Особливості застосування податку на додану вартість та
Акцизного збору у зовнішньоекономічній діяльності в Україні.
Порядок обчислення та сллати податка на додану вартість та акцизнго збору за товари ( роботи , послуги ) , ввезені за-за меж митних кордонів України та товари ( роботи , послуги ) , експортовані за межі митних кордонів України визначаються відповідною інструкцією Головної державної податкової інспекції України .
У відповідності до неї платниками податку на додану вартість та акцизного збору за імпортні товари є :
1 ) суб’єкти підприємницької діяльності , включаючи громадян , що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи ( декларанти ), які ввозять товари ( продукцію ) як для власних так і для виробничих потреб з ціллю реалізації у вільному обігу .
2 ) міжнародні об’єднання, включаючи міжнародні урядові організації , іноземні юридичні особи та громадяни , які від свого імені здійснюють підприємниціку діяльність на теріторії України, у випадку ввезення на теріторію України ними імпортних товарів , за вийнятком майна , що ввозиться у якості внеску іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іностранними інвестиціями
3 ) у випадку відсутності у зазначениз вище неризидентів розрахункових рахунків в установах банків України та їх постійних представництв в Україні , сплата податка виконується покупцями (замовниками , отримувачами ) товарів.
|
|
|
4 ) при подальшій реалізації на теріторії України майна , що ввозиться в якості внеску іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іностранними інвестиціями податок на додану вартість та акцизний збір сплачується на загальних підставах.
У відповідності до чинного законодавства об’єктами оподаткування ввезених на теріторію України товарів є :
1 ) для податку на додану вартість ( крім конфіскованого, безхозного , успадкованого майна , кладів та інших цінностей , що перейшли за правом успадкування до держави , імпортних товарів та продукції , які провозяться через теріторію України транзитом ) є їх митна вартість , прерахована за курсом Національного банка України на дату подачі грузової митної декларації в митний орган , з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів та акцизного збору за підакцизні товари .
В митну вартість ввезених на теріторію України товарів включається :
а) ціна товару за контрактом;
б) витрати з транспортування , навантаження , розвантаження та страхування товару від пункту постачальника до митного кордону України;
в) комісійні та брокерські витрати
г) плата , яка повинна бути сплаченою імпортером як умова ввозу ( вивозу ) за використання об’єктів інтелектуальної власності , що належать до данних товарів .
|
|
|
2 ) для акцизного збору на підакцизні товари ( крім конфіскованого безхозного , успадкованого майна , кладів та інших цінностей , що перейшли за правом успадкування до держави , імпортних товарів та продукції , які провозяться через теріторію України транзитом а також тих , що використовуються для виробництва підакцизних товарів ) є їх митна вартість , прерахована за курсом Національного банка України на дату подачі грузової митної декларації в митний орган , з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів .
При цьому рекламні матеріали та сувеніри , які ввозяться в Україну й призначені для представницьких цілей під час проведення в Україні виставок , конкурсів , нарад , семінарів , ярмарок та інших подібних міроприємств ( пропускається за рішенням митного органу в кількості достатній для забезпечення потреб з врахуванням цілі переміщення ) , не є об’єктом оподаткування .
Слід зазначити що у відповідності до податкового законодавства України не підлягають обкладенню податком на добавлену вартість та акцизним збором :
а) транспортні засоби , що використовується для міжнародних перевезень пасажирів та вантажів ;
|
|
|
б) професійне обладнання , майно та інструменти , що належать іноземним юридичним особам і необхідні для надання послуг або виконання робітн ими на теріторії України ;
в) зразки товарів , якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб та їх використання на теріторії України не має комерційного характеру.
Інші товари , які ввозяться на теріторію України та входять до переліку , що затверджений Верховною Радою України обкладаються акцизним збором за ставками вказаними у вищезазначеному переліку .
Обчислення акцизного збору здійснюється виходячи з митної вартості товарів , прерахованої за курсом Національного банку України з врахуванням сплачених сум мита та митних зборів і розміру ставок , затверджених за наступними формулами :
а ) за товари , що підлягають обкладенню митом та митними сборами :
( В + М ) х А : 100
б ) інші товари :
( В х А ) : 100
де : В - митна вартість товару ;
М - мито та митні збори ;
А - ставка акцизного збору .
Підставою для обчислення акцизного збору є вантажна митна декларація . Як було вже зазначено , імпортні підакцизні товари , що використовуються для виробництва підакцизних товарів звільняються від сплати акцизного збору при переміщені через митний кордон України . Якщо ввезені імпортні підакцизні товари використовуються не для зазначених цілей , то обчислення акцизного збору виконується на загальних підставах .
|
|
|
Для розуміння принципу обкладеня податком на додану вартість товарів що ввозяться з-за меж України треба чітко визначити оподатковуваний оборот та механізм оподаткування .
