Облік операцій на поточному рахунку в іноземній валюті та курсових різниць.
Здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність (експорт, імпорт товарів, спільну діяльність, орендні операції тощо), підприємства України-резиденти використовують іноземну валюту як засіб платежу з іноземними партнерами (нерезидентами).
Підприємства-резиденти (далі підприємства), що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, відкривають валютні рахунки в установах банків, які мають ліцензію НБУ на ведення валютних операцій. Це, як правило, та сама установа, де підприємство має поточний рахунок у національній валюті, або інший банк.
| Порядок відкриття таких рахунків аналогічний порядку відкриття поточних рахунків в банку. |
Бухгалтерський облік валютних операцій ведеться в національній валюті України (гривні), при цьому він здійснюється щодо кожного виду валюти окремо (долари США, російські рублі, євро тощо).
Іноземна валюта перераховується в національну за курсом НБУ.
Для обліку операцій в іноземній валюті на рахунках у банку використовується субрахунок 312 «Поточний рахунок в іноземній валюті», до якого на підприємствах, як правило, відкривають аналітичні рахунки (субрахунки другого порядку):
|
Записи на субрахунку 312 здійснюються на підставі виписок банку з валютних рахунків, які, як правило, відображають операції у валюті й у гривнях.
Безумовно, що для відбиття операцій використовуються належними чином оформлені документи, а саме:
|
|
|
- технічна документація — паспорт на машини й устаткування, інструкції з монтажу;
- товарно-супроводжувальна документація — сертифікати якості, пакувальні листи, комплектувальні відомості;
- транспортно-експедиторська та страхова документація — залізничні накладні, коносаменти тощо;
- складська документація — приймальні акти порту, докові розписки про приймання товарів тощо;
- митна документація — вантажні митні декларації, довідки про сплату мита та митних зборів, податку на додану вартість;
- розрахункові документи — рахунки-фактури, розрахункові специфікації, векселі, платіжні доручення тощо.
У методичному плані відображення операцій на субрахунку 312 здійснюється аналогічно з записами на субрахунку 311, тобто залишок валюти та її надходження оформлюється за дебетом, списання — за кредитом, у кореспонденції з різними рахунками відповідно до змісту операції.
У регістрах бухгалтерського обліку записи валютних операцій робляться одночасно у валюті та в гривнях (у чисельнику зазначається валюта, у знаменнику — гривні за курсом НБУ).
У зв’язку з тим, що курс гривні до іноземної валюти змінюється, валютні операції переоформлюються і це впливає на методику обліку.
Методичні засади обліку операцій в іноземній валюті регламентуються П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Згідно з цим положенням під час первинного відображення валютної операції застосовується валютний курс на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, капіталу, доходів і витрат). Статті балансу, які формуються в результаті валютних операцій, перераховуються в гривні залежно від того, є ці статті монетарними чи немонетарними.
|
|
|
У П(С)БО 21 визначено, що монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (визначеній) сумі грошей чи їхніх еквівалентів.
Таким чином, до монетарних статей належать грошові кошти та їхні еквіваленти, дебіторська й кредиторська заборгованість, яка буде погашена грошовими коштами (або їхніми еквівалентами), і фінансові інвестиції.
До немонетарних належать інші статті. Це основні засоби, нематеріальні активи, запаси, дебіторська та кредиторська заборгованість за бартерними (товарообмінними) операціями або щодо яких здійснюється взаємозалік, сплачені й отримані аванси за матеріальні цінності, витрати та доходи майбутніх періодів, статті власного капіталу.
|
|
|
Згідно з П(С)БО 21 сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, перерахована нерезидентам як платежі для придбання немонетарних активів (основних засобів, запасів тощо) й отримання робіт і послуг, під час включення до вартості цих активів перераховується в гривні з застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу.
У процесі здійсненні авансових платежів постачальникові в іноземній валюті частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) їхня вартість визначається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.
Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від нерезидентів як сплати за постачання готової продукції, товарів, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується в гривні з застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу. У разі одержання від покупців авансових платежів у іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації цих активів визначається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів.
|
|
|
Згідно з П(С)БО 21 на кожну дату балансу:
- монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу;
- немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю й зарахування яких до балансу пов’язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на дату здійснення операції;
- немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на дату визначення цієї справедливої вартості.
Напррикінці 2011 року наказом від 09.12.2011 р. № 1591 Мінфін вніс чергові зміни до П(С)БО та Інструкції « 291 (3 01.01.2012р.). Змінами до П(С)БО 15 введено новий термін «балансова вартість валюти» – вартість іноземної валюти, визначена за валютним курсом грошовї одиниці України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу.
