Всі спроби в один прийом трансформувати одержавлену економіку й створити ринкову економіку приречені на неуспіх, як новий вид волюнтаризму й державної деспотії
Але найгіршим є бездіяльність держави, коли вона не має послідовної стратегічної програми реформ і пускає хід подій на самоплив.
Сьогодні мова йде про непросте реформування економічної системи великої групи країн і не лише про структурну перебудову їх економік Маються на увазі вищі категорії. По-перше, ми переживаємо заміну одного суспільного лада іншим. В економічному смислі ми переживаємо епоху переходу від суспільного лада економічної деспотії держави до суспільного ладу економічної демократії. Крім того, трансформація неринкових економічних систем у ринкові в нових незалежних країнах Центральної й Східної Європи, Азії й інших регіонів відбувається на тлі гігантських глобальних процесів трансформації традиційних ринкових економічних систем індустріального типу в ринкові економічні системи постіндустріального типу, типу технотронно-інформаційних ринкових систем.
Це переплетення процесів трансформації настільки ускладнює трансформацію економічних систем колишніх країн з державною економікою, що, на перший погляд, вони здаються приреченими на вічне відставання, тому що будуть завжди доганяти ті країни, які рухаються із прискоренням системної економічної динаміки Без мобілізуючої, організуючої ролі держави рішення цього в тричі ускладненого питання здається нереальним. Але й самої активної ролі держави недостатньо для вирішення історичних завдань трансформації економічних систем у кожній новій країні, тому що мова йде не тільки про трансформацію неринкових економічних систем у ринкові, але й про реінтеграцію цих нових ринкових систем і великої кількості національних економік у структуру світової економіки. Без такої реінтеграції економіки нових країн, країни перехідної економіки не зможуть забезпечити перехід від індустріального до постіндустріального типу розвитку й тим будуть приречені на вічне відставання
Тут виникає дилема й протиріччя між інтересами інтровертивного й екстравертивного розвитку й, у зв'язку із цим, питання про нову роль держави в економічному розвитку. Загальновідомо, що інтернаціоналізація господарських зв'язків, інтеграційні процеси, глобалізація економіки значно обмежують державний економічний суверенітет і можливості реалізації державою свого права верховного власника й верховного регулятора національного економічного розвитку Як об'єднати інтереси держави відносно верховенства над своїм економічним потенціалом і об'єктивною неминучістю втрати частини економічного суверенітету. Вирішення цього протиріччя можливо лише шляхом ефективного міждержавного регулювання розвитку економіки, від регіонального аж до глобального рівня.
|
|
|
Екстравертивний (від лат. Vetro - повертаю, обертаю) - направлений поза.
|
|
|
Інтравертивний (від лат. Inter - в середину) - направлений в середину
Втрати кожної держави від обмеження економічного суверенітету повинні бути на кожному етапі рекомпенсуватися ефектом інтеграції економік і ефектом системної економічної синергії Ці небачені дотепер феномени економічної ефективності можуть бути реалізовані різними країнами в різному ступені, залежно від якості їхніх економічних стратегій і політик. Абсолютної рівності в динамічних процесах економічного розвитку не буде, тому що самі ці процеси завжди будуть залишатися конкурентними. Разом з тим глобальні інтеграційні процеси відкриють небачені обрії й ніші для економічного розвитку кожної країни.
NB! Еволюція державності й держави, історична трансформація економічної політики держав, модифікація економічних стратегій від держави, пошук раціональних стратегій і політик - це актуальні сьогодні завдання для дослідників проблем міжнародного економічного розвитку Нова історія економічної політики держави починається з первісного нагромадження капіталу і становлення устрою підприємницької ринкової економіки.
|
|
|
Трансформація економічної політики починається з меркантилізму як першої науково обґрунтованої й практично реалізованої економічної політики держави. В основі цієї концепції - розширення втручання держави в процеси економічного відтворення й розвитку У процесі трансформації економічної політики концепція меркантилізму була замінена концепцією фізіократів, основним змістом якої були ідеї свободи торгівлі, максимального обмеження втручання держави в економіку. Надалі ця концепція, у свою чергу, трансформувалася в економічну політику вільної конкуренції на основі ідей школи класичної політичної економії.
