РЕГУЛЮВАННЯ НАПРУГИ В РАДІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ

ЗА ДОПОМОГОЮ СТАТИЧНИХ КОНДЕНСАТОРІВ

Мета роботи

Дослідити способи регулювання напруги в радіальній мережі за

допомогою повздовжнього та поперечного вмикання конденсаторів.

Програма роботи

2.1 Ознайомитися із способами регулювання напруги в сільських радіальних мережах за допомогою статичних конденсаторів.

2.2 Ознайомитися із лабораторною установкою.

2.3 Виміряти напругу, струм і потужність на початку і в кінці лінії без регулювання та при компенсації реактивної потужності, розрахувати cos φ.

2.4 Побудувати векторні діаграми для поздовжньої та поперечної компенсації для випадків, зазначених викладачем.

Вказівки з підготовки до лабораторної роботи

При підготовці до лабораторної роботи необхідно:

3.1 Вивчити теоретичний матеріал за темою: «Регулювання напруги в сільських електричних мережах» [1 гл. 5.6; 2. с. 150-152, 279-281; 3 с. 154-156, 294-297; 7 с. 90-96; 8 с. 284-287]

3.2 Ознайомитися зі схемою експериментальної установки (рисунок 6.3) і накреслити її в звіті.

3.3 Підготувати таблицю 6.1.

3.4 Підготувати відповіді на контрольні запитання.

Теоретичні відомості

Регулювання напруги в сільських електричних мережах

Як відомо, сільські електричні розподільні мережі мають велику протяжність і відповідно великі втрати напруги в лініях і трансформаторах.

За вимогами ПУЕ, відхилення напруги у споживачів повинно знаходитися в межах ± 5% від номінальної напруги. Для покращення якості електроенергії часто доводиться реконструювати мережі, що вимагає значних капітальних витрат.

Іншим шляхом є регулювання напруги, що дає можливість вибирати проводи лінії за економічною густиною струму або за економічними інтервалами навантаження.

Одним із способів регулювання напруги є так звана поздовжня ємнісна компенсація (ПЄК), яка полягає в послідовному включенні в лінію електропередачі ємнісного опору у вигляді конденсаторів (рисунок 6.1).

Ємнісний опір частково або повністю компенсує індуктивний опір лінії, внаслідок чого в ній зменшуються втрати напруги, що зрештою приводить до підвищення напруги у споживачів (рисунок 6.1, б).

а – схема заміщення мережі; б – векторна діаграма

Рисунок 6.1 – Поздовжня ємнісна компенсація

Регулювання напруги в такий спосіб має ряд переваг перед іншими способами:

– ПЄК має порівняно просту конструкцію;

– компенсуючий ефект установки залежить від струму навантаження (розмір компенсації втрати напруги із зростанням навантаження зростає і, навпаки, знижується при її зменшенні).

Поздовжня і поперечна складова падіння напруги без компенсації потужності відповідно дорівнюють:

; (6.1)

, (6.2)

де – повний струм навантаження, А;

– відповідно активний і індуктивний опори лінії, Ом.

За наявності поздовжньої компенсації ці складові визначаються за виразами:

, (6.3)

, (6.4)

де – ємнісний опір конденсаторів, включених послідовно в лінію, Ом.

У практичних розрахунках, зазвичай, поперечною складовою падіння напруги із-за її незначності нехтують. Тому з приведених вище формул маємо, що при поздовжній компенсації:

, (6.5)

де – струм навантаження, А;

– ємнісний опір конденсатора, Ом.

Потужність конденсаторів визначається за виразом:

, (6.6)

де – найбільший робочий струм лінії, А.

У практичних розрахунках потужність конденсаторів визначають виходячи з бажаного рівня напруги в мережі при відомому перерізі проводу за виразом:

, (6.7)

де – активна потужність, що проходить через конденсатор, Вт;

– напруга на вхідних (з боку живлення) затискачах конденсатора В;

– напруга на вихідних (у бік споживача) затискачах конденсатора, В;

, (6.8)

де – бажана надбавка напруги, що досягається включенням конденсаторів, В.

Векторна діаграма напруги без поздовжньої ємнісної компенсації та із нею представлена на рисунку 6.1, б.

Іншим способом зменшення втрат напруги в мережі є компенсація реактивної потужності споживачів або так звана поперечна ємнісна компенсація, при якій статичні конденсатори включаються паралельно навантаженню (рисунок 6.2).

Як відомо, значна частина електроприймачів, що приєднані до електричної мережі, окрім активної потужності споживають також і реактивну.

Основними споживачами реактивної потужності в сільськогосподарському виробництві є асинхронні двигуни. Частина реактивної потужності втрачається в обмотках трансформаторів і в проводах ліній електропередачі. Передача реактивної потужності по мережі для цих споживачів спричиняє додаткові втрати напруги та енергії.

Для розвантаження мережі від реактивної потужності доцільно цю потужність або її частину генерувати на місці споживання (біля споживача). Джерелом реактивної потужності є статичні конденсатори, що встановлюються на місці споживання і підключаються паралельно навантаженню. Конденсатори в цьому випадку є споживачами потужності, що випереджає (ємнісної) або, що те ж саме, джерелами реактивної потужності.

