Особливості господарського розвитку.
Лекція
Тема. Економічна географія Північної Європи
ЕГП Північної Європи.
До регіону Північна Європа належать 5 країн, а також автономні території Данії — Фарерські Острови та острів Гренландія. Конституційні монархії – Швеція, Норвегія, Данія. Ісландія, Фінляндія – республіки. Всі унітарні. Північна Європа має вигідне економіко-географічне положення, яке визначається такими рисами:
— межування країн регіону із Західною та Східною Європою;
— вихід до морів Атлантичного океану: Балтійського, Північного, Норвезького та двох морів Північного Льодовитого океану— Гренландського та Баренцева;
— розташування на перетині важливих морських і авіаційних магістралей з Європи в Північну Америку;
— сухопутне сусідство з Росією, що дає перспективу тісних економічних контактів і величезний ринок збуту, а також морське сусідство з країнами Прибалтики, що впливає на їх політичну й економічну ситуацію;
— сусідство на південних кордонах із високорозвинутими країнами ЄС (три країни регіону — Данія, Швеція і Фінляндія — входять до ЄС).
Мають доволі значні поклади рудних корисних копалин, лісових і гідроенергетичних ресурсів, риби в прибережних водах. Норвегія має значні поклади нафти і газу на континентальному шельфі.
Належать до 1 типу відтворення населення, процеси старіння нації, високий статус жінки в суспільстві, більшість зайнятих – в сфері послуг. Трудові ресурси – найвищого рівня кваліфікації.
|
|
|
Немає дуже великих міст і агломерацій. Містом вважається населений пункт з числом мешканців понад 200.
В історичному розвитку, географічному положенні, мові та культурі народів країн Північної Європи багато схожих рис. Всі країни малі високорозвинені країни з соціально-орієнтованою моделлю економіки. Мають найвищі у світі показники ІРЛП. Галузі спеціалізації – електротехнічне машинобудування, судно- та автомобілебудування, лісопереробна, целюлозо паперова галузі промисловості, рибальство. В даний час активно освоюються приполярні райони.
Всі країни є членами ООН; Данія, Ісландія, Норвегія — члени НАТО; Швеція з 1814 р. у зовнішній політиці дотримується принципу неучасті (нейтралітету) у військово-політичних блоках і військових конфліктах.
Природні умови і ресурси.
Природні умови. Найхарактернішою особливістю географічного положення країн Північної Європи є їх розташування поблизу моря, яке значною мірою вплинуло і на природу та господарство регіону.
Геологічна будова країн представлена Балтійським кристалічним щитом і каледонськими відкладами Скандинавських гір. Довжина гір — приблизно 1700 км, ширина — до 600 км, висота — до 2469 (г. Гальхепітген).
|
|
|
Західні схили круто обриваються до Норвезького моря, розчленовані фіордами, східні — ступінчастоподібно знижуються до Ботнічної затоки. Скандинавські гори складаються з метаморфічних і кристалічних порід. Переважають вирівняні поверхні з окремими кряжами. Площа сучасного зледеніння — майже 5000 км2. Тут (в Ісландії) — одна з найактивніших вулканічних зон, в якій знаходяться 200 вулканів, у тому числі 26 діючих, лавові поля, гарячі джерела — гейзери.
Клімат західних районів регіону м'який морський, східних — більш континентальний. Середні температури літніх місяців коливаються від +11°С в Ісландії до +17° С в Данії, Швеції, Фінляндії. Середня температура січня — приблизно 0...-10 С. Опадів достатня кількість, мінімум припадає на Швецію й Данію (500—610 мм), а максимум — на Норвегію (800—2000 мм).
Скандинавські країни і Фінляндія густо помережені короткими повноводними і порожистими річками, на ріках і озерах багато водоспадів. На сході регіону — велика кількість озер льодовикового походження. У Фінляндії їх нараховується до 60 тис. (10 % площі країни), тому її називають «країною озер». Майже третину земельного фонду Фінляндії становлять болота. Звідси походить назва, яку фіни дали своїй країні, — Суомі («болотиста земля»).
|
|
|
Біля берегів Норвегії, Швеції і Данії дуже багато островів. Завдяки проходженню теплої Північно-Атлантичної течії сусідні моря (за винятком Балтійського) не замерзають.
