Юридичний аналіз складу злочину «Протидії законній господарській діяльності» (ст.206 ККУ)
Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є встановлений порядок здійснення господарської діяльності у частині забезпечення свободи підприємницької діяльності. Додатковим обов'язковим об'єктом є психічна недоторканність особи. Додатковим факультативним об'єктом у випадках вчинення кваліфікованих видів даного злочину можуть виступати здоров'я особи чи відносини власності.
З об'єктивної сторони злочин характеризується пред'явленням протиправної вимоги, поєднаної з погрозою застосування насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їх майна. Вимога може полягати у категорично висловленій пропозиції: 1) припинити займатися господарською діяльністю; 2) обмежити таку діяльність; 3) укласти угоду; 4) не виконувати укладену угоду.
Вимога припинити господарську діяльність може, зокрема, полягати у пропозиції: ліквідувати юридичну особу, діяльність якої контролює (або ж на діяльність якої істотно впливає) потерпілий; продати (передати) її іншим особам; подати до відповідного органу заяву про анулювання реєстрації потерпілого як індивідуального підприємця.
Вимога обмежити господарську діяльність може, зокрема, полягати у пропозиції: зменшити обсяг промислового виробництва, торговельних операцій, послуг, припинити таку діяльність у певних пунктах чи регіонах, припинити зайняття окремими видами господарської діяльності або хоча б одним із таких окремих видів, розірвати або обмежити ділові зв'язки з певними партнерами.
|
|
|
Вимога укласти угоду, виконання якої може призвести до матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, може, зокрема, стосуватися угоди: яка у разі її виконання прямо призведе до заподіяння потерпілому чи іншим особам майнової шкоди; про повну чи часткову передачу потерпілим належних йому прав щодо управління юридичною особою.
Вимога не викопувати укладеної угоди має місце у разі, коли винний висловлює пропозицію потерпілому відмовитися від виконання відповідної угоди, що може призвести до матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси потерпілого чи іншої особи, яка займається господарською діяльністю.
Злочин є закінченим з моменту висунення будь-якої з вказаних у ч. 1 ст. 206 вимог, поєднаної з відповідною погрозою, і доведення їх до потерпілого.
Суб'єкт злочину загальний.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Психічне ставлення до заподіяння великої матеріальної шкоди чи інших тяжких наслідків (ч. З ст. 206) може характеризуватися умислом або необережністю.
|
|
|
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:
1) повторно;
2) за попередньою змовою групою осіб;
3) із погрозою вбивством чи заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
4) у поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я;
5) у поєднанні з пошкодженням чи знищенням майна,
Особливо к валіфікуючими (ч. З ст. 206) - вчинення його:
1) організованою групою;
2) службовою особою з використанням свого становища;
3) у поєднанні з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, чи заподіяння ним
4) великої матеріальної шкоди або
5) спричинення інших тяжких наслідків.
Юридичний аналіз складу злочину «Доведення до банкрутства» (ст.219 ККУ)
Об'єктом є встановлений законодавством порядок здійснення господарської діяльності у частині убезпечення інтересів громадян, юридичних осіб та держави від ризиків, пов'язаних з неплатоспроможністю (стійкою фінансовою неспроможністю) суб'єктів господарської діяльності, яка юридично фіксується під час розгляду справ про банкрутство такого суб'єкта.
Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
|
|
|
Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні дій, які призводять до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, і заподіянні внаслідок цього великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.
Спільною рисою таких дій є їх спрямованість проти інтересів відповідної юридичної особи і спричинення ними відповідної матеріальної шкоди. Це, зокрема, можуть бути:
а) укладення завідомо невигідних для даної юридичної особи (у т. ч. удаваних) угод;
б) безпідставна виплата на користь інших осіб грошових коштів, безпідставна передача третім особам майна чи уступка належного даній юридичній особі права вимоги до інших осіб;
в) прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно відбиваються на виробничій, торговельній, іншій статутній діяльності підприємства, ведуть до виникнення фінансових втрат та збитків;
г) заплутування звітності та обліку, знищення, пошкодження документів чи інформації, внаслідок яких стає неможливою ефективна робота відповідного підприємства, установи чи організації.
Обов'язковою ознакою цього злочину є наявність двох взаємопов'язаних суспільно небезпечних наслідків:
|
|
|
1) стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності;
2) великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.
Злочин є закінченим з моменту настання сукупності вказаних наслідків.
Суб'єктом злочину можуть бути власник (у т. ч. співвласник) або службова особа юридичної особи - суб'єкта господарської діяльності, які, виходячи із організаційно-правової форми відповідної юридичної особи, мають повноваження, необхідні для вчинення передбачених ст. 219 дій. Не може бути суб'єктом даного злочину індивідуальний підприємець, який здійснює свою діяльність без створення юридичної особи.
С уб'єктивної сторони доведення до банкрутства є умисним злочином. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є також мотив - корислива чи інша особиста заінтересованість винної особи або її бажання задовольнити ті чи інші інтереси третіх осіб.
Ставлення винного до заподіяної майнової шкоди може характеризуватися прямим або непрямим умислом.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 198; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!