РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ ПЕРШОЇ ГРУПИ



 

Задачі першої групи зводяться до знаходження температури суміші, питомої теплоємності твердого тіла, або рідини. Вони не викликають труднощів, а тому ми тільки покажемо схематичне розв’язування таких задач. Вважаємо за доцільне довести теорему про середню температуру суміші, щоб можна було її використовувати при розв’язуванні за­дач без доведення.

 

Задача1. Яка загальна температура встановиться, якщо в латунний калориметр масою 150 г з 200 г води при температурі 12 °С опустити залізну гирю масою 250 г, нагріту до 100 °С?

 

Задача 2. В калориметр теплоємністю 63 Дж/К налито 250 г олії при

12 °С. Після того як в олію опустили мідне тіло масою 500 г при 100 °С встановилась загальна температура 33 °С. Яка питома тепло ємність олії за даними досліду?

 

 

 

За законом збереження енергії в процесах теплообміну маємо:

 

 

або

 

Звідси знаходимо питому теплоємність олії:


РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ ДРУГОЇ ГРУПИ

Є два методичних підходи до розв’язування цих задач.

1) Якщо в теплообміні беруть участь кілька тіл, то сумарна кількість теплоти дорівнює нулю. Тобто

 

 

2) Якщо в теплообміні приймають участь кілька тіл, кількість тепло­ти, яку віддають тіла, що охолоджуються, повинна дорівнювати кількості теплоти, яку одержують тіла, що нагріваються. Це твердження нази­вається рівнянням теплового балансу

 

Задача 1. В калориметр з 250 г води при 15 °С вкинули 20 г мокрого снігу. Температура в калориметрі знизилась на 5 °С. Скільки води було в снігу? Теплоємністю калориметра знехтувати.


 

Задача 2. Суміш з 5 кг льоду і 15 кг води при 0 °С, потрібно нагріти до 80 °С, пропускаючи через неї водяну пару при 100 °С. Яку кількість пари потрібно для цього? Теплоємністю посудини знехтувати.

 

Кількість теплоти, яку віддає пара при конденсації,

 

 

 

де т3 — маса пари.

 

Конденсована вода віддає тепло, охолоджуючись від температури t 2 до t 1:


 

 

Задача 4. Шматок льоду масою 5 кг при температурі -ЗО °С опусти­ли у воду, температура якої 70 °С. Маса води 20 кг. Яка буде температу­ра води, копи весь лід розтане? Теплообміном з навколишнім середови­щем знехтувати.

 

Сумарна кількість теплоти, яку одержав лід, а потім вода, дорівнює кількості теплоти, яку віддала вода, що була при температурі t1:

     

Q4=m1cв(t1-t).

 

Запишемо рівняння теплового балансу:


РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ

Задачі третьої групи найскладніші. Тому ми розглянемо кілька ме­тодів і прийомів їх розв’язування.

Задача 1. В калориметрі знаходиться вода масою т1 - 400 г при температурі t1 = 5 °С. До неї долили ще т2 - 200 г води при температурі t2 = 10 °С і поклали т3 = 400 г льоду з температурою t3 = -60 °С. Яка температура θ встановилася в калориметрі? Як змінилась маса льоду?

 

 

Вона може виділитися тільки за рахунок замерзання води масою

 

Отже при встановленні теплової рівноваги маса льоду збільшиться на Δт =100 г і складе

 

Відповідь: О °С, маса льоду збільшиться до 500 г.

Задача 2 . У воду масою тв і температурою tв опускають лід масою тл і температурою t л, а також впускають пару масою mп і температурою

 

tn =100 °С. Яким буде склад системи вода—лід—пара після встанов­лення теплової рівноваги?

 

 



РОЗВ'ЯЗУВАННЯ КОМБІНОВАНИХ ЗАДАЧ

Задача 1. Побудувати графік залежності температури в калориметрі від часу, якщо кількість теплоти, яку отримує система за одиницю часу стала і дорівнює q = 100 Дж/с. В калориметрі знаходиться маса m =1 кг льоду при температурі t1 = -20 °С.



Задача 2. З якою швидкістю свинцева куля повинна вдаритись об перешкоду, щоб наполовину розплавитись, якщо при ударі на нагрівання кулі йде 60 % її кінетичної енергії? Температура кулі до удару 27 °С.

 

 

Звідси

 

 

Задача 3. В герметично закритій посудині в воді плаває кусок льоду масою 0,1 кг, в який вмерзла дробинка масою 5 г. Яка кількість теплоти потрібна для того, щоб дробинка почала тонути? Температура води в посудині 0 °С.

 


Якщо масу льоду, що залишилась, позначити ті, то для того, щоб дробинка почала тонути, потрібно:

 

Для випадку, коли внутрішня енергія витрачається на перетворення твердого тіла (льоду), що має температуру нижчу за 0 °С у пару, графік залежності температури від кількості витраченої внутрішньої енергії зображають так:

 

 

Аналізуючи графік, можна встановити, що енергія витрачається так:

1) нагрівання льоду від -10 °С до 0 °С.

2) плавлення його при незмінній температурі — 0 °С;

3) нагрівання утвореної води від 0 °С до 100 °С;

4) перетворення води в пару при сталій температурі 100°С.

Загальна кількість витраченої енергії дорівнює сумі цих чотирьох

доданків.

У випадку, коли треба обчислити внутрішню енергію, що виділи­лась під час зворотних процесів, користуються таким графіком:


Наводимо приклад задачі на складання рівняння теплового балансу з використанням графіка:

Задача 4. В 1 л води, температура якої 20 °С, кидають шматок залі­за масою 100 г, нагрітий до 500 °С. При цьому частина води перетворюється в пару. Остаточна температура води 24 °С. Визначити масу води, що перетворилася в пару.

Записуємо коротко умову задачі, враховуючи, що об’єм води відомий, і його можна використати для визначення її маси. Вода нагрівається і частково перетворюється в пару. Розв’язуємо задачу в СІ.


 

 

Використана література:

1. Михайлик П.Я., Нікіфоров І. І., Кривобок А. А., Готуємося до фізичних олімпіад. К. «Редакція загально педагогічних газет», 2005.

2. Івах І.В., Кікець М.Г., Методика розв’язування задач з фізики, «Радянська школа»,1966.

3. Гончаренко С.У., Конкурсні задачі з фізики, «Техніка», 1968.


Дата добавления: 2019-11-16; просмотров: 976; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!