Агротехніка і виробничі витрати вирощування сіянці.
Насіння в’яза гладенького висіватиму наприкінці весни або на початку літа, одразу ж після його достигання та збирання. В осінніх та ранньовесняних посівах спостерігається низька схожість насіння. Висіваються насінини у добре зволожений грунт сівалкою СПН-4. Норма висіву насіння 3г на 1 погонний метр посівної борозенки, та загортається на глибину 1,5-2 см. Після чого посіви прикочуються котком ЗКВГ-1,4 для більш сприятливого зволоження насіння капілярною вологою. Після всходів посіви мульчують та поливають водою. П’ять разів проводимо механізований догляд агрегатом Т-25А, МВН-2,8, та чотири рази ручний догляд протягом літа. Ці прийоми використовуються для знищення бур’янів та кірки на поверхні грунту. Стандартними сіянці в’яза гладенького стають за 1 рік, після чого їх викопують викопочним плугом ВПН-2,0. Витрати на агротехнічні заходи по вирощуванню сіянців дуба звичайного(Quercus robur L.) наведено в табличці 4.3.
Таблиця 4.3 Вартість щорічних витрат на вирощування сіянців дуба звичайного ( Quercus robur L .) в посівному відділенні розсадника
| № пп. | Назва роботи | Обсяг робіт | Одиниця виміру | Марка машин та знарядь | Пункт норми виробітку | Норма виробітку | Тарифний розряд, ставка, грн. | Витрати | Вартість грн. | Термін виконання роботи | ||||||||||
| Машино-змін | людино-днів | Коне днів | Машино-змін | людино-днів | Коне днів | |||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11
| 12 | 13 | 14 | 15 | ||||||
| Дуб звичайний І поле – Пар сидеральний | ||||||||||||||||||||
| 1 | Лущення ґрунту | 1,3 | га | МТЗ-82 9БЗСС-1 | 18.2.5 | 39,8 | ІІІ, 14-88 | 0,03 | 0,03 | - | 4,2 | 0,45 | - | Х | ||||||
| 2 | Внесення мін. добрив | 1,3 | га | МТЗ-82 АРУ-0,5 | 18.3.2 | 4,4 | IV, 16-80 | 0,3 | 0,3 | - | 42 | 5,04 | - | III | ||||||
| 3 | Культурна оранка | 1,3 | га | ДТ-75 ПЛН-4-35 | 18.2.1 | 4,4 | IV, 16-80 | 0,3 | 0,3 | - | 54 | 5,04 | - | III | ||||||
| 4 | Ранньовесняне закриття вологи | 1,3 | га | МТЗ-82 КРН-4,2 | 18.2.4 | 39,8 | III, 14-88 | 0,03 | 0,03 | - | 4,2 | 0,45 | - | IV | ||||||
| 5 | Культивація перед посівом | 1,3 | га | МТЗ-82 КРН-4,2 | 18.2.4 | 18,7 | III, 14-88 | 0,07 | 0,07 | - | 9,8 | 1,04 | - | IV | ||||||
| 6 | Обробіток насіння люпину | 260 | кг | вручну | 18.1. 22 | 100 | V, 14-64 | 2,6 | 2,6 | - | - | 38,06 | - | IV | ||||||
| 7 | Висів насіння люпину | 1,3 | га | МТЗ-82 СПН | 18.4.1 | 1,4 | V, II | 0,93 | 0,93 | - | 130,2 |
| - | IV | ||||||
| 8 | Коткування люпину | 1,3 | га | МТЗ-82 ЗКВГ-1,4 | 18.4.2 | 9,6 | II, 13-44 | 0,14 | 0,14 | - | 19,6 | 1,88 | - | IV | ||||||
Продовження табл. 4.3
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | ||||||||
| 9 | Подрібнення боронами | 1,3 | га | МТЗ-82 БДН-3,0 | 18.2.3 | 39,8 | III, 14-88 | 0,03 | 0,03 | - | 4,2 | 0,45 | - | VII | ||||||||
| 10 | Заорювання зеленої маси | 1,3 | га | МТЗ-82 ПЛН-3-35 | 18.2.2 | 3,5 | III, 14-88 | 0,37 | 0,37
| - | 51,8 | 5,51 | - | VII | ||||||||
| 11 | Дворазова культивація | 2,6 | га | МТЗ-82 КРН-4,2 | 18.2.4 | 18,7 | III, 14-88 | 0,14 | 0,14 | - | 19,6 | 2,08 | - | VIII | ||||||||
| Разом по першому полі | 4,94 |
| 339,6 | 2,08 | ||||||||||||||||||
| ІІ – ІІІ поля – пар сидеральний; дуб звичайний | ||||||||||||||||||||||
| 1. | Внесення мін. добрив | 1,3 | га | МТЗ-82 АРУ-0,5 | 18.3.2 | 4,4 | IV, 16-80 | 0,3 | 0,3 | - | 42 | 5,04 | - | X | ||||||||
| 2. | Культурна оранка | 1,3 | га | МТЗ-82 ПЛН-4-35 | 18.2.2 | 3,6 | ІІІ, 14-88 | 0,36 | 0,36 | - | 50,4 | 5,36 | - | X | ||||||||
| 3. | Ранньовесняне закриття вологи | 1,3 | га | МТЗ-82 9БЗСС-1 | 18.2.5 | 39,8 | ІІІ, 14-88 | 0,03 | 0,03 | - | 4,2 | 0,45 | - | IV | ||||||||
| 4. | Культивація перед посівом | 1,3 | га | МТЗ-82 КРН-4,2 | 18.2.4 | 18,7 | ІІІ, 14-88 | 0,07 | 0,07 | - | 9,8 | 1,04 | - | V | ||||||||
| 5. | Висів насіння | 1,3 | га | МТЗ-82 | 18.4.1 | 1,4 | V,II | 0,93 | 0,93 | - | 130,2 | 17,8 12,5 | - | V | ||||||||
| 6. | Підрізання кореневої системи | 1,3 | га | МТЗ-82 МСН-0,75 | 18.4.4 | 0,88 | V, 19-12 | 1,48 | 1,48 | - | 207,2 | 28,3 | - | VI | ||||||||
| 7. | Полив (4 р.) | 5,2 | га. | ДТ-75 | 18.4.5 | 1,6 | VІ, 22-32 | 3,25 | 3,25 | - | 585 | 75,54 | - | V,VI, VII, VIII | ||||||||
| 8. | Механізований догляд (5 р.) | 6,5 | Га. | Т-16 М КДП-1,5 | 18.4.9 | 1,5 | ІV, 16-80 | 4,33 | 4,33 | - | 259,8 | 72,74 | - | V,VIVII,VIII | ||||||||
