку, якість нанесення рисок і підписів, прямолінійність. При проведенні випробування перевіряють якість збирання і взаємодії окремих частин. Мірні прилади періодично компарують, тобто звіряють з наперед відомою мірою-еталоном і визначають їх дійсну довжину. Якщо прилад для безпосереднього вимірювання відстаней має однакову мінімальну довжину з еталоном, то порівняння виконують на рівному майданчику.
. Послідовність компарування при зніманні на ділянці з сухим і міцним грунтом способом безпосереднього вимірювання різниці їх ладів для безпосереднього вимірювання довжини ліній така. Стрічку-еталон розмотують, вирівнюють і злегка натягують. Біля кінців стрічки забивають кілки так, щоб на них проектувалися кінцеві штрихи стрічки. Один кінець стрічки закріплюють, а за другий чіпляють динамометр і натягують її з силою 98,07 Н (10 кг*с). На кілках олівцем помічають положення штрихів, що означають початок та кінець стрічки. Контрольну стрічку забирають. На її місце укладають робочу стрічку, яку натягують з силою 98,07 Н. Штрих початку стрічки суміщають з штрихом на задньому кілку, а на передньому кілку відмічають положення кінця стрічки. Якщо відстань між штрихами не перевищує 2 мм, то робоча стрічка буде правильною. Якщо ж ця відстань більша, то обчислюють поправку на компарування, м.
|
|
|
Компарування стрічок і рулеток в польових умовах виконують на базисах довжиною приблизно 120 м, які дають значення Ок у 3-5 разів точніше, ніж прилад, що перевіряється.
За умов місцевості, де відстані, що вимірюються, коротші за довжину мірного приладу, визначають поправки для кожної метрової поділки за допомогою контрольної лінійки з ціною поділки 0,2 мм. Зміст і порядок виконання перевірних робіт для оптичних віддалемірів такий. Спочатку здійснюють зовнішній огляд і перевірку працездатності рухомих частин. При зовнішньому огляді виявляють механічні пошкодження, дефекти зображення шкал і наявність побічних зображень. Перевірка рухомих частин виконується випробуванням. Всі рухомі частини повинні зрушуватися плавно, без помітних стрибків. Перевіряють діапазон роботи установочних і відлікових пристроїв, надійність закріплення насадок на зорову трубу, комплектність приладів тощо. Способом багаторазових вимірювань інтервалів еталонного базису різної довжини визначають коефіцієнт віддалеміра і сталу.
|
|
|
Перевірку світло- і радіовіддалемірів починають з візуального огляду. При візуальному огляді встановлюють комплектність і наявність механічних пошкоджень корпуса передавача, антени, відбивача, кабелів і блока живлення. Перевіряють маркування і якість антикорозійного покриття. Функціонування приладу і його вузлів перевіряють випробуванням, в результаті якого встановлюють працездатність усіх основних вузлів. При випробуванні перевіряють придатність для роботи джерела живлення, плавність руху рухомих деталей, надійність обертання прийомо-передавача навколо вертикальної осі і нахилу у вертикальній площині. Визначають якість роботи затискних пристроїв, відповідність роботи паспортним умовам. Вимірюють вихідну напругу, оцінюють наявність сигналу вздовж лінії, що вимірюється, та працездатність індикаторів. Контролюють масштабну частоту, визначають похибки фазового циклу і постійні поправки приладу, а також перевіряють середню квадратичну похибку вимірювань.
|
|
|
Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками
Лінії на місцевості в крайніх точках залежно від строку їх збереження закріплюють кілками, стовпами, обрізками арматури і труб. На початку і в кінці лінії кілки забивають врівень з поверхнею землі. Щоб швидше знайти точку, біля основного кілка забивають сторожок, тобто кілок, що піднімається над поверхнею землі на 15-20 см. На сторожку пишуть номер точки. Навколо кілочків роблять канавку завглибшки 8-10 см у формі круга діаметром 50-60 см або трикутника з сторонами 50-60 см.
Перед безпосереднім вимірюванням лінії довжиною більше 500 м її провішують через кожні 100 м, інакше замість прямої буде ламана лінія, яка має більшу довжину, ніж пряма. Провішують лінію способом «на себе». Кожну лінію вимірюють двічі, в прямому і зворотному напрямах.
Перед початком вимірювань стрічку або рулетку розмотують і натягують у напрямі вимірюваної лінії. Стрічку потрібно старанно укладати по створу лінії і не допускати провисання, перекручення і вигинів. Передній вимірювальник бере в одну руку стрічку, а в другу 5 (10) шпильок. Задній вимірювальник суміщає нульовий штрих стрічки з початком вимірюваної лінії, вставляє в проріз свою єдину шпильку і втикає її по можливості глибше в землю. Потім рукою показує передньому вимірювальнику, як покласти стрічку, щоб вона була в створі поставлених віх. Передній вимірювальник струшує стрічку і натягує її на себе з силою, яка приблизно дорівнює силі натягування стрічки при компаруванні. Натягуючи стрічку, треба стежити за тим, щоб не змістити і не похилити задню шпильку. Через проріз в кінці стрічки проти 20-го штриха втикають в землю першу шпильку. Так довжину стрічки відкладають на лінії перший раз. Витягнувши передню шпильку і звільнивши передній кінець стрічки, вимірювальники йдуть вперед вздовж провішеної лінії. Коли задній вимірювальник підходить до шпильки, поставленої переднім вімірювальником, довжину стрічки відкладають другий раз і т. д.