Природні ресурси. Велика частина Фенноскандії (територія, що охоплює Скандинавський п-ів та Фінляндію) розташована у межах Балтійського щита, тому паливних корисних копалин тут немає. Виняток — шельф Північного моря біля узбережжя Норвегії, де у 60—70-х роках XX ст. відкрито родовища нафти й газу. Запаси нафти на шельфі Північного моря (норвезький сектор) — 1,2 млрд.т, природного газу — 1995 млрд м3. Фінляндія має значні запаси торфу (25 млн т). Швеція належить до найзабезпеченіших власною урановою сировиною країн в Європі.
Кристалічні породи Балтійського щита багаті на залізну руду із вмістом заліза від 25 до 40 % (Швеція), мідь і свинець (Фінляндія).
Гірські ріки є джерелом гідроенергетичних ресурсів, якими найбільше забезпечені Норвегія і Швеція (перші місця в Європі). Головним джерелом енергії в Ісландії є виходи гарячих термальних вод. Країни регіону достатньо забезпечені прісною водою.
Величезним багатством, яке називають тут «зелене золото», є ліс. Північна Європа належить до Північного лісового поясу, де домінують хвойні породи. Тут зосереджено понад 70 % хвойних лісів всієї Європи без країн СНД, 45 % лісових запасів становить сосна, 37 % — ялина, на півдні трапляються листяні породи, найчастіше — береза. Показник лісистості значно коливається в різних країнах: від 1 % в Ісландії, 12 — в Данії, до 31 — у Норвегії, 68 — у Швеції і 77 % у Фінляндії (максимальний показник у Європі).
|
|
|
Природно-рекреаційні ресурси дуже своєрідні, особливо в Ісландії — країні гейзерів і діючих вулканів, розташованій біля полярного кола. Великих територій майже не торкнулася діяльність людини. Унікальні за своєю своєрідністю Скандинавські гори, фіорди Норвегії, шхери Фінляндії, національні парки (їх налічується 31), заповідники, заказники тощо.
3. Демографічний потенціал і трудові ресурси. За особливостями відтворення населення країни регіону належать до 1-го типу. Темпи приросту населення позитивні, але мінімальні: від 0,2 % (у Данії) і 0,3 % (у Фінляндії) до 1,1 % (в Ісландії). У Фінляндії найнижча у світі дитяча смертність, але найвища в Європі смертність від серцевих захворювань. У регіоні одна з найвищих у світі тривалість життя: у Швеції — 73 роки (чоловіки) і 79 років (жінки), в Ісландії — 76 років (чоловіки) і 81 рік (жінки). Постійно знижується частка дітей у загальній кількості населення (19 %), зростає — літніх людей (16%). За кількістю жінки переважають над чоловіками (51 та 49% відповідно).
| КРАЇНА | НАСЕЛЕННЯ | ПРИР.ПРИРІСТ | СЕР.ТР.ЖИТТЯ | САЛЬДО МІГРАЦІЇ |
| Denmark | 5,500,510 | 0.28% | 78.30 | 1.74 |
| Finland | 5,250,275 | 0.10% | 78.97 | 1.73 |
| Greenland | 57,600 | 0.06% | 70.07 | 2.19 |
| Iceland | 306,694 | 0.74% | 80.67 | 1.90 |
| Norway | 4,660,539 | 0.34% | 79.95 | 1.78 |
| Sweden | 9,059,651 | 0.16% | 80.86 | 1.67 |
| Faroe Islands | 48,856 | 0.40% | 79.44 | 2.44 |
Розміщення населення. Розміщено населення вкрай нерівномірно, що пов'язано насамперед із природними умовами регіону. Максимальна його густота — на півдні та на узбережжі Балтики. Сконцентроване переважно поблизу морських узбереж, не далі 300 км (в Данії — не далі 60 км) від найближчого морського узбережжя. Дуже мало заселені північні, окремі гірські та заболочені райони.
