Семінар 2 . Правові основи взаємовідносин України і Московського царства у часи Хмельниччини (1648– 1657 рр.) – 2 год.

1. Визвольна війна українського народу як національна революція і позиція Московської держави.

2. Юридична природа і зміст рішень Земського собору від 1 жовтня 1653 р. і Переяславської ради від 8 січня 1654 р.

3. Порівняльний історико-правовий аналіз “Статтей Богдана Хмельницького” (“Просительних статтей”) та “Березневих статтей”, затверджених царським урядом.

4. Політико-правова оцінка українсько-московського договору 1654 р.

Основні поняття і терміни

Білоцерківський мирний договір, військова рада, гетьман, Зборівський договір, козацька старшина, козацько-гетьманська держава, конфедерація, коронні війська, полково-сотенний устрій, протекторат, “робітні люди”, старшинська рада, універсал.

Теми рефератів

1. Богдан Хмельницький – державний діяч і полководець.

2. Особливості україно-російських взаємовідносин у середині XVII ст. (1654 – 1657 рр.).

Джерела і література

1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К., 1991.

2. Апанович О. Розповіді про запорізьких козаків. – К., 1991.

3. Апанович О. М. Українсько-російський договір 1654 р.: міфи і реальність. – К., 1994.

4. Апанович О. М. Воєнне мистецтво Богдана Хмельницького та його сподвижників // Укр. істор. журнал. – 1995. – № 4.

5. Батюк В.С. Українська державність напередодні та в роки Визвольної війни 1648 – 1654 рр. у працях дослідників із західної діаспори // Укр. істор. журнал. – 1993. – № 1.

6. Вивід прав України. – Львів, 1991.

7. Голубуцький В. Запорізьке козацтво. – К.,1994.

8. Горобець В.М. Московська політика Богдана Хмельницького: дипломатична риторика та політична практика // Укр. істор. журнал. – 1995. – № 4.

9. Гуржій О. Про особливості українсько-російських взаємовідносин у середині XVII ст. (1654 – 1657 рр.) // Укр. істор. журнал. – 1995. – № 4.

10. Переяславська Рада 1654 року (Історіографія дослідження). / Редкол. П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін. – К., 2003.

11. Сергійчук В. Переяславська рада – трагедія України і програш Європи. – К., 2003.

Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т./ За ред. В.Д.Гончаренка. Вид. друге, перероблене і доп. – К.,2000.–Т.1.

Тема 6. Державно-правові інститути України-Гетьманщини

Семінар1. Гетьманські статті і зміни в правовому становищі України

1. Переяславські статті Ю. Хмельницького 1659 р. – перший крок на шляху до обмеження прав і вольностей Війська Запорозького.

2. Батуринські (1663 р.) та Московські (1665 р.) статті І.Брюховецького.

3. Глухівський договір 1669 р. Д. Многогрішного.

4. Конотопські статті 1674 р. за гетьманування І. Самойловича.

5. Коломацькі статті 1687 р. І.Мазепи.

6. Ліквідація гетьманства і Запорізької Січі – закономірний підсумок самодержавної політики російського царизму в Україні.

Основні поняття і терміни

Бунчукове товариство, виборні козаки, вольності Війська Запорізького, генеральна рада, генеральний резидент, гетьманські статті, значкове товариство, козацько–гетьманська держава, Лівобережна Україна, маєтність, Малоросійська колегія, протекторат, чолобиття.

Теми рефератів

1. Малоросійська колегія–центральний орган російської колоніальної адміністрації в Лівобережній Україні.

2. Андрусівське перемир’я, Бахчисарайський мирний договір та “Вічний мир”– віхи поетапного розчленування України.

Джерела і література

1. Брайчевський М. Приєднання чи возз’єднання ? // Україна.–1991.–№ 16–17.

2. Величко С.В. Літопис.– К., 1991.– Т.2.

3. Горобець В.М. Від союзу до інкорпорації: українсько–російські відносини другої-половини XVII– першої чверті XVIII ст.–К.,1995.

4. Гуржій О. Про особливості україно–російських взаємовідносин у середині XVII ст. // Укр. істор. журнал.–1991.–№ 9.

5. Довідник з історії України: Видання в трьох томах.–К., 1993–1999.

6. Драгоманов М. Пропащий час: українці під Московським царством (1654–1764) (очима правознавця) // Укр. істор. журнал.–1993.–№4-6, 7-8, 9-10.

7. Прошение малоросийсского шляхецтва и старшин вместе с гетманом о восстановлении разных старинных прав Малороссии //Укр. істор. журнал.–1993.–№ 7-8, 9.

8. Смолій В., Ричка В. Угоди гетьманського уряду України з Московською державою (1654–1764) (очима правознавця) // Укр. істор. журнал.–1993.–№ 4-6, 7-8, 9-10.

9. Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник–довідник.–К., 1997.

10. Хрестоматія з історії держави і права України: У двох т./ За ред. В.Д. Гончаренка.–К., 1997.–Т.1.

11. Хрестоматія з історії Української РСР.–К., 1959.–Т.1.

12. Яковлів А. Україно–московські договори в XVII–XVIII віках // Укр. істор. журнал.–1993.–1994.

Методичні рекомендації

Опираючись на праці В. Степанкова, В. Смолія та інших вітчизняних істориків насамперед необхідно з'ясувати причини та хронологічні межі Визвольної війни українців. Зазначимо, що Хмельниччина стала лише яскравою сторінкою, кульмінацією національно-визвольної боротьби українського народу за своє державне самовизначення. Слід звернути увагу на справді революційний характер змін (насамперед у соціально-економічних відносинах) на території, означеній як Козацька держава. Характеризуючи політичний лад нової держави майте на увазі - він не був юридичне оформлений і тому остаточний розподіл прав і обов’язків нових органів залежав значною мірою від політики гетьмана. І хоч форма правління в основному наближалась до республіканської, починаючи від Хмельницького, існувала ідея відтворення Руського князівства (одна з назв української-козацької держави), яка навіть була закріплена Гадяцькими угодами з Польщею гетьманом І. Виговським, що так і залишилось нездійсненним. Зрештою, основні напрями державної політики гетьманів І. Виговського та Ю. Хмельницького (перше гетьманство) мають стати предметом окремого обговорення.

Особливу увагу слід звернути на питання юридичного оформлення приєднання України до Росії. Дайте правову характеристику Моековсько-Переяславському договору. При відповіді на це питання необхідно з'ясувати правові умови, на яких планувалось встановити українсько-російські відносини в «Березневих статтях». Слід замислитись над тим, що таке московський протекторат, в чому він полягав, які перспективи для української державності він мав створити.

Доцільно розібратись, яких саме атрибутів української державності торкнулась політика обмежень, яку започаткував московський царат в др. пол. XVII ст. Особливу увагу слід приділити процедурі обрання гетьмана та обмеження його повноважень. Аналізуючи проблему остаточного скасування української держави в XVIII ст., необхідно підкреслити, що Петро 1 лише "продовжив політику своїх попередників, а інцидент з Мазепою - це не причина, а лише привід. Необхідно показати, як в умовах становлення російського абсолютизму, на протязі XVIII ст., царат знищив залишки української автономії, перетворив Україну в складову частину Російської Імперії.

Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 225; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!