Запозичення із західноєвропейських мов та їх роль у формуванні укр економічної термінології.
Запозичення слів властиве всім мовам світу і є ознакою життєздатності певної мови. Історичні зв”язки укр народу з народами Заходу та Сходу, потреба називати нові поняття, що є в інших народів, загальний розвиток науки і культури, виробництва і суспільного життя зумовлювали доплив слів з ін мов.
Укр мова засвоїла певну кількість слів з німецької мови. Німецькі за походженням слова стосуються ремесел, мистецтва, побуту, торгівля, наприклад: верстат, шайба, бухгалтер, солдат, бинт, лазарет, арфа, мольберт та ін.
З середини ХVІІІ ст. починається помітний вплив французької мови , здебільшого через російську. Такими запозиченнями є назви деяких суспільно-політичних понять, а також слова, пов”язані з мистецтвом, технікою, побутом: парламент, політика, бюст, сюжет, пальто, партизан та ін.
Англійські запозичення проникають до укр лексики, починаючи з ХІХ ст., теж переважно через російську мову. Вони стосуються техніки, політики, спорту, мореплавства, побуту: тунель, лідер, мітинг, бокс, футбол та ін.
Певна кількість слів була засвоєна укр мовою з інших західноєвропейських мов: музична та деяка інша термінологія – з італійської (акорд, дует, аварія, бензин); терміни, пов”язані з мореплавством, військовою справою – з голландської (боцман, рейд, шлюпка, картуз). З інших європейських мов укр мова запозичила лише поодинокі слова: армада, карамель, сигара – з іспанської; каста, кобра – з португальської; гейзер – з ісландської; бринза, мамалига – з румунської; морж, пурга – з фінської.
|
|
|
Взаємодія національних та інтернаціональних елементів у процесі формування економічної терміносистеми.
1) Спільнослов”янська лексика – це найдавніший шар словникового складу укр мови, успадкований з праслов”янської мови, яка існувала до V- VІ ст. н.е., через мову давньоруську. Згодом, розпадаючись, праслов”янська мова стала тим джерелом, на основі якого виникли усі інші слов”янські мови. Спільнослов”янські слова становлять ядро укр лексики, її найуживанішу, найдавнішу і найважливішу частину.
2) Східнослов”янська лексика – це слова, успадковані з давньоруської мови і поширені переважно в сучасних східнослов”янських мовах (укр-кій, рос-кій та білоруській), іншим слов”янським мовам вони не властиві. До групи східнослов”янської лексики належать переважно іменники, які означають назви тварин і птахів (білка, собака), назви рослин (ожина, щавель), назви продуктів харчування (яловичина, пряник), назви людей за професією (мельник, селянин), назви частин обличчя (щока) та ін.
3) Власне українська лексика – це слова, які виникли на українському грунті в період становлення і розвитку мови української народності, що припадає приблизно на ХІV ст. Власне укр лексика вживається тільки в укр мові, визначаючи її специфіку і національну самобутність. Вона відзначається великим розмаїттям, зокрема ця група слів включає: назви житла, будівель, назви одягу та взуття, назви, пов”язані з розвитком сільськогосподарського виробництва, назви, пов”язані з розвитком науки, техніки, освіти та ін.
|
|
|
Грецькі й латинські терміноелементи у сучасному економічному словнику.
Запозичення слів властиве всім мовам світу і є ознакою життєздатності певної мови. Історичні зв”язки укр народу з народами Заходу та Сходу, потреба називати нові поняття, що є в інших народів, загальний розвиток науки і культури, виробництва і суспільного життя зумовлювали і зумовлюють доплив слів з ін мов.
В укр мові є здавна засвоєні слова з грецької мови – назви предметів (парус, баня, миска), назви рослин і тварин ( лавр, мак, м”ята), власні імена (Андрій, Василь). Але основна частина грецьких з походження слів є слова-терміни, що належать до різних галузей науки, культури й мистецтва: астрономія, історія, філософія, фізика, ідея, метод; азот, бром; клімат, полюс; грам, метр; граматика, фонетика; театр, сцена; монархія, демократія та ін. З грецьких словотворчих елементів утворюються також нові слова: термостат, фотографія, космодром.
|
|
|
Слова латинського походження, за винятком деяких найдавніших запозичень (кесар, коляда, фортуна) і власних імен (Марко, Павло), найчастіше пов”язані з наукою і технікою ( аргумент, контакт), суспільно-економічною сферою (агітація, диктатура, республіка), правом (адвокат, нотаріус),мистецтвом (декламація), навчанням (аудиторія, конспект, лекція). З латинських словотворчих елементів також утворюються нові слова ( авіація, трактор), інколи в поєднанні з грецькими елементами (автомобіль, диктофон).
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 190; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!