ПРОМЕНЕВОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРОГО
При складанні плану променевого лікування необхідно враховувати як біологічні чинники, так і фізичні. Сюди, перш за все, слід віднести уточнення діагнозу і його повне обгрунтування. Дуже важливою є не лише установка на підставі клинико-лабораторных даних діагнозу, але і визначення гістологічної структури пухлинної тканини.
Вивчення змін в клітках, тканинах і цілому організмі, що настають під впливом іонізуючого випромінювання, показало неоднаковий ступінь цих змін за однакових умов опромінення, тобто різну р а д і про - ч у т л и в і с т ь. Під радіочутливістю розуміють здатність кліток, тканин і організму реагувати на дію випромінювання у вигляді функціональних і морфологічних змін.
У|біля| різних органів і тканин одного і того ж організму є|наявний| неоднакова радіочутливість. На підставі клінічних і експериментальних спостережень складена умовна шкала радіочутливості нормальних тканин по убуваючому ступеню|мірі|.
1. 
Лімфоїдна тканина – чутливі
2. Нейтрофільні клітки|клітини|
3. Епітелій паростковий|росток|
половою, шкіри, слизових оболонок – середньої чутливості
4. Залізистий епітелій
5. Сполучна тканина – резистентні
6. М'язова тканина
Чим активніше росте|зростає| і розмножується тканина, чим інтенсивніше в ній обмін речовин, чим вона менш диференційована, тим вона чутливіша.
Знання гістології і поширеності пухлинного процесу є дуже важливим і тому, що багато в чому визначає в и б і р в и г л я д у л е ч е- н і я, яке може бути р а д и к а л ь н и м або п а л і а т и в н и м.
|
|
|
Р а д и к а л ь н е лікування направлене на лікування хворого. Свідчення до нього є в тому випадку, якщо є можливість повного знищення всіх елементів пухлини при збереженні життєдіяльності організму.
П а л і а т и в н е лікування направлене на продовження життя і поліпшення стану хворого. Воно переслідує мету затримати зростання пухлини, її розповсюдження, зберегти працездатність хворого, зменшити або припинити больові відчуття, кровотечі. Свідченням до п а л л і а т і в н о- м у лікуванню найчастіше є пухлини, виявлені з великим запізненням.
Ефективна дія на пухлину і знищення всіх її елементів з|із| подальшим|наступним| відновленням порушених функцій організму рідко можливо досягти за допомогою використання одного методу. У комплекс можуть входити наступні|слідуючі| методи: хірургічний, променевий, медикаментозний (зокрема хіміо-| і гормонотерапія), загальнозміцнююче лікування.
Вибір ритму опромінення|опромінювання|
Біологічна дія випромінювання визначається не лише|не тільки| абсолютною величиной| дози, але і швидкістю поглинання цієї дози, тобто співвідношення «доза - час».
|
|
|
Тому кожного разу вирішується|розв'язується| питання «яку дозу, протягом якого часу і з|із| яким інтервалами треба дати хворому».
Існує т р и методики ритму опромінення|опромінювання|:
1. Про д н про м|м-код| про м|м-код| е н т н про е – дозу на вогнище|осередок| підводять відразу. Застосовується дуже рідко. Дуже велика реакція організму і великі місцеві променеві пошкодження|ушкодження|. Це опромінення|опромінювання| не руйнує всіх пухлинних кліток|клітин|. Частка|частина| з|із| них зберігає свою життєдіяльність і може стати джерелом зростання|зросту|.
2. Д р о б о в е о п р о м і н е н н я|опромінювання| є|з'являється| основним – клітки|клітини| опромінюються в різні стадії зростання|зросту| і розмноження.
При дробовому методі використовується здатність|здібність| здорових тканин, що оточують пухлину, більш повно відновлювати свою структуру і функцію, чим це відбувається|походить| в пухлині.
Вся осередкова доза відпускається зазвичай|звично| за 5-6 тижнів. Лікування щоденне – щодня опромінюються 2-3 поля. Доза на одне поле складає 2-3 Гріючи.
3. Б е з п е р е р в н е опромінення|опромінювання| проводиться|виробляє| при введенні|вступі| радіоактивних ізотопів всередину організму і при внутритканевой| променевій терапії. При безперервному методі опромінення|опромінювання| оптимальним співвідношенням рахують дозу в 50-60 Гр, яку підводять протягом 6-7 днів.
|
|
|
О п р е д е л е н і е л о к а л і з а ц і ї п у х л и н и
Щоб|аби| підвести необхідну оптимальну осередкову дозу в пухлину, необхідно точно визначити місце розташування і розмір пухлини в тому положенні|становищі|, в якому хворий опромінюватиметься.
При поверхнево|поверхово| розташованій|схильній| пухлині її межі|кордону| і глибина залягання визначається пальпацією і оглядом.
Локалізацію пухлин внутрішніх органів здійснюють шляхом застосування|вживання| рентгенологічного, КТ, МРТ і УЗІ досліджень. Результати цих досліджень, виконаних у натуральну величину, представляються у вигляді ескіза поперечного перетину тіла на рівні середини пухлини. Потім за допомогою застосування|вживання| шаблону ізодозових кривих розраховують необхідну кількість полів, виходячи з глибини залягання і осередкової дози. Розмітку полів на шкірі хворого можна контролювати при рентгеноскопії.
Дата добавления: 2020-12-22; просмотров: 78; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!