Як бачимо, ці різні, часом протилежні, концепції економічної політики держави є фактично крайніми екстремумами, які важко пояснити тільки зміною умов економічного відтворення, або недоліками концептуальної розробки. Навіть сьогодні питання ступеня державного втручань в економіку є гострою актуальною проблемою у всіх розвинутих країнах. Сучасні кейнсіанські й неоейнсіанські концепції вимагають посилення регулюючої ролі держави в економічному розвитку Прихильники концепцій неокласичного й монетаристського напрямків економічної політики вимагають максимального обмеження втручання держави в економічний розвиток. Існування протягом сторіч тільки контрастних, протилежних, полярних напрямків, концепцій економічної політики здається неприродним. Не дивно, що, зрештою, сформувався й компромісний напрямок - концепція так званого неокласичного синтезу економічної політики.
|
|
|
Всі ці концепції економічної політики були притаманні й властиві індустріальній епосі економічного розвитку Тому закономірно виникає питання - а що далі? Яка концепція економічної політики держави буде характерною для постіндустріального етапу? Ясно одне - це буде концепція, заснована на принципах глобальної економічної інтеграції й глобальної інформатизації А роль держави буде модифікуватися в зростання ролі міждержавних утворень, які будуть становити основу інфраструктури й механізмів глобальних інформаційних систем і систем по виробленню нових знань. Коли знання стане основним ресурсом, багатством і новим основним товаром необмеженого користування, магістральна лінія втручання держави в економіку буде полягати в забезпеченні найкращих умов для розширеного відтворення знань, інтелектуальних ресурсів. Людина і якість його життя, відтворення людини стануть безпосереднім об'єктом і метою державного регулювання економіки .
Трансформація економічних систем неминуче приводить до трансформації самої держави, її економічних функцій.
Сьогодні ці функції ще формуються в результаті складного процесу взаємодії, боротьби й узгодження інтересів різних класів і верств населення. Політика держави є результатом певного соціального конфлікту .
Основна тенденція полягає в тому, що функція держави як інструменту реалізації класових економічних інтересів обмежується, поступаючись загальекономічним, загальсоціальним, загальнолюдським інтересам В умовах переходу до постіндустріальних суспільств власником основного багатства, товару й капіталу стає не капіталіст,у класичному розумінні, а людина-інтелектуал. Основною формою власності стає інтелектуальна власність У цей період зникне класове суспільство й класова держава, а на його місце прийде інтелектуальна організація суспільства На сучасному етапі в більшості розвинутих країнах існують фактично дві основні концепції економічної політики. Одна базується на державному регулюванні, інша на ринковому саморегулюванні.
Історичний досвід доводить необхідність певних пропорцій і балансу між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням. Досить часто гармонія й взаємодія механізмів державного регулювання й ринкового саморегулювання порушувалися, що приводило до глибоких економічних криз .
Але при цьому повинні бути збережені й механізми державного регулювання. Без інтеграції державного регулювання й ринкового конкурентного саморегулювання на нинішньому етапі розвитку індустріального суспільства економічний прогрес неможливий Досвід Великої депресії США 1929-1933 р. показав, що відсутність балансу державного регулювання й механізмів ринкового саморегулювання може мати не менш руйнівний характер. Досвід Великої депресії змусив західні країни розробити ефективні системи державного регулювання економіки Така трансформація ринкових економічних систем Заходу в напрямку інтеграції із системами державного регулювання повністю себе виправдала й довела реальну можливість співіснування органічної взаємодії державного регулювання і ринку Визначення співвідношення й балансу ринкового саморегулювання й державного регулювання - одні з найважливіших завдань економічної стратегії нових країн ринкової орієнтації, у тому числі й України.
C! В умовах ринкової трансформації економічних систем нових країн, неминуче відбувається специфічна трансформація самих механізмів і систем державного регулювання Якщо в умовах повного одержавлення економіки вони мають переважно адміністративний характер, то в умовах змішаної економіки, заснованої на ринкових початках у процесі регулювання, держава застосовує економічні методи. Комерціалізація роботи підприємств, які залишаються в державній власності, сприяє цьому. Повинні бути розроблені нові механізми народногосподарської інтеграції державного сектору економіки з недержавним. Одним з таких механізмів може стати система індикативного економічного планування Повна відмова від народногосподарського планування, що є характерною рисою сьогодні, - це абсурд. Інтегруючим механізмом повинно стати також регіональне планування й програмування розвитку економіки.
Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 46; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!