Хто з відомих клініцистів за свою виняткову спостережливість послужив прототипом Шерлока Холмса?
А. Уайт А.
В. Павлов І.П.
С. Дж. Белл.
Д. Поттер В.
Е. Мудров М.Я.
2. Кому належать слова «Лікар повинен володіти оком сокола, руками дівчини, мудрістю змії і серцем лева»?
А. Гіппократу
В. Вересаєву В.В.
С. Чехову А.П.
Д. Авіценні.
Е. А. де Сент-Екзюпері.
3. Кому належать слова "Бути людиною серед людей", що стали його життєвим девізом?
А. Павлову І.П.
В. Пирогову М.І.
С. Мудрову М.Я.
Д. Вересаєву В.В.
Е. Чехову А.П.
4. Кому належать слова «Лікар повинен викинути з душі все дріб'язкове і вульгарне і виробити в собі делікатність і м'якість».
А. Чехову А.П.
В. Пирогову М.І.
С. Мудрову М.Я.
Д. Вересаєву В.В.
Е. Павлову І.П.
Які якості поряд з професіоналізмом повинен був мати кожен лікар Стародавньої Персії?
А. Вміти приймати пологи.
В. Володіти хірургічними навичками.
С. Вміти впливати на хворих.
Д. Знати астрономію і астрологію.
Е. Все перелічене вище.
6. У чому виявляється обмеженість гуманізму медицини "догіппо-кратівського" періоду?
А. Відсутність відповідальності за лікарську помилку.
В. Відсутність турботи про хворого.
С. Диференціальний підхід до хворих різних соціальних груп.
Д. Ненадання допомоги безнадійно хворим.
Е. Все перераховане вище.
7. Кому належать слова «Поспішайте робити добро!»?
А. Гіппократа.
В. Парацельса.
С. Канта.
Д. Гааза
Е. Для всіх перелічених вище.
8. Кому належать слова «Хто не вивчав людини в самому собі, ніколи не досягне глибокого знання людей»?
|
|
|
А. Гіппократу.
В. Парацельсу.
С. Чернишевському
Е. Канту.
Д. Гаазу
9. Який принцип медичної етики лежить в основі "деонтологічної" моделі лікарської діяльності?
А. Принцип справедливості.
В. Принцип правдивості.
С. Принцип дотримання обов'язку.
Д. Принцип "Не нашкодь".
Е. Принцип «Роби добро».
У якій країні існували три категорії лікарів: «зцілителі святістю», «зцілителі знанням» і «зцілителі ножем»?
А. Стародавній Русі.
В. Стародавній Індії
С. Стародавній Греції
Д. Персії
Е. Стародавньому Тибеті
Тема 3. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
І. Міжнародні документи правового забезпечення професійної діяльності лікаря.
1. «Нюрнберзький кодекс» (1947 р.). Найважливішим історичним етапом правового забезпечення професійної діяльності лікаря в сучасному суспільстві стало створення «Нюрнберзького кодексу». У 1947 році в м. Нюрнбергг (Німеччина) відбувся судовий процес над фашистськими злочинцями. На лаві підсудних опинилися 23 нацистських лікаря, які проводили жорстокі й цинічні експерименти на людях. У тексті вироку нацистам-медикам були сформульовані юридичні й етичні умови допустимості медичних експериментів на людях. Це і є «Нюрнберзький кодекс», положення якого до теперішнього часу враховуються при складанні всіх подальших етичних кодексів, регулюючих медично-біологічні дослідження на людях і тваринах. Фашистські медично-біологічні експерименти на всі часи залишаться наочним прикладом антимедицини проти людства, оскільки вони кричущим чином фальсифікували не тільки благородну медичну професію, але і гуманістичну природу науки. У фашистських експериментах люди були зведені до рівня просто об'єктів. Їх прирікали або на смерть, або на важкі каліцтва. Пам'ять тисяч людей, що прийняли жорстокі муки, загиблих в ході цих експериментів, наче волає до того, щоб сьогодні медики суворо дотримувалися вимог соціально-етичного контролю при проведенні медично-біологічних досліджень на людях. «Нюрнберзький кодекс» був сформульований як складова частина вироку медикам-фашистам.
|
|
|
Основні принципи «Нюрнберзького кодексу»:
– обов'язкова добровільна згода об'єкту досліджень;
– ретельне обґрунтування необхідності проведення експерименту;
– експеримент повинен лише підтвердити результати дослідів на тваринах;
|
|
|
– захист досліджуваного від будь-яких фізичних і психологічних травм;
– виключення тяжких ушкоджень або летального наслідку об'єкту досліджень в ході експерименту;
– виключення перевищення ступеня ризику вище допустимого рівня;
– проведення експерименту висококваліфікованими фахівцями;
– надання виконавцем морально-етичних прав досліджуваному на час проведення експерименту, а також право припинити участь в експерименті на будь-якій стадії.
2. «Женевська декларація» (1948 р.). У 1948 році Всесвітня Медична Асоціація (ВМА) прийняла «Женевську декларацію». У основу Женевської декларації покладена «Клятва Гіппократа», але в ній знайшли віддзеркалення і найбільш гострі соціальні проблеми ХХ століття. Так, до декларації внесені фрази: «Я не дозволю, щоб релігія, націоналізм, расизм, політика або соціальне положення впливали на виконання мого обов´язку... Навіть під загрозою я не використаю мої знання в області медицини на противагу законам людяності». Остання фраза, відображаючи досвід другої світової війни, закріплює положення «Десяти Нюрнберзьких правил» (Нюрнберзький кодекс, 1947), в яких підкреслюється неприпустимість злочинних дослідів на людях.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 269; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!