Техніка безпеки на польових роботах
Підготовка до проведення польових робіт повинна відповідати програмі (плану) проведення польових робіт.
Комплектування состава польових підрозділів повинно робитися с урахуванням забезпечення здорових та безпечних умов праці при проведенні польових робіт.
Все студенти до початку польових робіт повинні бути ознайомлені з основними природними особливостями району робіт, можливою небезпекою, а також уміти надавати першу медичну допомогу.
Всі польові роботи, а також допоміжні роботи повинні виконуватися у відповідності з Правилами пожежної безпеки.
Пити сиру воду з калюж, ям та інших застійних водоймищ забороняється.
Для запобігання сонячного удару в жаркі часи необхідно носити головні убори, що надійно захищають від сонячного проміння.
З метою попередження укусів ядовитих комах та змій забороняється ходити у легкому відкритому взутті.
Техніка безпеки при роботі у лабораторії
При роботі в хімічній лабораторії необхідно захищати одяг і тіло від дії хімічних реактивів. Це досягається, по-перше, гарною організацією робочого місця, акуратністю і чіткістю в роботі, по-друге, застосуванням спецодягу і засобів індивідуального захисту, до яких відносяться халати, гумові або поліетиленові фартухи, косинки, гумові рукавиці, окуляри та провогази.
У хімічній лабораторії особливо обережно слід працювати з речовинами, властивості яких невідомі. Нічого не можна пробувати на смак, нюхати реагенти потрібно з великою обережністю. В окулярах рекомендується проводити досліди, які супроводжуються спалахами, невеликими вибухами і розбризкуваннями. Не можна курити в пожежонебезпечних і вибухонебезпечних місцях. Не слід пити із лабораторного посуду, приносити в лабораторію харчові продукти.
|
|
|
Закінчивши досліди, ретельно вимити руки.
При роботі з електроприладами необхідно виконувати всі правила електробезпеки. Електричний струм, діючи на організм людини, може привести до електричного удару, опіку, механічного пошкодження.
В кожній лабораторії повинні знаходитися вогнегасники на випадок виникнення пожежі. Найбільш ймовірними при роботі в лабораторії є порізи склом, термічні і хімічні опіки, а також інгаляційне враження парами токсичних речовин. Тому необхідно вміти надати першу допомогу.
При порізах рук склом, в першу чергу, необхідно пінцетом, промитим спиртом, видалити із рани видимі залишки скла, потім промити рану 2% розчином перманганату калію і, змазавши рану 5% розчином йоду, забинтувати.
Причинами термічних опіків можуть бути: торкання до сильно нагрітих предметів, загорання горючих рідин і сильний електричний розряд. При термічних опіках рекомендується спочатку зробити примочки із 2% розчину перманганату калію або етилового спирту (96%), а потім змазати обпечену ділянку маззю від опіків і наложити пов'язку.
|
|
|
При хімічних опіках шкіри необхідно в першу чергу видалити речовину, яка викликає опік, відповідним розчинником, а потім пошкоджену ділянку обробити етиловим спиртом.
При хімічних опіках очей необхідно до звернення в медпункт промити потерпілому очі спочатку великою кількістю води, потім 2% розчином соди (при попаданні кислоти) або 2% розчином борної кислоти (при попаданні лугу).
При інгаляційних враженнях потерпілого необхідно вивести на свіже повітря, вивільнити від стискаючого одягу, створити йому абсолютний спокій, покласти на спину, тепло закутати і викликати лікаря.
В аптечці лабораторії повинні бути стерильні бинти і вата, 5% спиртовий розчин йоду, 2% розчин перманганату калію, 2% розчину гідрокарбонату натрію, мазь від опіків, очні піпетки, скляні палочки і ножиці.
Місто Дніпропетровськ є великим індустріальним центром Придніпровського економічного регіону. У місті зосереджені підприємства металургійної, хімічної, будівельної промисловості. Усі речовини, які викидаються підприємствами, є токсичними для рослин, тварин і людини.
|
|
|
Двоокис сірки – безбарвний газ з різким запахом. Він шкідливо впливає на органи дихання людини і тварин, пошкоджує асиміляційний апарат рослин. Невелика кількість (5%) двоокису сірки окислюється в атмосфері, перетворюючись в сірчаний ангідрид, який під дією вологого повітря, перетворюється в сірчану кислоту.
Туман або вологе повітря, яке містить сірчану кислоту, проникає в шкіру і слизову оболонку людини, тварин і наносить рослинності значні пошкодження.
Сірководень – шкідлива і ферментна отрута, який може викликати не тільки тяжкі отруєння і нервові захворювання у людей і тварин, але й наносить шкоду рослинним ферментам.
Окис азоту і інші нітрозні гази. При дії нітрозних газів у незначних концентраціях на органи асиміляції хвойних і листяних порід дерев, помітні часткові зміни кольору листків. При попаданні в організм людини через дихальні органи окису азоту реагують з гемоглобіном, утворюючи метгемоглобін, а після початкової стадії подразнення ці окиси викликають часте дихання і набряк легень. Під дією аміаку хвоя набуває червоно-бурого забарвлення і опадає.
Фенол (карболова кислота). Гострі отруєння відбуваються, головним чином, при попаданні фенолу на шкіру. Отруєння парами фенолу відмічено при концентрації його в повітрі 0,0088-0,0122 мг/л – при гасінні коксу водою. При отруєнні через ротову порожнину – промивання шлунку теплою водою з активованим вугіллям.
При роботі на пробних ділянках з високим рівнем ГДК шкідливих інгредієнтів необхідно враховувати їх токсичність, характер дії на органи людини і знати елементарні правила надання допомоги при отруєнні.
Дата добавления: 2020-04-08; просмотров: 76; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!