Період активних політичних перетворень
· ХІХ партійна конференція (червень 1988 р.) – ухвалено рішення про кардинальне реформування політичної системи, взято курс на гласність.
Гласність – політика максимальної відвертості та правди в діяльності державних і громадських організацій, дієва і активна форма участі громадської думки в демократичному вирішенні найважливіших проблем країни.
ü припинення переслідування інакодумців і церкви;
ü зняття цензури і дозвіл видання нових газет …
допуск раніше заборонених книг:
М. Булгаков, «Собаче серце», А. Платонов, «Котлован», А. Ахматова, «Реквієм», Б. Пастернак, «Доктор Живаго», В. Гроссман, «Життя і доля», А. Рибаков, «Діти Арбата»,
видання опозиційних журналів:
«Новый мир» - редактори А. В. Луначарський і Ю. М. Стеклов, «Огонёк» - редактори В. Коротич і В. Вигилянський, «Знам'я» - редактор Г. Бакланов, «Молода гвардія» - редактор А. Іванов;
поява політичних передач (Погляд, П'яте Колесо, 12 поверх);
· проведення перших демократичних виборів до Верховної Ради (1990 р.);
У березні 1990 р. відбулися вибори до Верховної Ради УРСР, на яких перемогла комуністична партія України. Але і демократичний блок, в якому основною силою був Рух, завоював чверть голосів і створив у Верховній Раді фракцію «Народна Рада» (111 депутатів, І. Юхновський). (у Верховній Раді нараховувалося 239 депутатів-комуністів, які отримали назву «група 239» О. Мороз).
|
|
|
У трьох західних областях — Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській Рух одержав повну перемогу, а організації КПУ цього регіону перейшли у радах в опозицію. Однак у східних і південних областях України він мав слабкі позиції, — пануючою силою тут залишалася компартія України.
РОЗГОРТАННЯ НАЦОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ в УКРАЇНІ
ü зростання суспільно-політичної активності населення 1988 р. (мітинги, пікети);
ü 1988 р. відновлення роботи Української Гельсінської Спілки (УГС на основі Української Гельсінської Групи);
виникнення нових громадських організацій ( Товариство української мови ім.. Т.Г.Шевченка, історико-просвітницьке товариство «Меморіал», студентське об’єднання «Громада», клуб «Спадщина»…)
ü страйк шахтарів у липні 1989 р.,
ü робітничий страйк у Донбасі у листопаді 1989 р.;
ü у вересні 1989 р. створений Народний Рух України за Перебудову (НРУ), який очолив І.Драч. Основні засади НРУ: демократизація суспільства, досягнення суверенітету України, економічна самостійність…
ü
Зростав вплив Руху і одночасно відбувалося його «поправіння»: 25– 28 жовтня 1990 р. відбулися II Всеукраїнські збори. Тепер чисельність його зросла до 633 тис. чоловік. За рішенням зборів з його назви зникають слова «за перебудову», а Головною метою проголошується побудова незалежної демократичної Української держави. Заборонялася участь в Русі комуністів, що свідчило про перетворення його в антикомуністичну організацію.
|
|
|
ü у жовтні 1989 р. – Верховна Рада УРСР прийняла закон «Про мови в Українській РСР»;
ü відродження Української греко-католицької церкви (1990 р.),
ü Української автокефальної православної церкви (1990 р.);
ü надання автономії Криму в результаті референдуму 1991 р.;
Формування багатопартійної системи
1990 р. – початок формування багатопартійної системи (плюралізм – множина) після вилучення статті про керівну роль КПРС із Конституції СРСР та УРСР.
Політичний плюралізм – свобода діяльності політичних партій, багатопартійність.
Правову основу для формування багатопартiйностi в Україні заклав позачерговий ІІІ з’їзд народних депутатiв СРСР (березень 1990 р.), що внiс змiни до Конституцiї СРСР, скасувавши, зокрема, й статтю 6 — про керiвну i спрямовуючу роль КПРС, ядро полiтичної системи радянського суспiльства.
У жовтні 1990 р. було прийнято закон СРСР «Про громадськi об’єднання».
|
|
|
Квітень 1990 р. – створення першої політичної партії – Української республіканської партії (УРП) на базі УГС. Лідер – Л.Лук’яненко.
1990 – 1991 рр. – виникнення понад 20 опозиційних партій (Демократична партія України(ДемПУ), Українська християнсько-демократична партія (УХДП), Соціал-демократична партія України (СДПУ))
1990 р. – криза КПУ (масовий вихід з її лав, оформлення в середині партії Демократичної платформи, яка ставила за мету демократизацію партії).
Після відставки В.Івашка, що перейшов працювати в ЦК КПРС, головою Верховної Ради був обраний Л. Кравчук.
І в Компартії України на цей час все рельєфніше виділялися дві лінії —
· «лівого» С. Гуренка і
· «суверен-комуніста» Л. Кравчука («суверен-комуністів» деякі історики називають «реформаторами-центристами»).
Дата добавления: 2020-04-08; просмотров: 139; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!