Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності.
Принципи оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної
Діяльності на Україні.
Оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється за такими принципами :
* Україна самостійно встановлює і скасовує податки і пільги для суб”єктів зовнішньоекономічної діяльності України ;
* Ставки податків встановлюються і скасовуються Верховною радою України за поданням Ради Міністрів України ;
* Рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідності досягнення та підтримання самоокупності та самофінансування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та з метою бездефіцитності платіжного балансу України ;
* Забороняється встановлювати податки крім тих, що встановлені Верховною Радою України ;
* Ставки податків є однаковими для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та визначаються за товарною ознакою : для одного товару діє єдина ставка податку ;
* Заохочення експорту продукції
Податкові пільги згідно з законами України надаються суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності , які відповідають таким критеріям :
* експорт перевищує імпорт за фінансовий рік
* обсяг експорту становить не меньше 5 % від обсягу реалізованих за фінансовий рік товарів .
* стабільна реалізація науових а наукоємких товарів , а також товарів в яих часта доданої вартості становить не меньше 30 %
|
|
Зазначеним суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності надаються пильги по строках амортизації основних виробничих фондів у вигляді :
· норм прискореної амортизації основних виробничих фондів , що використовуються для виробництва експортних товарів
· пільгових норм амортизації основних фондів , створених за рахунок нових інвестицій , що використовуються для виробництва експортних товарів.
· норм амортизації на імпортне обладнання , яке використовується для виробництва експортних товарів , не меньших ніж ті , що встановлені в країні походження такого обладнання.
Зазначені пільги застосовуються Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків України за поданням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності . Прицьому Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків приймає відповідне рішення , яке є обов’язковим для державних фінансових та податкових органів України.
Мито , як податковий інструмент регулювання експорту імпорту країни.
Мито є непрямим податком , що стягується з товарів , які переміщуються через митний кордон країни , тобто ввозяться , вивозяться або прямують транзитом . Введення мита може мати на меті декілька цілей серед яких фіскальні , економічні , політичні . На відміну від інших податків стігнення мита переслідує не стільки фіскальні цілі ( формування доходної частини бюджету ) , митна політика здебільшого спрямована на формування раціональної структури експорту-імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави у цю сферу . Введення мита може мати на меті здійснення економічного тиску на відповідні держави чи надання їм режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів .
|
|
В економічно розвинених країнах найпоширинішим є мито , яке стягується з товарів , що ввозяться до країн , тобто регулюванню підлягає лише імпорт. Експорт товарів регулюється , як правило , у країнах з невисоким рівнем еконгмічного розвитку .
Платниками мита є будь-які юридочні чи фізичні особи , котрі здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або інших предметів , що підлягають митному оподаткуванню згідно до чинного законодавства України .
Об’єкт оподаткування - митна вартість товарів або інших предметів , що преміщуються через митний крдон . Для визначення митної вартості валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом НБУ , що діє на день подання митної декларації .
|
|
Мито сплачується у національній валюті України . Існує два види мита :
а ) ввізне - сплачується по товарах , що імпортуються ;
б ) вивізне - по товарах , які експортуються ;
Запроваджено також два види ставок , за якими обчислюється сума мита , що підлягає сплаті до бюджету :
1 ) в процентах до митної вартості товарів ;
2 ) у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару ;
Мито нараховується митними органами виходячи з митної вартості й установлених ставок мита . Митна вартість визначається у фактично сплачених цінах , або цінах , що підлягають сплаті на момент перетинання митного кордону . При встановленні митної вартості до неї включаються :
а) ціна товару за контрактом;
б) витрати з транспортування , навантаження , розвантаження та страхування товару від пункту постачальника до митного кордону України;
в) комісійні та брокерські витрати
г) плата , яка повинна бути сплаченою імпортером як умова ввозу ( вивозу ) за використання об’єктів інтелектуальної власності , що належать до данних товарів .
При справлянні мита на Україні встановлена разгалужена система пільг . Так від оплати мита повністю звільняються :
Транспортні засоби , що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів , багажу та пасажирів , а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження паливо , продовольство та інше майно необхідні для їх нормальної роботи під час пребування у дорозі , в пунктах проміжної зупинки або придбанні за кордоном у зв’язку з ліквідацією аварії ( поломки ) транспортних засобів ;
|
|
Предмети матеріально-технічного постачання та спорядження паливо , сировина для промислової переробки , продовольство та інше майно , що вивзися за межі митної теріторії України для забезпечення виробничої діяльності суден , які ведуть морський промисел , а також продукція їх промислу , що ввозится на теріторію України ;
Валюта України , іноземна валюта та цінні папери ;
Товари та інші предмети , що підлягають оберненню у власність держави у випадках , передбачених законами України ;
Товари та інші предмети , що врезультаті їх пошкодження до проходження митного кордону стали непридатними для використання їх як виробів або матеріалів ;
Предмети, які ввозяться на Україну для офіційного та особистого користування або вивозяться за кордон організаціями та особами , які відповідно до міжнародних договорів України та законів України користуються правом безмитного ввезення на теріторію України та безмитного вивезення з теріторії України такіх товарів ;
Товари та інші предмети ,які походять з митної теріторії України і ввозяться назад на цю теріторію без обробки або переробки , а також товари та інші предметиіноземного походження , які вивозяться назад за межі митної теріторії України без обробки або переробки ;
Товари та предмети , що знову ввозяться на митну теріторію України , і походять з іношої теріторії , які були обкладені митом при первісному ввезенні на митнцу теріторію України та тимчасово вивозились за її межі ;
товари та інші предмети , що знову вивозяться за межі митної теріторії України і похлдять з цієї теріторії , які були обкладені митом при первісному вивезенні за межі митної теріторії України та тимчасово ввозились на цю теріторію ;
Інші товари та предмети , що визначаються законами України ;
Згідно законів України можуть бути встановлені пільги по сплаті мита у вигляді :
а ) зниження ставок мита ;
б) безмитного ввезення та вивезення товарів зі спеціальних митних зон
в ) установлення преференцій , щодо ставок Єдиного митного тарифу України
Звернемось до порядку обчислення мита при ввезенні товарів юридичними особами . Це порядок сплати визначається Єдиним митним тарифом Укарїни . Оподатковувані товари зведені в товарну класифікаційну схему , що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Усі предмети , що підлягають митному контролю систематизовано у 21 розділі , 97 главах , 1241 товарній позиції , 5019 товарних підпозиціях . Кожний товар має свій чотиризначний цифровий код . Перші дві цифри означають товарну групу , другі - товарну позицію .