Отже , оподатковуваним оборотом для обчислення податку на додану вартість є вартість , яку необхідно сплатити до чи після провадження митних процедур за товари ввезені на теріторію України, що включає в себе митну вартість товара , прераховану за курсом Національного банку України , мито , митні збори та суму акцизного збору за підакцизні товари .
Обчислення самого податку провадиться за ставкою 20 % від оподатковуваного обороту . Сума податку обчислюеться за такими формулами :
а ) товари , що належать обкладенню митом , митним та акцизним збором :
( В+М+А ) * П : 100
б ) товари , що належать обкладенню митом і митним збором , але не обкладаються акцизним збором :
( В +М ) * П : 100
в) інші товари :
В * П : 100
де : В - митна вартість в українських гривнях ;
М - мито , митна вартість ;
А - акцизний збір ;
П - ставка податку на додану вартість ( 20 % )
Треба зазначити , що сума ПДВ за придбані матеріли сировину та інші вироби не зменьшує суму ПДВ , яка належить сплаті до бюджету , а разом з вартістю придбаних товарів включається до витрат виробництва і обігу. Тобто якщо розглядати бухгалтерський бік справи то сума ПДВ після отримання товару не списується з кредиту рахунку 60 в дебет рахунку 68 , а списується з кредиту рахунку 51 і разом з вартістю товару і відображається за дебетом рахунків обліку виробничих запасів , затрат на виробництво , капіталовкладень та нематеріальних активів .
60 - “ Розрахунки з постачальниками і підрядниками “
68 - “ Розрахунки з бюджетом “
51 - “ Розрахунковий рахунок “
В підприємствах , що безпосередньо самостійно реалізують імпортні товари або надають посередницькі послуги з продажу імпортних товарів на теріторії України , окрім їх реалізації їх за іноземну валюту , об’єктом обкладення для податку на додану вартість є різниця між ціною реалізації , що містить податок на додану вартість та митною вартістю , до якої включено сума митних зборів , мита, акцизного збору на підакцизні товари та податку на додану вартість . Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .
Розглянемо цю ситуацію на прикладі : нехай куплений непідакцизний товар митна вартість якого разом з митом , та митними сборами складає 10 гр . Отже сума ПДВ складе 2 гр , відповідно ці 2 гр будуть віднесені на вартість товару , і він вже коштуватиме 12 гр . Доставляючи товар до споживача імпортер витратив ще 1 гр і вартість товару стала 13 гр . Щоб мати свій інтерес при продажу товару імпортер закладає до ціни товару прибуток у ромірі 7,7 % - це приблизно 1 гр . Для визначення кінцевої ціни реалізації йому треба включит в неї ПДВ : ( 13 + 1 ) * 1,2 = 16,8 гр . Для обчислення суми ПДВ , яку необхідно сплатити у бюджет необхідно відняти від ціни реалізації митну вартість разом з митом , та митними сборами : 16,8 - 12 = 4,8 гр ( це буде оподатковуваний оборот ) , помноживши його на 0,1667 ми отримаємо суму яку необхідно сплатити в бюджет: 4,8*0,1667 = 0,8 гр . Але якщо виділити чисту додаткову вартість ( 4,8 / 1.2 = 4 гр ) то можна помітити цікавий факт , що ця суммаскладається з :
1 ) суми ПДВ сплаченої на митниці 2 гр ;
2 ) витрат пов’язаних з продажем товару ;
3 ) прибутку імпортера;
Виявляється , що при сплаті вдруге податку імпортер сплачує його втому числі і на суму попереднього ПДВ , що підвищує ціну його товарів. Це на мій погляд було зроблено для захисту національного виробника ( ціни на імпортні товари завищуються порівняно з вітчизняними товарами ) .
Як буде нижче зазначено імпортна сировина , матеріали , комплектуючі вироби , обладнання , яке ввозиться резидентами для власних виробничих потреб не оподатковуеться ПДВ при пересіченні митного кордону України .
Якщо ж відбувається реалізація на теріторії України ( обмін або передача ) або використання не на власні виробничі потреби імпортної сировини , матеріалів, комплектуючіх виробів, обладнання , яке ввозилось резидентами для власних виробничих потреб , окрім їх реалізації за іноземну валюту , оподаткований оборот визначається виходячи з їх вартості з врахуванням ПДВ та акцизного збору ( за підакцизні товари ) , але не нижче їх митної вартості з врахуванням сплачених сум мита , митного та акцизного зборів ( за підакцизні товари ) , та ПДВ або ціни придбання з врахуванням ПДВ , а по імпортних основних виробничих фондах не нижче їх балансової вартості за вичетом їх фактичного зносу та врахуванням ПДВ та акцизного збору ( за підакцизні товари ). Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .
