Відповідь на друге запитання:
Для того, щоб розібратися, яка власно інформація, є інформацією, що становить суспільний інтерес, необхідно звернутися до ст. 29 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про інформацію”. Зокрема, відповідно до цієї статті “Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає
потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо”.
Тобто, відповідно до цієї статті необхідно встановити: 1) яка інформація суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу; 2) чи право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
За словами, фахівців, труднощі такого визначення полягають в тому, що термін «предметом суспільного інтересу» є також оціночною категорією.
Через, що постає теоретична необхідність осмислення цього терміну з метою розробки конкретних рекомендацій для його розуміння. Практичні рекомендація, яка ж власна інформація становить суспільний інтерес пропонують автори книги Свобода інформації: теорія та практика (http://www.khpg.org/index.php?id=1128746915). Зокрема, Р. Карвер, пропонує при вирішенні питання чи є інформація суспільно необхідною виходити з того, що суспільний інтерес означає, що громадськість має вигоду від того, що певна інформація, стане доступною. Звичайно він також звертає увагу на той факт, що важко визначити, яка ця вигода могла б бути, тому що, природно, за його словами, що вона змінюватиметься від справи до справи. Досить слушними можуть виявитися для практичного застосування, наведені Р. Карвером, дефініції, складеної Комітетом з Етики Британського Національного Союзу Журналістів (NUJ): a) Виявлення чи викриття злочину чи серйозного проступку; b) Захист суспільного здоров’я чи безпеки; c) Запобігання введенню в оману громадськості певними твердженнями чи діями з боку особи чи організації; d) Викриття неналежного використання державних коштів чи інших форм корупції в державних органах; e) Розкриття потенційних конфліктів інтересів у тих, хто посідає владні і впливові місця; f) Викриття жадібності корпорацій; g) Викриття лицемірної поведінки тих, хто займає високі посади. Із представлених у науковій літературі думок з приводу того, яка, інформація становить суспільний інтерес, заслуговує на увагу визначення запропоноване В. В. Речицьким, а також критерії, розроблені Н. І. Петровою. В.В. Речицький пропонує до інформації, що становить суспільний інтерес відносити інформацію, яка свідчить про загрозу державному суверенітету та територіальній цілісності України, порушення інтересів територіальних громад і права власності народу України; дозволяє здійснити обґрунтований політичний вибір; гарантує обізнаність із подіями та фактами, що безпосередньо впливають на стан і характер життя людини; забезпечує реалізацію конституційних прав, основоположних свобод і обов’язків; запобігає правопорушенням, введенню громадськості в оману, а також шкідливим екологічним та іншим наслідкам від діяльності (бездіяльності) суб’єктів господарювання тощо. Н. І. Петрова, яка вже багато років займається питаннями інформаційних відносин, пропонує при вирішенні питання, чи громадськість має знати таку інформацію, брати до уваги: 1) чи суперечить чиясь поведінка посадовому обов’язку; 2) чи йдеться про наявність правопорушення; 3) чи є ознаки зловживання владою; 4) чи йдеться про недбале виконання обов’язків або неналежне управління публічним (державним) органом; 5) чи наявна корупція (невиправдане використання державних/громадських коштів) або шахрайство; 6) чи йдеться про загрозу здоров’ю, безпеці особи, групі осіб, довкіллю; 7) чи посадова особа вводила в оману громадськість публічними заявами; 8) судову помилку; 9) якщо йдеться про інтереси національної безпеки; 10) якщо йдеться про економічний добробут; 11) якщо йдеться про права людини. Критерії, запропоновані В. В. Речицьким та Н.І. Петровою, дають можливість найбільш точно встановити, яку інформацію слід відносити до інформації, що становить суспільний інтерес.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь на третє запитання:
Потреба апелювати до цієї категорії з’являється, у разі, якщо: 1) розпорядник інформації, отримує запит й бачить, що запит зроблено на інформацію, що була віднесена до інформації з обмеженим доступом чи є конфіденційною інформацією, але, яка є у розпорядника й відповідно він має право надати цю інформацію, якщо вирішить, що ця інформація є такою, що становить суспільний інтерес; 2) ви звертаєтесь до суду з вимогою визнати незаконність дій суб'єкту владних повноважень щодо віднесення певної інформації до інформації з обмеженим доступом; 3) суд вирішує питання про надання інформації, що є конфіденційною (іншими словами юридична особа приватного права, або суб'єкт владних повноважень відмовив Вам надати інформацію через те, що ця інформація є конфіденційною, відповідно Ви звертаєтеся до суду з вимогою надати Вам цю інформацію через те, що вона становить суспільний інтерес ); 4) суд вирішує питання щодо звільнення від відповідальності за розповсюдження інформації обмеженим доступом через те, що розповсюджена інформація є суспільно необхідною.
|
|
|
[1] Шевердяев С. Н. Проблемы конституционно-правового регулирования информационных отношений в Российской Федерации: дис. канд. юр.наук: 12.00.02 / Шевердяев Станислав Николаевич. – М., 2002. – С. 114.
[2] Отримання платниками податків даних щодо того, на які цілі держава витрачає їхні кошти, формує довіру в людини до державного апарату та усвідомлення особою необхідності виконання свого обов’язку.
[3] Див.: Рихтер А.Г. Правовые основы журналистики: Учебник. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: ВК, 2009. – С. 119-120; Розкладай І. Як реалізувати своє право на доступ до інформації. – режим доступу. – Телекритики, 21.12.2007; Нестеренко О.В. Право на доступ до інформації в Україні: конституційно-правовий аспект: дис... канд. наук: 12.00.02 - 2008. – С. 4.
[4] Рихтер А.Г. Правовые основы журналистики: Учебник. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: ВК, 2009. – С. 120.
[5] Banisar D. Whistleblowing: International Standards and Developments” in Sandoval, I. (editor), Corruption and Transparency: Debating the Frontiers between State, Market and Society, World Bank-Institute for Social Research, UNAM, Washington, D.C. 2011. — p. 3
[6] Див. Нестеренко О. ст. 1// Закон України «Про доступ до публічної інформації» : науково-практичний коментар/ за заг. Д. Котляр. - К.: Центр суспільних медіа, 2012. - С. 42-45
[7] What is public information?// https://www.ip-rs.si/index.php?id=266
[8] http://www8.city-adm.lviv.ua/Pool/Info/doclmr_1.NSF/(SearchForWeb)/D6398E15C8405162C22578E800507382?OpenDocument
[9] Нестеренко О. ст. 1// Закон України «Про доступ до публічної інформації» : науково-практичний коментар/ за заг. Д. Котляр. - К.: Центр суспільних медіа, 2012. - С. 43
[10] Речицький В.В. Закон України про внесення змін до Закону України «Про інформацію»//http://www.khpg.org/index.php id=1235746643
[11] Петрова Н., Якубенко В. Медіа право. – Київ: ТОВ „Київська типографія”, 2007. – С. 64.
[12] Треба звернути увагу, що у попередній редакції Закону України “Про інформацію” від 1992 року, законодавець вживав термін суспільна значима інформація.
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 42; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!