Єдиний митний тариф України передбачає три види ставок , що розрізняються за розміром : преференційні , пільгові та повні .
Преференційні ставки застосовуються :
а ) до товарів та іншіх предметів , що походять із країн , які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють із нею спеціальні митні зони ;
б ) при встановлені будь-якого преференціального митного режиму згідно до міжнародних договорів за участю України ;
в ) до товарів та іншіх предметів , які походять з країн , що розвиваються за вийнятком товарів котрі належать до товарних груп 25-97 ( товарні групи 1-24 це продукція тваринництва та харчової промисловості , продукти рослинного походження та ін . )
Преференційні ставки у розмірі від 10 до 30 % застосовуються лише до алкогольних напоїв та тютюнових виробів . Усі інші товари , що оподатковуються за преференційними ставками звільняються від сплати мита .
Пільгові ставки застосовуються до товарів та іншіх предметів , що :
а ) походять з країн або економічних союзів , що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння ;
б ) походять з країн , що розвиваються ( за вийнятком товарних груп , до яких застосовуються преференційні ставки ) ;
Найменьший розмір пільгової ставки становить 2 % , най більший - 30 % . На відміну від оподаткування за преференційними ставками , мито за пільговими ставками сплачується по всіх групах товарів , які визначені у Тарифі.
Повні ( загальні ) ставки застосовуються до решти товарів та інши предметів , їх розмір становить від 5 до 50 % митної вартості.
Таким чином , для правильного визначення суми мита , яка належить до сплати , важливо встановити не тільки тарифну позицію товару , а і правильно визначити країну іх походження . Країною походження товарів вважається країна де товари були повністю вироблені або піддалися достатній обробці чи переробці .
Розглянемо порядок обкладання митом предметів , які ввозяться ( пересилаються ) громадянами ( фізичними особами ) в Україну , оскільки тут існують деякі особливості порівняно з і сплатою ввізного мита юридичними особами . Термін “ громадяни “ або “ фізичні особи “ охоплює громадян України , іноземних громадян та осіб без громадянства , які є платниками ввізного мита при переміщенні товарів та іншіх предметів через митний кордон України .
Для визначення суми мита у вказаних платників застосовуються тільки повні ставки Єдиного митного тарифу . Але для ціх платників дещо розширений обсяг пільг . Так від сплати мита звільняються такі предмети :
а ) товари ( крім вино-горілчаних і тютюнових виробів ) загальною вартість еквівалентною 1400 доларів США включно ;
б ) предмети особистого користування ( за вийнятком транспортних засобів індивідуального користування та запасних частин до них ) , що тимчасово ввозяться на митну теріторію України ;
в ) речі , що ввозяться ( пересилаються ) при переселенні на постійне місце проживання в Україну ;
г ) горілчані вироби в кількості 1 л, вино - 2 л , тютюнові вироби - 200 цигарок ( або 200 г цих виробів ) на одну особу.
Перелік ставок ввізного мита на транспортні засоби індивідуального користування та запасні частини до них визначається не Єдиним митним тарифом , а окремим Декретом Кабінету Міністрів Украіни . Ставки дифереційовані в залежності від строку експлуатації транспортного засобу , що ввозиться : найменьші ставки ( 0,1 долара США за 1 см3 об’єму циліндра двигуна ) застосовується до нових транспортних засобів ( строк експлуатації до 1 року включно ) ; найбільші ( 0,5 долара США за 1 см3 об’єму циліндра двигуна ) застосовується до транспортних засобів строк експлуатації яких понад 6 років .
Вивізне мито є одним із інструментів регулювання структури експорту і вводиться з метою скорочення переліку товарів , експорт яких підлягає нетарифному регулюванню . Ставки вивізного мита та товари , які підлягають оподаткуванню зтверджуються Кабінетом Міністрів України . Вивізне мито сплачується у національній валюті України, його ставки встановлюються у відсотках до митної вартості товарів , що вивозяться за митні межі України. Згідно з преліком вивізним митом оподатковуються : продукція тваринництва та харчової промисловості , продукти рослинного походження та деякі види сировини та корисних копалин . Найменьша ставка - 10 % митної вартості , найбільша - 30 % .
Від обкладення вивізним ( експортним ) митом звільняються товари ( роботи , послуги ) , які ивозяться ( надаються ) в межах отриманих суб’єктами підприємницької діяльності експортних квот , а також ті товари , що вироблені повністю з давальницької сировини , яка була попередньо імпортована .
За ухилення від сплати мита застосовуються фінансові санкції у вигляді безспірного стягнення суми мита та штрафу за кожний день прострочки у розмірі 0,2 % суми недоплати .
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 147; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!