КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД
Критерії | Методи | Характеристика методів |
Форма впливу на суб'єкти ЗЕД | Економічні | Непрямий вплив, альтернатива поведінки для суб'єктів наявна, результати впливу не передбачувані |
Адміністративні | Прямий вплив, альтернативи поведінки для суб'єктів не існує, результати впливу є передбачуваними | |
Засіб впливу на суб'єкти ЗЕД | Правові | Встановлення обов'язкових для виконання юридичних норм (правил) поведінки суб'єктів |
Адміністративні | Прямий вплив держави на діяльність суб'єктів | |
Економічні, у тому числі - фінансово-бюджетні; - кредитно-грошові | Вплив на економічні інтереси суб'єктів: - вплив на фінанси суб'єктів, - вплив на пропозицію грошей. | |
Очікуваний результат впливу | Стимулюючі | Пожвавлюють економічну активність суб'єктів |
Обмежуючі | Стримують економічну активність суб'єктів | |
Використання тарифу як засобу регулювання | Тарифні (митні) | Передбачають використання митного тарифу |
Нетарифні (немитні) | Не передбачають використання митного тарифу |
Правове регулювання - це діяльність держави щодо встановлення обов'язкових для виконання юридичних норм (правил) поведінки суб'єктів права. Необхідний у цьому разі примус забезпечується розвитком громадської свідомості та силою державної влади.
Адміністративне регулювання - це прямий впливу держави на діяльність суб'єктів ринку, з характерним прямим впливом державного органу або посадових осіб на дії виконавців через встановлення певних обов'язків, норм поведінки та віддавання команд (наказів, розпоряджень); а також безальтернативний вибір способів розв'язування завдань, варіанта поведінки; обов'язковість виконання наказів, розпоряджень; відповідальність суб'єктів господарювання за ухиляння від виконання наказів.
|
|
Економічне регулювання зорієнтоване на досягнення поставлених цілей за допомогою притаманних управлінню економічних засобів та стимулів, які впливають на економічні інтереси суб'єктів господарювання.
Методи | Правові | Адміністративні | ЕКОНОМІЧНІ | |
фінансово-бюджетні | кредитно-грошові | |||
ЗАСОБИ (ІНСТРУМЕНТИ) | - Конституція та закони України; - укази і розпорядження Президента; - постанови та інші акти Верховної Ради України; - постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; - нормативно-правові акти центральних та місцевих органів державного регулювання | - реєстрація суб'єктів ЗЕД; - ліцензування; - контингентування; - квотування; - регламентація митних процедур; - державні стандарти якості; - специфічні вимоги до товарів (маркування, упакування); - санкції; - ембарго; - індикатори планування ЗЕД | - податки на експорт та імпорт; - податкові пільги; - субсидування експорту; - державні дотації; - експортні премії | - експортне кредитування; - пільгові кредити; - регулювання валютних курсів; - валютні обмеження; - експортне страхування і гарантії |
Рис. 3.2. Система засобів (інструментів) державного регулювання ЗЕД
|
|
Торговельні марки та їхнє маркетингове призначення.
Торговельна марка — фраза, слово, літера, символ, рисунок або їх комбінація, що призначені для ідентифікації товарів компанії, для візуального виділення їх серед конкурентів. Досить часто торговельна марка поєднує в собі марочний знак (логотип) та марочну назву. Брендом найчастіше називається відома торговельна марка. Серед основних вимог до створення торговельної марки можна зазначити такі: торговельна марка повинна "підказувати" покупцю переваги товару; повинна бути такою, що досить легко упізнається та запам'ятовується; якщо в торговельній марці використовується назва, то вона повинна легко вимовлятися. Зареєстрована торговельна марка стає об'єктом права інтелектуальної власності. її власником може бути: виробник продукції; торговельний посередник; виробник та посередник спільно. З юридичного погляду в Україні визнано, що майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку можуть належати: власнику відповідного свідоцтва; власнику міжнародної реєстрації; особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою. До стратегій використання торговельної марки належать: а) мономарочна — використання єдиної торговельної марки. Мономарочна стратегія може передбачати: розширення сімейства марки — вихід на ринок нового продукту в тій же категорії товарів, але з новими додатновими властивостями; розширення меж використання торговельної марки — існуюча марка використовується для виведення на ринок нових або модифікованих товарів у новій категорії; б) багатомарочна (різномарочна) — використання двох або більше торговельних марок в одній товарній категорії та використання нових торговельних марок для реалізації нової категорії товарів.
|
|
Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 185; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!