а – схема заміщення мережі; б – векторна діаграма

Рисунок 6.2 – Поперечна ємнісна компенсація

Втрата напруги при поперечній компенсації визначається:

. (6.9)

Значить, при паралельному включенні конденсаторів

, (6.10)

де – ємнісний струм лінії, А;

х – індуктивний опір лінії, Ом.

Потужність пристрою компенсації при паралельній компенсації визначається за виразом:

, (6.11)

де – активна потужність споживачів, кВт;

– реактивна потужність споживачів без компенсації, кВар;

– реактивна потужність, що передається по лінії при компенсації, кВар.

Ємність конденсаторів визначається за виразом:

, (6.12)

де – частота струму, Гц.

Векторна діаграма напруги з врахуванням поперечної компенсації представлена на рисунку 6.2 б.

Порядок проведення роботи

При виконанні лабораторної роботи необхідно:

5.1 Зібрати схему поперечної компенсації (підключити конденсатор С2). Переконатися в правильності зібраної схеми (рисунок 6.3).

5.2 При замкнутому вимикачі S1 та розімкнутому вимикачі S2 встановити напругу джерела живлення 100 В і підтримувати її постійною під час досліду.

5.3 Заміряти напругу, струм і потужність на початку та в кінці лінії без компенсації реактивної потужності (Х1, Х2).

5.4 Замкнути вимикач S2. Збільшуючи поступово ємність конденсаторної батареї від 0, одержати повну компенсацію, а потім зробити перекомпенсацію. Виконати необхідні виміри. Результати вимірів (7 точок) записати в таблицю 6.1. Рекомендовані значення ємностей конденсаторів для поперечної компенсації – 5; 7; 10; 15; 20; 30; 40 мкФ.

5.5 Зібрати схему поздовжньої компенсації (підключити конденсатор С1). Переконатися в правильності зібраної схеми (рисунок 6.3).

5.6 При замкнутому вимикачі S1 та розімкнутому вимикачі S2 встановити напругу джерела живлення 100 В і підтримувати її постійною під час досліду.

5.7 Розімкнути вимикач S1. Збільшуючи поступово ємність конденсаторної батареї від 0, одержати наприкінці лінії напругу 100 В (повна компенсація). Виконати необхідні виміри. Результати вимірів (4-5 точок) записати в таблицю 6.1. Рекомендовані значення ємностей конденсаторів для поздовжньої компенсації – 10; 20; 25;30; 40; 50; 60 мкФ.

5.8 Визначити коефіцієнт потужності навантаження за формулою та записати в таблицю 6.1.

5.9 Визначити значення падіння напруги на конденсаторі (для поздовжньої) та ємнісного струму (для поперечної компенсації) відповідно за формулами: та . Результати розрахунків записати в таблицю 6.1.

Рисунок 6.3 – Схема лабораторної установки

Таблиця 6.1 – Результати дослідів і розрахунків

Вид компенсації	U₁, В	U₂, В	I, А	P₂, Вт	C, мкФ	сos j	або
Без компенсації
Поперечна компенсація	100
Поздовжня компенсація	100

Зміст звіту

У звіті необхідно представити:

6.1 Теоретичні відомості про способи регулювання напруги в радіальних мережах (поздовжня та поперечна компенсація).

6.2 Схему експериментальної установки для регулювання напруги.

6.3 Результати дослідження поздовжньої та поперечної компенсації.

6.4 Векторні діаграми для поздовжньої та поперечної компенсації для випадків, зазначених викладачем, прийнявши задані викладачем опори r та х.

6.5 Висновки про доцільність застосування поздовжньої та поперечної ємнісної компенсації для регулювання напруги та cos φ.

6.6 Відповіді на контрольні запитання.

Контрольні запитання

7.1 Від чого залежить втрата напруги у повітряних ЛЕП?

7.2 Які основні методи регулювання напруги в електричних мережах?

7.3 У чому полягає фізична суть поздовжньої компенсації?

7.4 У чому полягає фізична суть поперечної компенсації?

7.5 Які переваги та недоліки поздовжньої компенсації?

7.6 Які переваги та недоліки поперечної компенсації?

7.7 Які відмінності у схемі вмикання конденсаторів при повздовжній та поперечній компенсації?

7.8 Чому необхідно захищати послідовно увімкнений конденсатор від перенапруги?

7.9 Чи має значення місце установки конденсатора при поздовжній компенсації?

7.10 Яким чином здійснюється підбір конденсаторів для поздовжньої компенсації?

7.11 Як визначити необхідну потужність конденсаторної батареї для здійснення поздовжньої ємнісної компенсації?

7.12 Як визначити необхідну потужність конденсаторної батареї для здійснення поперечної ємнісної компенсації?

7.13 За рахунок чого досягається зменшення втрати напруги при поперечній та поздовжній компенсації?

7.14 Розповісти порядок побудови векторних діаграм для поперечної компенсації.

7.15 Розповісти порядок побудови векторних діаграм для поздовжньої компенсації.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

Дата добавления: 2020-04-08; просмотров: 112; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 4 5 6 7 8 9 101112 13 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!