Землевпорядних органів та їх функції,

Правове регулювання землеустрою

та ведення державного земельного

кадастру

Питання до теми:

1. Поняття та зміст землеустрою.

2. Види землеустрою, система землевпорядних органів та їх
функції, землевпорядний процес.

3. Державний земельний кадастр та значення його ведення.

4. Державна реєстрація, облік кількості та якості земельних ді­
лянок, бонітування ґрунтів, економічна та грошова оцінка зе­
мель.

Поняття та зміст землеустрою

Основними цілями землеустрою є організація раціонального використання та перерозподілу земель в усіх галузях економіки, ре­організація систем землеволодіння і землекористування, створення сприятливого навколишнього середовища, підтримка екологічно сталих ландшафтів і охорона земель. Згідно зі ст. 181 ЗК землеус­трій являє собою сукупність соціально-економічних та екологічних за­ходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-ви­робничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Відповідно до ст. 184 ЗК землеустрій передбачає: встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань; розроблення загаль­нодержавної і регіональних програм використання та охорони зе­мель; складання схем землеустрою, розроблення техніко-економіч-них обґрунтувань використання та охорони земель відповідних ад­міністративно-територіальних утворень; обґрунтування встанов­лення меж територій з особливими природоохоронними, рекреа­ційними і заповідними режимами; складання проектів впорядку­вання існуючих землеволодінь і землекористувань та створення но­вих; складання проектів відведення земельних ділянок; встанов­лення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок; підготовку документів, що посвідчують право власності або право користуван­ня землею; складання проектів землеустрою, що забезпечують еко-лого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель; розроблення ін­шої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель; здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання та охорони земель; проведення топогра­фо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та ін­ших обстежень і розвідувань земель.

Встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань являє со­бою технічні дії з перенесення та закріплення на місцевості меж населених пунктів, районів, областей та інших утворень. Правовою і технічною підставою для виконання зазначених дій є генеральний план населеного пункту (міста, селища) або проект землеустрою (для сільських населених пунктів). Основні точки меж закріплю­ються на місцевості спеціальними знаками або провадиться опис проходження меж у натурі. Усі матеріали перенесення меж у нату­ру оформляються у вигляді спеціальної землевпорядної справи.

Розробка загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель здійснюється на підставі нормативних актів, які видаються Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, Президентом, місцевими органами державної влади, а також Держкомземом.

Прогнози і генеральні схеми складаються на довгострокову пер­спективу (15—25 років) і передбачають вирішення найважливіших соціально-економічних та технічних завдань, пов'язаних з органі­зацією раціонального та ефективного використання й охорони зе­мельних ресурсів. Так, Основними напрямами державної політики України у галузі охорони навколишнього природнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної без­пеки передбачене продовження виконання Національної програми охорони земель до 2010 р. На основі врахування принципів доку­ментів Конференції ООН з розвитку населених пунктів, рекомен­дацій Європейської економічної комісії ООН і Ради Європи в Ук­раїні прийнята Генеральна схема планування її території. Вона виз­начає пріоритети і шляхи концептуального вирішення питань, пов'язаних з плануванням та використанням території нашої краї­ни, удосконаленням систем розселення і забезпеченням сталого розвитку населених пунктів, розвитком виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, формуванням національ­ної екологічної мережі. Крім того, передбачені підготовка і впро­вадження регіональних схем збереження та відновлення земельних ресурсів; здійснення землеустрою територій з урахуванням сформо­ваних екологічних, економічних, географічних, історичних та де­мографічних особливостей регіонів; створення державної системи управління якістю земельних ресурсів тощо. Регіональні прогнози і схеми, які розробляються на основі загальнодержавних прогнозів і генеральних схем, підлягають затвердженню відповідними органа­ми виконавчої влади у встановленому порядку.

Складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель відповідних адмініс­тративно-територіальних утворень передують складанню довгос­трокових прогнозних або середньострокових передпланових документів, які забезпечують наукове обґрунтування раціональної екс­плуатації та охорони земельних ресурсів Потім ці схеми стають ос­новою складання міжгосподарського І внутрішньогосподарського землеустрою, різних передпроектних та проектних Інженерних роз­робок

Обгрунтування встановлення меж територій з особливими приро­доохоронними, рекреаційними І заповідними режимами ЦІ території складають природно-заповідний фонд нашої країни, який знахо­диться під особливою охороною держави Обгрунтування необхід­ності створення та відповідного розміщення об'єктів, що підлягають особливій охороні, здійснюється органами Мшекоресурсів та Держ-комзему Вони провадять спеціальні обстеження, визначають ос­новні ознаки І параметри обмежень або заборон господарської екс­плуатації земель, які включаються до складу таких територій

Складання проектів впорядкування Існуючих землеволодінь І земле-користувань та створення нових здійснюється при наданні та вилу­ченні земель, виділенні орендованих ділянок, відведенні угідь для фермерських господарств, а також під час реорганізації сільсько­господарських підприємств у зв'язку з проведенням земельної ре­форми У ході цих дій усуваються недоліки землеволодінь І земле -користувань (черезсмужжя, далекоземелля, вкраплювання, вкли­нювання тощо)

Складання проектів відведення земельних ділянок Відведення зе­мельної ділянки являє собою землевпорядну дію, спрямовану на реалізацію розпорядчих актів (постанов, розпоряджень, наказів, рі­шень) компетентних державних органів про встановлення (у разі відведення) або припинення (при вилученні) права власності, зем­леволодіння або землекористування шляхом перенесення І закріп­лення меж ділянки в натурі Відведення земель — це відмежування даної ділянки від усіх Інших, в результаті якого визначаються кон­кретні межі об'єктів права власності, землеволодіння, землекорис­тування або оренди

Проекти землеустрою, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, впорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель, можуть бути складовими частинами проектів міжгосподарського та внутрішньогосподарського землеус­трою, самостійними проектними заходами, здійснюваними за зая­вами зацікавлених осіб, або частинами матеріалів, пов'язаних з на­данням земель для державних чи суспільних потреб їх розроблен­ню передує спеціальне обстеження територій з метою встановлен­ня конкретних екологічних І економічних характеристик земель та вжиття заходів щодо їх належного використання та охорони Мате­ріали проектів погоджуються з органами, які займаються питання­ми екології й природних ресурсів І передаються замовникам

Авторський нагляд за виконанням проектів з питань використан­ня та охорони земель являє собою здійснення їх авторами контроль­них функцій протягом усього періоду виконання землевпорядних дій з метою забезпечення відповідності інженерно-технічних та техніко-економічних показників введених в експлуатацію об'єктів показникам, передбаченим проектами

Проведення топографо-геодезичних, картографічних, Ґрунтових, геоботанічних та Інших обстежень І розвідувань земель — це особли­вий вид землевпорядних дій підготовчого характеру їх метою є збирання Інформації, необхідної для здійснення накреслюваних за­ходів Порядок проведення зазначених робіт та використання за цих умов земельних ділянок встановлено у ст 97 ЗК Правовою підставою здійснення цих робіт є рішення органів виконавчої вла­ди за місцезнаходженням земель, на яких проводяться роботи

Земельні ділянки для проведення розвідувальних робіт у влас­ників землі та землекористувачів не вилучаються Строки початку І місця проведення робіт погоджуються з власниками землі та зем­лекористувачами, а у разі недосягнення згоди визначаються відпо­відними органами місцевої виконавчої влади

У спеціальній літературі виділяють три взаємопов'язані аспекти землеустрою економічний, юридичний І технічний Економічний аспект полягає в організації використання землі як засобу вироб­ництва Юридичний бік землеустрою відображає адекватність здій­снення права власності на землю І права землекористування Тех­нічний аспект дістав вияв у проведенні проектно-розвідувальних, знімальних робіт та робіт, пов'язаних з обстеженням певних зе­мельних ділянок1

Загальне керівництво землевпорядними роботами здійснює Держкомзем Землеустрій провадиться за рахунок коштів держав­ного, республіканського (АРК) І місцевого бюджетів Розроблення землевпорядних проектів, пов'язаних з охороною земель від селів, зсувів, підтоплення І засолення, може здійснюватися з Ініціативи власників землі І землекористувачів за їх рахунок державними та приватнопідприємницькими організаціями, які мають відповідні ліцензії

Види землеустрою, система

землевпорядних органів та їх функції,

Землевпорядний процес

Аналіз чинного земельного законодавства дозволяє виділити два види землеустрою — міжгосподарський та внутрішньогосподарсикий При цьому треба зазначити, що вони тісно пов'язані між со­бою При проведенні внутрішньогосподарських землевпорядних робіт можуть здійснюватись міжгосподарські землевпорядні ди І, навпаки, міжгосподарський землеустрій вимагає проведення внут­рішньогосподарських земельних перетворень Це має місце при реорганізації сільськогосподарських підприємств І господарських то­вариств, під час організації фермерських господарств, впорядку­вання земельних відносин між сусідніми землекористувачами (зем­левласниками, орендарями).