Середня густота населення є найнижчою в Європі — від 10 до 50 осіб/км2. Великі північні райони Швеції, Норвегії, Фінляндії і вся Ісландія (крім узбережжя) майже не заселені. Набагато густіше і рівномірніше заселена Данія.
Північна Європа — урбанізований регіон, частка міського населення коливається від 63 % у Фінляндії до 92 % в Ісландії. Переважають невеличкі міста, робітничі селища — портові, рибальські, лісоексплуатаційні, гірничодобувні. У Данії й Ісландії міським вважається поселення з 200 мешканців і більше, у Швеції та Норвегії — 250 і більше.
Найбільшими агломераціями є Стокгольм (1,5 млн осіб), навколо якого сконцентровано майже п'ять десятків малих і середніх міст, та Копенгаген (1,3 млн осіб), який вирізняється своєю культурною спадщиною.
У сільській місцевості домінує розселення фермерського типу. Населення мешкає переважно на хуторах або в садибах.
Трудові ресурси. Становлять понад 13 млн осіб. Найбільша їх кількість — у Швеції (до 5 млн), Фінляндії (З млн), Данії (2,9 млн). Багато активного населення зайнято у сфері послуг (майже 40 %, див. додаток 3). У виробництві найбільше зайнятих у Данії (34 %) і Фінляндії (22,9 %), трохи менше — у Швеції (21 %), Норвегії (17 %) й Ісландії (14,3 %). Пенсійний вік у країнах регіону однаковий для чоловіків і жінок — понад 60 років (у Данії –67р.).
Трудовим ресурсам країн Північної Європи традиційно притаманний високий рівень освіти та професійно-кваліфікаційної підготовки. Відповідно й вартість робочої сили досить велика. Високу трудову активність виявляють жінки, частка яких серед працюючих дуже значна, особливо серед представників розумової праці.
Особливості господарського розвитку.
Країни Північної Європи є одними з економічно найрозвинутіших у світі. Вони сформували особливу модель соціально-економічного розвитку («суспільство загального добробуту», так званий «скандинавський соціалізм»), який визначається такими рисами:
— високий рівень життя, відсутність різких контрастів між багатими і бідними;
— значний рівень податків (до 55 % від прибутку);
— середня площа житла — 400 м2, Швеція посідає 1-ше місце у світі за забезпеченістю житлом на душу населення (на кожні 1000 осіб припадає 445 квартир);
— на 1000 жителів припадає 504 автомобілі (по 2 машини на сім'ю), до 500 телевізорів і 681 телефон;
— висока соціальна захищеність: офіційно тривалість робочого тижня — 40 год., на практиці в середньому — 37 год., оплачувана відпустка — 5 тижнів, оплачуються витрати на дітей до 16 років, надаються позики на квартиру. Високорозвинута система охорони здоров'я: у разі захворювання працівник одержує допомогу, яка становить 65—90 % заробітної платні, на 10 тис. населення припадає у середньому 25 лікарів. Основна пенсія (по старості) виплачується незалежно від трудової діяльності, розмір її однаковий для усіх. Крім того, держава виплачує додаткову пенсію за вислугу років, розмір якої залежить від заробітку;
— низький рівень безробіття, який в середньому по регіону становить 5,3 %. Допомога із безробіття дорівнює в середньому 90 % від попереднього заробітку. Тим, хто не може знайти собі роботу, суспільство пропонує громадські роботи.
Формування «скандинавської моделі» економічного розвитку зумовлене: подібними природно-географічними умовами, спільними межами й традиційними історичними зв'язками, мовною, конфесійною та культурною близькістю, спільними рисами менталітету населення країн.
До особливостей «скандинавської моделі» відносять і такі спільні чинники:
— активна участь у формуванні й роботі урядів, законодавчих органів влади партій переважно лівої орієнтації;
— високий ступінь «юніонізації» (кількість членів профспілок серед працюючих в різних галузях становить 70—90%);
— висока політична й економічна активність жінок;
— особливий «екологічний менталітет», специфічна скандинавська культура праці та етика бізнесу.