| 9. | Ручний догляд (4 р. на 30 % площі) | 15,6 | тис м2 | вручну | 18.5.20 | 0,12 | ІI, 13-44 | 130
| 130 | - | - | 1747,2 | - | V,VIVII | ||||||||
| 10. | Боротьбі зі шкідниками (3 р.) | 3,9 | га | МТЗ-82 ОН-400 | 18.4.7 | 14,1 | VІ 22-32 | 0,3 | 0,3 | - | 42 | 6,7 | - | IX | ||||||||
| 11. | Викопування сіянців | 1,3 | га | ДТ-75М ВПН-2 | 18.4.10 | 0,45 | V, 19-12 | 2,89 | 2,89 | - | 520,2 | 55,26 | - | X | ||||||||
| 12. | Вибирання | 1,3 | га | вручну | 18.5.32 | 28,6 | ІІ, 13-44 | 0,05 | 0,05 | - | - | 0,67 | - | X | ||||||||
| Разом по ІІ-ІІІ полях |
| 143,99 | - | 1820,8 | 1998,3 | - | ||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | ||||||||
| Загалом по породі |
| 148,93 | - | 2190,4 | 2000,38 | - | ||||||||||||||||
Особливості вирощування укорінених живців
Одним із перспективних способів розмноження керії японської є розмноження стебловими живцями, що забезпечує отримання генетично однорідних саджанців, із збереженням сортової чистоти і господарсько-цінних ознак материнських осіб.
В основі кореневласного розмноження лежить висока здатність адвентивних коренів із стеблового пагона до регенерації. Однак, проявлення цієї здатності залежить від різних біотичних і абіотичних факторів. Передусім від фізіологічної підготовленості, зон ростових пагонів, умов укорінення, хімічних факторів і т.д.
|
|
|
Для цієї садової культури необхідна розробка ефективних заходів, що сприяють підвищенню регенераційної здатності у стеблових живців з метою прискореного розмноження.
В залежності від строків живцювання і типу пагона спостерігається різниця в процесі регенерації адвентивних коренів у стеблових живців розмножуваних рослин.
Найкращу приживлюваністю показують живців з тієї частини пагона, яка була напівздерев’янілою, дещо гірше укорінюються здерев’янілі, а пагони, заготовлені з трав’янистою консистенцією, гинули повністю.
В рекогносцирувальних дослідах, при ранніх строках (кінець травня) висаджування живців, укорінюваність є слабкою і економічно недоцільною, однак живці з базальної та медіальної частини пагона укорінються краще, ніж з апікальної. Регенераційна здатність живців у більш пізніші строки також є вищою (липень), коли вони є ще напівздерев’янілими.
Належить відмітити, що при оптимальних строках живцювання (червень, липень) число адвентивних коренів першого порядку, в розрахунку на один живець, залежно від сорту, а також від типу живця, є різним
Умови Полісся України дозволяють з наявністю тривалого вегетаційного періоду та підвищеною сонячною інсоляцією можна вирощувати кореневласні саджанці керії японської. Технологія зеленого живцювання дає змогу у 1,5-2 рази скоротити строки вирощування садивного матеріалу. Досліди показали, що одержані кореневласні рослини з місця укорінення необхідно далі дорощувати в рік живцювання або протягом наступного вегетаційного періоду.
Експериментальні дослідження багатьох авторів свідчать про те, що дорощування кореневласних саджанців малопоширених плодових і ягідних культур з врахуванням агрокліматичних умов дотепер вивчені недостатньо. Питання дорощування укорінених живців є слабким місцем технології живцювання і це на думку багатьох дослідників, значною мірою стримує широке практичне розповсюдження і впровадження малопоширених плодових і ягідних культур.
За традиційною технологією живцювання і дорощування декоративних культур стеблові живці після їх укорінення до кінця вегетаційного періоду залишаються на грядах без пересаджування. В цей період режим зволоження змінюється до 2-5 поливів на добу. З метою закалювання укорінених живців проводять їх провітрювання, а через 20-30 днів після масового укорінення плівка знімається і молоді рослини ростуть і розвиваються в умовах відкритого ґрунту без пересаджування до настання заморозків. Весною наступного року укорінені живці викопують з гряд укорінення і висаджують в поле на дорощування.
В умовах Полісся України з наявністю тривалого вегетаційного періоду та підвищеною сонячною інсоляцією можна використовувати весняне, літнє та осіннє пересаджування кореневласних рослин на дорощування. Належить відмітити, що стеблові живці, при укорінюванні в умовах дрібнодисперсного зволоження, дуже вимогливі до умов пересаджування у відкритий грунт
Дата добавления: 2020-11-27; просмотров: 120; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!