Міжгосподарський землеустрій являє собою систему заходів що­до комплексної організації територій декількох землекористувачів (землевласників, орендарів), здійснюваних з метою їх найбільш ра­ціонального використання. Його основними завданнями є: утво­рення нових землекористувань шляхом надання земель різним гос­подарюючим суб'єктам (сільськогосподарським кооперативам, ак­ціонерним товариствам, фермерським господарствам); упорядку­вання і раціональна організація існуючих землекористувань (усу­нення черезсмужжя, вклинювань, далекоземелля, вкраплювань та інших незручностей, пов'язаних з розташуванням земель).

Землевпорядні дії під час здійснення міжгосподарського зем­леустрою охоплюють: встановлення точного складу учасників (обов'язковою умовою є участь усіх зацікавлених у складанні про­екту суб'єктів); збирання, систематизацію та вивчення усіх наяв­них матеріалів про економічний стан і перспективи розвитку іс­нуючих і новостворюваних господарств (земельно-кадастрові да­ні, матеріали ґрунтових, геоботанічних, меліоративних, дорожніх та інших обстежень і розвідувань); одержання додаткових даних, необхідних для розроблення проекту (у разі потреби провадяться польові обстеження для уточнення і коригування застарілих відо­мостей).

Будь-які дії з міжгосподарського землеустрою пов'язані зі вста­новленням, припиненням або зміною конкретних прав землевлас­ників та землекористувачів. Тому міжгосподарський землеустрій повинен провадитися згідно з нормативними приписами і створю­вати найсприятливіші умови для раціонального використання та охорони земель.

Внутрішньогосподарський землеустрій — це комплекс заходів щодо організації території окремого господарюючого суб'єкта, які здійснюються з метою створення у межах його територіального во­лодіння умов для раціонального використання та охорони земель. Внутрішньогосподарські землевпорядні роботи провадяться на зе­мельних ділянках, що закріплюються за конкретними землевласни­ками і землекористувачами.

Основними завданнями внутрішньогосподарського землеус­трою є: економічне обґрунтування і графічне встановлення меж ок­ремих видів угідь, що входять до складу земель, які належать кон­кретному господарюючому суб'єкту; розмежування зазначених угідь за їх господарським призначенням; раціональна організація території всередині окремого господарства; обґрунтування і графіч­не визначення системи внутрішньогосподарських транспортних та інших комунікацій тощо. Внутрішньогосподарський землеустрій має важливе значення для конкретизації змісту прав землевласни­ків і землекористувачів. Він створює нормальні умови для функціонування господарств, забезпечує раціональне використання та ефективну охорону земель.

Систему землевпорядних органів очолює Держкомзем, який здій­снює загальне організаційно-методичне керівництво усією землев­порядною справою у нашій країні. Систему підпорядкованих йому землевпорядних органів складають: Державний комітет АРК по зе­мельних ресурсах і єдиному кадастру, обласні, Київське і Севасто­польське міські головні управління, районні відділи, міські (міст обласного і районного значення) управління (відділи) земельних ресурсів та інженери-землевпорядники сіл і селищ. Державний ко­мітет АРК по земельних ресурсах і єдиному кадастру, а також міс­цеві державні органи земельних ресурсів здійснюють свою діяль­ність на основі типових положень.

Держкомзем та його органи на місцях: здійснюють державний контроль за використанням та охороною земельних ресурсів; за до­держанням власниками землі і землекористувачами земельного за­конодавства, встановленого режиму використання земельних діля­нок відповідно до їх цільового призначення та умов надання; ведуть державний земельний кадастр, моніторинг земель, здійснюють зем­леустрій; реалізують державні та регіональні програми раціонально­го використання й охорони земель, відновлення родючості ґрунтів, поліпшення навколишнього природного середовища; організовують видачу державних актів на право власності на землю і на право ко­ристування землею, оформлення договорів оренди та здійснюють їх реєстрацію; сприяють проведенню земельних аукціонів і конкурсів та визначають стартову ціну земельних ділянок, які виставляються на них; забезпечують виконання землевпорядних робіт, аерофото-знімальних, аерофотогеодезичних, геодезичних та інших дослід­жень, необхідних для ведення державного земельного кадастру, мо­ніторингу земель, здійснення землеустрою, і робіт з охорони земель; провадять державну землевпорядну експертизу регіональних прог­рам, схем і проектів, що стосуються здійснення земельної реформи, землеустрою, використання та охорони земель; здійснюють кон­троль за встановленням на місцевості меж земельних ділянок, нада­них у власність або у користування; виконують інші функції.