Отже новими редакціями П(С)БО передбачено, що безпосередньо балансова вартість валюи до складу доходів/витрат в бухгалтерському обліку не включаються. А витрати, пов’язані з купівлею-продажем валюти, відносять до адміністративних витрат.
| При перерахунку внаслідок зміни валютних курсів виникає курсова різниця. Згідно з П(С)БО 21 курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів . |
Визначення та відображення в обліку курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків і на дату балансу.
Курсові різниці від перерахунку грошових коштів у іноземній валюті та інших монетарних статей операційної діяльності відображаються в складі інших операційних доходів або витрат з використанням, відповідно, субрахунків 714 «Дохід від операційної курсової різниці» і 945 «Втрати від операційної курсової різниці».
Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну та фінансову діяльність відображають у складі інших доходів або витрат з використанням, відповідно, субрахунків 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» та 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць».
Курсові різниці, які виникають щодо фінансових інвестицій у господарські одиниці за межами України, відображаються у складі іншого додаткового капіталу згідно з п. 9 П(С)БО 21.
У разі підвищення курсу за операціями, пов’язаними з активами, відображається дохід підприємства від курсових різниць, а при зменшенні — витрати.
У разі збільшення курсу за операціями, пов’язаними з зобов’язаннями, у підприємства виникають втрати, а при зменшенні — доходи.
| Внесено зміни до Інструкції « 291 в частині застосування субрахунків 711 та 942 | |
| Субрахунок 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти» | Субрахунок 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти» |
| узагальнюється інформація про доходи від купівлі-продажу іноземної валюти, зокрема додатна різниця між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю | узагальнюється інформація про витрати на купівлю-продаж іноземної валюти |
Отже, згідно з новим порядком операції з купівлі-продажу іноземної валюти відображаються в бухгалтерському обліку виключно в частині додатних чи відємних різниць між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю. При цьому різниця між курсом придбання валюти (міжбанком) та курсом НБУ на дату придбання, яка раніше відображалась на субрахунках 719 та 949 за новими правилами відображається вже на субрахунках 711 та 942.
Розглянемо облік валютних операцій і курсових різниць на прикладах.
Приклад 1
Купівля іноземної валюти (придбано $ 1000, курс НБУ – 8,0; міжбанк – 8,7 та комісійна винагорода – 300 ).
| № оп | Зміст операції | Коерспонденція рахунків | Сума, грн. | |
| Дебет | Кредит | |||
| 1. | Перераховано гривні на купівлю валюти | 333 | 311 | 9000 |
| 2. | Зараховано іноземну валюту на рахунок | 312 | 333 | 8000 ($ 1000) |
| 3. | Відображено у складі витрат різницю між курсом міжбанку та курсом НБУ на дату придбання | 942 | 333 | 700 |
| 4. | Відображено комісійну винагороду банку | 92 | 333 | 300 |
Приклад 2.
Продаж іноземної валюти (продано $ 1000; курс НБУ – 8,0; курс продажу – 7,0; валюта надійшла в цей же день).
| № оп | Зміст операції | Коерспонденція рахунків | Сума, грн. | |
| Дебет | Кредит | |||
| 1. | Перераховано валюту на продаж | 334 | 312 | 8000 ($ 1000) |
| 2. | Зараховано гривні від продажу валюти | 311 | 334 | 7000 |
| 3. | Відображено відємну різницю між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю | 942 | 334 | 1000 |
| 4. | У разі додатної різниці | 334 | 711 | |
Підсумовуючи вищевикладене зазначимо, що наслідком змін в П(С)БО в частині операцій з купівлі-продажу валюти має стати згорнуте відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності та перенесення різниць між офіційним курсом і комерційним курсом продажу або купівлі валюти (які в бухгалтерському обліку раніше відображались на субрахунках 949 «Інші витрати операційної діяльності» або 719 «Інші доходи від операційної діяльності») на субрахунках 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти» та 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».
Облік інших грошових коштів.
Інші грошові кошти – це грошові документи та кошти в дорозі.
| До грошових документів (у національній та іноземній валюті) відносяться документи, які знаходяться в касі підприємства – поштові марки, марки гербового збору, сплачені проїзні документи, сплачені путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку й інші грошові документи. |
Грошові кошти в дорозі включають :
Ø кошти, внесені в каси банків,
Ø ощадні каси або поштові відділення для подальшого їх зарахування на розрахункові або інші рахунки підприємства.
Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів та грошових коштів у дорозі використовується рахунок 33 «Інші кошти». За дебетом рахунка відображаються надходження грошових документів у касу підприємства та коштів у дорозі, за кредитом – вибуття грошових документів та списання коштів у дорозі після їх зарахування на відповідні рахунки.
Рахунок 33 «Інші кошти» має наступні субрахунки:
331 «Грошові документи в національній валюті»
332 «Грошові документи в іноземній валюті»
333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»
334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»
Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами. В Балансі відображаються у статті «Інші оборотні активи».
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 70; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!