На країни Північної Європи припадає приблизно 1 % населення та 3 % ВВП і промислової продукції розвинутих держав, але за показниками ВВП та промислового виробництва на душу населення вони належать до 12—15 найрозвинутіших країн світу. Всі країни регіону мають позитивний приріст виробництва (від 4,8 % на рік у Фінляндії до 0,7 % у Норвегії) та незначні показники середньорічної інфляції (додаток 4). Так, у 2000 р. у регіоні вона становила в середньому 2,8 % , максимальний показник був в Ісландії (3,5 %), мінімальний — у Швеції (1,2%).
У скандинавських країнах дуже високий рівень життя населення. Згідно з класифікацією, запропонованою «Програмою розвитку 00Н», за показником «індексу людського розвитку» (містить показники різних аспектів життя людини: рівень прибутків, освіти, письменність дорослого населення, рівноправ'я жінки у суспільстві та ін.) вони належать до першої десятки держав світу. Проте вважають, що деяких результатів можна було б досягнути меншою ціною.
| Країна | ВВП ном., млн.дол. | ВВП п.к.с. | ВВП/ос. | ІРЛП |
| Швеція | 480,021 (22) | 344,712 (31) | 52,057 (8) | 0.958 (7) |
| Норвегія | 449,996 (24) | 277,275 (39) | 94,359 (2) | 0.968 (1) |
| Данія | 342,672 (28) | 201,249 (50) | 62,327 (5) | 0.952 (13) |
| Фінляндія | 271,282 (33) | 188,219 (53) | 52,549 (6) | 0.954 (12) |
| Ісландія | 16,658 (99) | 11,656 (134) | 51,060 (9) | 0.968 (1) |
| Гренландія | 1,700 (160) | 1,100 | 29,422 | |
| Фарери | 1,700 (160) | 1,000 | 35,192 | |
| Всього | 1564,000 |
До проблематичних аспектів соціально-економічної політики урядів скандинавських країн зараховують:
1) запровадження після Другої світової війни жорсткого регулювання фінансового ринку з метою контролю держави над капіталом. Це обмежило доступ до капіталу невеликих фірм, знизило привабливість національних ринків для іноземних капіталів. Упродовж 80-х років XX ст. ринок був дерегульован ий;
2) політика, спрямована на забезпечення низького рівня безробіття завдяки розширенню сектору послуг, спричинила падіння дисципліни на ринку праці, високі вимоги до зарплатні з боку профспілок. Наслідками цього стали подорожчання робочої сили, зниження рівня прибутковості й інвестицій;
3) винятково високі податки на робочу силу, які гальмують подальше економічне зростання. Швеція вже розглядає програму податкових реформ із метою забезпечення відчутної диференціації між працею та безробіттям, ліквідації підпільного ринку праці.
Кризові явища в економіці країн Північної Європи у 90-х роках XX ст. здебільшого пов'язують безпосередньо з кризою «скандинавської моделі», але те, що країни зберігають ідею побудови «держави загального добробуту», зводить цю точку зору нанівець. Хоча, безумовно, деякі заходи державної соціальної політики потребують серйозного коригування, оскільки почали гальмувати подальший розвиток цих країн.
Загалом прагматичне намагання скандинавів уникати конфліктів і досягти консенсусу в політичному та економічному житті забезпечує високий р0озвиток їх країн. Тут успішно поєднують приватну власність і ринкову конкуренцію з урядовими програмами, спрямованими на рівноправний розподіл загального прибутку, на підтримку непрацездатних, компенсацію втрат, спричинених ринковою нестабільністю. Ця діяльність, масштаби якої були незначними до Другої світової війни, набула великого значення наприкінці XX ст.
Особливо високі темпи економічного розвитку демонструє Норвегія. На протязі останнього десятиліття тут суттєво скоротилось безробіття, бюджет країни характеризується відчутним позитивним сальдом. Цьому сприяють високі ціни на сировинні товари, сприятлива світова кон’юктура і експансіоністська політика на зовнішніх ринках. Різко зростає потреба у робочих руках. В країні створено Державний нафтовий фонд, об’єм якого складає 1000 млрд. крон. В бюджет країни спрямовується щорічно 4% нафтових доходів. Завдяки такому обмеженню зменшується залежність економіки від коливання цін на нафтовому ринку.
