Юридичний аналіз складу злочину «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини» (ст.146)
Основним безпосереднім об'єктом злочину є воля, честь і гідність особи.
Волю людини слід розуміти як право ніким не бути примушеним робити те, що не передбачено законодавством, право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, як гарантовану можливість реалізації нею таких конституційних прав і свобод як, зокрема: свобода та особиста недоторканність, право на невтручання в її особисте життя, свобода пересування і право на вільний вибір місця проживання . Честь - це сукупність моральних принципів, якими керується людина у своїй поведінці. Гідність людини передбачає усвідомлення людиною як носієм сукупності певних моральних, світоглядних, професійних тощо якостей своєї суспільної цінності, що створює у неї підстави для самоповаги.
Додатковимфакультативним об'єктом злочину можуть бути життя, здоров'я особи, громадська безпека тощо.
Обов'язковою ознакою цього злочину є потерпілий. Ним може бути будь-яка людина, крім особи, що має міжнародний захист.
З об'єктивної сторони злочин може бути вчинений у двох формах:
1) незаконне позбавлення волі людини;
2) викрадення людини.
Незаконним позбавленняволі. Жодна людина не може бути позбавлена волі інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема у таких випадках, як, наприклад: законне ув'язнення людини після її засудження компетентним судом;
|
|
|
Позбавлення волі може полягати у триманні особи в місці, де вона взагалі не бажає або більше не бажає перебувати, або в поміщенні її в місце, яке вона не має змоги вільно залишити, хоча бажає цього. Способами незаконного позбавлення волі можуть бути будь-які - обман, зловживання довір'ям, відібрання засобів пересування, ключів чи інших необхідних засобів тощо. Незаконне позбавлення волі є триваючим злочином.
Викрадення людини означає заволодіння нею і незаконне переміщення її з одного певного місця, де вона вільно перебувала згідно з власною волею, до іншого, і може виразитися у формі:
а) відкритого заволодіння нею (коли остання або інші, треті особи, у присутності яких здійснюється викрадення, завідомо для винного розуміють значення вчинюваних ним злочинних дій.
б) таємного заволодіння (вчиненого за відсутності інших осіб щодо людини, яка не розуміє значення вчинюваних з нею дій у зв'язку з малоліттям, знаходженням у безпорадному стані тощо);
в) заволодіння людиною, вчиненого шляхом обману чи зловживання довірою (скажімо, винна особа забирає людину із притулку для старих на підставі підроблених документів);
г) заволодіння людиною в результаті вимушено-добровільної передачі її винному під погрозою насильства над її батьком, усиновителем, опікуном, піклувальником, вихователем тощо, або під погрозою насильства над особами, близькими для останніх, або розголошення відомостей, що ганьблять їх, пошкодження чи знищення їхнього майна.
|
|
|
Закінченим злочином викрадення людини є з моменту заволодіння нею.
Суб'єкт злочину загальний. Проте суб'єктом цього злочину не можуть бути особи, які відповідно до закону мають право тримати особу в місці, де вона не бажає перебувати, або поміщати її в місце, яке вона не має змоги вільно залишити, але тільки з мотивів піклування про фізичне і психічне здоров'я підопічного чи з інших суспільно корисних мотивів (батьки, усиновителі, прийомні батьки стосовно своїх рідних, усиновлених чи прийомних дітей, педагогічні та науково-педагогічні працівники стосовно піднаглядних дітей, працівники міліції, ДПС, УДО, посадові особи інших відомств, задіяних до антитерористичної операції тощо, стосовно будь-яких громадян у випадках, передбачених відповідними законами України). Але тривала заборона дитині її батьками протягом відносно тривалого строку (кількох тижнів чи місяців) залишати квартиру, вчинювана як виховний примусовий захід, дає підстави для кваліфікації діяння за ст. 146 як незаконного позбавлення волі.
|
|
|
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: особа усвідомлює, що за законом вона не має права позбавляти волі чи викрадати іншу особу, але бажає це зробити. Мотиви незаконного позбавлення волі можуть бути різними, крім суспільно корисних.
Ставлення особи до тяжких наслідків незаконного позбавлення волі або викрадення людини, передбачених ч. З ст. 146, може бути тільки необережним. У разі, якщо незаконне позбавлення волі, наприклад, є способом умертвління людини, діяння винного кваліфікується за відповідними частиною і пунктом ст. 115.
Кваліфікованими видами незаконного позбавлення волі або викрадення людини є вчинення їх:
1) щодо малолітнього; 2) із корисливих мотивів; 3) щодо двох або більше осіб;
4) за попередньою змовою групою осіб;
5) способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого;
6) із заподіянням потерпілому фізичних страждань;
7) із застосуванням зброї; 8) протягом тривалого часу.
Особливо кваліфікованими видами розглядуваного злочину є:
1) вчинення його організованою групою;
2) спричинення ним тяжких наслідків.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 197; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!