Список використаної літератури
1. Балаклицький М.А. Есе як художньо-публіцистичний жанр : метод. матеріали для студ. зі спец. “Журналістика” / М.А. Балаклицький. – Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. – 74 с.
2. Вартанов Г. Засоби масової інформації : короткий словник термінів і понять / Г. Вартанов. – К. : Грамота, 2005. – 64 с.
3. Григораш Д. Журналістика у термінах і виразах / Д. Григораш. – Л. : Вища шко-ла, 1974. – 296 с.
4. Журбина Е. Искусство очерка / Е. Жур-бина. – М. : Советский списатель, 1957. – 221 с.
5. Зыкова Е.П. “Опыты” М. Монтеня и про-блема зарождения жанра эссе / Е.П. Зыкова // Филологические науки. – 1980. – № 4. – С. 1–21.
6. Карп’як Д. Есе як жанр вільних людей [Електронний ресурс] / Д. Карп’як. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/273448.
7. Михайлин І. Основи журналістики : під-ручник / І. Михайлин. – К. : ЦУЛ, 2002. – 284 с.
8. Словник журналіста: Терміни, мас-медіа, постаті / [за ред. Ю.М. Бідзілі]. – Ужгород : Закарпаття, 2007. – 224 с.
9. Тертычный А. Трансформация жанро-вой структуры современной периодиче-ской печати / А. Тертычный // Вестник
Московского университета. Сер.10. Жу-рналистика. – 2002. – № 2. – С. 54–63.
10. Ципоруха О. Теорія есе: європейські та американські концепти / О. Ципоруха // Мандрівець. – 2000. – № 5–6. – С. 58–63.
11. Эпштейн М. На перекрестке образа и понятия (эссеизм в культуре Нового
времени) / М. Эпштейн // Парадоксы но-визны. – М. : Прогресс, 1987. – 348 с.
12. Эпштейн М. Эссеизм [Электронный ре-сурс] / М. Эпштейн // Топос. Проектив-ный словарь философии. Новые поня-тия и термины. – № 22. – Режим доступа: http://www.topos.ru/article/2868/printed.
|
|
|
Абрамова И.Г., Дейнега Ю.А. Эссе как художественно-публицистический жанр на стра-ницах газеты “День”
В статье рассмотрено появление и развитие эссеистики в Украине. Представлено тол-кование понятия эссе разными учеными. Подано несколько классификаций разновидностей эссе. Проанализировано виды эссе на страницах газеты “День”.
Ключевые слова: эссе, эссеистика, разновидности эссе.
Abramova I., Deynega J. Essay as artistically-publicism genre on pages of newspaper “Day”
In the article appearance and development of essayist are considered in Ukraine. Interpretation of concept is presented an essay by different scientists. A few classifications of varieties of essay are given. The types of essay are analysed on the pages of newspaper “Day”.
Key words: essay, essayist, varieties of essay.
Сіріньок-Долгарьова К.Г. Вестернізація новин як сучасний чинник глобалізації соціальних комунікацій // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. – 2012. − №3. − С. 25-28
УДК 007:304:001.316.772.5
К.Г. Сіріньок-Долгарьова
ВЕСТЕРНІЗАЦІЯ НОВИН ЯК СУЧАСНИЙ ЧИННИК ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ
У статті розглянуто поняття “вестернізація” як сучасний чинник глобалізації соціальних комунікацій. Проаналізовано ступінь вестернізації новинного контенту англомовних інтер-нет-медіа світу.
|
|
|
Ключові слова: вестернізація, глобалізація, онлайн-новини, англомовні інтернет-медіа.
І. Вступ 0
0 К.Г. Сіріньок-Долгарьова, 2012
Одним з найбільш значущих наслідків глобалізації світового інформаційного прос-тору стала посилена взаємодія культур. Цей процес став предметом розгляду численних зарубіжних і вітчизняних дослідників, напри-клад, В. Бебика [1], В. Березенко [2], З. Бже-зінського [3], Б. Ванковської [4], Я. Засур-ського [8], Т. Лильо [9], Т. Паттерсона [12] та ін. Вони вказують на певну кількість про-блем і загроз, які несе новий медіапорядок – інформаційна нерівність, культурна гегемо-нія Заходу тощо. У світлі згаданих поглядів беззаперечною видається інформаційно-культурна й інформаційно-ідеологічна екс-пансія країн – лідерів Західної Європи та Північної Америки, яка здійснюється через світові канали комунікації – так звана вес-тернізація культури, яка нині є актуальним предметом дослідження вчених.
ІІ. Постановка завдання
Розгляд вестернізації онлайн-новинної комунікації через контент-аналітичне дослі-дження світових англомовних інтернет-медіа є метою цієї статті.