Данія зробила ставку на харчову та фармацевтичну галузі економіки, які найменш чутливі до коливання кон’юктури на світових ринках.
Швеція і Данія є членами ЄС, але відмовились вступати в Єдиний валютний союз і впроваджувати євро.
Всі країни характеризуються профіцитом бюджету, що свідчить про прекрасний стан державних фінансів.
Маючи порівняно невелике населення, країни Північної Європи вирізняються високим рівнем промислового розвитку й інтенсивним сільським господарством.
Галузева структура їх національних господарств повністю відповідає сучасній структурі економіки інших високорозвинутих держав (частка сільського господарства та видобувної промисловості в структурі ВНП становить від 2 до 4 %, лише в Ісландії вона сягає 15 % внаслідок інтенсивного розвитку рибальства та вівчарства); обробна промисловість та будівництво в середньому в регіоні дорівнюють 28 % ВНП; сфера послуг — 67 %.
Отже, в структурі ВНП північноєвропейських країн відбулися зрушення, аналогічні структурним змінам загалом у світовому господарстві: зросла частка сфери послуг у ВНП, знизилася частка сільського господарства, зросло значення новітніх наукомістких галузей промисловості.
Частка витрат на НДДКР у структурі ВВП постійно зростає і становить у Швеції — 3,3 %, у Фінляндії —2,4, у Данії та Норвегії — 1,8, в Ісландії — 1,4 % . Швеція за останні роки стала світовим лідером за часткою витрат на НДДКР у ВВП, випередивши США (2,5 %) та Японію (2,7 %), а Фінляндія посіла п'яте місце.
У країнах переважають не фундаментальні, прикладні наукові дослідження. За окремими напрямами втілення досягнень НТП у практику країни Північної Європи є лідерами у світі. Наприклад, Швеція посідає перше місце за кількістю роботів на одного зайнятого і друге місце після Японії за абсолютною кількістю роботів; Фінляндія — безперечний світовий лідер за будівництвом атомних криголамів, а фінська багато профільна компанія «Нокіа» поділяє перше—третє місця з американською фірмою «Моторола» та шведською «Ерікссон» за виробництвом мобільних телефонів. Норвегія лідирує за розробками нафтовидобувного устаткування новітнього покоління. Данія має світові досягнення у виробництві високотехнологічного обладнання для харчової промисловості.
У країнах Північної Європи досить високим є ступінь монополізації економіки, відповідно 1—3 компанії можуть домінувати в окремій галузі національного господарства. Загалом за масштабами діяльності північноєвропейські компанії поступаються фірмам найбільших розвинутих країн, але окремі з них належать до першої сотні з 500 найкрупніших європейських корпорацій. Так, шведська фірма «Ерікссон» та фінська «Нокіа» перебувають у першій двадцятці найкрупніших європейських компаній.
Найбільшими компаніями країн Північної Європи є:
— у Швеції — «Вольво» (автомобілебудування), «Ерікссон Л.М.», АББ («АСЕА-Браун Бовері»), «Електролюкс» (електротехнічна та електронна промисловість), «Сандвік» (металургія), «Стура» та «Свенська целюлоза» (деревообробна промисловість), СКФ (машинобудування);
— у Норвегії — «Ношк Гідро» (багатогалузева корпорація), «Статойл» (нафтовидобуток), «Елкем» (металургія), «Квернер» (машинобудування);
— у Фінляндії — «Нокіа» та «Репола» (багатогалузеві машинобудівні корпорації), «Куммене» (деревообробна та целюлозно-паперова галузь), «Оутокумпу» (кольорова металургія), «Раума» та «Валмет» (машинобудування);
— у Данії — «Карлсберг» та «Даніско» (харчова промисловість), «Данфосс» (машинобудування).
У банківській сфері лідерами є шведські банки «Свенська хандельсбанкен» та «Скандинавіска еншильдабанкен”
Дата добавления: 2020-11-27; просмотров: 150; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!