Землевпорядний процес являє собою законодавче встановлений порядок здійснення окремих землевпорядних дій. У ЗК немає чіт­кого визначення його стадій. На підставі положень статей 118, 123, 151 і 184 цього Кодексу можна виділити такі стадії: ініціювання проведення землевпорядних дій; підготовчі роботи; розроблення прогнозів, техніко-економічних обґрунтувань використання та охо­рони земель, схем, проектів землеустрою; розгляд і затвердження проектної документації; перенесення проектів у натуру (на місце­вість); оформлення і видача землевпорядних матеріалів та докумен­тів; авторський нагляд за здійсненням проектів землеустрою влас­никами землі, землекористувачами та орендарями.

Ініціювання проведення землевпорядних дій здійснюється шляхом подання зацікавленими особами письмового клопотання або заяви.

Заявниками можуть бути власники землі, землекористувачі або орендарі, а також державні чи місцеві органи влади Клопотання або заява подається до державної адміністрації того району, де роз­ташована земельна ділянка власника, землекористувача чи оренда­ря Адміністрація приймає рішення про початок проведення зем­левпорядних робіт або про відмову в задоволенні клопотання чи за­яви Відмова може бути оскаржена до вищого органу виконавчої влади або в судовому порядку

Підготовчі роботи являють собою вивчення умов І підготовку відповідної Інформації та матеріалів для складання проекту При цьому провадяться такі дії вивчення стану землевпорядного об'єк­та, збирання, оцінка, оброблення та підготовка Інформації про об'єкт, підготовка графічних та Інших матеріалів, проведення по­льових обстежень І розвідувань, необхідних для забезпечення про­ектування, розроблення та погодження проектного завдання За­вершальним документом цієї стадії є акт проведення розвідуваль­них, підготовчих та Інших робіт

Розроблення прогнозів, техніко-економічних обґрунтувань вико­ристання та охорони земель, схем І проектів землеустрою — це ос­новна стадія землевпорядного процесу Головним юридичним до­кументом на цій стадії є проект землеустрою Він складається з гра­фічної (проектний план) І текстової частин У проекті економічно обґрунтовуються основні напрями найбільш раціонального та ефективного використання земель з урахуванням особливостей землевпорядного об'єкта

Розгляд І затвердження проектної документації На цій стадії провадиться державна землевпорядна експертиза При цьому пере­віряються правове забезпечення проектних рішень, відповідність передбачених заходів проектному завданню, а також вимогам раці­онального використання та охорони земель І нормативно-техніч­них документів, запропоновані проектною документацією способи зняття, збереження І використання родючого шару грунту при про­веденні робіт, пов'язаних з порушенням І рекультивацією земель, еколого-економічна ефективність заходів запобігання негативному впливу на земельні угіддя за межами ділянок охорони агролан-дшафтів Результати державної землевпорядної експертизи викла­даються у вигляді висновків, які є підставою для прийняття або неприйняття державними органами рішення про затвердження проектів Рішення про затвердження проектів є правовою підста­вою переходу до наступних стадій землевпорядного процесу

Перенесення проектів у натуру (на місцевість) здійснюється за участю представників зацікавлених сторін При цьому межі ділянок закріплюються межовими знаками встановленого зразка Додер­жання передбаченої порядком землеустрою організації територій є обов'язковим для власників, землекористувачів та орендарів зе­мельних ділянок

Оформлення І видача землевпорядних матеріалів та документів На підставі затверджених І перенесених у натуру проектів землеустрою власникам земельних ділянок І постійним землекористувачам видаються державні акти на право власності, право користування або право володіння землею чи вносяться зміни до раніше виданих актів

---

Дата добавления: 2020-11-23; просмотров: 63; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!