Оскільки процеси медіаглобалізації нероз-ривно пов’язані з бурхливим розвитком інфо-рмаційно-комунікаційних технологій (перш за все, Інтернету), об’єктом нашого контент-аналітичного дослідження стали саме інтер-нет-медіа в найчисленніших і найрозвинуті-ших країнах – носіях англійської мови в різ-них частинах земної кулі (США, Великобри-танії, Індії та Австралії).
|
|
|
ІІІ. Результати
Сьогодні у світі існує як мінімум два типи культури, дві моделі. Перша – західна, або технократична, з відкритим демократичним типом суспільства, заснованим на цінностях свободи, приматі приватної власності, інди-відуалізмі та раціоналізмі, коли прогрес час-тіше розуміється як розвиток матеріальної інфраструктури, де існує ідеологія підкорен-ня природи людиною, а суспільство розви-вається революційним шляхом. Друга – схі-дна, яка тісно пов’язана з релігійною свідо-містю, має, як правило, тоталітарний тип
суспільства, очолюваний лідером, з пере-важанням громадської власності, колектив-ної праці, заснована на культі віри, ірраціо-нальному типі мислення, сповіданні ідеї га-рмонії природи і людини, а розвиток вбача-ється в еволюційному поступі, розуміється як духовне вдосконалення людей. Учені стве-рджують, що Захід домінує в економічному, технологічному й інформаційному, а Схід – в етнічному і релігійному планах [2; 11].
|
|
|
Незважаючи на зазначені культурні від-мінності, наразі глобальний інформаційний потік найчастіше формується на шаблонізо-ваних, стереотипних зразках, коли в центр уваги потрапляють одні й ті самі новини, споживачам пропонується одна й та сама популярна музика, реклама продуктів, нових видів розваг і відпочинку, послуг тощо. При цьому сильніші в інформаційному плані держави починають домінувати і в процесі формування громадської думки, нав’язуючи свої духовні цінності, склад життя, стерео-типи поведінки.
Питання збалансованого представлення географічної різноманітності у глобальних медіа є актуальним. Об’єктивно існує про-блема так званих “білих плям”, або “про-галин” (від англ. white spots, gaps) на карті світу. Традиційно, впливові розвинуті західні суспільства залишаються домінантними ньюзмейкерами віртуального комунікатив-ного середовища, а геополітичні реалії є визначальними у формуванні порядку ден-ного (від англ. agenda setting) веб-новин ко-жної країни.
Злободенною залишається проблема “цифрової нерівності”, яка означає відсут-ність або наявність широкого доступу до цифрових технологій у різних країнах світу. Виходячи з цих позицій, цифрову нерівність можна назвати новим поділом суспільства на “інформаційно багатих” та “інформаційно бідних”, або взагалі позбавлених інформа-ції. Так, до появи мобільних засобів зв’язку, у 1990-х рр. розвиток телебачення та Інтер-нету спостерігався в окремих країнах Азії й Африки, тоді як у найменш розвинутих краї-нах цих регіонів не сформувалась масова аудиторія. Цю найновішу форму дискримі-
нації вчені називають “електронною дис-кримінацією” [5; 7; 8; 13].
Враховуючи вищевикладене, слушними вважаємо думки західноєвропейських уче-них З. Бжезінського і Б. Ванковської. Так, З. Бжезінський у своїй книзі говорить про культурне домінування як недооцінену пло-щину американської глобальної влади. При-вабливість масової культури Америки він виводить саме з “гедоністичної якості стилю життя, який вона пропагує, але її глобаль-ність незаперечна. Американські телепрог-рами та фільми становлять майже три чве-рті світового ринку <…> Мова Інтернету – англійська, і переважна частина глобальної комп’ютерної балаканини також походить із Америки, впливаючи на зміст глобального спілкування” [3, с. 14]. Подібні думки висло-влює і македонська дослідниця Б. Ванков-ська: “Глобалізація, яка, як передбачалося, сповістить про кінець держав, перетворила-ся на вихваляння однієї держави. Для бага-тьох аналітиків глобалізація – це просто ін-ший термін на позначення гегемонії США у сві-ті. За таких умов, глобалізація набуває найву-льгарніших форм, зокрема стає нав’язаною гегемонією на міжнародному рівні” [4, с. 5].
Вітчизняний науковець Т. Лильо [9] теж вказує на безпосередній зв’язок глобалізації та вестернізації, зокрема на певне ототож-нення цих понять. Дослідник стверджує, що ідеологічною базою для інформаційної гло-балізації виступила ліберальна демократія, за умов якої головним призначенням медіа є підготовка громадськості до системи ціннос-тей утилітарно-вітального характеру. Процес транскордонного експорту американської ін-формаційної культури став результатом фу-нкціонування монополізованої ринкової еко-номіки. Система маркетингу, створена для продажу товарів і послуг, трансформувалася під поширення ідей і поглядів у глобальному масштабі. Інформація перетворилася в одну з передових і необхідних складових усієї сис-теми світового ринку.
Стосовно цифрового розриву між розви-нутими країнами і тими країнами, що розви-ваються, то однією з причиною цього явища, на думку В. Бебика, є домінування англійсь-кої мови у всесвітній Мережі. “Зрозуміло, що за умов наявності 80% усіх веб-сайтів і 96% комерційних сайтів, оформлених англійською мовою, інтернет ефективно забезпечує геге-монію Заходу. Реальним наслідком розвитку Інтернету є фіксування елітарного статусу нинішньої глобалізації” [1, с. 151–152].