За імпортні енергоносії ( нафта , газ , нафтопродукти ) які ввозиться резидентами для виробничих потреб України ПДВ при подальшій реалізації ( передачі чи обміну ) споживачам для виробничих потреб обчислюється виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації і ціною їх придбання або митною вартістю , перерахованою в українські гривні за курсом Національного банку України на день подання вантажної митної декларацій.
У випадку реалізації ( використанні ) вказаних енергоносіїв споживачам для невиробничі потреби ПДВ обчислюється виходячи з їх загальної вартості з врахуванням ПДВ , але не нижче митної , а у відповідних випадках закупівельної вартості. Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .
За імпортні матеріально-технічні ресурсидля сільського господарства які ввозиться резидентами для виробничих потреб України ПДВ при подальшій реалізації ( передачі чи обміну ) сільськогосподарським споживачам обчислюється виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації і у відповідних випадках ціною їх придбання або митною вартістю , перерахованою в українські гривні за курсом Національного банку України на день подання вантажної митної декларацій.
У випадку реалізації ( обміну , передачі чи використання ) вказаних вказаних матеріально-технічнихресурсів не для потреб сільського господарства ПДВ обчислюється виходячи з їх загальної вартості з врахуванням ПДВ , але не нижче митної , а у відповідних випадках закупівельної вартості. Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .
Актуальним питанням в сучасному економічному житті , і особливо в сфері зовнішньоекономічної діяльності є питаня про надання пільг при сплаті акцизного збору та податку на додану вартість .
Отже , від сплати акцизного збору під час провадження митних процедур вивільнюються:
а) легкові автомобілі для інвалідів сплата за які провадиться органами соціального забезпечення ;
б) легкові автомобілі спеціального призначення (швидка медицинська допомога , міліція та іню) , у відповідності з переліком , що встановлюється Кабінетом Міністрів України і які будуть використані за призначенням .
Від сплати податку на додану вартість під час провадження митних процедур вивільнюються :
а ) товари , передбачені для використання іноземними дипломатичними та прирівняними до них представництвами , а також особового використання дипломатичним та адміністративним персоналом ціх представництв , включаючи членів їх сімей , що мешкають з ними , якщо таке вивільнення для України предбачено іноземною державою;
б ) вугілля , вугільні брикети та електроенергія ;
в ) продукти дитячого харчування та дитяче харчування , яке імпортується для реалізації виключно через молошні кухні ;
г ) дитячі газети та журнали , учнівські зошити та підручники .
д ) лікарські препарати , товари медицинського призначення , що імпортуються для реалізації виключно через аптечні заклади та спеціалізовані магазини ( Оптика , Медтехника )
е ) товари спеціального призначення для інвалідів ;
ж ) поштові марки , окрім колекційних , конверти, відкитки з поштовими марками , лотирейні білети , марки державного мита та іншіх знаків ;
з ) імпортна сировина , матеріали , комплектуючі вироби , обладнання , яке ввозиться резидентами для власних виробничих потреб ;
и ) енергоносії ( нафта , нафтопродукти , газ ) , що ввозяться в Україну для виробничих потреб ;
к ) матеріально-технічні ресурси для сільського господарства що ввозяться в Україну для виробничих потреб ;
Товари , вказані в пунктах “а” “в” “д” “е” , вивільняються від сплати акцизного збору та податку на додану вартість лише при митному оформленні. У випадку використання їх не за призначенням або на комерційні цілі податок на додану вартість та акцизний збір за такі товари стягується у встановленому порядку .
Контроль за цільовим використанням і цільовою реалізацією товарів , вивільнених від сплати податку на додану вартість та акцизного збору , проводять органи державної податкової служби України .
Вище були наведені особливості та методика обчислення акцизного збору та ПДВ по товарах , що ввозяться на теріторію України з-за кордону . Але наряду з імпортними товарами вищезгаданими податками обкладаються також експорт України .
Треба зазначити , що об’єкти оподаткування та оподатковуваний оборот при обчисленні акцизного збору та ПДВ на імпортні та експортні товари співпадають . Різниця полягає лише в товарах які звільняються від сплати податків .