|
|
|
Якщо довжина лінії більше 100 (200) м, то після того, як передній вимірювальник поставив останню п'яту (десяту) шпильку, задній передає йому п'ять (десять) шпильок і відмічає цю передачу в журналі. Щоб своєчасно виявити можливу грубу похибку у вимірюванні лінії через втрату шпильок, при передачі їх слід обов'язково лічити. Після переліку шпильок передній вимірювальник протягує стрічку вперед. Задній вимірювальник надіває кінець стрічки на залишену в землі шпильку і вимірювання продовжуються в попередньому порядку.
При вимірюванні остачі, яка менша довжини стрічки, передній вимірювальник протягує стрічку так, щоб її кінець збігся з кінцевою точкою лінії. Потім він повертається до цієї точки і робить відлік по стрічці. Відлічуючи остачу, стрічку укладають так, щоб підписи метрів на ній, розміщені зверху, зростали від заднього кінця до переднього. Остачу вимірюваної лінії записують в журнал.
Кут нахилу лінії вимірюють за допомогою екліметра. Якщо лінія по всій довжині має один похил, то порядок вимірювання кута нахилу такий. На одному кінці лінії стають з екліметром, а на другому ставлять віху з позначкою на висоті ока спостерігача. Екліметр підносять до ока і беруть відлік з точністю до 0,5°. Для перевірки екліметра вимірюють зворотний кут нахилу однієї з ліній, помінявши місцями віху і екліметр. Якщо лінія складається з відрізків з різними уклонами, то вимірюють кут нахилу кожного відрізка. За результатами вимірювань обчислюють довжину лінії.
Таблиця 1.2. Відомість обчислення довжини лінії
| Виміряний і обчислений параметр | Результат обчислення |
| Температура компарування | + 17° |
| Температура вимірювання | + 23° |
| Кут нахилу лінії | + 6,5° |
| Число передач шпильок | 2 |
| Кількість шпильок (зад.) | 4 шт. |
| Остача в прямому напряму | 19,74 м |
| Остача у зворотному напряму | 19,83 м |
| Середнє значення остачі | 19,78 м |
| Виміряна довжина лінії | 299,78 м |
| Поправка на компарування | + 0,11 м |
| Поправка на нахил лінії | -1,88 м |
| Поправка на температуру | + 0,02 м |
| Остаточна довжина лінії | 298,03 м |
КУТОВІ ВИМІРЮВАННЯ
Принцип вимірювання кутів
При топографо-геодезичних роботах вимірюють не кути між напрямками на місцевості, а їх ортогональні проекції в горизонтальній і вертикальній площинах.
| Лімб |
Рис.4.1. Схема вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів
Нехай маємо точки А, В та С, одна з яких (В) є вершиною горизонтального кута АВС, сторони АВ й ВС якого не лежать в одній площині. Попередньо проектують сторони кута АВ й ВС на горизонтальну площину М так, щоб вершина кута В належала цій площині. На сторонах кута АВ й ВС будують дві вертикальні площини N й Р. В результаті на горизонтальній площині М виникають лінії перетину ВА' й ВС, що утворюють горизонтальну проекцію кута місцевості АВС. Для визначення планового положення точок А, В й С вимірюють горизонтальний кут А'ВС, мірою якого є двогранний кут між площинами N й Р. Цьому куту рівний будь-який кут, вершина якого розміщена на прямовисному ребрі ВВ' двогранного кута А'В'С, а сторони його лежать у площині, що паралельна площині М. Горизонтальні кути мають значення від 0° до 360°.
Для визначення величини кута, наприклад в градусній мірі, в будь-якій точці на ребрі ВВ' двогранного кута А'В'С, розміщують горизонтальний круг з поділками, що називається лімбом, так, щоб його центр О був на прямовисній лінії ОВ. В результаті перетину площини лімба площинами N й Р утворюється певний кут .
Правило обчислення горизонтального кута на місцевості можна сформулювати так: щоб одержати значення горизонтального кута, необхідно від відліку на правий напрям (за ходом годинникової стрілки) відняти відлік на лівий напрям. Якщо відлік на правий напрям менший за значенням від лівого відліку, то до нього додають 360° і знову віднімають лівий відлік.
Для визначення перевищення між точками вимірюють вертикальні кути, тобто кути нахилу. Під вертикальним кутом розуміють кут між стороною та її проекцією на горизонтальну площину. Відповідно до геометричної принципової схеми (рис. 4.1) вертикальним кутом сторони ВА буде кут А'ВА = +ую а сторони ВС буде кут С'ВС = - ус. Якщо сторона вище проекції, то кут вважають позитивним, якщо нижче — від'ємним. Вертикальні кути приймають значення в межах від -90° до +90°.
Для вимірювання вертикальних кутів уа й ус лімб розміщують прямовисно відповідно в площинах N й Р. За результатами відліків по вертикальному лімбу обчислюють значення вертикальних кутів.
Описаний принцип вимірювання кутів на місцевості реалізується у кутомірному приладі, що називається теодолітом.
Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 1181; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!