Інформаційна нерівність між розвинути-ми країнами і тими, що є представниками так званого “третього світу”, виявляється в тому, що найбільші інформаційні ресурси світу згадують про останні лише в період катастроф, стихійних лих, політичних пере-воротів, військових конфліктів. Про це свід-чать результати нашого контент-аналізу. Наприклад, із 23 країн Африки, що згаду-ються у світових англомовних інтернет-медіа, 16 з’являлися у топ-новинах CNN, The New York Times, BBC за досліджуваний період у разі висвітлення негативних явищ (збройного конфлікту в Нігерії, боротьби з піратським тероризмом у Сомалі, футболь-ного скандалу в Південній Африці, політичної нестабільності в Кенії, катастрофи на золо-тодобувній шахті в Сьєрра-Леоне та ін.) або незвичайних, дещо неординарних для меш-канців євроатлантичного регіону подій, як, наприклад, розповідь про 17-річного короля одного із чотирьох королівств Уганди тощо.
Таке переважання негативних новин про країни, що розвиваються, на переконання вчених, є небезпечним. Зокрема, слушною є думка М. Голядкіна про те, що “ця система є результатом можливостей і потреб. Новини із окремих місць повинні бути надзвичайно важ-ливими, щоб витіснити місцеві. Велика світова політика твориться промислово розвинутими країнами. Вимагаючи змінити світові інфор-маційні потоки на користь Півдня, ми ризикує-мо змінити звичний стан справ і викликати світовий інформаційних безлад” [6, с. 119].
На рис. 1 зображено зміни концентрації вестернізованості у досліджуваних нами інтернет-медіа від країни до країни.
Найменш вестернізованими є індійські медіа, які вдвічі менше використовують американізми та європеїзми у своїх повідо-мленнях. Ситуація з австралійськими мас-медіа суперечлива: з одного боку, суспільно орієнтований сайт телевізійної мережі АВС є найменш вестернізованим з-поміж дослі-джуваних онлайн-видань, з іншого – веб-ресурс найбільшої австралійської газети The Australian у кількості посилань на США та Єв-ропу поступається лише американському The New York Times. Пояснити це можна, на наш погляд, самою геополітикою країни, колиш-ньої колонії Британської імперії, яка де-юре залишається під Британською Короною, а де-факто є незалежною державою, лідером сво-го регіону.
Фактичну інформаційну монополію країн Заходу підтверджує й наявність у новинах більшості інтернет-медіа згадок про міжна-родні організації та об’єднання на кшталт ООН, НАТО, ЮНЕСКО, СОТ та ін., які, по-суті, виникли і розвиваються за рахунок кра-їн – лідерів євроатлантичного регіону, де розміщені їх основні ресурси і штаб-квартири. При цьому політичні та оборонні неурядові організації (ООН, НАТО) згаду-ються до 17 разів більше, ніж економічні та культурні (СОТ, ЮНЕСКО). Це ілюструє те-матичні преференції онлайн-видань.
414 466 549 1018 1098 1179 1209 2329 0 200 400 600 800 1000 1200 1400 1600 1800 2000 2200 2400 ABC News The Times of India Doordarshan News Times Online BBC News CNN International The Australian The New York Times ʳëü-ê³ñòü ñë³â-òåã³â ó í î âè-í àõ Кількість слів-тегів у новинах
Рис. 1. Вестернізація у світових англомовних онлайн-медіа
На рис. 2 у відсотковому співвідношенні відображено кількість згадувань міжнарод- них неурядових організацій у глобальних медіа.
ООН 68% НАТО 28% ЮНЕСКО 3% СОТ 1%
Рис. 2. Згадування міжнародних неурядових організацій у глобальних медіа
IV. Висновки
Отже, очевидне інформаційне домінуван- ня Заходу в соціокомунікативному полі бага- тьох держав викликає низку запитань: напри- клад, наскільки повно висвітлюються події інформаційно залежних держав; як вплива- ють новини західних ЗМІ на обстановку в цих країнах; що несе із собою західна культура.
Таким чином, оскільки такі зміни загро- жують заміною глобалізації гегемонізмом (котрий визначається як груба і найбільш банальна форма глобалізації, неконструк- тивний і непродуктивний її тип, що поділяє світ на “панівний” центр і “слухняну” пери- ферію [9; 10]), процеси глокалізації вида- ються нам дієвою протидією засиллю вес- тернізації, проте, натомість, саме гегемонізм західних зразків простежується у стилістиці та формі новинних повідомлень медіа різ- них країн: відсутності тематичної різномані- тності та стандартизації новин.
Отже, глокалізаційні тенденції у світово- му новинному дискурсі є окремим перспек- тивним предметом вивчення в царині соціа- льних комунікацій, що матимуть продовжен- ня в наших подальших дослідженнях.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 89; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!