Отже , акцизний збір не стягується за реалізацію підприємствами-виробниками підакцизних товарів ( продукції ) на експорт за іноземну валюту при обов’язковій наявності митних декларацій , що підтверджені митними органами . Також не підлягають оподаткуванню підакцизні товари власного виробництва підприємств та організацій агропромислового комплексу України , що використовуються для обміну на паливно-мастильні матеріали , ліс, гербіциди , добрива , та інші матеріально-технічні ресурси для сільського господарства .
Якщо відбувається реалізація на експорт за іноземну валюту підакцизних товарів , за яки вже був сплачений акцизний збір при проходженні митних процедур , то власникам таких товарів повертається сума акцизного збору виходячи з митної вартості товарів , але не вище сплаченої у бюджет . Повернення вказаної суми провадиться фінансовими органами за наказом податкової інспекції у 5-денний строк після надання підприємством письмової заяви з документальним підтвердженням :
а ) про надходження валютних коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок ;
б ) про пересічення товаром митного кордону ;
в ) про купівлю товару;
г ) на товари , що підлягають ліцензуванню та квотуванню , копіі ліцензій та документів на отримання квот .
До особливостей обчисленні ПДВ на експортні товари можна віднести наступне .
Не підлягає оподаткуванню тимчасовий експорт товарів ( продукції ) - поставка давальницької сировини українським замовником для обробки ( переробки ) за кордоном з наступним поверненням його в повному обсязі .
При цьому та частина давальницької сировини , що використовується для проведення розрахунків за його переробку , або готова продукція , що залишається в країні виробника , як плата за послуги переробки також не обкладається ПДВ . Якщо ж вказані товари є підакцизними то акцизний збір за них стягується по мірі їх відвантаження виходячи з їх вартості з врахуванням акцизного збору , але не нижче їх митної вартості .
Товари , що повертаються на Україну і були раніше вивезені за кордон на умовах тимчасового вивозу , та готова продукція , що повністю виготовлена з давальницької сировини українського замовника , при її поверненні в Україні не підлягає обкладенню акцизним збором та ПДВ .
Треба зазначити , що існує суттєва різниця у відшкодуванні ПДВ на експортні товари , сировину і матеріали що пішли на їх виготовлення при реалізації за національну та іноземну валюту .
При реалізації за іноземну валюту сума ПДВ відноситься в рахунок майбутніх платежів у бюджет або відшкодовується з відповідних бюджетів . При реалізації ж за національну валюту сума ПДВ включається в собівартість товару і в розрахунках з бюджетом не враховується .
Питанню надання пільг по сплаті окремих видів податків ( ПДВ , акцизний збір та ін ) суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності хотілося б приділити особливу увагу.
За данними Державного митного комітету України , внаслідок використання різноманітних пільг з оподаткування зовнішньоекономічної діяльності ( крім встановлених міжурядовими та міжгалузевими угодами ) сумма коштів , що не надійшла до Держбюджету України за 7 місяців поточного року складає 873 млн грн. ( Таб 1)
Таблиця № 1 Втрати Державного бюджету України від використання субєктами
зовнішньоекономічної діяльності податкових пільг.
| Податок | Сумма , що не надійшла до бюджету країни , млн. грн. |
| ПДВ | 605 |
| Імпортне мито | 251 |
| Акцизний збір | 11 |
| Експортне мито | 6 |
| Разом | 873 |
Для усвідомлення цих данних треба зазначити , що за той сами строк в бюджет надійшло від зовнішньоекономічної діяльності тільки 811 млн. грн . , а сума заборгованості по зарплаті в бюджетній сфері за станом на 16.10.1996 р. склала 844 млн грн. Таким чином , з-за пільг страждає державний бюджет та , як наслідок, - рядові громадяни . Пільги - питання значально дискусійне. Можна зрозуміти , коли з іх допомогою заохочується ввоз до країни високотехнологічного обладнання з ціллю стимулювання виробництва. Але ж практично всі структури , що використовують пільги , завозять продукти харчування ( підсібне господарство Управління справами ВР України “ Чайка “ на пільгових умовах здійснювало 25 % всіх імпртних поставок пива на Україну ) , продукцію легкої промисловості , нафтопродукти ( підсібне господарство ім. Іваненка здійснило використовуючи податкові пільги поставки нафтопродуктів в Україну на суму 110 млн дол США ) та інші товари , які дають можливість отримувати цім підприємствам надприбутки , нічого не вкладаючи в економіку України для її подальшого розвитку.
Отже видно , що якщо держава не наведе порядок в сфері надання податкових пільг суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності , то вона і надалі втрачатиме свої доходи у вигляді недонадходжень коштів у бюджет . А це при наших бюджетних проблемах дуже велика розкіш.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 136; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!