Тлумачення міжнародних договорів
Тлумачення – з’ясування дійсного змісту. Мета тлумачення МД:
1) однакове сприйняття змісту договору;
2) однакове застосування МД.
Віденська Конвенція 1969 року містить розділ, присвячений тлумаченню МД.
При укладанні МД з самого початку домовляються про вживання загальновідомих термінів і складають зміст так, щоб його можна було легко перекласти на іншу мову. Тлумачення здійснюють:
1) учасники договору;
2) міжнародні організації;
3) міжнародний суд ООН, цей акт тлумачення віднесений до обсягу функцій цього суду.
Початок і закінчення дипломатичної місії
початок роботи спеціальної місії відраховується з моменту встановлення офіційного контакту з міністерством закордоних справ або з іншим органом держави що приймає. Роботою керує її глава, призначуваний державою що посилає. Існує правило що стосується старшинства глав місії на території держави що приймає або третьої держави.
Згідно з цим правилом старшинство місії встановлюється якщо немає особливої щодо цього угоди за алфавітним порядком назв держав , визначених протоколом держави , на території якої місії перебувають.
Завершення діяльності місії відбувається:1)за згодою держав,2)після виконання нею завдань,3)по закінченні передбаченого для неї терміну,4)після повідомлення державою, що посилає, про відкликання місії,5) після повідомлення держави, що приймає, про припинення діяльності місії.
|
|
|
Поняття і джерела права зовнішніх зносин
Право зовнішніх зносин – це самостійна, одна з провідних галузей сучасного МП. Оскільки кожна де-ва реалізовує свій зовнішній політичний курс не тільки через консульства, а й через спеціальні місії. То ж коли ми кажемо про реалізацію де-вами своєї правосуб’єктності, то слід говорити про ПЗЗ, а не тільки про дипломатичні відносини. ПЗЗ значною нормою базується на звичаєвих нормах права. Даною галуззю врегульовуються відносини пов’язані із порядком встановлення дипломатичних, торгових і консульських зносин, які пов’язані із формуванням цих органів, а також превілеями, які закріплюються за цими органами. Оосбливість даної галузі в тому, що вона має 5 підгалузей:
1) дипломатичне право
2) консульське право
3) право тргових представництв
4) право постійних представництв при МО
5) право спеціальних місій.
Ця галузь є однією із найбільш кодифікованих: Віденська Конвенція про дипломатичні зносини 1961 року (чинна з 1964 року), Віденська Конвенція про консульські зносини 1963 року (чинна з 1966) - визначають порядок функціонування дипломатичних установ. Віденська конвенція про дипломатичні привілеї та імунітети 1815 року, Конвенція ООН про привілеї та імунітети ООН від 1946 року. До джерел даної галузі відносять і національні акти держав – наприклад, закони про дипломатичні класи і ранги, Закон України „Про дипломатичну службу”, який детально врег.процедуру формування дипломатичних і консульських установ, Консульський статут, затверджений Указом Президента України у 1997 році, який закріплює функції консульської установи.
|
|
|
Імунітети та привілеї консульських установ
Консульські привілеї та імнунітети – існують і закріплені у Віденській Конвенції „Про консульскі зносини”, але їх призначення може змінюватися. Ці привілеї та імунітети носять обмежений характер, в разі правопорушень або інших подій ці привілеї та імунітети можуть бути обмежені. За обсягом вони такі ж, як і дипломатичні. Наприклад, недоторканність консульської установи, але в разі стихійного лиха, або інших зазаначених обставин цей принцип може бути порушеним. Фіскальні привілеї та імунітети є непорушними.
Суб’єкт права зовнішніх зносин
Консульські функції та засоби їх здійснення
Функції консульських установ визначені у Віденській Конвенції 1963 року „Про консульські зносини”. Їх поділяють на 3 групи:
|
|
|
1) політичні:
- сприяння встановленню і розвитку торгових, ек., науково-технічних, культурних стосунків між державами;
- інформаційна – консульства збирають різноманітну інформацію на території консульського округу і повідомляють державі;
2) економічні функції:
- сприяння укладанню торгових, комерційних, економічних договорів між державами;
3) суто правові функції:
- функції органів нотаріату;
- виконує функції органу реєстрації актів громадянського стану;
- виконує функції військових комісаріатів;
- органів внутрішніх справ, зокрема паспортних відділів – видають закордонні паспорти, подовжують їх дію, видають візи тощо;
- функція юридичних консультацій з чинного права акредитуючої держави з чинного законодавтсва країни передування і акредитуючої держави;
- функція органів дізнання, виконують перші слідчі дії (порушують кримінальні справи, збирають докази, забезпечують збереження доказів, проводять допит тощо);
- функції засвідчення законності документів.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 158; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!